Ухвала

від 13.01.2023 по справі 296/7004/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

13 січня 2023 року

м. Київ

справа № 296/7004/18

провадження № 61-7775ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 листопада 2021 року

та постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Правекс Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Поліські Зорі», ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «ПФМ Акцент»,

про визнання недійсними договору про відкриття кредитної лінії, договорів іпотеки, договору поруки та кредитного договору й витребування майна;

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Поліські Зорі» до Приватного акціонерного товариства «Правекс Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова взаємодопомога», треті особи: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», про визнання договору іпотеки та договору поруки недійсними й витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом

до Приватного акціонерного товариства «Правекс Банк»

(далі - ПрАТ «Правекс Банк»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Поліські Зорі» (далі - ТОВ «Фірма Поліські Зорі»), ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал»), Товариство з обмеженою відповідальністю «ПФМ Акцент»

(далі - ТОВ «ПФМ «Акцент»), про визнання недійсними договору

про відкриття кредитної лінії, договорів іпотеки, договору поруки та кредитного договору й витребування майна.

У серпні 2018 року ТОВ «Фірма Поліські Зорі» звернулося до суду із зустрічним позовом до ПрАТ «Правекс Банк», ТОВ «Фінансова взаємодопомога», треті особи: ОСОБА_1 , ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», про визнання договору іпотеки та договору поруки недійсними й витребування майна.

Дарницький районний суд міста Києва своїм рішенням від 02 листопада 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову

ТОВ «Фірма Поліські Зорі» відмовив.

Київський апеляційний суд своєю постановою від 29 червня 2022 року рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 листопада

2021 року залишив без змін.

У серпні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва

від 02 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду

від 29 червня 2022 року.

Верховний Суд своєю ухвалою від 18 серпня 2022 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявниці: надати обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та докази отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції; додати документи, що підтверджують сплату судового збору

у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.

Ухвала Верховного Суду від 18 серпня 2022 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 19 серпня 2022 року.

Копія ухвали суду касаційної інстанції від 18 серпня 2022 року направлена на адресу заявниці ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_1 ), яка зазначена в касаційній скарзі.

Відповідно до даних автоматизованої системи документообігу суду

05 жовтня 2022 року до Верховного Суду повернулося рекомендоване поштове відправлення № 0306308705635, в якому надіслано

ОСОБА_1 копію ухвали суду касаційної інстанції від 18 серпня

2022 року з довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд своєю ухвалою від 31 жовтня 2022 року продовжив ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, визначених в ухвалі Верховного Суду від 18 серпня 2022 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.

Ухвала Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 02 листопада 2022 року.

Копії ухвал суду касаційної інстанції від 18 серпня та 31 жовтня 2022 року направлені на адресу заявниці ОСОБА_1 (квартира

АДРЕСА_1 ), яка зазначена в касаційній скарзі.

Відповідно до даних автоматизованої системи документообігу суду

15 грудня 2022 року до Верховного Суду повернулося рекомендоване поштове відправлення № 0306309006099, в якому надіслано

ОСОБА_1 копії ухвал суду касаційної інстанції від 18 серпня

та 31 жовтня 2022 року з довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання».

28 грудня 2022 року Верховний Суд засобами електронного зв`язку надіслав заявниці ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) копії ухвал суду касаційної інстанції від 18 серпня та 31 жовтня 2022 року.

У січні 2023 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвал суду касаційної інстанції від 18 серпня та 31 жовтня 2022 року

від ОСОБА_1 надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущений з поважних причин, оскільки постанова Київського апеляційного суду від 29 червня 2022 року була прийнята 29 червня

2022 року без участі заявниці в судовому засіданні, повний текст постанови суду складений 11 липня 2022 року. Проте, постанова суду на адресу ОСОБА_1 не надсилалася.

15 липня 2022 року апеляційний суд направив оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції засобами електронного зв`язку на електронну пошту заявниці ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Отже, 15 липня

2022 року необхідно вважати днем отримання/вручення повного тексту постанови суду.

На переконання заявниці, зазначене є достатньою підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Відповідно до частин другої, третьої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої, третьої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, наявні підстави для його поновлення.

Разом з тим, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір», якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

З огляду на прохальну частину касаційної скарги, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову. Судові рішення попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні зустрічного позову заявниця не оскаржує.

Разом з тим, позов ОСОБА_1 містить вимоги про витребування майна з незаконного володіння (майнового характеру) та визнання недійсними договору про відкриття кредитної лінії, договорів іпотеки, договору поруки та кредитного договору (немайнового характеру).

За вимоги немайнового характеру - визнання недійсними договору про відкриття кредитної лінії, договорів іпотеки, договору поруки та кредитного договору, ОСОБА_1 звільнена, як споживач.

За подання вказаної касаційної скарги ОСОБА_1 слід сплатити 8 457,60 грн судового збору.

До заяви про усунення недоліків додано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Клопотання мотивоване тим, що з 29 серпня 2022 року ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України

в Житомирській області і отримує пенсію за віком, сума якої за період

з 01 серпня по 31 грудня 2022 року склала 34 254,36 грн.

Із наданих заявницею відомостей з Державного реєстру фізичних

осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом від 03 січня 2023 року за 3 квартал

2022 інформація про доходи ОСОБА_1 відсутня. Майно, яке б належало заявниці на праві власності, також відсутнє, що підтверджується інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14 грудня 2022 року.

Отже, скрутний майновий стан заявниці не дозволяє їй сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.

Згідно з частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Частинами першою, другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору

у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.

У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення

від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Враховуючи наведені ОСОБА_1 у клопотанні про звільнення від сплати судового збору обставини та надані докази, що підтверджують її майновий стан, і що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд касаційної інстанції вважає за можливе зменшити розмір судового збору за подання касаційної скарги до 1 712,72 грн, що складає 5 % розміру доходу заявника.

Отже, ОСОБА_1 слід сплатити суму судового збору у розмірі 1 712,72 грн за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, який має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів ? ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783;

банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; призначення платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити

ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору та повідомити про це заявника.

Керуючись статтею 127, 390 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 листопада

2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 29 червня

2022 року.

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги задовольнити частково.

Зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення Дарницького районного суду міста Києва

від 02 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду

від 29 червня 2022 року до 1 712,72 гривень.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Фаловська