Ухвала

від 17.08.2022 по справі 296/7004/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 296/7004/18

провадження № 61-7775ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 листопада 2021 року

та постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Правекс Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Поліські Зорі», ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «ПФМ Акцент»,

про визнання недійсними договору про відкриття кредитної лінії, договорів іпотеки, договору поруки та кредитного договору й витребування майна;

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Поліські Зорі» до Приватного акціонерного товариства «Правекс Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова взаємодопомога», треті особи: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», про визнання договору іпотеки та договору поруки недійсними й витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом

до Приватного акціонерного товариства «Правекс Банк»

(далі - ПрАТ «Правекс Банк»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Поліські Зорі» (далі - ТОВ «Фірма Поліські Зорі»), ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал»), Товариство з обмеженою відповідальністю «ПФМ Акцент»

(далі - ТОВ «ПФМ «Акцент»), про визнання недійсними договору

про відкриття кредитної лінії, договорів іпотеки, договору поруки та кредитного договору й витребування майна.

У серпні 2018 року ТОВ «Фірма Поліські Зорі» звернулося до суду із зустрічним позовом до ПрАТ «Правекс Банк», ТОВ «Фінансова взаємодопомога», треті особи: ОСОБА_1 , ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», про визнання договору іпотеки та договору поруки недійсними й витребування майна.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 02 листопада

2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову

ТОВ «Фірма Поліські Зорі» відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 29 червня 2022 року рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 листопада

2021 року залишено без змін.

12 серпня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва

від 02 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду

від 29 червня 2022 року.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження

з огляду на наступне.

Касаційна скарга на вищевказані судові рішення подана до суду касаційної інстанції 12 серпня 2022 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України. Останній день подання касаційної скарги (з урахуванням вихідних і святкових

днів) - 10 серпня 2022 року.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Суд касаційної інстанції позбавлений можливості поновити строк на касаційне оскарження за власною ініціативою, а лише за наявності відповідної заяви особи, яка подає скаргу, із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та наданням відповідних доказів.

З урахуванням вищевказаного, оскільки клопотання про поновлення вказаного процесуального строку від заявника не надійшло, касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та доказів отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Разом з тим, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір», якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Як вбачається з прохальної частини касаційної скарги, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій

і ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову.

Разом з тим, позов ОСОБА_1 містить вимоги про витребування майна з незаконного володіння (майнового характеру) та визнання недійсними договору про відкриття кредитної лінії, договорів іпотеки, договору поруки та кредитного договору (немайнового характеру).

За вимоги немайнового характеру - визнання недійсними договору про відкриття кредитної лінії, договорів іпотеки, договору поруки та кредитного договору, ОСОБА_1 звільнена, як споживач.

Проте, касаційна скарга ОСОБА_1 , а також судові рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову (вартість нерухомого майна - групи нежитлових приміщень). Таким чином, суд касаційної інстанції позбавлений можливості вирішити питання про відкриття касаційного провадження у справі, оскільки неможливо встановити вартість майна, про витребування з чужого незаконного володіння якого просить позивач за ОСОБА_1 у первісному позові.

Позовна вимога майнового характеру - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі.

Таким чином, позовна вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння є майновою, оскільки за своєю правовою природою пов`язана з володінням майном.

Отже, заявнику необхідно самостійно визначити розмір судового збору

за подання касаційної скарги, підтвердивши його розмір належними доказами (зокрема, позовна заява з визначеною ціною позову станом

на день її подання, експертний висновок тощо) та сплатити його у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості вказаного майна.

У разі, якщо вартість спірної квартири не перевищує 100 або 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (248 100 грн або 620 250 грн відповідно) заявнику необхідно врахувати, що відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Отже, ОСОБА_1 слід сплатити суму судового збору за майновою вимогою (витребування майна) за подання касаційних скарг

до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, який має

бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: отримувач коштів ? ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; призначення платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху

з наданням заявникові строку для усунення недоліків, а саме: 1) надати обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та докази отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції;

2) додати документи, що підтверджують сплату судового збору

у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2022 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання

у встановлений строк інших вимог - касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Суддя І. М. Фаловська