Ухвала

від 28.04.2010 по справі 11-337

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11 337, 2010 рік Головуючий у І-й інстанції: Сировєтнік Т.І.

Категорія: ч.3 ст.185 КК України Доповідач: Голубенко Н.В.

Т.З.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року квітня місяця 28 дня. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого Гавриша В.М.,

суддів Лісіченко Л.М., Голубенко Н.В., з участю прокурора Подворчана Ю.М.,

захисника ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2,

законного представника ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали кримінальної справи за апеляцією помічника прокурора м. Кременчука на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 9 лютого 2010 року.

Цим вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_4, українця, громадянина України, не одруженого, з базовою загальною середньою освітою, навчається у 12 класі вечірньої школи №3 м. Кременчука, не працюючого, раніше не судимого;

засуджено за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік з покладенням обовязків, передбачених ст. 76 КК України: повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання, роботи.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року

народження, уродженця та мешканця м. Кременчука,

АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не одруженого, з базовою загальною середньою освітою, навчається на II курсі професійного ліцею в м. Кременчуці, раніше не судимого;

засуджено за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік з покладенням обовязків, передбачених ст. 76 КК України: повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання, роботи.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця м. Кременчука,

АДРЕСА_2, українця, громадянина України, не одруженого, з базовою загальною середньою освітою, навчається на I курсі в КПЛМН, раніше не судимого;

засуджено до позбавлення волі: за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки;

за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки.

За сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань визначено остаточне покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців з покладенням обовязків, передбачених ст. 76 КК України: повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання, роботи.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.

Згідно з вимогами ст.81 КПК України вирішено долю речових доказів.

За вироком суду засуджені визнані винними в тому, що 22 листопада 2007 року приблизно об 11.00 год. за попередньою змовою між собою, через горище проникли до будинку АДРЕСА_5, звідки таємно викрали золоті прикраси, фотоапарат, кришталеві вази, посуд, книги та інші речі на загальну суму 5515 грн., належні потерпілій ОСОБА_6

Повторно, 16 листопада 2008 року ОСОБА_2 під час перебування в квартирі АДРЕСА_3 таємно викрав мобільний телефон «Соні Еріксон В 580» з флеш-карткою памяті на 512 Гб, навушниками, зарядним пристроєм, сім-карткою «Київстар», а всього завдав шкоди потерпілій ОСОБА_8 на загальну суму 1 425 грн.

В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд в звязку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, які полягають в порушенні принципу індивідуалізації покарання щодо кожного із засуджених, не наведенні доказів у судовому рішенні на яких ґрунтується висновок суду стосовно кожного з винних, порушенні вимог ст. 26 КПК України в частині виділення в окреме провадження матеріалів справи відносно ОСОБА_2

Колегія суддів заслухавши доповідача, думку прокурора Подворчан Ю.М., який не підтримав апеляцію помічника прокурора, пояснення засудженого, його захисника ОСОБА_1, законного представника ОСОБА_3, які вважали судове рішення законним та обґрунтованим, а апеляцію такою, що не підлягає до задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи наведені в апеляції не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

В апеляції прокурора не оспорюються висновки суду про винність засуджених у вчиненні злочинів та кваліфікацію їх дій.

Винуватість ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 у таємному викраденні майна, вчиненого за попередньою змовою, з проникненням у приміщення, ОСОБА_2 у повторному таємному викраденні майна за викладених у вироку обставин, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, визнали вину і самі засуджені, дії яких за ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України кваліфіковано правильно.

За змістом ч. 1 ст. 365 КПК України висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог ч. 1 ст. 299 і ст. 301-1 КПК України докази не досліджувалися, апеляційним судом не перевіряються.

З матеріалів справи вбачається, що учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи та розмір цивільного позову по зазначених двох епізодах (а.с. 83,т2), тому суд відповідно до вимог ст. 299 КПК України визнав дослідження доказів щодо цих обставин недоцільним. Незважаючи на вимогу закону про безпосереднє дослідження в судовому засіданні всіх обставин справи, ст. 299 КПК України надає можливість проведення скороченого судового слідства, що базується на принципі здійснення правосуддя на засадах рівності громадян перед законом і судом.

Зважаючи на викладене, доводи апеляції про не наведення доказів на підтвердження висновку суду про доведеність вини засуджених не ґрунтуються на законі. Посилання в апеляції на допущені порушення в частині виділення в окреме провадження матеріалів справи щодо ОСОБА_2 за ч.2 ст. 186 КК України торкаються постанови про направлення справи на додаткове розслідування.

Реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості і індивідуалізації покарання, місцевий суд, при обранні покарання винним, відповідно до загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4, ОСОБА_5 злочину та двох злочинів ОСОБА_2, дані про особу кожного з них, які посередньо характеризуються за місцем проживання та навчання, обставини, що помякшують покарання, відсутність обставин, що його обтяжують (а.с 89,т.2 зворот) та призначив покарання в межах санкцій ч.3 ст. 185 КК України та ч.2 ст. 185 КК України.

З урахуванням тяжкості вчинених засудженими злочинів, конкретних даних про особу кожного з них, вчинення злочинів у неповнолітньому віці, зокрема, ОСОБА_4 в 16 років, ОСОБА_5 в 15 років, ОСОБА_2 в 14-річному віці, їх сприяння в розкритті злочинів, щире каяття -свідчать про можливість виправлення їх без відбування покарання.

За таких обставин місцевий суд дійшов до обґрунтованого висновку про доцільність застосування до винних ст. 75 КК України.

Тому доводи апелянта про те, що судом першої інстанції при призначенні покарання засудженим не дотримано вимог закону є необгрунтованими .

Отже, вирок суду є законним і обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на наведене та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію помічника прокурора м. Кременчука залишити без задоволення, а вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 9 лютого 2010 року щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 без зміни.

Су д д і:

Гавриш В.М. Лісіченко Л.М. Голубенко Н.В.