Рішення

від 15.10.2007 по справі 13/579

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/579

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.07                                                                                 Справа № 13/579

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-вугілля»с. Бобрикове Антрацитівського району Луганської області

до державного підприємства «Ровенькиантрацит»м. Ровеньки

про стягнення 376032 грн. 00 коп.

Суддя Яресько Б.В.

За участю:Секретар судового засідання Савенко В.Ю.

Від позивачаВалєєва М.В. дов. № 111 від 30.08.2007 р.Мішкіна О.В. дов. № 151 від 28.08.2007 р.

Від відповідача Ровнякова М.В. дов. № 1-3/3д-94 від 29.12.2006 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення боргу в сумі 306021 грн. 20 коп., втрат від інфляції –53763 грн. 42 коп., 3 % річних в сумі 16247 грн. 56 коп. за договорами підряду № 19/15-320ГП від 02.03.2005 року та № 43/12-1362ГП від 27.12.2005 р.

01.10.2007 р. позивач змінив та зменшив розмір позовних вимог, в зв'язку з чим предметом спору по справі є стягнення з відповідача боргу в сумі 307470 грн. 43 коп., втрати від інфляції –26393 грн. 72 коп., 3 % річних –9208 грн. 05 коп. нараховані відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України за період серпень 2005 –вересень 2007 р.

Представники  позивача позов підтримали.

Відповідач відзивом на позовну заяву позов визнав частково в сумі основного боргу 307470 грн. 43 коп., проти стягнення втрат від інфляції та 3 % річних відповідач заперечує, посилаючись на те, що на його думку це є штрафними санкціями, за якими нарахування повинно проводитися в порядку ст. 232 Господарського кодексу України протягом 6 місяців з моменту прострочення.

Наявність основного боргу в сумі 307470 грн. 43 коп. підтверджена актом звірення взаємних розрахунків від 19 вересня 2007 року.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, визнання позову відповідачем в частині основного боргу не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронювальних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до ст.  78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронювальних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 307470 грн. 43 коп. є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Судом відхиляються доводи відповідача стосовно віднесення втрат від інфляції та 3 % річних до штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід  зазначити,  що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням  індексу  інфляції  та  процентів  річних  є  способами захисту його майнового  права  та  інтересу,  суть  яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат  кредиторів  від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та  отриманні  компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, доводи відповідача щодо віднесення зазначених зобов'язань до штрафних санкцій є помилковими, та не приймаються судом до уваги.

З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги обґрунтованість позовних вимог, підтвердження їх матеріалами справи, визнання відповідачем основного боргу, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –3430 грн. 72 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., в решті на позивача.

Керуючись ст. 44,49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства «Ровенькиантрацит»м. Ровеньки вул.. Комунистична 6 ідентифікаційний код 32320704 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-вугілля»с. Бобрикове Антрацитовського району Луганської області, вул.. Советська 1А ідентифікаційний код 31823478 борг в сумі 307470 грн. 43 коп., втрати від інфляції –26393 грн. 72 коп., 3 % річних –9208 грн. 05 коп., державне мито у сумі –3430 грн. 72 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя                                                                                 Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення 22 жовтня 2007 р.