Рішення

від 12.12.2006 по справі 10/374

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/374

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        12.12.2006                                                                                               Справа № 10/374

За позовом Холдингової компанії «АвтоКрАЗ»у формі відкритого акціонерного товариства, м. Кременчук

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Візард», м. Кременчук.

Про стягнення 2846,50 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

Від позивача:          Наймушин Ю.В., представник за довіреністю від 03.01.2006 року,                                         № 3;

Від відповідача:          Драгой І.Ю. - директор.

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості, яка утворилась на підставі договору оренди нежилого приміщення від 02.07.2002 року за № 734 Ри, укладеного між сторонами по справі у розмірі 2846,50 грн., з яких: 2293,90 грн. - основна заборгованість; 397,00 грн. –сума збитків з застосуванням індексу інфляції; 155,60 грн. –три проценти річних.

Справа прийнята до розгляду суддею Пушко І.І. на підставі ухвали про зміну складу суду від 21.11.2006р.

Представником відповідача наданий суду відзив на позов від 11.12.2006 року, а також доповнення до відзиву від 13.12.2006 року, в яких відповідачем визнаються позовні вимоги позивача в частині стягнення 102,76 грн. боргу за комунальні послуги з урахуванням встановленого індексу інфляції, три проценти річних від простроченої суми. В іншій частині проти позову відповідач заперечує, посилаючись на те, що ним регулярно сплачувалась орендна плата по Договору  з розрахунку 15 грн. за 1 кв.м. орендованої площі на місяць, в підтвердження чого надає відповідні платіжні доручення (копії в матеріалах справи). Відповідач наполягає, що позивачем в односторонньому порядку було змінено розмір орендної плати до 24 грн. за кв. м., що є неправомірним і суперечить умовам договору.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до умов договору оренди від 02.07.2002 року, № 734 Ри (далі –Договір), що укладений між сторонами, позивач передав відповідачу в оренду нежиле приміщення для розташування складу, що підтверджується актом здачі-приймання об'єкта від 27.03.2005р., підписаним сторонами по справі.

У відповідності до п. 6.2 Договору відповідач повинен в строк до 5 числа звітного місяця сплачувати орендну плату в розмірі 10,92 грн. за 1 м. кв., загальна сума орендної плати становить 189,90 грн. за місяць. Додатковою угодою № 1 від 20.01.2004 року до Договору сторони погодили нові ставки орендної плати, а саме –15 грн. за 1 м. кв., загальна сума орендної плати становить 260,85 грн. за місяць.

          Сторонами було обумовлено в п. 9.8 Договору, що Договір укладений на строк 6 місяців і може бути продовжений за взаємною згодою сторін. П. 2 Додаткової угоди № 1 від 20.01.2004 року сторони продовжили строк дії Договору оренди з 01.01.2004 року по 01.07.2004 року. Після закінчення дії Договору і до фактичного повернення орендованого приміщення (в період з 01.07.2004 року по 30.06.2005 року) відповідач продовжував користуватися приміщенням та сплачувати орендну плату за нього в розмірі, передбаченому Додатковою угодою № 1 від 20.01.2004 року.

Згідно із ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

          Позивач в позові не посилається на наявність з його боку заперечень щодо користування відповідачем приміщенням, що є предметом Договору, після закінчення його дії.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги в частині стягнення 2191,14 грн. орендної плати, нарахованої із розрахунку 24 грн. за кв. м., позивач посилається на п. 6.3 Договору, згідно якого ставки плати за оренду підлягають перегляду у разі зміни цін, тарифів та в інших випадках, передбачених правовими актами, з дня введення в дію або прийняття відповідного рішення орендодавцем.

Зазначений пункт договору позивач вважає підставою для збільшення орендної плати в односторонньому порядку. Виходячи з цього позивач листами № 508-52/16 від 14.04.2004 року та № 655-52/84 від 19.05.2004 року, адресованими відповідачу, повідомив останнього про збільшення орендної плати до 24 грн. за кв. м. з 01.05.2004 року, не отримавши на це згоди відповідача.

Оцінивши представлені позивачем докази, заслухавши пояснення уповноважених представників, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно п.1 ст. 286 ГК України розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. П. 6.3 Договору лише називає підстави для перегляду ставки плати за оренду і ні в якому разі не дає права позивачу без погодження з відповідачем в односторонньому порядку змінювати розмір орендної плати. П. 9.4 Договору сторони обумовили, що зміни та доповнення до договору оренди мають юридичну силу, якщо вони підписані уповноваженими на це особами. Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 2.5 Договору відповідач повинен сплачувати позивачу фактичні комунальні послуги та витрати на спожиті енергоносії. Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача по сплаті комунальних послуг складає 102,76 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк; одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Заборгованість за комунальні послуги визнається відповідачем, підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню.

Стаття 625 ЦК України визначає обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому, заявлені позивачем вимоги про стягнення інфляційних втрат за комунальні послуги в сумі 66,21 грн. за період з квітня 2004р. по травень 2005р., про стягнення 7,20 грн. 3 % річних за аналогічний період обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі. В частині стягнення інфляційних та трьох процентів річних, нарахованих позивачем по орендній платі суд відмовляє.

Судові витрати, понесені позивачем відповідно до частини 5 ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Візард», фактична адреса: м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 45; юридична адреса: 39600, м. Кременчук, Автозаводський р-н, вул. Героїв Бреста, 83, к. 59,  р/р 26003273623001 в КБ «Приватбанк»МФО 331531, код 30874055 на користь Холдингової компанії «АвтоКрАЗ»у формі відкритого акціонерного товариства, м. Кременчук, вул. Київська, 62, р/р 26008040135980 в ПРУ Банку «Фінанси та Кредит», МФО 331564, код 05808735 – 102,76 грн. основного боргу; 66,21 грн. інфляційних втрат; 7,20 грн. 3 % річних; 6,32 грн. відшкодування судових витрат з оплати держмита; 7,30 грн. відшкодування судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині вимог в позові відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                        І.І. Пушко