Ухвала

від 10.05.2023 по справі 591/531/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №591/531/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/182/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - тримання під вартою

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 03 лютого 2023 року, якою відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, -

ВСТАНОВИЛА:

У кримінальному провадженні № 42022200000000128 від 23.08.2022 року, яке перебуває в провадженні УСБУ в Сумській області ОСОБА_7 . підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України.

Слідчий звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з клопотанням, в якому просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 строком 60 діб з визначенням застави у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму, а саме у сумі 1409991,38 грн.

03 лютого 2023 року ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми клопотання слідчого задоволено частково та відносно підозрюваного ОСОБА_7 , застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, поклавши на підозрюваного наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за викликом;

- не виїжджати за межі м. Суми без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначено строк дії ухвали слідчого судді до 01 квітня 2023 року включно.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій оскаржувану ухвалу слідчого судді просив скасувати та постановити нову ухвалу про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб. Визначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму, а саме у сумі 1 409 991, 38 грн. (один мільйон чотириста дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто одна грн., 38 коп.).

У випадку застосування до підозрюваного ОСОБА_7 іншого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, або в разі внесення ним застави, покласти такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора або суду, для проведення слідчих чи процесуальних дій;

2) не відлучатися із м. Суми, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон або інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

5) постійно носити електронний засіб контролю.

Прокурор стверджував, що судом безпідставно, тобто за відсутності підтвердження, у спростування ризику, визначеного п.1 ч.1 ст.177 КПК України, взято до уваги, що ОСОБА_7 співпрацює зі слідством. При цьому, судом не зазначено, що під вказаним поняттям мається на увазі, або які саме дії ОСОБА_7 можливо так охарактеризувати, тобто вказані доводи є повністю невмотивованими. У свою чергу ОСОБА_7 не вчинив будь-яких дій, спрямованих на допомогу слідству, навіть, щонайменше, під час допиту не надав показів по справі.

На думку прокурора, висновки слідчого судді щодо сталих соціальних зв`язків ОСОБА_7 , а також оренди житла у м. Суми є незрозумілими, оскільки матеріали справи не містять відповідних підтверджень. Навпаки, під час розгляду клопотання у судовому засіданні ОСОБА_7 вказав на те, що не має у м. Суми нерухомості, що переважна більшість його рідних проживає на території, яка є суміжною непідконтрольній Україні.

Вказував, що з огляду на викладене, у разі надання належної оцінки наведеними досудовим розслідувань доводам як окремо кожному так і їх сукупності, а саме: 1) тяжкості злочину; 2) суворості покарання; 3) відсутності сталих соціальних зв`язків; 4) відсутності нерухомого майна, тобто стримуючого майнового фактору; 5) наявності можливостей з переміщення на суміжну з непідконтрольною територією України, необхідно зробити висновок про доведеність ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зазначав, що злочин, за вчинення якого ОСОБА_7 повідомлено про підозру є злочином службової та економічної спрямованості, є таким, який вчинений з використанням влади, службового становища та інших можливостей займаної посади. Саме останні надають можливість як особисто так і через третіх осіб, у тому числі тих, що перебувають у службовій залежності, доступу до речей і документів, які є доказами у справі. Частина доказів і нараді залишається у володіння Департаменту капітального будівництва Сумської обласної військової адміністрації, а отже ОСОБА_7 має до них доступ, а відтак можливості до їх знищення, приховування або спотворення.

Звертав увагу на те, що проведення окремих обшуків у межах кримінального провадження не може бути спростування зазначеного ризику. Під час вказаних слідчих дій вилучена лише частина офіційних документів. У той же час, існують інші джерела одержання доказів, місця їх знаходження, які у даний час не перевірені, а отже у ОСОБА_7 залишається реальна можливість до вжиття активних дій, у тому числі неправомірних, спрямованих на негативний вплив на докази, метою чого є перешкоджання досудовому розслідуванню задля уникнення кримінальної відповідальності.

На думку прокурора належна оцінка наведених у клопотанні обставин вказує про наявність ризиків, передбачених п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Отже, вважав, що стороною обвинувачення у повній мірі доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 КПК України.

Вказував, що слідчим суддею не наведено жодного мотиву у спростування доводів сторони захисту, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам, як і не може обґрунтовуватися розмір застави сумою завданих збитків у кримінальному провадженні.

Водночас, на думку прокурора, перебування на волі ОСОБА_7 надає йому реальні можливості до вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 177 ККП України, зокрема: 1) може використовувати владу, службове становище та інші можливості займаної посади; 2) як особисто так і через третіх осіб має доступ до фактичних даних, які перебувають у володінні очолюваного Департаменту капітального будівництва та в інших місцях, які є доказами у справі, а отже може знищити, сховати або спотворити їх; 3) володіє відомостями та має можливості до одержання додаткових даних про свідків у справі, переважна більшість яких залишається у його службовій залежності, а отже може незаконно впливати не лише на останніх, а також на інших учасників кримінального провадження; 4) може вчинити дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню в інших спосіб, у тому числі шляхом вчинення протиправних дій, метою яких є приховування, знищення або зміна доказів задля ухилення від кримінальної відповідальності. Можливості до вчинення зазначених дій прямо пов`язані з перебуванням ОСОБА_7 на волі, а отже інші запобіжні заходи, які не пов`язані з обмеженням його свободи, не забезпечать належну його процесуальну поведінку, а також спробам до вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вважав, що наявний виключний випадок до визначення застави у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму, а саме у сумі 1 409 991, 38 грн. (один мільйон чотириста дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто одна грн., 38 коп.), що відповідає розміру завданих збитків. Саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також є гарантією поновлення інтересів держави.

Вказував, що обраний слідчим суддею вид запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання також жодним чином не вмотивований, а також слідчим суддею залишено поза увагою обґрунтування не покладення на підозрюваного обов`язку у виді носіння електронного засобу контролю.

До початку апеляційного розгляду від прокурора ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд апеляційної скарги у його відсутність. Від захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_7 , кожного окремо, надійшли клопотання, в яких вони також просили розглядати апеляційну скаргу без їх участі.

За таких обставин, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу прокурора у відсутність учасників судового розгляду та без фіксування судового засідання технічними засобами, що узгоджується з вимогами ч.4 ст.405 КПК України.

Тому, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

За правилами ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.

Відповідно до вимог ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий або прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею було дотримано.

Під час розгляду клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею з`ясовано питання про те, чи підтверджується для застосування саме такого запобіжного заходу наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав, передбачених ст.177 КПК України.

При цьому, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя встановив, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, як у клопотанні так і в судовому засіданні прокурор обґрунтовував лише тяжкістю покарання та відсутністю міцних сімейних зв`язків.

Враховуючи те, що підозрюваний є посадовою особою Сумської ОДА, був обізнаний про наявність кримінального провадження, на неодноразові виклики до органу досудового розслідування прибував, в тому числі прибув в судове засідання, де вирішується питання про застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, співпрацює зі слідством, позитивно характеризується за місцем роботи, тобто має сталі соціальні зв`язки, орендує житло в м.Суми, з огляду на поведінку ОСОБА_7 під час досудового розслідування, встановлену в судовому засіданні, ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вважав недоведеними.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, в обґрунтування наявності ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України слідчий суддя звернув увагу на те, що з доданих до клопотання матеріалів вбачається, що в кримінальному провадженні встановлено ряд свідків та інших підозрюваних, на яких ОСОБА_7 потенційно має можливість впливати з надання ними бажаних для підозрюваного показань, тому слідчий суддя вважав доведеним ризик можливого впливу на свідків та інших підозрюваних.

В той же час, обґрунтування ризиків, передбачених п.п. 2 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України слідчий суддя правильно визнав непереконливими і вказував, що вони ґрунтуються на припущеннях, частково охоплюються попередньо заявленими ризиками, а також з огляду на те, що у кримінальному провадженні проведено ряд обшуків як за місцем роботи ОСОБА_7 , за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ та ФОП, причетних до кримінального провадження, так і за місцем мешкання підозрюваного, отже вважав їх недоведеним.

При цьому слідчий суддя, вважав, що прокурором не доведено того, що більш м`які запобіжні заходи, аніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам, як і не може обґрунтовуватись розмір застави сумою завданих збитків у кримінальному провадженні з огляду на практику ЄСПЛ.

Враховуючи вищевикладене слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, який також зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Також для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя поклав на нього передбачені ч.5 ст.194 КПК України, обов`язки.

Колегія суддів погоджуються з таким рішенням слідчого судді та вважає, що органом досудового розслідування не доведено суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного ОСОБА_7 на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів. Не доведено даних обставин і прокурором під час апеляційного розгляду.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя обґрунтовано застосував до підозрюваного ОСОБА_7 саме запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, що в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини та ст.5 Конвенції, положення якої вказують, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об`єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує застосування запобіжних заходів, в тому числі і у вигляді особистого зобов`язання, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та належним чином мотивував своє рішення, всупереч доводам апеляційної скарги прокурора.

Щодо тверджень прокурора про те,що наявний саме виключний випадок до визначення застави у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму, а саме у сумі 1 409 991, 38 грн. (один мільйон чотириста дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто одна грн., 38 коп.), що відповідає розміру завданих збитків, то їх обґрунтованими колегія суддів вважати не може, оскільки як правильно зауважив суд першої інстанції суд не може обґрунтовувати розмір застави лише сумою збитків, яка підлягає доведенню, тоді майновий стан підозрюваного та його близьких родичів стороною обвинувачення не досліджувався та відповідних доказів на обґрунтування розміру застави, вказаної у клопотанні, суду не було надано.

Щодо доводів прокурора про те, що слідчим суддею безпідставно відмовлено у покладенні на підозрюваного ОСОБА_7 обов`язку з носіння електронного засобу контролю, то їх колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки даний обов`язок є невиправданим, так як в умовах воєнного часу існує постійний ризик необхідності евакуації цивільного населення через загрозу активних бойових дій чи ракетних ударів.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.

Таким чином, ухвала слідчого судді Зарічного районного суду від 03 лютого 2023 року про часткове задоволення клопотання слідчого задоволено та застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, з покладенням на підозрюваного певних обов`язків на строк до 01 квітня 2023 включно, є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги прокурора не вбачається.

Крім цього, колегія суддів враховує і надані захисником підозрюваного ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_8 документи, а саме: ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 03 квітня 2023 року, якою було задоволено клопотання прокурора про продовження строку виконання обов`язків відносно ОСОБА_7 до 02 травня 2023 року включно. Ухвали Зарічного районного суду м. Суми 01 травня 2023 року, якими були частково задоволені клопотання прокурора про продовження строку виконання обов`язків відносно ОСОБА_7 та про продовження строку відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_7 до 01 липня 2023 року включно.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 03 лютого 2023 року, якою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, з покладенням на нього виконання окремих обов`язків, залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на цю ухвалу, без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4