Вирок

від 15.05.2023 по справі 363/1986/13-к

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15.05.2023 Справа № 363/1986/13-к

В И Р О К

Іменем України

15 травня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

підсудного - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгород кримінальну справу відносно:

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золотоноша, Черкаської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, маючого на утримані малолітню дитину, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України,

встановив:

Органами досудового слідства ОСОБА_6 , обвинувачується в тому, що працюючи з 14 червня 2006 року на посаді старшого державного інспектора начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , подав до бухгалтерії Верхньодніпровського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів Державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства акт №44 технічного обслуговування автомобіля УАЗ 396206 д.н.з. НОМЕР_1 , який містить завідомо неправдиві відомості щодо його ремонту, для приховування факту його не проведення, що відбулося за наступних обставин.

Так, 8 вересня 2006 року начальником Верхньодніпровського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів Державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (далі ДБУОВЖР) ОСОБА_7 за пропозицією старшого державного інспектора начальника Київського територіального відділу ОСОБА_6 укладено з ПП «ДрумаВ.Л.» договір №875 про надання послуг по ремонту і технічному обслуговуванню автомобіля УАЗ 396206, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1985 року випуску, який рахувався за Київським територіальним відділом, на суму 29900,00 грн. Вказаний автомобіль УАЗ 396206, державний номерний знак НОМЕР_1 , інвентарний номер 10510215 був доставлений для ремонту на СТО ПП «Друма В.Л.», яке розташоване за адресою м.Києві по вул.Червоногвардійській,34.

28 вересня 2006 року Верхньодніпровським ДБУОВЖР Державної інспекції охорони відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, на виконання умов договору № 875 від 08.09.2006 року, на підставі рахунків фактур №/№83, 84, 85, 86, 87 від 22 вересня 2006 року, платіжним дорученням №547 перераховано бюджетні кошти (КЕКВ 1135) на рахунок ПП «Друма» у АКБ «Правекс-банк» в сумі 20618,00 гривень. ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що ремонт згаданого автомобіля не проводився, доповів начальнику Верхньодніпровського ДБУОВЖР ОСОБА_7 про завершення ремонту автомобіля УАЗ - 396206 д.н.з. НОМЕР_1 .

29 вересня 2006 року для одержання автомобіля з ремонту ОСОБА_6 видано доручення серії ЯЗУ №729253 від 29.09.2006 року. Того ж дня ОСОБА_6 у м.Києві по вул.Червоногвардійській,34 в адміністративному приміщенні СТО ПП «Друма В.Л.», діючи з метою документально приховати факт не проведення ремонту, переконав працівника ПП «ДрумаВ.Л.» ОСОБА_8 та директора ОСОБА_9 у законності своїх дій, підписав з останнім акт технічного обслуговування № 44 від 29 вересня 2006 року, до якого внесено завідомо неправдиві відомості щодо виконання та прийняття робіт з ремонту автомобіля УАЗ-396206 д.н.з. НОМЕР_1 на суму 20618,00грн.

У кінці вересня на початку жовтня 2006 року, акт № 44 від 29.09.2006 року ОСОБА_6 з метою приховання факту не проведення ремонту автомобіля подав до бухгалтерії Верхньодніпровського ДБУОВЖР в м. Вишгороді по вул. Шолуденка, 11 на підтвердження виконання ремонту автомобіля УАЗ-396206 д.н.з. НОМЕР_1 і таким чином його використав.

Дії ОСОБА_6 органом досудового слідства кваліфіковані по факту використання завідомо підробленого акту №44 технічного обслуговування автомобіля УАЗ-396206 д.н.з. НОМЕР_1 за ч.3 ст.358 КК України.

Підсудний ОСОБА_6 винним себе в скоєнні інкримінованих йому дій не визнав, просив суд постановити відносно нього виправдувальний вирок, оскільки вважає, що в його діях відсутній склад злочину та в судовому засіданні пояснив, що наявні в матеріалах справи документи зібрані досудовим слідством починаючи з 2006 року стосуються обвинувачення пред`явленого йому за ч. 2. ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України. Однак, після зміни в судовому засіданні обвинувачення, прокурором не вжито ніяких процесуальних дій та не надано жодного доказу, щодо обґрунтування його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України. В матеріалах справи відсутні оригінали первинних фінансових документів, примірники саме ВДБУОВЖР які стали підставою для перерахунку коштів 20618, 00 гривень ПП «Друма В.Л.» і пройшли реєстрацію в казначейській службі. Крім того, зазначив, що Київський територіальний відділ не мав майна, рахунків, не вів фінансово-господарських операцій. Оплата, перерахунок ВДБУОВЖР в 2006 році на суму 20618, 00 гривень ПП «Друма В.Л.» здійснювався за ремонт транспортного засобу УАЗ 31514 на підставі платіжного доручення № 547 від 28 вересня 2006 року та в призначенні платежу зазначено лише: рахунки-фактури №№ 83-87 від 22 вересня 2006 року, угода 875 від 08.09.2006 року. Безпосередньо акт № 44 технічного обслуговування автомобіля УАЗ 31514 від 29 вересня 2006 року не був підставою для перерахунку бюджетних коштів, та за своєю формою, змістом та сутністю не мав жодних правових наслідків для сторін та є декларативним. Договір № 875 не містить жодної інформації щодо ремонту якого транспортного засобу він укладений, а той же час рахунки-фактури №№ 83-87, довіреність № 729253, платіжне доручення № 547 стосуються ремонту транспортного засобу марки УАЗ 31514, а не УАЗ 396206, як стверджує сторона обвинувачення. Вважає ключовим і беззаперечним фактом грубого порушення його прав з боку сторони обвинувачення те, що протягом 16 років (час досудового слідства та судового розгляду) до суду не надано оригіналу акту №44, який начеб то був ним поданий до бухгалтерії ВДБУОВЖР, оскільки надані до суду акти є лише його копіями. Також зазначив, що пред`явлене йому обвинувачення не містить інформації щодо дати, часу та місця пред`явлення акту №44 та кому саме, що вважає суттєвим порушенням законодавства та його прав, як підсудного. Наголошував, що у його діях відсутній склад кримінального правопорушення, також і з тих підстав, що транспортний засіб не був на балансі Київського територіального відділу і у використанні ОСОБА_10 , а сам відділ не мав ні рахунків, ні балансу, не здійснював фінансово-господарської діяльності та в органах державної казначейської служби відсутня картка із зразком його підпису в 2006 році. ОСОБА_6 наголосив, що будучи на посаді начальника Київського територіального відділу ВДБУОВЖР він не мав господарських функцій, не прав права укладати договори, підписувати фінансові документи, проводити ремонт, закупати матеріальні цінності.

Всі документи по справі стосуються відремонтованого УАЗ-31514. Відношення до ремонту УАЗ-396206 він не мав, його ремонтом не займався. Автомобіль УАЗ з СТО не забирав. З ОСОБА_8 спілкувався один раз. ОСОБА_8 і ОСОБА_9 грошові кошти йому ніколи не передавали.

Дослідивши, проаналізувавши та оцінивши всі надані сторонами докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно дост. 2 КПК України(в редакції 1960 року) завданням кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден не винний не був покараний.Статтею 5 КПК Українивизначалось, що ніхто не може бути притягнутий як обвинувачений інакше ніж на підставах і в порядку, встановленому законом.

Згідно статті 16-1КПК України (в редакції 1960 року), розгляд справ у судах відбувається на засадах змагальності. Прокурор, підсудний, його захисник чи законний представник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники беруть участь у судовому засіданні як сторони і користуються рівними правами та свободою у надані доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом.

Статтею 22 КПК України(в редакції 1960 року) визначено, що прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов`язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Так, склад злочину згідно ст.ст. 11,18,23 КК України включає психічне ставлення підсудного до всіх фактичних обставин, які віднесені до об`єкту і об`єктивної сторони відповідного злочину.

В суді не встановлено конкретні фактичні дані, які б свідчили, що інтелектом і волею (умислом) підсудного охоплювалося використання завідомо підробного документу, за обов`язкової умови усвідомлення підозрюваним недостовірності таких відомостей.

Відповідно до вимог ст. 64 КПК України (в редакції 1960 року) при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляду кримінальної справи у суді обов`язковому доказуванню підлягає зокрема, подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину, як складові суб`єктивної сторони злочину.

Мотивами вчинення злочину є збуджуючі приводи (потреби, інтереси, прагнення та ін.), що викликали у підсудного рішучість вчинити діяння, заборонене кримінальним законом, за умови усвідомлення його протиправного характеру. Правильне визначення мотиву здійснюється в зв`язку із встановленням мети злочинних дій, яка є бажаним результатом, якого прагне досягти особа. Мотив і мета злочину відповідають на запитання: для чого і чому особа вчинює певну дію.

Проте мотив інкримінованого ОСОБА_6 діяння органом досудового слідства не встановлено та в обвинуваченні не визначено. В обвинуваченні не зазначено дати, часу та місця вчинення злочину, відсутня інформація щодо посади та даних особи, якій було подано акт, та які наслідки були спричинені подачею акту, тощо.

Під час судового розгляду, прокурором було заявлено клопотання про оголошення показань свідків, які були надані на стадії досудового слідства та при попередніх розглядах справи у суді. Підсудний не заперечував.

Із показань свідка ОСОБА_8 даних ним під час досудового слідства, вбачається, що він працював на посаді директора ПП «Друма», з ОСОБА_6 познайомився у 2006 році. Через деякий час, до нього на підприємство приїхав ОСОБА_6 разом із товаришем ОСОБА_11 , запропонували ОСОБА_8 виконати роботи по ремонту автомобіля УАЗ. Після домовленості на СТО було притягнуто УАЗ, який оглянув майстер СТО, були складені рахунки-фактури на виконання робіт. В подальшому ОСОБА_6 привіз договір, між його вищим керівництвом управління та підприємством ПП «Друма», який підписав Друма. Через два-три дні на рахунок ПП «Друма» надійшли грошові кошти за ремонт автомобіля, приблизно 20000 гривень. Через деякий час у телефонній розмові ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_6 , що автомобіль у встановлені строки відремонтовано не буде, на що ОСОБА_6 обурився та через декілька днів повідомив, що домовився на іншому підприємстві у гаражах за ремонт автомобіля. Крім того, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_8 , що грошові кошти, які було перераховано на рахунок ПП «Друма В.Л.», потрібно повернути готівкою та просив зробити акти виконання робіт, де зазначити, що всі необхідні роботи по ремонту автомобіля УАЗ були виконані. В подальшому ОСОБА_6 надав ОСОБА_8 довіреність, відповідно до якої управління рибінспекції уповноважувало його отримати автомобіль УАЗ. В подальшому бухгалтер ПП «Друма» за вказівкою ОСОБА_8 зняла грошові кошти, які перерахувало управління рибінспекції та при зустрічі ОСОБА_8 з ОСОБА_6 підписали акт виконання робіт та автомобіль УАЗ був забраний останнім, ніяких грошових коштів від нього ОСОБА_8 не отримував, всі перераховані управлінням грошові кошти повернув ОСОБА_6 готівкою, у сумі близько 20000 гривень. Також зазначив, що автомобіль УАЗ надійшов до його підприємства у жахливому стані, і ніяких робіт майстри підприємства з ним не проводили. Акт складала бухгалтер ПП «Друма В.Л.» ОСОБА_12 .

Із показань свідка ОСОБА_9 , вбачається, що він був приватним підприємцем, його підприємство спеціалізується на ремонті автотранспорту та продажі запчастин. ОСОБА_9 ремонтом автомобіля УАЗ і всіма питанням пов`язаними з ремонтом автомобіля УАЗ не займався. З рибінспекцією спілкувався його син ОСОБА_13 , а він лише підписував всі документи, які йому надавав син. Чи був відремонтований автомобіль УАЗ для рибінспекції, не знав. Оглянувши наданий йому акт № 44 від 29.09.2006 року повідомив, що він його підписав. Чи у присутності ОСОБА_9 був підписаний акт представником рибінспекції він не пам`ятає.

Із показань свідка ОСОБА_7 наданих на досудовому слідстві та у судовому засіданні 08.10.2008 року, вбачається, що у 2006 році він займав посаду начальника Верхньодніпровського ДБУ ОВЖР. Київський територіальний відділ був структурною одиницею управління, який у 2006 році очолював ОСОБА_6 . Щодо укладення угоди між Верхньодніпровським ДБУ ОВЖР та ПП «Друма В.Л.», пояснив, що всіма питаннями займався ОСОБА_6 , і йому особисто тільки доповіли, що необхідно провести ремонт автомобіля УАЗ. На проекті угоди були всі відповідні візи і він підписав особисто угоду. Чи був вже підписаний договір ОСОБА_9 не пам`ятає. Оплата послуг ремонту проводилась на підставі рахунків-фактур, які перевірялися та візувалися ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 . В подальшому, на рахунках ОСОБА_7 ставив візу до сплати, і бухгалтерія перераховувала кошти. Також, зазначив, що у кінці вересня 2006 року ОСОБА_6 повідомив йому, що ремонт автомобіля УАЗ вже закінчено, і його необхідно забрати та підписати акт виконання робіт. Автомобіль УАЗ був ввірений ОСОБА_6 і він забезпечував його належне використання та збереження. Зазначив, що було прийнято рішення про ремонт автомобіля, підписаний наказ і був укладений договір. Договір укладений ОСОБА_7 по дорученню начальника рибінспекції, останній вимагав візувати їх, головним бухгалтером, який відповідає за правильність його складання. Договір привіз ОСОБА_6 , який був перед тим завізований ОСОБА_16 і бухгалтером, останні перевіряли його законність та точність. Акт виконаних робіт був підписаний ОСОБА_6 із підтвердженням, що робота проведена. У акті був помилково написаний неправильний номер, переписав з другого сам технічний номер, про що не знав ОСОБА_7 . У ОСОБА_6 техніка була у підзвітності та користуванні. Останній приймав техніку під розписку. Також, ОСОБА_7 зазначив, що без його візи підпис ОСОБА_6 не має юридичної сили. Право підпису ОСОБА_6 не мав та вказав, що акт це не фінансовий документ. Також ОСОБА_7 зазначив, що акт виконаних робіт №44 від імені Верхньодніпровського ДБУ ОВЖР був підписаний ОСОБА_6 .

З показань свідка ОСОБА_17 наданих на досудовому слідстві, вбачається, що у 2006 році працював старшим державним інспектором рибоохорони. Зазначив, що дійсно ОСОБА_6 дав вказівку доставити автомобіль УАЗ з Переяслав-Хмельницького до м. Вишгород, для проведення поточного ремонту, а начальник басейнового управління ОСОБА_7 відмінив це розпорядження і дав вказівку видати зі складу управління необхідні запчастини для проведення ремонту і ремонт автомобіля було проведено власними силами не в м. Вишгород, а в м. Переяслав-Хмельницький. Даний автомобіль прибув з м.Вишгород без ремонту. Грошей для ремонту автомобіля ОСОБА_6 не надавав, ремонт автомобіля УАЗ проводився власними силами, тобто водієм який закріплений за даним автомобілем, а саме ОСОБА_18 , запчастини він отримував зі складу управління, за свій рахунок запчастини не купували все отримували зі складу.

Допитана під час досудового слідства та у судовому засіданні 24.05.2016 року свідок ОСОБА_19 пояснила, що вона працювала головним бухгалтером Верхньодніпровського ДБУ ОВЖР. ОСОБА_6 був наданий зразок договору, і через деякий час начальником управління ОСОБА_7 було підписано договір № 875 від 08.09.2006 року. ОСОБА_6 привіз до Управління договір на проведення ремонту автомобілів в СТО ПП «ДрумаВ.Л.». Після укладання договору на СТО було відправлено автомобіль УАЗ. На підставі рахунків-фактур до ПП «ДрумаВ.Л.» було перераховано грошові кошти за ремонт автомобілів. В кінці вересня 2006 року ОСОБА_6 подав акт виконаних робіт №44 від 29 вересня 2006 року, який був підписаний останнім. Зазначила, що у акті технічного обслуговування автомобіля УАЗ було невірно зазначено номер моделі, і механіком управління ОСОБА_14 від руки зроблено виправлення.

З показань свідка ОСОБА_20 наданих на досудовому слідстві та під час судового засідання 03.09.2008 року, вбачається, що у 2006 році він працював на посаді державного інспектора рибоохорони у Вишгородському районі. Начальником територіального відділу був ОСОБА_6 , у 2006 році він ніяких вказівок щодо грошових коштів не давав. Повідомив, що чув про ремонт автомобіля УАЗ, який мав бути переданий їхній оперативній групі. На запитання, коли вказаний автомобіль буде відремонтований, ОСОБА_6 відповідав, що йде ремонт. Охарактеризував ОСОБА_6 як вимогливого керівника, який постійно вимагав нормальних показників у роботі. Крім того, зазначив, що УАЗ 396206 був закріплений за Березанцем. Вказаний УАЗ 396206 ремонтували, в який період не пам`ятає, у них не було вказаного автомобіля.

З показань свідка ОСОБА_21 наданих на досудовому слідстві, вбачається, що у 2006 році останній працював на посаді молодшого державного інспектора рибоохорони у Вишгородському районі, начальником територіального відділу був ОСОБА_6 . Зазначив, що у 2006 році, точної дати не пам`ятає, отримав вказівку від ОСОБА_6 проїхати в с. Ровжі на «Лиман» - рибстан та отримати там якісь запчастини, які відвезти у м. Київ в приватні гаражі. Після отримання від охоронця рибстану коробки, у якій знаходилися гальмівні колодки та амортизатори для автомобіля УАЗ, відвіз у приватні гаражі у м. Київ вказану коробку та передав майстру. Також, в гаражах бачив автомобіль УАЗ, який належав рибінспекції у розібраному стані. Грошові кошти за запчастини охоронцю рибстану не передавав, від ОСОБА_6 для придбання запчастин грошові кошти ніколи не отримував, так як і вказівок про передачу останньому грошових коштів. У судовому засіданні 11.06.2008 року, зазначив, що за вказівкою ОСОБА_6 у супроводі ОСОБА_22 , відігнав автомобіль УАЗ в м. Київ на СТО ПП « ОСОБА_9 », з метою ремонту автомобіля. Через деякий час, по завданню ОСОБА_6 відігнав цей же УАЗ в супроводі Першина в сторону Мінського масиву. Також, зазначив, що автомобіль УАЗ був закріплений за ним, номера автомобіля не пам`ятає, колір світло-сірий, марка УАЗ 396206.

З показань свідка ОСОБА_22 наданих на досудовому слідстві та під час судового засідання 03.09.2008 року, вбачається, що у 2006 році працював на посаді державного інспектора заступник начальника Київського територіального відділу ВДБУ ОВЖР, вказаний територіальний відділ очолював ОСОБА_6 . Зазначив, що положення відділу з`явилося в серпні-вересні, ОСОБА_6 привіз з держінспекції. ОСОБА_22 не підписував договору про матеріальну відповідальність, як і ОСОБА_6 . Також, зазначив, що перевозив авто УАЗ другої рибоохоронної дільниці, потім четвертої дільниці завозив на повторний ремонт. Будь-яких вказівок щодо грошових коштів від ОСОБА_6 не отримував.

З показань свідка ОСОБА_23 наданих на досудовому слідстві вбачається, що у 2006 році він працював на посаді державного інспектора рибоохорони. Зазначив, що ніколи не передавав ОСОБА_6 ні запчастини, ні грошові кошти та останній йому також ніколи не передавав грошові кошти для придбання запчастин. Щодо ремонту автомобіля УАЗ «таблетки» нічого повідомити не може, вказав, що приблизно у вересні 2006 року приїхав на дільницю заступник ОСОБА_6 . ОСОБА_22 забрав автмобіль УАЗ на ремонт та весь процес ремонту УАЗ контролювався останніми. Однак, як вбачається, з показань свідка ОСОБА_23 наданих в судовому засіданні 21.05.2009 року, він був виконуючим обов`язків начальника другої дільниці. Про автомобіль УАЗ ОСОБА_23 нічого не відомо. Зазначив, що переганяв особисто автомобіль УАЗ 31514, номер якого не пам`ятає, за ним закріплений та за який ніс відповідальність. Ремонтом був задоволений.

Також, були оголошені показання свідка ОСОБА_24 надані ними на досудовому слідстві, відповідно до яких він є приватним підприємцем і спеціалізується на ремонті автомобілів, працює в гаражі № НОМЕР_2 в гаражному кооперативі «Перемога» у м.Києві по вул.Полярній, 10-в. У жовтні 2006 року до нього зверталися особи і просили провести ремонт УАЗ. На початку листопада 2006 року невідомі йому особи пригнали у гараж УАЗ сірого кольору. Кошти за ремонт вказаного автомобіля він не отримував. Зазначив, що він знає ОСОБА_6 , останній іноді цікавився як відбувається ремонт автомобіля УАЗ, на що ОСОБА_24 відповідав, щоб йому надавали запчастини для ремонту.

Свідок ОСОБА_14 під час досудового слідства надав показання, що у 2006 році він працював на посаді провідного спеціаліста Верхньодніпровського ДБУ ОВЖР. Начальником управління був ОСОБА_7 . Приблизно у жовтні-листопаді 2006 року в управлінні проходила комплексна перевірка. Під час якої були підняті документи щодо ремонту автотранспорту, в т.ч. автомобіля УАЗ 396206. Згідно наявних документів договору на виконання робіт було встановленою, що автомобіль повинен знаходитись на СТО у районі станції метро «Лівобережна» у м. Києві. Вони проїхали за вказаною адресою, але на СТО їм було повідомлено, що автомобіль після оплати робіт було забрано співробітниками Київського територіального відділу. Роботи щодо ремонту на даному СТО не проводились, а автомобіль забрано на інше СТО. Пізніше автомобіль УАЗ виявлено в розібраному стані в гаражному кооперативі по вул. Полярній у м. Києві.

З показань свідка ОСОБА_25 наданими в судовому засіданні 24 травня 2016 року, вбачається, що він працював держрибінспектором на 3-й дільниці Київського територіального відділу, начальником якого був ОСОБА_6 . Конкретні обставини ремонту йому не відомі та взагалі акт №44 він не бачив.

З показань свідків наданих на досудовому слідстві та під час попередніх судових розглядів, вбачається, що при надані свідчень жоден із свідків не стверджував та не зміг послатися та довести який саме автомобіль ремонтувався на СТО ПП «Друма В.Л.», які саме дії вчиняв ОСОБА_6 стосовно акту №44, а саме заповнював, друкував, вносив відомості, або використував його, у разі останнього то яким чином. З досліджених у судовому засіданні протоколів допитів свідків вбачається, що ними не зазначено марки автомобіля щодо якого вони надавали свідчення, а саме УАЗ 31514 або УАЗ 396206; відсутня інформація щодо державного номерного знаку автомобіля, з приводу якого складено акт №44.

Показання підсудного і свідка ОСОБА_8 підтверджують позицію підсудного про те, що він не вносив в акт технічного обслуговування автомобіля будь-яких даних, а такі дані були внесені бухгалтером ПП Друма, якого не було допитано під час досудового слідства. Також, із показів свідка встановлено, що на ПП Друма було доставлено автомобіль УАЗ, який було оглянуто майстром підприємства та складено рахунки-фактури на виконання робіт, що свідчить про те, що спеціаліст який має досвід роботи, повинен бути обізнаним щодо марки та моделі автомобіля, який оглядається та визначив об`єм робіт який необхідно провести та які запчастини необхідно придбати, щодо конкретного автомобіля (марка та модель).

Свідок ОСОБА_19 зазначила, що акт №44 їй було передано ОСОБА_6 , начеб то для підтвердження факту виконаних ремонтних робіт автомобіля, який вона перевірила, але звертає увагу на той факт, що свідок не вказала за яких обставин вона його прийняла, якщо акт від імені їх установи був підписаний не керівником, а ОСОБА_6 (як вона стверджує), який згідно пояснень керівника установи мав право лише візувати певні документи. Також свідок ОСОБА_26 у своїх показання посилався на те, що він бачив Акт №44 виконаних робіт який був підписаний ОСОБА_6 із підтвердженням, що робота проведена, але чому останній не звернув уваги, що акт саме підписаний, а не завізований ОСОБА_6 , в той час як право підпису належало саме свідку ОСОБА_26 , як керівнику установи досудовим слідством не встановлено, та під час судового розгляду встановити не виявилось можливим. Обидва свідка не спростували показань наданих підсудним, що ним приймались заходи та вчинялись дії щодо ремонту саме автомобіля УАЗ 31514.

Поза увагою досудового слідства залишилась та обставина, що довіреність керівництвом установи була видана на ім`я ОСОБА_6 саме щодо автомобіля УАЗ 31514, до даної довіреності жодних виправлень та змін не вносилось, отже отримати автомобіль підозрюваний міг лише вказаної марки та моделі, та працівники СТО, де проводився ремонт автомобіля, мали право віддати лише той автомобіль, який був визначений у довіреності. Жодних свідчень, що підсудний ОСОБА_6 за вказаною довіреністю отримав інший автомобіль, ні ж той, що визначено у довіреності, не надано.

З показів свідка ОСОБА_7 вбачається, що він отримував інформацію від підлеглих про необхідність проведення ремонтних робіт транспортних засобів, але він не зазначив від кого, коли та на підставі яких документів він отримав інформацію щодо необхідності проведення ремонту автомобілів, та хто саме за яких обставин повідомив йому про проведений ремонт авто. Крім того вбачається, що правом підпису документів був наділений він та головний бухгалтер, а свій підпис під документом він ставив після його візування провідним спеціалістом ОСОБА_14 та головним бухгалтером ОСОБА_19 , на яких і покладався обов`язок щодо перевірки правильності та достовірності даних зазначених у документах. Жодних свідчень на підставі якого розпорядження, наказу тощо, на ОСОБА_6 був покладений обов`язок візування документів та перевірки їх на достовірність та правильність не надав. Із свідчень свідків вбачається, що Верхньодніпровське ДБУ ОВЖР мало в своєму розпорядження автозапчастини для проведення ремонтних робіт транспортних засобів, які перебували на його балансі та обліку.

Статтею 67 КПК України(1960 року) визначено, що ніякі докази для суду, прокурора, слідчого і особи, яка проводить дізнання, не мають наперед встановленої сили.

Так, об`єктом злочину передбаченого ст.358 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення інкримінованих ОСОБА_6 дій) є встановлений законодавством порядок обігу і використання документів, який забезпечує нормальну діяльність підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також права і законні інтереси громадян, порядок документального посвідчення фактів, які мають юридичне значення, а за частино 3 даної статті є використання завідомо підробленого документу.

Мета використання підробленого документа означає бажання винного набути певні суб`єктивні права або звільнитися від юридичних обов`язків. Якщо мета інша, склад злочину відсутній.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_6 сторона обвинувачення посилається на ряд письмових доказів, які були безпосередньо досліджені судом.

Згідно листаначальника Верхньодніпровськогодержавного басейновогоуправління охорониводних живихресурсів ОСОБА_7 від 11.12.2006року направленона адресуНачальника ІванківськогоСМВ ДСБЄЗпри ГУМВСв Київськійобласті,вбачається що ОСОБА_7 повідомляв проукладання договоруз ПП«Друма» щодопоточного такапітального ремонтуавтомобільного транспорту,зокрема автомобіляУАЗ 396206 державний номерний знак НОМЕР_1 , у зв`язку із цим управління перерахувало на рахунок ПП «Друма» 20500 гривень, але 07.12.2006 року було встановлено, що на території ПП «Друма» вказаний автомобіль відсутній, знаходиться за адресою інших ПП «Толоверко» та «Синьов» в розібраному стані, з якими жодних договорів не було укладено, у зв`язку із чим просить встановити причини знаходження автомобіля за іншою адресою та законність проведення ремонтних робіт (т.1 а.с.8).

Згідно з копією акта прийому-передачі транспортного засобу від 08.12.2006 року, який не затверджений начальником Верхньодніпровського ДБУОВЖР ОСОБА_7 , комісією у складі ОСОБА_24 , ОСОБА_27 , ОСОБА_14 встановлено, що транспортний засіб УАЗ 396206 д.н.з. НОМЕР_1 , знаходиться в гаражі НОМЕР_2 , в неробочому стані, відсутній задній міст, коробка передач: передав - ОСОБА_14 , прийняв - ОСОБА_24 , комісія - ОСОБА_27 , приблизно з 10.11.2006 року (т.1 а.с.9). Також з ксерокопії акту про огляд транспортного засобу УАЗ 396206 д.н.з. НОМЕР_1 (без дати складання) вказано, що «автомобіль знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Полярна, 10в, в гаражі НОМЕР_3 , в неробочому стані, відсутні: двигун, коропка передач, роздаточна коропка, задній міст, дані агрегати ремонтуються під час перевірки в СТО ОСОБА_24 » (т.1 а.с.10).

Відповідно до копії угоди №875 від 08.09.2006 року Верхньодніпровське ДБУОВЖР в особі начальника ОСОБА_7 та ПП ОСОБА_9 уклали угоду щодо надання послуг по ремонту та технічному обслуговуванню автомобілів (без визначення їх кількості, марок та обсягу робіт) у сумі 29900 гривень, які Верхньодніпровське ДБУОВЖР зобов`язався попередньо оплатити у розмірі 100%, а ПП Друма зобов`язався виконати протягом 30 днів з моменту оплати. У разі порушення ПП Друма термінів по наданню послуг, останній сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ від вартості ненаданої послуги за кожен день прострочки. Угода діє до 31.12.2006 року, кожна зі сторін має право розірвати угоду , про що повідомляє іншу сторону офіційним листом. Надана до суду копія угоди містить підписи чотирьох осіб, зокрема ОСОБА_6 (т.1 а.с.12).

В той же час в угоді відсутня інформація, щодо того як оформлюється прийняття послуги, щодо якого транспортного засобу (модель, марка, державний номерний знак), щодо яких саме ремонтних робіт або придбання яких саме запчастин.

Відповідно до протоколу виїмки від 11.10.2007 року у приміщенні ПП СТО «Друма В.Л.» було вилучено примірник угоди без номеру від 08.09.2006 року укладеної між Верхньодніпровське ДБУОВЖР та ПП «Друма В.Л.» стосовно надання послуг по ремонту та технічному обслуговуванню автомобілів, яка за змістом є ідентичною з дослідженою судом копією, за виключенням не зазначення її номеру та наявністю двох підписів. (т.2 а.с.12), а також оригінал довіреності ЯЗУ №729253 від 29.09.2006 року виданої на ім`я ОСОБА_6 щодо отримання ремонт авт. УАЗ 31514 (т.2 а.с.13).

Також, під час проведення виїмки, було вилучено видаткові накладні з №57 по №63 від 30.09.2006 року, постачальник ПП СТО Друма на загальну суму 20618 гривень, в яких зазначено, що отримав дов.ЯЗУ№729253 від 29.09.06 ОСОБА_6 (т.2 а.с.14-20). Дані видаткові накладні не містять інформації щодо їх отримання повноважними особами Верхньодніпровського ДБУОВЖР, а наявність лише посилання на довіреність та зазначення прізвища ОСОБА_6 не свідчить про їх отримання останнім. Крім того, довіреність, відомості про яку зазначено у накладних, стосувалась автомобіля УАЗ 31514. Звертає увагу той факт, що вказані накладні є ідентичними (щодо переліку та вартості автозапчастин, послуг) складеним даним ПП Друма від 22.09.2006 року та оплачених Верхньодніпровським ДБУ ОВЖР на підставі угоди №875 від 08.09.2006р.

Головним управлінням Державного казначейства України у Київській області 08.05.2008 року до суду будо надано виписку відповідно до якої (т.4 а.с.100) зазначено щодо перерахування коштів ПП «Друма В.Л.» у сумі 20618 гривень за Верхньодніпровське ДБУ ОВЖР на підставі рахунків №87,84,86,85,83 від 22.09.2006р. за ремонт автомобіля відповідно до угоди №875 від 08.09.06р.

З ксерокопії виписки банку від 28.09.2006 року вбачається що ПП «Друма В.Л.» отримав кошти у сумі 20618 гривень від ЗФ ДБ УДК у Київській області за Верхньодніпровське ДБУ ОВЖР відповідно до рахунків №87,86,85,84,83 від 22.09.2006 року на підставі угоди №875 від 08.09.2006р., дане доручення засвідчено штампом Державного управління казначейства у Київській області (т.1 а.с.15).

Відповідно до копій рахунків-фактур за №№ 83-87 від 22.09.2006 року постачальником є ПП СТО «Друма В.Л.» одержувач - Верхньодніпровське ДБУ ОВЖР, щодо оплати за ремонт автомобіля УАЗ 31514, дані рахунки виписані ОСОБА_9 , про що свідчить штамп та його підпис, а також містять штамп з зазначенням дати та суми оплати Верхньодніпровського ДБУОВЖР (т.1 а.с.16-20).

Після порушення кримінальної справи, на ім`я начальника Іванківського СМВ ДСБЕЗ при ГУМВС в Київській області 19.06.2007 року було скеровано лист за підписом в.о. начальника та головного бухгалтера Верхньодніпровського ДБУ ОВЖР про те, що у рахунках №83-87 постачальником ПП СТО Друма було допущено помилку у назві моделі автомобіля замість УАЗ 31514 треба читати УАЗ 396206 (т.1 а.с.21). В той же час, матеріали кримінальної справи не містять жодного документу від ПП ОСОБА_9 що він підтверджує неправильність зазначення марки та моделі автомобіля у вказаних вище рахунках-фактури, а саме його бухгалтером, оскільки такі документи були складені після огляду автомобіля майстром його підприємства.

Дослідженні копії документів містять інформацію щодо їх отримання та перевірку представниками Держказначейства. З вказаного можливо зробити висновок, що відповідно до наказу Державного казначейства України №221 від 02.12.2002 року усі платіжні документи які надходили до Державної казначейської служби, по перше містили підписи осіб, які мають право їх підпису та зразки підписів яких знаходились у державній казначейській службі; по друге оплата проводилась на підставі підтверджуючих документів, а саме рахунків (а надані до суду рахунки стосувались автомобіля УАЗ 31514, а не автомобіля УАЗ 396206); по третє після перевірки наданих для проведення оплати рахунків, представник казначейської служби завіряв їх своїм підписом.

Відповідно до акту №44 на технічне обслуговування автомобіля: УАЗ 31514, поставщик ПП СТО «Друма В.Л.», замовник - Верхньодніпровське ДБУОВЖР на загальну суму 20618 гривень прийняв за довіреністю ЯЗУ№729253 від 29.09.2006р. ( ОСОБА_6 ), з зазначенням: «Сторони не мають ніяких претензій одна до одній і повністю задоволені співпрацею», даний акт містить підписи та печатки ПП «Друма В.Л.» та Верхньодніпровське ДБУ ОВЖР. З документу вбачається щодо внесення виправлення марки УАЗ, а саме з 31514, на НОМЕР_4 .

Досліджені у судовому засіданні копії акту та довіреність містять у собі інформацію щодо автомобіля УАЗ 31514. Акт складений ПП СТО «Друма», довіреність складена Верхньодніпровське ДБУ ОВЖР. Жоден з наданих документів не містить посилання на його складання ОСОБА_6 , або внесення останнім відомостей до даних документів. В той же час вбачається, що дані документи стосуються автомобіля УАЗ 31514, не зважаючи на те, що у акті міститься закреслення та рукописне зазначенні іншої моделі УАЗ, без вказівки виправленому вірити та ким внесено та коли вказане закреслення та виправлення, в той час як довіреність не містить жодних виправлень та у якій зазначено марку автомобіля УАЗ 31514. Також, дані документи, не містять інформації щодо обсягу повноважень ОСОБА_6 , зокрема: перевірки технічного стану автомобіля, перевірки проведених ремонтних робіт та їх обсягу, тощо.

Відповідно до протоколу виїмки від 08.10.2007 року у приміщенні Головного державного управління рибохорони було вилучено акт №44 від 29.09.2006 року, який має зміни у марці автомобіля «УАЗ 31514» закреслено та вказано « НОМЕР_4 », та підпис невідомої особи. Містить підпис виконавця та замовника, але печатка міститься тільки виконавця (т.2 а.с.6-7).

Автомобіль УАЗ 396206 д.н.з. НОМЕР_1 знаходиться на балансі Верхньодніпровського ДБУ ОВЖР і обліковується на рахунку 105 «Транспортні засоби» вартість 34152,27 гривень (т.1 а.с.25).

Відповідно до Положення Верхньодніпровського ДБУ ОВЖР затвердженого 06.03.2006 року, останнє є філією Державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства.

Згідно п.8 до складу басейнового управління входить апарат управління та підпорядковані йому Київський та Житомирський територіальні відділі. Які є підрозділами органу рибохорони, не мають статусу юридичної особи, мають печатку, бланки і діють на підставі Положення про територіальний відділ, затвердженого начальником Держрибінспекції за поданням начальника басейнового управління.

П.10.1. вказаного Положення визначено, що начальник басейнового управління, за довіреністю Держрибінспекції здійснює керівництво діяльністю басейнового управління, несе персональну відповідальність перед начальником Держрибінспецкції за виконання покладених на басейнове управління завдань, за збереження та використання за призначенням майна і коштів; п.10.3. видає в межах своєї компетенції накази та розпорядження, організовує та контролює їх виконання; п.10.5 розподіляє обов`язки між своїми заступниками, а також керівниками структурних підрозділів, затверджує посадові інструкції працівників басейнового управління та територіальних відділів; п.10.6 своїм наказом розділяє межі рибоохоронних районів і дільниць та закріплює за ними інспекторів та засоби матеріально-технічного забезпечення.

Відповідно до п.п.12, 14, 15 Положення Басейнове управління утримується за рахунок державного бюджету, є філією Держрибінспекції наділено її майном, має реєстраційний та поточні рахунки у відділені Державного казначейства; майно управління знаходиться на окремому балансі управління, відповідальність за збереження та використання за призначенням якого покладається на начальника басейнового управління (т.1 а.с26-28).

Таким чином, саме начальник басейнового управління є особою відповідальною за майно управління, несе персональну відповідальність та має право на видання наказів та розпоряджень, без передоручення своїх обов`язків.

Відповідно до Положення про Київський територіальний відділ Верхньодніпровського ДБУ ОВЖР затвердженого 01.02.2006 року, він є структурним підрозділом басейнового управління, відповідно до покладених на нього обов`язків. Наказом начальника басейнового управління майно відділу закріплюється за начальником територіального відділу на якого покладається відповідальність за його збереження та використання за призначенням. Відділ не є юридичною особою (т.1 а.с.82-85).

Відповідно до наказу Державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства від 14.06.2006 року №147-к ОСОБА_6 перевели на посаду старшого державного інспектора начальника Київського територіального відділу Верхньодніпровського ДБУ ОВЖР та відповідно до наказу Верхньодніпровського ДБУ ОВЖР від 14.06.2006 року за №135-к було визначено про проведення інвентаризації основних засобів та матеріальних цінностей Київського територіального відділу в зв`язку з призначенням начальника ОСОБА_6 (т.1 а.с.75,76).

Пунктом 2.24 посадової інструкції старшого державного інспектора начальника територіального відділу, визначено, що він здійснює організацією та здійснення контролю за ефективним використанням технічних засобів, вчасного проведення техогляду та ремонту, витратами паливно-мастильних матеріалів відповідно до встановлених норм. Пунктами 3.4., 3.8, 3.9 Інструкції передбачено, що начальник вносить пропозиції щодо управління майном, що знаходиться на балансі територіального відділу та щодо питань матеріально-технічного забезпечення територіального відділу та діє без доручення від імені територіального відділу , представляє його в усіх підприємствах, установах і організаціях (т.1 а.с.77-79).

З вказаних документів вбачається, що старший державний інспектор начальник територіального відділу, має права щодо внесення пропозицій щодо майна яке перебуває на балансі територіального управління, не має прав щодо розпорядженням майном яке перебуває на балансі як управління так і Верхньодніпровського ДБУ ОВЖР.

Відповідно до наказу начальника Верхньодніпровського ДБУ ОВЖР від 23.06.2006 року №243 відповідальність та контроль за використанням за призначенням основних засобів та матеріальних цінностей згідно відомостей проведеної інвентаризації станом на 01.07.2006 року, їх збереження, ремонт, розподіл за матеріально-відповідальними особами покладено на ОСОБА_6 (т.1 а.с.80), аналогічно змісту наказ прийнято 07.11.2006 року за №445 (т.1 а.с.81).

З копії наказу начальника Верхньодніпровського ДБУ ОВЖР №265 від 06.07.2006 року «Про закріплення транспортних засобів управління» вбачається, що згідно п.22 за дільницею №2 закріплено автомобіль УАЗ 31514 д.н.з. НОМЕР_5 водій ОСОБА_28 , а згідно п.30 автомобіль УАЗ 396206 д.н.з. НОМЕР_6 закріплено за дільницею 3 водій ОСОБА_29 , відповідальність за організацію роботи транспортних засобів покласти на ОСОБА_6 та ОСОБА_30 , а матеріальну відповідальність покласти на водіїв закріплених за вказаними засобами (т.2 а.с.141-142).

Згідно висновку судово-криміналістичної експертизи №3045 від 10 листопада 2007 року підпис від імені ОСОБА_6 в акті №44 на технічне обслуговування автомобіля УАЗ-396206 від 29 вересня 2006 року виконаний ймовірно останнім.

В судовому засіданні підсудний не заперечував того, що міг підписати цей акт, одночасно стверджуючи, що такий підпис є лише його візою та міг стосувався автомобіля саме марки УАЗ 31514.

Про ці обставини ОСОБА_6 ствердив й при підписанні протоколу про ознайомлення з висновком експертизи від 18 січня 2008 року.

Зі змісту посадової інструкції, вбачається, що ОСОБА_6 не був наділений повноваженнями підпису будь-яких документів від імені Верхньодніпровського ДБУ ОВЖР, а в його обов`язки входило лише візування таких документів.

Даний висновок суду також випливає з угоди №875 від 8 вересня 2006, яка завізована серед інших головним бухгалтером Верхньодніпровського ДБУ ОВЖР ОСОБА_19 , провідним спеціалістом Верхньодніпровського ДБУ ОВЖР ОСОБА_14 та ОСОБА_6 , а підписана дана угода начальником Верхньодніпровського ДБУ ОВЖР ОСОБА_7 , і даний підпис закріплений мокрою печаткою вказаної організації. Таким чином, дана угода є офіційним документом Верхньодніпровського ДБУ ОВЖР.

Згідно копії інвентаризаційного опису основних засобів Верхньодніпровського ДБУ ОВЖР станом на 27.11.2006 року по рахунку 105 за ОСОБА_20 рахується автомобіль УАЗ 396206, інформація щодо автомобіля УАЗ 31514 відсутня. Також звертає увагу той факт, що у графі «відмітка про вибуття» міститься рукописний запис у повністю надрукованому документі: «ремонт», без зазначення ким він зроблений та на підставі яких документів. За пред`явленим обвинуваченням ОСОБА_6 , ремонт автомобіля був оплачений ще 28.09.2006 року, акт підписано 29.09.2006 року, який передано до бухгалтерії підприємства, а на час проведення інвентаризації 27.11.2006 року зазначено, що автомобіль УАЗ 396206 перебуває на ремонті та рахується за ОСОБА_20 , в той час як з заявою про можливе вчинений злочину начальник Верхньодніпровського ДБУ ОВЖР звертається лише у грудні 2006 року.

Згідно копії інвентаризаційного опису основних засобів Верхньодніпровського ДБУ ОВЖР станом на 19.06.2007 року по рахунку 105 за ОСОБА_6 рахується автомобіль УАЗ 396206, інформація щодо автомобіля УАЗ 31514 відсутня. В той же час у розділі «Відмітка про вибуття» зазначено відсутній.

Відповідно до розписки від 12.12.2006 року ОСОБА_24 отримав від працівників поліції на відповідальне зберігання автомобіль УАЗ 396206 д.н.з. НОМЕР_1 в неробочому розібраному стані, відповідно до протоколу огляду, зобов`язується зберегти у відповідному стані (т.1 а.с.34). В той же час матеріали кримінальної справи не містять протоколу огляду даного автомобіля працівниками поліції, а виключно містять акт прийому передачі транспортного засобу між представникам Верхньодніпровського ДБУОВЖР та ОСОБА_24 , та датованого 08.12.2006 року. Під час досудового слідства та судового розгляду справи, суду не було надано інформації щодо місця перебування автомобіля з 29.09.2006 року по час складання акту, а це є термін більше двох місяців.

Із досліджених судом документів вбачається, що автомобіль УАЗ 396206 д.н.з. НОМЕР_1 в неробочому розібраному стані, відповідно до протоколу огляду, працівниками Іванківського СМВ ДСБЕЗ при ГУМВС у Київській області 12.12.2006 року був переданий під розписку на зберігання ОСОБА_24 у стані визначеному у протоколі огляду (т.1 а.с.34), та будь яких інших документів, щодо передачі вказаного автомобіля балансоутримувачу не надано. Згідно супровідного листа начальника Верхньодніпровського ДБУ ОВЖР у даному інвентаризаційному описі відсутній підпис матеріально-відповідальної особи ОСОБА_6 , оскільки він 19.06.2007 року звільнений на підставі наказу від 28.04.2007 року №166К, у зв`язку з ліквідацією організації (т.1 а.с.45,46).

В матеріалах справи міститься клопотання ОСОБА_6 від 2008 року щодо витребування у начальника Верхньодніпровського ДБУОВЖР технічного паспорту та страхового полісу на транспортний засіб УАЗ 396206 (т.4 а.с.34).

Відповідно до акту прийому-передачі станом на 20.04.2007р. Верхньодніпровське ДБУОВЖР передало начальнику Головного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у м.Києві та Київській області за №23 автомобіль УАЗ 31514, а за №30 автомобіль УАЗ 396206 балансовою вартістю 34152 гривні (т.4 а.с.164), отримання даного автомобіля підтверджується листом начальника Головного держуправління від 10.06.2008р. (т.4 а.с.171) також надано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а саме автомобіля УАЗ 396206 , д.н.з. НОМЕР_1 , 1995 року випуску, 04.10.2007 року зареєстровано за ГДУ охорони використання і відтворення ВЖР та регул.риб (т.4 а.с.175).

Таким чином, реєстрація автомобіля за Верхньодніпровського ДБУ ОВЖР, відбулась лише 04.10.2007 року, тобто на час інкримінованих подій була відсутня інформація щодо реєстрації транспортного засобу.

Незважаючи на те, що ще 20.04.2007 року Верхньодніпровське ДБУ ОВЖР передало автомобіль УАЗ 396206, відповідно до акту прийомки-передачі, Головному управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у м.Києві та Київській області, у матеріалах справи міститься лист начальника ВДБУ ОВЖР 19.06.2007 року, який повідомляє Іванківське СМВ ДСБЕЗ при ГУМВС в Київській області, що автомобіль УАЗ 396206 д.н.з. НОМЕР_7 , станом на 19.06.2007 року з ремонту не повернутий (т.1 а.с.37).

Прокуратура Вишгородського району Київської області 07.11.2007 року повідомляє Головне державне управління охорони, використання і відтворення живих ресурсів та регулювання рибальства у м.Києві та Київській області, що оглядом було встановлено, що автомобіль УАЗ д.н.з. НОМЕР_8 , який належав Верхньодніпровському ДБУ ОВЖР перебуває на відповідальному зберіганні ОСОБА_24 та встановлено, що автомобіль належним чином не охороняється і може бути розукомплектований, а тому просять забрати автомобіль для належного зберігання (т.2 а.с.29).

Звертає увагу той факт, що крім того, що зазначаються різні моделі автомобіля УАЗ 31514 та УАЗ 396206, так в документах зазначається і різний д.н.з. автомобіля - НОМЕР_8 та НОМЕР_1 , дані розбіжності не усуненні як на стадії досудового слідства, так і під час судового розгляду. Також із досліджених судом документів вбачається, що саме працівниками поліції, ще у грудні 2006 року автомобіль УАЗ 396206 був переданий ОСОБА_24 , відповідно до розписки останнього наданої на ім`я начальника Іванківського СМВ ДСБЕЗ при ГУ МВС в Київській області, але у інвентаризаційних описах вказано щодо відсутності даного автомобіля з різних причин, а в червні 2007 року Верхньодніпровське ДБУ ОВЖР посилається, що вказаний автомобіль взагалі перебуває на ремонті та ще не повернутий. Дана інформація не була перевірена під час досудового слідства, а підсудний ОСОБА_6 під час розгляду справи стверджував та наполягав, що він не має жодного відношення до ремонту УАЗ 396206, та його версія органами досудового слідства не перевірялась.

Суду не надано документів які б підтверджували передачу ОСОБА_6 автомобілів УАЗ та визначення його матеріально-відповідальним за ними після 27.11.2006 року, тобто після інвентаризації від 27.11.2006 року де відповідальною особою за даним автомобілем було визначено ОСОБА_20 .. Також відсутня інформація кого було визначено відповідальним за вказаний автомобіль після звільнення ОСОБА_6

19.06.2007 року провідним контролером ревізором КРВ у Вишгородському районі складено довідку перевірки окремих питань господарської діяльності Київського територіального відділу Верхньодніпровського ДБУОВЖР за 2006 рік, де зазначено, що згідно наказу Начальника Верхньодніпровського ДБУОВЖР ОСОБА_7 №243 від 23.06.2006 року відповідальність та контроль за призначенням основних засобів та матеріальних цінностей, згідно відомостей проведеної інвентаризації станом на 01.07.2006 року покладено на ОСОБА_6 , за яким закріплено автомобіль УАЗ 396206. Крім того, ОСОБА_31 (підозрюваний ОСОБА_6 ) ознайомлено з його обов`язками, згідно посадової інструкції, зокрема щодо контролю за належним зберіганням і правильним використанням всіх технічних і спеціальних заходів (т.1 а.с.51-52).

Обставини викладені у вказаній довідці є протирічними щодо інших документів, а саме: Положенню Верхньодніпровського ДБУ ОВЖР, де начальник басейнового управління несе персональну відповідальність за збереження та використання за призначенням майна і коштів та своїм наказом виключно розділяє засоби матеріально-технічного забезпечення між інспекторами; а згідно інвентаризаційного опису від 27.11.2006 року за 2006 рік відповідальною особою за УАЗ 396206 вказано ОСОБА_20 .

Крім того, при касаційному перегляді попередніх вироків Верховним Судом України, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зверталася увага суду на необхідність ретельного дослідження акту №44 технічного обслуговування автомобіля з приводу його належності і допустимості як доказу протиправних або правомірних дій ОСОБА_6 та для з`ясування значених питань слід призначити, в разі необхідності, економічну експертизу та на вимоги ст.399 КПК України, а саме на те, що вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для органів дізнання чи досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.

За клопотанням прокурора, під час попереднього розгляду справи, судом було призначено проведення судово-економічної експертизи, відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №1277/17-45 від 17.03.2017 року вбачається, що згідно вимог щодо господарських операцій і первинних документів визначених у Положенні про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, форма акту №44 від 29.09.2006 року технічного обслуговування автомобіля містить необхідні для первинного документу реквізити, проте не відповідає переліку документів, що засвідчують надання послуг по технічному обслуговуванню згідно Правил надання послуг з технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів, які були затверджені Міністерством транспорту України від 11.11.2002 р. №792.

Акт №44 від 29.09.2006 року технічного обслуговування не містить таких реквізитів, а саме: державного номеру автомобіля у відповідній графі; надпису «виправлено»; дати відповідних виправлень; підтвердження виправлення підписами осіб, що підписали документ; прізвища та ініціали особи, якою було внесено виправлення.

В акті №44 технічного обслуговування автомобіля міститься інформація про підтвердження здійснення господарської операції, а саме: «виконаних робіт» на суму 13425 грн. та дані щодо автозапчастин та матеріалів, що «були використані» при обслуговуванні автомобіля на суму 7193 грн., що підтверджує запис: «сторони не мають ніяких претензій одна до одної і повністю задоволені співпрацею». Таким чином, акт №44 є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

На дослідження не надано регістрів бухгалтерського обліку, а отже, визначити, чи була належною методика ведення бухгалтерського обліку за договором №875 від 08.09.2006 року про надання послуг по ремонту та технічному обслуговуванню автомобіля, укладеним між ВДБУ ОВЖР та ПП «Друма В.Л.» не видається за можливе. Питання, чи є Акт від 29.09.2006 року документом, на підставі якого в зазначений період можливо було закрити фінансову звітність ВДБУ ОВЖР стосовно автомобіля є некоректним, тому експертом не розглядається.

Визначити, що до якого автомобіля (УАЗ 31514 чи УАЗ 396206) складено Акт №44 від 29.09.2006 року не видається за можливе, оскільки в зазначеному акті містяться виправленя кульковою ручкою, які виконані не у відповідності до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України №88 від 24.05.1995 року, а надпису «виправлено» не має, підпису осіб, що підписали цей документ та дата виправлення відсутні.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, щодо ознак офіційного документу як предмету злочину ст..358 КК України, слід керуватися критеріями: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її професійної чи службової компетенції за визначеною формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер підтвердження чи засвідчення нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків. Невідповідність документа хоча б одному з наведених критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним.

З врахуванням висновків експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №1277/17-45 від 17.03.2017 року, відповідно до яких акт №44 не відповідає переліку документів, що засвідчують надання послуг по технічному обслуговуванню згідно Правил надання послуг з технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів, які були затверджені Міністерством транспорту України від 11.11.2002 р. №792; не містить необхідних реквізитів, притаманних документу такого зразку. Відповідно вказаного висновку даний акт може бути підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, але суд вважає лише за наявності його підписання особою уповноваженою на це, а саме тією зразки підпису якої наявні у відповідному управлінні Державної казначейської служби, що після перевірки відповідальним працівником держказначейства може стати підставою для списання коштів. Вилучений у приміщенні Головного державного управління рибохорони акт №44 від 22.09.2006 року, як стверджується стороною обвинувачення підписано ОСОБА_6 , зразок підпису якого відсутній у Держказначействі, у зв`язку із чим, наданий акт не містить інформації щодо його пред`явлення до Державного казначейства, та що він породив наслідки, а саме списання бюджетних коштів.

Аналіз матеріалів кримінальної справи та зібраних в ході досудового слідства доказів дає підстави суду стверджувати, що в ході розслідування даної справи не було доведено, що складений ПП «Друма В.Л.» 29.09.2006 року акт №44 про технічне обслуговування автомобіля був підробленим, стосовно автомобіля УАЗ 31514; не доведено того, що вказані ПП «Друма В.Л.» відомості у даному акті стосувались автомобіля УАЗ 396206, оскільки він містить інформацію щодо специфікації автозапчастин, які було придбано, після огляду автомобіля майстром СТО ПП «Друма В.Л.» та стосувались автомобіля марки та моделі УАЗ 31514. Також під час судового розгляду стороною обвинувачення не було надано суду доказів отримання ОСОБА_6 грошових коштів від ПП «Друма В.Л.», оскільки відсутні будь-які фінансово-бухгалтерські документи щодо зняття коштів з рахунків, розписки або інші документи, які б свідчили про передачу грошових коштів підсудному, та інші документи, які б підтверджували обставини викладені у обвинувачені.

Проаналізувавши зібрані в ході досудового і судового слідства докази, суд приходить до висновку про недоведеність обвинувачення висунутого стосовно ОСОБА_6 .

Крім того, суд звертаю увагу, що обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3ст.358 КК Україниґрунтується на доказах, як зібрані у справі за попереднім обвинуваченням заст.364 ч.2, 366 ч.2 КК України. Клопотань про доповнення судового слідства, скерування справи на додаткове розслідування сторони не заявляли. У зв`язку з тривалим розглядом вказаної справи та неодноразовою зміною обвинувачення прокурором суд приходить до висновку, що всі можливості отримання будь-яких достовірних доказів на даний час вичерпані.

Згідно ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вина не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, додержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Такий обов`язок суду щодо забезпечення презумпції і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднується з такими ж положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, яка ратифікована 17.07.1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-УІ, суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, у справі «Barbera,Messeguand Jabardov.Spain» (п.146) від 06.12.1988р. Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справ з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинувачені і будь-який сумнів має тлумачиться на користь підсудного».

В рішенні ЕСПЛ у справі Вассіліоса Ставрополуса проти Греції (п.39) від 27.09.2007 року, суд вважає, що на підставі принципу «in dubio pro reo» (сумніви тлумачаться на користь підсудного), який представляє собою приватне вираження принципу презумпції невинуватості, не повинно існувати ніякої якісної відмінності між виправдувальним вироком, зважаючи на відсутність доказів і виправдувальним вироком у зв`язку з констатацією безсумнівної невинуватості особи. У дійсності, виправдувальні вироки не розрізняються залежно від підстав, прийнятих до уваги в кожному окремому випадку суддею в кримінальному процесі.

Згідно роз`яснень, даних у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29 червня 1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», недопустимим є обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість підсудного ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому діяння передбаченого частиною 3 статті 358 КК України не доведена вище приведеними доказами, які визнаються такими, що не викликають у суду сумніву, суд вважає, що в діяннях ОСОБА_6 не встановлено складу злочину передбаченого ч.3 ст.358 КК України і тому щодо нього необхідно постановити виправдувальний вирок на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України (в редакції 1960 року), визнавши його невинуватим.

У зв`язку з виправданням підсудного запобіжний захід у виді підписки про невиїзд та постанова про накладення арешту на майно підсудного від 3 грудня 2007 року підлягають скасуванню.

Цивільний позов Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у м.Києві та Київській області про стягнення з ОСОБА_6 на суму 54770,27 гривень на відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином, відповідно до вимог ст.328 КПК України (в редакції 1960 року) слід залишити без розгляду.

Судові витрати відсутні.

Речові докази, відповідно до ст.81 КПК України, необхідно залишити зберігати з матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись статтями 323, 324, 328 КПК України (в редакції 1960 року) суд,-

засудив:

ОСОБА_6 за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3ст. 358 КК України, визнати невинуватим і виправдати в зв`язку з відсутністю в його діянні складу злочину.

Запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді підписку про невиїзд скасувати.

Цивільний позов Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у м.Києві та Київській області про стягнення з ОСОБА_6 на суму 54770,27 гривень на відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином, відповідно до вимог ст.328 КПК України (в редакції 1960 року) залишити без розгляду.

Постанову про накладення арешту на майно від 03.12.2007 року скасувати, зняти арешт накладений на майно ОСОБА_6 в тому числі на квартиру АДРЕСА_2 , яку залишити у володінні останнього.

Речові докази по справі акт №44 технічного обслуговування від 29.09.2006 року, угоду про надання послуг від 08.09.2006 року щодо ремонту транспортних засобів та довіреність ЯЗУ №729253 від 29.09.2006 року видану на ім`я ОСОБА_6 залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подання апеляції через Вишгородський районний суд Київської області.

Головуючий ОСОБА_1