Рішення

від 14.09.2010 по справі 2-8432

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                              Справа №2-8432                                                                         2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

14 вересня    2010 року       Дружківський міський суд         Донецької області у складі:

        головуючого – судді                     Сєрікової О.О.

        при секретарі                         Віслогузовій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківка цивільну справу за позовом прокурора міста Дружківки в інтересах   ОСОБА_1     до Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

В С Т А Н О В И В :

08 вересня    2010 року  прокурор міста Дружківки в інтересах   позивача   звернувся до Дружківського міського суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці, в якій вказав, що   позивач  має статус «дитина війни». Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У період з 2007 року по 2009 рік їй така допомога не виплачувалась, або виплачувалася не в повному обсязі. Вважає, що відповідач недоплатив їй державну соціальну допомогу за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року у сумі 710 грн. 90 коп., за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у сумі 715 грн. 23 коп. та за 2009 рік у сумі 1240 грн. 20 коп. Просить суд стягнути з відповідача на її користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року у сумі 2666 грн. 33 коп.

    В судове засідання прокурор не з’явився, надав заяву про підтримку позовних вимог і розгляд справи у його відсутність.

    В судове засідання позивач не з’явилася, про час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином. Надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, на позовних вимогах наполягає.

    Представник відповідача в судове засідання не з’явилася про час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином. Надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Проти задоволення позовних вимог заперечує.

    Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги  прокурора підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 15 ЦПК України спори з приводу призначення,  обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним  страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг,  речового майна, пайків або грошової компенсації замість них розглядаються судами у порядку цивільного судочинства.

            Судом встановлено, що позивач    має правовий статус «дитина війни», що підтверджується   відповідним пенсійним посвідченням.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18.11.2004 року визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно з вимогами ст.ст. 10, 60 ЦПК України розгляд і вирішення цивільних справ у судах проводиться на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстав у своїх вимог та заперечень.

Суд не сприймає позицію представника відповідача, зазначену в його письмових запереченнях, наданих під час попереднього судового засідання, про законність нарахування та виплату позивачу, як особі яка має правовий статус «дитина війни», підвищення в 2007 році в розмірі встановленому ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» N 489-V від 19.12.2006 року, а саме в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, підвищення в 2008-2009 роках в розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», з наступних підстав.

Згідно ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» N 489-V від 19.12.2006 року, з  метою  приведення  окремих  норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).

Рішення Конституційного суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Таким чином, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому при нарахуванні позивачу відповідного підвищення саме ця норма Закону підлягала застосуванню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині визнання дій щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії з порушенням вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату зазначеного підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за відповідний період, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», №107-VI від 28.12.2007 року були внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме стаття 6 була викладена в такій редакції: „Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28.12.2007 року зазначені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  визнані такими, що не відповідають Конституції України  ( є неконституційними).

Рішення Конституційного суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнаються і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1 листопада 1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивач як особа, яка має правовий статус «дитина війни», має право на підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що діяв на час зазначених виплат, розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 380 грн., з  1 квітня – 387 грн., з 1 жовтня – 395 грн.

    Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум становить: з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 1 квітня та 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», збільшений на один відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.

Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» на 2008 рік затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня – 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн.

Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року, який набрав чинності з 1 січня 2009 року прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто 498 грн.

    04.11.2009 року набрав чинності Закон України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати». Прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність: з 1 листопада 2009 року – 573 грн.

Таким чином, виходячи із розміру прожиткового мінімуму, встановленого законодавством України на відповідний період, та розміру фактично отриманих сум, сума недоплаченої державної соціальної допомоги, яка підлягає стягненню становить:

За період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року:

(91,27 грн. (410 грн. 06 коп./31 день х 23 дні х 30 %) + (123 грн. 02 коп.(410 грн. 06 коп. х     30 %) х 2 місяці) + (124 грн. 53 коп.(415 грн. 11 коп. х 30 %) х 3 місяці) = 710 грн. 90 коп.

За період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року:

(481 грн. х 30% /31 день х 10 днів – 481 грн. х 10%/31 день х 10 днів + 481 грн. х 30% - 481 грн. х 10% + 482 грн. х 3 місяці х 30% - 482 х 3 місяці х 10 % + 498 грн. х 3 місяці х 30% - 498 грн. х 3 місяці х 10%) = 715 грн. 23 коп.

    За період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року:

    (99 грн. 60 коп.(498 грн. х 30 % - 49 грн. 80 коп.) х 10 місяців) + (122 грн. 10 коп.(573 грн. х 30 % - 49 грн. 80 коп.) х 2 місяці) = 1240 грн. 20 коп.

    Всього у сумі: 710,90 грн. + 715,23 грн. + 1240,20 грн. = 2666 грн. 33 коп.

    Виплата позивачу підвищення пенсії повинна відбуватися за рахунок коштів Державного бюджету України, оскільки статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

На підставі Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9.07.2007 року, Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, керуючись ст.ст. 3-6, 10, 11, 15,  57, 60, 81, 88, 212, 213  ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги   прокурора міста Дружківки в інтересах   ОСОБА_1     до Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни – задовольнити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці на користь   ОСОБА_1     недоплачену суму державної соціальної допомоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року у розмірі 710 (сімсот десять) гривень 90 коп., з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі 715 (сімсот п’ятнадцять) гривень 23 коп. та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року у сумі 1240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 20 коп., всього у сумі 2666 (дві тисячі шістсот шістдесят шість) гривень 33 коп.

Рішення суду набирає законної сили через 10 днів з дня  винесення  рішення, якщо впродовж цього строку не подана апеляційна скарга, або після розгляду апеляційним судом в разі подання апеляційної скарги.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області протягом 10 днів після проголошення рішення,  або отримання його копії.

Суддя