Ухвала

від 24.07.2023 по справі 2-2801/2000

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

24 липня 2023 року

м. Київ

справа № 2-2801/2000

провадження № 61-10123ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2000 року Державне підприємство «ЖЕК №1» Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунпостачсервіс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Рішенням Хмельницького міського суду Хмельницької області від 19 квітня 2000 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право користуватись квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 08 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Хмельницького міського суду Хмельницької області від 19 квітня 2000 року скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано ОСОБА_1 таким, що з 01 січня 1997 року втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове з тих підстав, що справа була розглянута за відсутності ОСОБА_1 , який не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання в суді першої інстанції.

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 червня 2023 року, просив її скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, а отже, питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішене, оскільки заявник відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України не обґрунтував підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 4 частини другої статті 389, пунктів 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України, на які він посилається у касаційній скарзі.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Згідно з частиною першою статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції відхилив клопотання про допит свідків (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України); суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).

На обґрунтування підстави, передбаченої пунктом 3 частини третьої статті 411 ЦПК України, заявник не зазначив, яких саме свідків не допитав суд і щодо яких обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

На обґрунтування підстави, передбаченої пунктом 4 частини третьої статті 411 ЦПК України, ОСОБА_1 конкретно не вказав, які саме докази, на які він посилається у касаційній скарзі і були досліджені судами, є недопустимими.

Посилаючись у касаційній скарзі на порушення норм матеріального права, заявник не зазначив, які саме норми порушив суд апеляційної інстанції і чи є таке порушення підставою для скасування або зміни судового рішення з підстав, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Тому ОСОБА_1 необхідно подати нову редакцію касаційної скарги та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, із зазначенням уточнених підстав касаційного оскарження.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393, 394 ЦПК України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати для усунення зазначеного вище недоліку двадцятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Олійник