Ухвала

від 15.04.2024 по справі 2-2801/2000

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 2-2801/2000

провадження № 61-10123св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2000 року Державне підприємство «ЖЕК №1» Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунпостачсервіс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Рішенням 15 сесії Хмельницької міської ради від 31 травня 2017 року № 76 Хмельницьку ЖЕК №1 перейменовано в комунальне підприємство «Управляюча муніципальна компанія «Центральна» Хмельницької міської ради.

Рішенням Хмельницького міського суду Хмельницької області від 19 квітня 2000 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право користуватись квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 08 березня 2023 року ОСОБА_2 , зокрема, поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Хмельницького міського суду Хмельницької області від 19 квітня 2000 року.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 10 травня 2023 року у порядку процесуального правонаступництва залучено ОСОБА_1 як позивача замість Комунального підприємства «Управляюча муніципальна компанія «Центральна» Хмельницької міської ради.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 08 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Хмельницького міського суду Хмельницької області від 19 квітня 2000 року скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано ОСОБА_2 таким, що з 01 січня 1997 року втратив право користування жилим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції з тих підстав, що справа була розглянута за відсутності ОСОБА_2 , який не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання в суді першої інстанції.

У липні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 червня 2023 року, просив її скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи. У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів відмовлено.

26 січня 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_2 про забезпечення позову.

У заяві ОСОБА_2 просить накласти арешт на житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити власнику цього приміщення вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна; звільнити від сплати судового збору як особу з інвалідністю 2 групи.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Верховний Суд під час касаційного розгляду діє в порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, його повноваження визначені, зокрема, главою 2 розділу 5 ЦПК України, яка не передбачає застосування заходів забезпечення позову на стадії касаційного перегляду.

Аналогічні висновки щодо неможливість застосування заходів забезпечення позову на стадії касаційного перегляду викладено в постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 333/2736/18, ухвалах Верховного Суду від 11 січня 2021 року у справі № 487/3126/17, від 12 лютого 2021 року у справі № 303/1280/18, від 01 листопада 2021 року у справі № 661/1093/20, від 05 жовтня 2023 року у справі № 761/382/21.

З огляду на вказане заява ОСОБА_2 про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 149, 260, 400, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням відмовити.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська