Ухвала

від 24.07.2023 по справі 2-2801/2000

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

24 липня 2023 року

м. Київ

справа № 2-2801/2000

провадження № 61-10123ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,

розглянув пояснення до касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2000 року Державне підприємство «ЖЕК №1» Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунпостачсервіс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Рішенням Хмельницького міського суду Хмельницької області від 19 квітня 2000 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право користуватись квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 08 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Хмельницького міського суду Хмельницької області від 19 квітня 2000 року скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано ОСОБА_1 таким, що з 01 січня 1997 року втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове з тих підстав, що справа була розглянута за відсутності ОСОБА_1 , який не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання в суді першої інстанції.

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 червня 2023 року, просив її скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.

У липні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду доповнення до касаційної скарги.

Доповнення до касаційної скарги ОСОБА_1 не можуть бути прийняті судом касаційної інстанції до розгляду та підлягають поверненню з таких підстав.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру .

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Аналіз змісту частини другої статті 44 ЦПК України дає підстави для висновку, що перелік дій, які суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

У процесуальних правовідносинах, намагаючись донести свою думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників. Вказані дії є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє, і суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства.

Подібні правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц, від 07 листопада 2019 року у справі №9901/324/19, від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21, від 17 листопада 2022 року у справі № 822/5962/15.

Верховний Суд звертає увагу, що учасник справи повинен користуватися процесуальними правами виключно в межах завдань цивільного судочинства, сприяючи суду у здійсненні правосуддя. Якщо такий учасник вчиняє процесуальну дію з іншою метою, зокрема образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, висловити власні негативні емоції на їхні дії та рішення, він виходить за межі змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій.

Особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження (частина перша статті 398 ЦПК України).

У поясненнях до касаційної скарги, поданих разом із касаційною скаргою, ОСОБА_1 зазначає: «…суддя Хмельницького міського суду ОСОБА_3, приймаючи рішення про позбавлення мене права на проживання…діяв всупереч законодавства України та навмисно їх порушив» (абзац 11, с. 3 пояснень); «…суд навмисно приховав особу ОСОБА_2 від ідентифікації…» (абзац 7, с. 5 пояснень); «…суд…свідомо приховував матеріали по справі…», «суд навмисно приховав інформацію про наявність в його розпорядження матеріалів справи» (абзац 9, с. 5; абзац 9, с. 6 пояснень); «…її (заяви про відвід - уточн.) розгляд носив формальний та упереджений характер…» (абзац 5, с. 6 пояснень); «суд оголошував не всі документи по справі, а лише вибірково, які були для нього «зручні»…», «Хмельницький апеляційний суд…намагався уникнути від розгляду справи по суті апеляції, з метою приховати протиправні дії ЖЕКу, а також своїх колишніх колег…суддю Хмельницького міського суду ОСОБА_3…» (абзаци 6, 7, с. 7 пояснень).

Верховний Суд зазначає, що заявник у поясненнях наводить недоречні та безпідставні звинувачення щодо професійної діяльності суддів, вказує на неупередженість суддів першої та апеляційної інстанцій.

Вирішуючи питання прийнятності заяв у справі «Ржегак проти Чеської Республіки», заява № 67208/01, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що такі висловлювання заявника, як «…Ваш славний Суд підтвердив злочини комуністичного режиму і комуністичних трибуналів…», «Ваш Cуд... ліквідує основні права людини!», «…коли я знаю, що Ваш славний Суд наповнений агентами спецслужб колишньої Чехословаччини та Радянського Союзу…», є неправдивими, недоречними та виявом неповаги до суду - як до його членів, так і до суду як інституції.

Згідно з практикою ЄСПЛ заяву можна відхилити з огляду на зловживання правом на її подання відповідно до частини третьої статті 35 Конвенції, лише за те, що вона була свідомо обґрунтована неправдивими фактами, незалежно від того чи використовуються в ній образливі висловлювання (у справі «Варбанов проти Болгарії», рішення від 5 жовтня 2000 року, заява № 31365/96, пункт 36, («Акдівар та інші проти Туреччини»), рішення від 16 серпня 1996 року, Звіти про Судові рішення та ухвали («Reports of Judgments and Decisions») 1996-IV, с. 1210-1211, пункти 53-54).

У справі, що переглядається, Верховний Суд вважає, що звинувачення заявника переходять межі нормальної, допустимої та легітимної критики, недоречні та становлять неповагу до суду.

ЄСПЛ, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання, зокрема, якщо заявник під час звернення до ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали ЄСПЛ щодо прийнятності у справах «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року, заяви № № 61164/00, 18589/02, «Ржегак проти Чеської Республіки» від 18 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Апініс проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06, пункт 15).

Верховний Суд зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, зокрема і у разі зловживання таким правом на звернення до суду.

Згідно з частиною третьою статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

За таких обставин Верховний Суд визнає подання пояснень до касаційної скарги виявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, у зв`язку з чим їх необхідно повернути ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 2, 43, 44, 260, 263 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Пояснення до касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням, повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Олійник