Окрема думка

від 26.04.2023 по справі 369/11493/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

26 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 369/11493/21

провадження № 61-7445св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: судді-доповідача - Пророка В. В., суддів: Грушицького А. І., Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В. справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання недійсними інвестиційних договорів та стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2022 року передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

При цьому Верховний Суд дійшов висновку, що аналіз пунктів 1 та 2 частини першої статті 389 ЦПК України дає розуміння того, що діюча редакція ЦПК України чітко передбачає, що касаційному оскарженню підлягають постанови суду апеляційної інстанції, прийняті за результатами апеляційного перегляду справи за апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, а також в інших випадках, прямо передбачених ЦПК України.

Отже, Верховний Суд виснував, що відповідно до частин другої та третьої статті 258, пунктів 1 та 2 частини першої статті 389 ЦПК України й враховуючи те, що позивач у своїй касаційній скарзі оскаржує не ухвалу суду першої інстанції після її перегляду в апеляційному порядку, а саме постанову суду апеляційної інстанції, прийняту за результатами перегляду такої ухвали, а також те, що ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову в цій справі скасована апеляційним судом і у забезпеченні позову суд відмовив, слід констатувати, що ЦПК України не передбачає можливості оскарження постанови суду апеляційної інстанції в касаційному порядку, прийнятої за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, якою остання ухвала скасована. Волевиявлення законодавця у питанні оскарження забезпечення позову в касаційному порядку є більш ніж очевидними - якщо забезпечення позову зберігається, особа, щодо якої вжиті такі заходи забезпечення, з огляду на можливу наявність для неї негативних наслідків, не може бути позбавлена можливості їх оскарження в касаційному порядку, якщо ж заходи забезпечення відсутні, покладення на суд касаційної інстанції вирішення питання про необхідність вжиття таких заходів є надмірним та не відповідає меті касаційного перегляду. Виходячи зі змісту статті 149 ЦПК України, вжиття заходів забезпечення позову є допоміжним заходом в питанні вирішенні спору та забезпечені дійсного виконання судового рішення, яким він вирішений, а не самоціллю у судовому процесі. Воно не може мати пріоритет перед вирішенням спору по суті згідно із частинами першою та другою статті 2 ЦПК України. Разом з тим розширене тлумачення норм ЦПК України, яке дозволяє касаційний перегляд постанов апеляційної інстанції щодо скасування ухвали суду першої інстанції про задоволення клопотання про забезпечення позову не відповідає положенням частини другої статті 382 та статті 389 ЦПК України, а також вимогам частини першої статті 2 ЦПК України.

Отже, Верховний Суд вважав за необхідне відступити від правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у її постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (та в інших відповідних постановах Верховного Суду), що касаційному оскарженню підлягають постанови суду апеляційної інстанції, прийняті за результатами перегляду ухвал суду першої інстанції про забезпечення позову, якими ці ухвали скасовані. Ці постанови суду апеляційної інстанції відповідно до положень чинних ЦПК України та ГПК України касаційному оскарженню не підлягають.

З огляду на вищенаведене колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, керуючись частиною четвертою статті 403 та частиною першою статті 404 ЦПК України, дійшла висновку про наявність підстав передати цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Не можемо погодитися із висновком про відсутність у суду касаційної інстанції повноважень для перегляду в касаційному порядку постанови апеляційного суду від 06 липня 2022 року у цій цивільній справі, з таких мотивів.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції наділений повноваженнями за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункт другий частини першої статті 374 ЦПК України)

Пунктом другим частини першої статті 389 ЦПК України передбачено право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пункті 3 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

На нашу думку, право касаційного оскарження постанови апеляційного суду про скасування ухвали суду першої інстанції не може ставитись в залежність від результату перегляду ухвали суду першої інстанції апеляційним судом.

Отож, з аналізу зазначених положень норм процесуального права вбачається можливість оскарження в касаційному порядку постанови апеляційного суду, якою ухвалу суду першої інстанції про забезпечення скасовано та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено, а Верховний Суд не може обмежувати право на касаційне оскарження постанови апеляційного суду, оскарження якої передбачено статтею 389 ЦПК України.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20, у касаційному порядку можуть окрім інших переглядатися ухвали суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позову (тобто, як ухвали, якими задоволено заяву про забезпечення позову, так і ухвали, якими відмовлено у такому забезпеченні), а також постанови суду апеляційної інстанції, якими скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову.

Крім того, можливість касаційного оскарження постанови апеляційного суду, якою ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову скасовано та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено, підтверджується незмінною практикою Верховного Суду (справи № 757/31705/21-ц, № 641/6173/21, № 372/4262/21, № 127/28107, № 361/11205/21).

Враховуючи вказане, вважаємо, що відсутні підстави для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Судді: І. В. Литвиненко

Є. В. Петров