Ухвала

від 06.07.2010 по справі 10-302

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10 302, 2010 рік Головуючий у І-й інстанції: Грузман Т.В.

Категорія: постанова Доповідач: Голубенко Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року липня місяця 8 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Голубенко Н.В.,

суддів Захожая О.І., Довгаль С.А.,

з участю прокурора Плескача О.М.,

захисника ОСОБА_1

слідчого Кіяшка І.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали справи за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову судді Оржицького районного суду Полтавської області від 22 червня 2010 року.

Цією постановою стосовно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.нар., уродженця с.Заріг, жителя с.Тарасенкове, Оржицького району, Полтавської області, українця, громадянина України, перебуває у цивільному шлюбі, має 3-х неповнолітніх дітей, працюючого охоронником в СТОВ агрофірма «Оржицька», раніше не судимого,-

задоволено подання слідчого та обрано запобіжний захід взяття під варту.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 3 грудня 2009 року близько 15.00 год. спільно із ОСОБА_3 в с.Маяківка Оржицького району збули ОСОБА_4 один пристрій, який являється ручною осколковою оборонно-наступальною гранатою типу РГД-33, яка споряджена бризантною вибуховою речовиною нормальної потужності тротилом масою 140 гр. та речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом маса якого у висушеному стані становить 31,860 грам.

11.01.2010 року приблизно о 12.00 год. він же за попередньою змовою із ОСОБА_3 в с.Тарасівка Оржицького району збули ОСОБА_4 2 пристрої, які є ручною осколковою оборонно-наступальною гранатою типу РГД-33 та споряджені бризантною вибуховою речовиною нормальної потужності тротилом масою 140 гр. в кожній.

В цей же день, обвинувачений та ОСОБА_3 збули вказаній особі 5 патронів, 3 з яких є бойовими припасами військовими гвинтівочними патронами, калібру 7,62 мм.

31.03.2010 року близько ОСОБА_5 разом із ОСОБА_3 в с.Маяківка Оржицького району збули ОСОБА_4 9 пристроїв, із них 7 обєктів є осколково наступальними гранатами типу РГД-33 промислового виготовлення, споряджені бризантною вибуховою речовиною нормальної потужності тротилом масою 140 гр. в кожній. Два обєкти є ручними осколковими гранатами Ф-1, споряджені бризантною вибуховою речовиною нормальної потужності тротилом масою 50-56 гр. в кожній.

19.05.2010року близько 13-00 години ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_6 в с.Заріг Оржицького району збули ОСОБА_4 речовину рослинного походження зеленого кольору в подрібненому стані, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, маса якого у висушеному стані становить 324,15 грам.

За вказаними фактами слідчим СВ УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області порушені кримінальні справи за ч.2 ст.307, ч.1 ст.263 КК України, які обєднані в одне провадження.

20.05.2010 року ОСОБА_2 затриманий в порядку ст. 115 КПК України.

22 травня 2010 року Оржицьким райсудом продовжено затримання ОСОБА_2 до 10 діб.

27 травня 2010 року ОСОБА_2 предявлено обвинувачення за 3 епізодами, 19.05.2010року за 1 епізодом злочинної діяльності.

Задовольняючи подання в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту суддя послалася на тяжкість злочинів в яких обвинувачується ОСОБА_2 та його послідуючу поведінку після порушення щодо нього кримінальної справи в грудні 2009 року, який незважаючи на ці обставини продовжував вчинення злочинів по травень 2010 року.

В апеляції захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 ставиться питання про зміну постанови судді, оскільки в ній не наведено достатніх підстав, які вказують на можливість ухилення його від слідства та суду, а також про перешкоджання встановленню істини по справі, продовження злочинної діяльності. Не враховано місцевим судом і вимоги ст. 150 КПК України при обранні запобіжного заходу стосовно ОСОБА_2 Тому, зважаючи на дані про особу обвинуваченого, які є позитивними просить застосувати до підзахисного запобіжний захід підписку про невиїзд.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_1 на підтримання апеляції, міркування прокурора Плескача О.М. про законність та обґрунтованість постанови судді і безпідставність апеляції захисника, пояснення слідчого Кіяшка І.П., перевіривши матеріали справи та мотиви апеляції, не вбачає підстав для її задоволення виходячи з наступного.

За змістом ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справи або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

З наданих суду матеріалів та з постанови про обрання запобіжного заходу випливає що, обираючи запобіжний захід у вигляді взяття під варту ОСОБА_2, суддя переконалася в тому, що особа обвинувачується в скоєні злочинів, за один з яких Кримінальним Кодексом передбачено покарання на строк до 10 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується, насамперед, тяжкість злочину, у вчинені якого підозрюється, обвинувачується особа, та потім інші обставини, які її характеризують.

Враховуючи вказані вимоги, обставини, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_2 та наявні в матеріалах справи фактичні дані в їх сукупності, суддя дійшла до обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі обвинувачений може продовжити злочинну діяльність, буде намагатися ухилитися від слідства та суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини по справі.

У постанові місцевого суду наведені аргументи на користь того, що ОСОБА_2 після порушення щодо нього кримінальної справи в грудні 2009 року, вчинив за даними органів досудового слідства ще три епізоди злочинів за які йому предявлено обвинувачення, що свідчить про продовження ним злочинної діяльності, а відтак застосування до нього більш мяких, ніж тримання під вартою, запобіжних заходів може не забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Крім того, закон не вимагає доказування, що обвинувачений перешкоджатиме встановленню істини у справі або продовжуватиме злочинну діяльність. У законі йдеться про наявність фактичних даних, які з достатньою вірогідністю надають можливість прогнозувати поведінку особи з точки зору виконання нею в майбутньому процесуальних обовязків. В звязку з наведеним доводи апеляції не заслуговують на увагу.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною і підстав для її зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України колегія суддів апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Оржицького районного суду Полтавської області від 22 червня 2010 року про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_2- взяття під варту без змін.

С у д д і:

Голубенко Н.В. Захожай О.І. Довгаль С.А.