Ухвала

від 29.11.2011 по справі 10-302

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



Справа №

10-302

Головуючий у І інстанції

Линник В.Я.

Категорія

Доповідач у 2 інстанції

Костенко

30.11.2011

УХВАЛА

Іменем України

29 листопада 2011 року                                                                 м. Київ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді                     Літвінова Є.В.

суддів                                          Костенко І.В., Левчука О.Д..

за участю  прокурора                Музики А.І.

захисника                                    ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2, на постанову Ірпінського міського  суду Київської області від 23 листопада 2011 року, якою у відношенні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 обрано запобіжний захід у вигляді взяття  під варту, -

                                           ВСТАНОВИЛА:

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 2 листопада 2011 року біля 16 год. в АДРЕСА_1 збув ОСОБА_4 2,74 г. висушеного наркотичного засобу (канабісу) за 100 грн.

09.11.2011 р. за фактом незаконного збуту особливо небезпечних наркотичних засобів було порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України

14.11.2011 р. щодо ОСОБА_3 порушена кримінальна справа за ознаками злочину,  передбаченого ч.2 ст.307 КК України і в цей же день в порядку ст.115 КПК України він був затриманий за підозрою у вчиненні цього злочину.

14.11.2011 р. ОСОБА_3 пред‘явлено обвинувачення за ч.2 ст.307 КК України.

Слідчий СВ Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київській області звернувся до суду з поданням, погодженим з прокурором м.Ірпеня Київської області про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, ніде не працює, постійного джерела доходів не має, може ухилятись та перешкоджати досудовому слідству, переховуватись від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі та продовжити злочинну діяльність.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 23 листопада 2011 року подання слідчого задоволено і щодо ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Своє рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання від 5 до 10 років позбавлення волі, що він офіційно не працює, повторно 14.11.2011 р. збув наркотики, а тому є підстави вважати, що ОСОБА_3 може продовжити злочинну діяльність.

На постанову суду подано апеляцію захисником ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3, в якій ставить питання про скасування постанови про обрання запобіжного заходу останньому у вигляді взяття під варту та обрання йому запобіжного заходу у вигляді застави.

Апелянт вважає, що постанова суду є безпідставною та винесеною з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства.

Так, суд без будь-якого обґрунтування дійшов висновку, що застосування до ОСОБА_3 більш м‘яких, ніж взяття під варту запобіжних заходів, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та залишив по суті не вирішеним клопотання про обрання останньому запобіжного заходу у вигляді застави.

При цьому вважає, що слід врахувати те, що ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та реєстрації, за місцем проживання характеризується позитивно, до його затримання був працевлаштований, щиро визнав свою вину, активно сприяв розкриттю злочину. Крім того, на утриманні ОСОБА_3 знаходяться: неповнолітня донька та непрацездатні батьки, сам обвинувачений хворіє на вірусний гепатит «А»середньо-важкої форми.

Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечив проти поданої апеляції; захисника ОСОБА_2, який підтримав подану апеляцію і просив обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави, перевіривши матеріали судової і кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію слід задовольнити частково з слідуючих  підстав.

Згідно зі ст.ст. 148, 150, 155 КПК України, п.3,13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003 р. «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства»запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою перешкоди встановленню істини по справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочин, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки. Взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом у зв‘язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що більш м‘які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов‘язків.

Проте постанова суду про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту не в повній мірі відповідає вищезазначеним вимогам закону.

Зокрема, як вбачається з направленого до суду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту воно фактично обґрунтовується тяжкістю злочину, відсутністю постійного джерела доходів та його ймовірними спробами ухилитися від слідства та суду.

Разом з тим, відповідні докази, які підтверджують, що обвинувачений вчиняв які-небудь дії, направлені на ухилення від слідства та суду по справі відсутні.

З часу пред‘явлення обвинувачення ОСОБА_3 (14.11.2011 р.) до часу звернення органом досудового слідства з поданням про обрання запобіжного заходу останньому (17.11.2011 р.) будь-які слідчі дії з ним не проводились.

Але на ці обставини суд належної уваги не звернув.

При дослідженні обставин  справи та даних про особу обвинуваченого судом встановлено, що він вчинив тяжкий злочин, офіційно не працює, повторно збув 14.11.2011 р. наркотики.

Разом з тим суд залишає поза увагою, що ОСОБА_3 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню доньку , є постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС (4 категорія), має батьків пенсіонерів та має хворий стан здоров‘я, про що обґрунтовано зазначено в апеляції захисника.

Крім того, з протоколу судового засідання та матеріалів справи видно, що суд усунувся від розгляду заявленого клопотання захисника про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3, у вигляді застави і будь-які питання, що пов‘язані з його вирішенням в судовому засіданні не з‘ясовувались.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не враховано всіх обставин справи, не вирішено заявлене в судовому засіданні клопотання захисника та не з‘ясовані інші обставини, які мають значення для його розв‘язання і передчасно прийшов до висновку про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 –взяття під варту.

За таких обставин постанова суду  не може бути визнана законною і підлягає скасуванню, а справа направленню на новий  судовий розгляд

Під час нового розгляду справи, необхідно прийняти до уваги вищенаведене і в залежності від встановленого відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-

                                  ухвалила:

Апеляцію захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 23.11.2011 року про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді взяття під варту скасувати, а матеріали подання направити до того ж суду на новий судовий розгляд іншим складом суду.

Головуючий

Судді                                                                                       

З оригіналом згідно

Суддя                                                                                   І.В.Костенко