Рішення

від 28.08.2023 по справі 921/574/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 серпня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/574/20(921/365/22)

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

розглянувши у порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України', вул. О. Кульчицької, 8 м. Тернопіль, 46001

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю БМБУД, 47734, Тернопільська обл., Тернопільський р-н., с. Настасів, вул. Плебанівка, буд. 712/9

про стягнення заборгованості за Договором оренди рухомого майна №3-РМ від 04.01.2021 у сумі 706 214 грн 36 коп.

За участі представників:

Позивача: не з`явився;

Відповідача: не з`явився.

1.Суть та рух справи.

Позивач - Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України' звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю БМБУД. У позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором оренди рухомого майна №3-РМ від 04.01.2021 у сумі 499 908 грн 02 коп.

У відповідності до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.08.2022 головуючим у справі № 921/574/20(921/365/22) призначено суддю Гевка В.Л.

Ухвалою суду від 16.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.09.2022.

Ухвалами суду, в порядку статті 183 ГПК України, відкладалось підготовче засідання та продовжувався розгляд підготовчого провадження.

У судовому засіданні 11.07.2023, судом продовжено строк підготовчого провадження по 21.08.2023, закрито підготовче провадження з 22.08.2023 та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.08.2023 о 14год 20хв.

У судовому засіданні 22.08.2023 оголошено перерву до 28.08.2023 о 12.год 20хв.

28.08.2023 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання (вх.№ 6977 від 28.08.2023) про розгляд справи без участі представника позивача, з врахування письмового виступу в судових дебатах, який долучено до клопотання

Від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання (вх. № 6971 від 28.08.2023) розгляд справи без участі відповідача також повідомив, що просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Враховуючи наведене, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Судом, у судовому засіданні 28.08.2023 ухвалено рішення.

1.1 Розгляд справи в межах справи про банкрутство.

У проваджені Господарського суду Тернопільської області перебувала справа №921/574/20 про банкрутство ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», в межах якої було прийнято до провадження справу №921/574/20(921/365/22).

Відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі по тексту - КУзПБ) спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Частиною другою статті 7 КУзПБ визначено підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника як сторони у такому спорі в межах справи про банкрутство, розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Аналогічної позиції дотримано ВП ВС в постановах від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц від 18.02.2020 у справі №918/335/17, постановах КГС ВС від 30.01.2020 у справі №921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі №910/1116/18.

Разом з цим, ухвалою від 13.09.2022 закрито провадження у справі №921/574/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. О. Кульчицької, 8 м. Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи 31995099).

У разі закриття/припинення провадження у справі про банкрутство вирішення спорів, стороною в яких є боржник, у межах справи про банкрутство завершується їх розглядом по суті суддею, якому були передані такі справи автоматизованою системою документообігу суду, з ухваленням відповідного судового рішення, що узгоджується з принципом «незмінності складу суду», задля недопущення створення для сторін перешкод у реалізації права на судовий захист і загрози сутності гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права сторін на доступ до суду та ефективний засіб захисту впродовж розумного строку.

Зазначені висновки відповідають положенням частини другої статті 31 ГПК України, відповідно до якої справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 20.01.2021 у справі № 5017/2833/2012.

Відповідно до частини 4 статті 9 КУзПБ ухвали і постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Таким чином суд продовжив розгляд справи №921/574/20(921/365/22) в порядку загального позовного провадження.

2.Розгляд заяв та клопотань.

2.1. Заява про забезпечення позову.

29.11.2022 на адресу Господарського суду Тернопільської області надійшла заява про забезпечення позову від 29.11.2022 №06-2/706 (вх№8032 від 29.11.2022), у якій ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" просить забезпечити позов, в порядку статті 137 ГПК України, шляхом :

-накладення арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю "БМБУД" у розмірі ціни позову 706 214,36 грн та судового збору - 10 593,22 грн, які обліковуються на розрахункових рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" код ЄДРПОУ 41037833, а саме Розрахунковий рахунок в АТ "РВС БАНК" № НОМЕР_1 1, МФО 339072; Розрахунковий рахунок а Тернопільська філія АТ КБ "ПРИВАТБАНК" у м.Тернополі № НОМЕР_2 , МФО 338783.

Ухвалою суду від 01.12.2022 в задоволенні заяви про забезпечення позову від 29.11.2022 № 06-2/706 ( № 8032 від 29.11.2022) Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», відмовлено.

2.2. Заява позивача про збільшення позовних вимог (№06-2/669 від 15.11.2022, вх. №7675 від 16.11.2022);

Клопотання відповідача про поновлення строку на подання доказів та долучення доказів (без номера від 06.02.2023, вх.№1072 від 07.02.2023) до матеріалів справи з урахуванням клопотання (без номера від 16.03.2023, вх.№2329 від 16.03.2023);

Клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи, викладене у запереченнях (вх.№1496 від 20.02.2023);

Клопотання позивача про призначення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи (без номера від 14.03.2023, вх.№2249 від 14.03.2023);

Клопотання позивача про виклик свідка (без номера від 04.04.2023, вх.№2902 від 04.04.2023);

Клопотання позивача про зупинення провадження у справі (вх.№4167 від 15.05.2023).

Ухвалою суду від 11.07.2023 -заяву позивача про збільшення позовних вимог (№06-2/669 від 15.11.2022, вх. №7675 від 16.11.2022), задоволено;

- клопотання відповідача про поновлення строку на подання доказівта долучення доказів (без номера від 06.02.2023, вх.№1072 від 07.02.2023) до матеріалів справи з урахуванням клопотання (без номера від 16.03.2023, вх.№2329 від 16.03.2023), задоволено;

- клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів тадолучення доказів до матеріалів справи, викладене у запереченнях (вх.№1496 від 20.02.2023), задоволено;

- в клопотанні позивача про призначення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи (без номера від 14.03.2023,вх.№2249 від 14.03.2023), відмовлено;

- в клопотанні позивача про зупинення провадження у справі (вх.№4167 від 15.05.2023), відмовлено.

3. Аргументи сторін.

3.1. Аргументи позивача.

Позовні вимоги, викладені, позивачем у позовній заяві від 11.08.2022 (вх.№ 416 від 11.08.2022) та підтримані представницею позивача у судових засіданнях, обґрунтовані порушенням умов договору оренди рухомого майна № 3-РМ від 04.01.2021.

За умовами Договору № 3-РМ від 04.01.2021 та додаткової угоди № 1 від 22.03.2021 про внесення змін до договору оренди рухомого майна, позивач передав відповідачу в строкове платне користування рухоме майно згідно переліку.

Відповідач, вступив у строкове платне користування рухомим майном (машинами) у термін вказаний у Договорі, підписавши Акт приймання передачі та перерахувавши гарантійний платіж.

Однак, протягом дії договору, відповідачем допущено заборгованість з орендної плати.

Як зазначено позивачем станом на 15.06.2022 заборгованість відповідача перед ДП «Тернопільський облавтодор» склала 198 650,07грн, а саме: заборгованість за Договором, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором, інфляційні втрати, 3% річних в загальній сумі 198 652,07грн, в тому числі гарантійний платіж в сумі 155 448,00грн.

02.05.2022 ДП «Тернопільський облатодор» надіслав на адресу відповідача Лист за № 06-4/211 від 02.05.2022 про оплату заборгованості за Договором № 3-РМ від 04.01.2023 та повернення майна.

Позивач у позовній заяві наголосив, що вказаний лист отриманий відповідачем 05.05.2022, на момент подання позовної заяви орендоване майно так і не повернуто, заборгованість не сплачена.

20.05.2022 ДП «Тернопільський облавтодор» повторно надіслав на адресу відповідача Лист за № 06-2/246 від 20.05.2022 про оплату заборгованості за Договором № 3-РМ від 04.01.2023 та повернення майна. Такий лист повернувся на адресу відправника із зазначенням причини повернення: « у зв`язку із закінченням терміну зберігання».

16.06.2022 ДП «Тернопільський облавтодор» надіслав вимогу про оплату заборгованості за Договором № 3-РМ від 04.01.2023 та повернення майна. Таку вимогу відповідач отримав 20.07.2022 року, однак відповіді не надав.

Як зазначено позивачем, заборгованість ТОВ «БМБУД» за договором оренди рухомого майна № 3-РМ від 04.01.2021 станом на 08.08.2022 становила 424 316,96грн , а також 57 475,64 грн пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором оренди рухомого майна №3-РМ від 04.0.2021; 14 677,72грн- інфляційні втрати; 3 437,70грн 3% річних. Загальна сума заборгованості 499 908,02грн.

Крім того, позивач стверджує, що станом на серпень 2022 майно, яке було орендоване ТОВ «БМБУД» досі не повернуто ,хоча на адресу відповідача було надіслано вимогу про його повернення.

Твердження відповідача про намір позивача щодо одночасного стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати за один і той же період користування наймачем орендованим майном (за період з дня припинення дії договору оренди до дня повернення орендованого майна за актом) помилкове. ДП Тернопільський облавтодор не заявлено до стягнення одночасно орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати, нараховану за прострочення повернення орендованого майна.

З урахуванням змісту статтей 47, 61, 64 КУзПБ, угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.07.2022 була складена та підписана особою, яка не мала на це повноважень, оскільки така не містить погодження арбітражного керуючого.

Станом на 14.02.2023, у реєстрі кредиторів ДП Тернопільський облавтодор перебуває ТОВ БМБУД на загальну суму 3 808071,03 грн, а сума незареєстрованого податкового кредиту у розмірі 2 334 701,77 грн відсутня в реєстрі кредиторів, як сума заборгованості ДП Тернопільський облавтодор, оскільки відповідач так і не звернувся до суду в межах справи про банкрутство для стягнення незареєстрованого податкового кредиту.

Угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.07.2022 (нібито підписана директором ДП Тернопільський облавтодор Косяком В.Ю. та директором ТОВ БМБУД ОСОБА_1 ) має усі ознаки підробки, а тому має бути визнана судом недопустимим доказом.

На факт підробки угоди від 05.07.2022, на думку позивача, також вказує те, що ТОВ БМБУД 23.08.2022 надіслав на електронну адресу бухгалтерії ДП Тернопільський облавтодор скан - копію акта звірки взаємних розрахунків (по орендній платі та зберіганні) станом на 23.08.2022.

Згідно акта звірки від 23.08.2022, заборгованість ТОВ БМБУД перед ДП Тернопільський облавтодор згідно бухгалтерського обліку позивача становить 3 627 7752,16 грн, а згідно бухгалтерського обліку відповідача, його заборгованість перед ДП Тернопільський облавтодор становить 2 249 108,98 грн.

У цьому акті вказано, що заборгованість за отримані матеріали ДП Тернопільський облавтодор перед відповідачем становить 3 803 867,03 грн, незареєстрований податковий кредит, станом на 30.06.2022, становить 2 563 799,51 грн.

ДП Тернопільський облавтодор протягом 2020 року до вересня 2022 року не здійснював реєстрацію жодних податкових накладних.

Порівняння акту звірки між підприємствами від 23.08.2022 та угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.07.2022 вказують на фальсифікацію угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки незареєстрований податковий кредит має розбіжності в сумі, а саме: згідно акту звірки взаємних розрахунків (по орендній платі та зберіганні) станом на 23.08.2022 незареєстрований податковий кредит, на 30.06.2022, становить 2 563 799,51грн, а згідно угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.07.2022 незареєстрований податковий кредит, на 05.07.2022, становить 2 334 701,77грн.

Згідно вказаної угоди ТОВ БМБУД здійснено погашення незареєстрованого податкового кредиту у розмірі 2 334 701,77грн. При цьому, не маючи рішення суду про стягнення суми незареєстрованого податкового кредиту та не зареєструвавши таку заборгованість у реєстрі кредиторів у справі про банкрутство ДП Тернопільський облавтодор.

Позивач звернув увагу на те, що додані до відзиву копія акту звірки взаєморозрахунків від 05.07.2022, а також угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.07.2022 містить нібито відтиск печатки ДП Тернопільський облавтодор, який не читається. Тому, такий документ викликає у позивача сумнів у його достовірності.

Провівши перевірку документації між ДП Тернопільський облавтодор та ТОВ БМБУД у відповідача не виявлено ні оригіналу, ні копій акту звірки взаєморозрахунків від 05.07.2022 та угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.07.2022. У зв`язку з цим, позивач розцінює документи, додані директором ТОВ БМБУД до відзиву на позовну заяву, як підроблені та недостовірні докази.

3.2. Аргументи відповідача.

Товариством з обмеженою відповідальністю БМБУД заперечино проти позову повністю, зазначивши, що ДП « Тернопільський облавтодор» ВАТ Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» у позові посилається на пункт 4.14 Договору оренди рухомого майна № 3-РМ від 04.01.2021 року, а саме: «…у разі закінчення строку дії цього Договору з підстав продажу машин, Орендар зобов`язаний повернути Машини не пізніше дня припинення (розірвання) Договору з оформленням Акту приймання-передачі в належному та комплектному стані, з урахуванням нормального фізичного зносу або відшкодування Орендодавцеві нанесені йому шкоду/збитки у разі погіршення її стану, втрати або знищення. До здачі Машин за Актом приймання-передачі Орендар не звільняється від сплати орендної плати та інших передбачених Договором платежів, та несе повну відповідальність за можливі пошкодження Машин» та відповідно, не бере до уваги, що таке суперечить чинному законодавству на практиці Верховного Суду.

Отже, одночасне стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна, за один і той же період користування наймачем орендованим майном (за період з дня припинення дії договору оренди до дня повернення орендованого майна за актом) є неможливим, оскільки є притягненням відповідача до подвійної відповідальності за одне і те ж саме правопорушення, що суперечить статті 61 Конституцїї України.

Неврахування таких висновків щодо застосування положень цивільного та господарського законодавства на практиці призведе до того, що з орендаря, який після припинення строку дії Договору не повернув майно орендодавцю на його вимогу, фактично стягуватиметься потрійний розмір орендної плати, а саме: безпосередньо орендна плата, а також неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Такий підхід у регулюванні орендних правовідносин не узгоджується з такими загальними засадами цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (пункту 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України).

Згідно акта звірки взаєморозрахунків від 05.07.2022, складеного директором ДП «Тернопільський облавтодор» Косяком В.Ю. та директором ТОВ «БМБУД» Носиком В.В., заборгованість ТОВ «БМБУД», станом на момент підписання акту за договором №3-РМ від 04.01.2021, становить 223 556,69грн.

З урахуванням угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.07.2022 та статтею 601 ЦК України, з моменту набрання чинності цією угодою грошове зобов`язання сторони 2 (ТОВ «БМБУД») перед стороною 1 (ДП «Тернопільський облавтодор») повністю виконане та припинене на суму 2 334 701,77, у тому числі за договором № 3-РМ від 04.01.2021 на суму 223 556,69грн.

Тобто на момент звернення позивача з позовом до суму, боргу, що є предметом позову у справі (921/574/20(921/365/22) вже не існувало, оскільки сторони досягли домовленостей про повне припинення та виконання грошового зобов`язання у сумі 223 556,69грн, згідно Договору № 3-РМ від 04.01.2021.

У позовній заяві від 10.08.2022 позивач зазначив: «Станом на серпень 2022 майно, яке було орендоване ТОВ « БМБУД» досі не повернуто, хоча на адресу відповідача неодноразово було надіслано вимогу про його повернення . Жодного реагування зі сторони ТОВ «БМБУД» немає.».

Відповідач наголосив, що такі твердження позивача є неправдивими, оскільки згідно Акта приймання-передачі (повернення) майна від 05.07.2022 на виконання умов Договору оренди рухомого майна від 04 січня 2021 № 3-РМ Орендодавець ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», в особі директора Косяка Володимира Юрійовича, який діє на підставі Статуту , та Орендар ТОВ «БМБУД», в особі директора Носика Валерія Вікторовича уклали цей Акт приймання-передачі (повернення) про таке:

Орендодавець прийняв, а Орендар повернув наступне майно:

1.Самоскид С, КАМАЗ 5511, 1987 року, держ. номер НОМЕР_3 , балансова вартість 304 554грн;

2. Самоскид С, КАМАЗ 55111,1991року, держ. номер НОМЕР_4 , балансова вартість- 238 572грн;

3. Трактор колісний БЕЛАРУС - 920,2007, держ. номер НОМЕР_5 , балансова вартість 245 605грн;

4. Трактор колісний БЕЛАРУС 920,2007, держ. номер НОМЕР_6 , балансова вартість 200 000грн;

5. ЗИЛ 431210, держ. номер59, балансова вартість 56 472,83грн.

Тобто, за Договором № -РМ від 04.01.2021, ТОВ «БМБУД» повернуто все майно, що було орендоване Товариством згідно такого договору.

Відтак, Відповідач переконаний, що ним виконано усі обов`язки Орендаря передбачені Договором № 3-РМ від 04.01.2021, усе майно, що було предметом такого Договору повернуте Орендодавцю, а грошове зобов`язання ТОВ «БМБУД» перед ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» в сумі 223 556,69грн повністю виконане та припинене.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

04.01.2021 між Дочірнім підприємством Тернопільський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (надалі орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю БМБУД (надалі - орендарем) укладено договір №3-РМ оренди рухомого майна (надалі договір оренди), згідно п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування рухоме майно, власником якого виступає ДП «Тернопільський облавтодор» та яке зареєстроване за його філіями, а саме:

Навантажувач L-34 Сталева Воля, реєстраційний №12492ТА, рік випуску 1979, заводський №3461, двигун №047900328, інвентарний №51Б;

Навантажувач (трактор) К-701, реєстраційний №1873ТД, рік випуску 1989, двигун №8821135, інвентарний №38;

Трактор колісний марка Беларус-920, реєстраційний № НОМЕР_6 , рік випуску 2007, заводський № НОМЕР_7 , двигун №З 11615, інвентарний №1040321;

Трактор колісний марка Беларус-920, реєстраційний № НОМЕР_5 , рік випуску 2007, заводський №8 902286, двигун №304956, інвентарний №330;

Автомобіль КАМАЗ модель 5511, тип ТЗ самоскид - С, реєстраційний № НОМЕР_3 , рік виписку 1987, шасі (рама) НОМЕР_8 , колір оранжевий, інвентарний №1050115;

Автомобіль КАМАЗ модель 55111, тип ТЗ самоскид - С, реєстраційний № НОМЕР_4 , рік в пуску 1991, шасі (рама) НОМЕР_9 , колір жовтий, інвентарний 01050283;

Автомобіль КАМАЗ модель 55111, тип ТЗ самоскид - С, реєстраційний № НОМЕР_10 , рік випуску 1991, шасі (рама) № НОМЕР_11 , колір зелений, інвентарний№ НОМЕР_12 ;

Автомобіль КАМАЗ модель 5511, тип ТЗ самоскид - С, реєстраційний № НОМЕР_13 , рік випуску 1987, шасі (рама) № НОМЕР_14 , інвентарний № НОМЕР_15 ;

Навантажувач марка МоАЗ-40484, реєстраційний № НОМЕР_16 , рік випуску 2003, заводський № НОМЕР_17 , двигун № НОМЕР_18 , інвентарний №75;

ЗИЛ 431410, реєстраційний № НОМЕР_19 , рік випуску 1990, колір синій, тип ТЗ БІТУМОВОЗ-С, інвентарний №59.

Орендар вступає у строкове платне користування Машинами у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору, після внесення гарантійного платежу відповідно до умов цього Договору, згідно з Актом приймання-передачі Машин за вартістю, вказаною в п.1.1 цього Договору (п.п.2.1. Договору).

Для забезпечення виконання даного Договору сторони встановлюють такий вид забезпечення як гарантійний платіж (п.п. 2.5. Договору).

Гарантійним платежем за цим Договором є грошова сума у розмірі орендної плати за два розрахункові періоди з урахуванням ПДВ, і становить 155 448(сто п`ятдесят п`ять тисяч чотириста сорок вісім ) гривень 00 копійок (п.п. 2.6. Договору).

Сторони даного Договору свідчать, що Орендодавець має право використовувати гарантійний платіж у випадку: несвоєчасної сплати Орендарем орендної плати чи інших платежів, передбачених даним Договором, для погашення заборгованості та відшкодування штрафних санкцій, інших видів відповідальності , в т.ч. передбачених цим Договором, та/або у випадку спричинення шкоди орендованим Машинам/завдання збитків Орендодавцю (п.п. 2.8. Договору).

Орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі вносити на розрахунковий рахунок Орендодавця оренду плату, суму податку на додану вартість, гарантійний платіж, суму відшкодувальних платежів, відповідно до наданих Орендодавцем рахунків та надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати (п.п. 4.2. Договору).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць ( п.п.3.1. Договору).

Розмір орендної плати за розрахунковий період становить 77 724(сімдесят тисяч сімсот двадцять чотири) гривень 00 копій з урахуванням ПДВ (в т.ч. ПДВ12 954,00грн) (п.п.3.2. Договору).

Орендна плата, включаючи ПДВ, перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця, або на розрахунковий рахунок вказаний в додатковій угоді в розмірі 100% щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що передує розрахунковому, відповідно до наданих Орендодавцем рахунків (п.п. 3.2 Договору).

У разі закінчення строку дії цього Договору, дострокового розірвання Договору, або в разі припинення Договору з підстав продажу Машин, Орендар зобов`язаний повернути Машини не пізніше дня припинення(розірвання) Договору з оформленням Акту приймання-передачі в належному та комплектному стані, з урахуванням нормального фізичного зносу або відшкодувати Орендодавцеві нанесені йому шкоду/збитки у разі погіршення її стану, втрати або знищення. До здачі Машин за Актом приймання-передачі Орендар не звільняється від сплати орендної плати та інших передбачених платежів, та несе повну відповідальність за можливі пошкодження Машин ( п.п. 4.14 Договору).

У разі затримки внесення орендної плати та інших орендних платежів, Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день такої затримки(включаючи день оплати) (п.п. 9.3. Договору).

У випадку неповернення орендованих Машин Орендодавцеві в разі припинення дії Договору, Орендар сплачує неустойку в розмірі 200% від розміру орендної плати за кожен день прострочення обов`язку з повернення Машин. Орендар сплачує неустойку в строк до повернення орендованих Машин (п.п. 9.6. Договору).

Згідно п.п.10.1 Договору, строк дії договору по 03.01.2022 року.

Зміни і доповнення до Договору допускаються за взаємною згодою сторін та оформлюються додатковими угодами і вступають в силу з моменту їх укладення, за винятком випадків, передбачених цим Договором (п.п. 10.3. Договору).

22 березня 2021 р. між ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та ТзОВ «БМБУД» було укладено додаткову угоду №1 до договору оренди рухомого майна №3-РМ від 04.01.2021 р.

Відповідно до п.10.3 Договору оренди рухомого майна №3-РМ від 04.01.2021 р. сторони прийшли до взаємноїзгоди внести зміни до п.1.1 Договору та вилучити з переліку визначеного в п.1.1 Договору рухоме майно, а саме:

Навантажувач L-34 Сталева Воля, реєстраційний № 12492TA, рік випуску 1979, заводський №3461, двигун №047900328, інвентарний №5l Б;

Навантажувач (трактор) К-701, реєстраційний №1873ТД, рік випуску 1989, двигун №8821135, інвентарний №38;

Навантажувач марка МоАЗ-40484, реєстраційний № TA08518, рік випуску 2003, заводський №3000075 , двигун №30183438, інвентарний №75;

Автомобіль КАМАЗ модель 5511, тип ТЗ самоскид - С, реєстраційний № НОМЕР_13 , рік пуску 1987, шасі (рама) №ХТС551100Н0281241, інвентарний №105028

Автомобіль КАМАЗ модель 55111, тип ТЗ самоскид - С, реєстраційний № НОМЕР_10 , рік випуску 1991, шасі (рама) № НОМЕР_20 , колірзелений, інвентарний № 1050303.

До п.10.3 Договору сторони прийшли до взаємної згоди викласти п.1.1 Договору у новій редакції:

« 1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування рухоме майно, власником якого виступає ДП «Тернопільський облавтодор» та яке зареєстроване за його філіям, а саме:

Трактор колісний марка Беларус-920, реєстраційний № НОМЕР_6 , рік випуску 2007, заводський №809 2463, двигун № НОМЕР_21 , інвентарний №1040321;

Трактор колісний марка Беларус-920, реєстраційний № НОМЕР_5 , рік випуску 2007, заводський № НОМЕР_22 , двигун №304956, інвентарний №330;

Автомобіль КАМАЗ модель 5511, тип ТЗ. самоскид - С, реєстраційний№6259ТЕР, рік випуску 1987, шасі (рама) № НОМЕР_23 , коліроранжевий, інвентарний № 1050115;

Автомобіль КАМАЗ модель 55111, тип ТЗ самоскид - С, реєстраційний № НОМЕР_4 , рік випуску 1991, шасі (рама) № НОМЕР_24 , колір жовтий, інвентарний №1050283;

ЗИЛ 431410, реєстраційний № НОМЕР_19 , рік випуску 1990, колір синій, тип ТЗБІТУМОВОЗ-С, інвентарний №59.

До п.10.3 Договору, сторони прийшли до взаємної згоди викласти п.3.2 Договору у новій редакції:

« 3.2. Розмір орендної плати за розрахунковий період становить 34 384 (тридцятьчотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 39 коп.) грн. 39 коп. з урахування ПДВ (в т.ч. ПДВ 5 730,73 грн.)».

Відповідно до п.3.4.Договору, орендна плата, включаючи ПДВ, перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця або на розрахунковий рахунок вказаний в додатковій угоді в розмірі 100% щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що передує розрахунковому, відповідно до наданих Орендодавцем рахунків.

Пунктом 3.9., передбачено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Машин за актом приймання -передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплати заборгованості з орендної плати, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи штрафні санкції, інших видів відповідальності та/або відшкодувань у випадку спричинення - шкоди орендованим Машинам/завданнязбитків Орендодавцю.

У тексті позовної заяви, позивач зазначив, що станом на 15.06.2022 року заборгованість Відповідача перед ДП «Тернопільський облавтодор» складала 198 652,07 грн., а саме: заборгованість за Договором, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором, інфляційні втрати, 3% річних, всього в загальній сумі 198 652,07, в тому числі гарантійний платіж в сумі 155 448,00грн.

02.05.2022 ДП «Тернопільський облавтодор» надіслав на адресу Відповідача лист за № 06-4/211 від 02.05.2022 року про оплату заборгованості за Договором №3-РМ та повернення майна. Вказаний лист був отриманий Відповідачем 05.05.2022 року, на момент подання позовної заяви орендоване - майно так і не повернуто та заборгованість не оплачена.

20.05.2022 ДП «Тернопільський облавтодор» повторно надіслав на адресу Відповідача лист за № 06-2/246 від 20.05.2022 року про оплату заборгованості за Договором №3-РМ та повернення майна. Даний лист повернувся на адресу відправника із зазначенням причини повернення у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

16.06.2022 ДП «Тернопільський облавтодор» вимогу про оплату заборгованості за Договором №3-РМ та повернення майна. Дану вимогу Відповідач отримав 20.07.2022 року, однак відповіді не надав.

30.06.2022 згідно бухгалтерської довідки за червень 2022 року бухгалтерія ДП «Тернопільський облавтодор» провів гарантійний платіж по Договору №3-РМ від 04.01.2021 року в сумі 155 448,00грн. в рахунок погашення заборгованості з орендної плати за період:

- серпень 2021 р. 29 614,92 грн.;

- вересень 2021 р. 34 384,39 грн.;

- жовтень 2021 р. 34 384,39 грн.;'

- листопад 2021р. 34 384,39 грн.;

- грудень 20221р. 22 679,91 грн.

Відтак, заборгованість ТзОВ «БМБУД» за Договором оренди рухомого майна № 3-РМ від 04.01.2021 станом на 08.08.2022 становить 424 316,96грн.

Також, позивачем нараховано відповідачу 57 475,64грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язання за Договором оренди рухомого майна № 3-РМ від 04.01.2021, 14 677,72грн інфляційних втрат та 3 437,70грн 3% річних.

16.11.2022 позивач звернувся до суду із заявою № 06-2/669 від 15.11.2022 (вх. № 7576 від 16.11.202) про збільшення позовних вимог.

В обґрунтування, вказав, що оскільки згідно Договору оренди рухомого майно № 3-РМ від 04.01.2021 майно не повернуто, заборгованість не сплачена, що в свою чергу збільшило заборгованість на 206 306,34грн.

Відтак, позивач просив стягнути з відповідача 630 623,30грн заборгованості за Договором оренди рухомого майна № 3-РМ від 04.01.2021; 57 475,64грн пені за несвоєчасне зобов`язання за Договором оренди рухомого майна № 3-РМ від 04.01.2021; 14 677,72грн інфляційних втрат; 3 437,70грн 3% річних.

В заперечення позову, відповідачем долучено до матеріалів справи Акт звірки взаєморозрахунків від 05.07.2022, проведеної між Дочірнім підприємством «Тернопільський облавтодор» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМБУД».

У цьому акті звірки взаєморозрахунків (по орендній платі), станом на 05.07.2022, відображена заборгованість ТОВ «БМБУД» в сумі 2 631 294,62грн(заборгованість по орендній платі) 2 334 701,77грн -незареєстрований ДП «Тернопільський облавтодор» податковий кредит = 296 592,85грн. При цьому, під порядковим № 6 відображено борг 223 556,69 грн за Договором № 3-РМ від 04.01.2021, а під порядковим № 17 значиться сума боргу 17 235,50 грн по пені за цим же Договором.

Також представником відповідача подано укладену того ж 05.07.2022 угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, оформлену між Дочірнім підприємством «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі стороною 1), в особі директора Косяка В.Ю. та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМБУД» (надалі - стороною 2), в особі директора Носика В.В.

В пункті 1.1. угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог зазначено, що станом на 05.07.2022, сторона 2 є кредитором, а сторона 1 є боржником за грошовими зобов`язаннями, де сума складає 6 138 568,80грн, зокрема за: договором поставки № 4/28 від 29.05.2018 2 257577,03 грн; договором поставки №4/13 від 06.03.2019 1546290 грн; незареєстрований податковий кредиту розмірі 2334701,77 грн.

Відповідно до п. 2 угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, станом на 05.07.2022, сторона 1 є кредитором, а сторона 2 є боржником за правочинами, де сума грошового зобов`язання складає 2 631294,62 грн, зокрема за договором № 3-РМ від 04.01.2021 223 556,69 грн.

У п. 3 угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог вказано, що сторона 1 і сторона 2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди про взаємозарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з вищевказаних грошових зобов`язань.

Згідно п. 4 угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, керуючись статтею 601 ЦК України з моменту набрання чинності цієї угоди грошове зобов`язання сторони 2 перед стороною 1 вважається повністю виконаним та припиненим в сумі 2 334 701,77грн, зокрема за договором № 3-РМ від 04.01.2021 - в сумі 223 556,69 грн.

Керуючись статтею 601 ЦК України з моменту набрання чинності цієї угоди частина грошового зобов`язання сторони 1 перед стороною 2 вважається виконаною та припинено сумі 2334701,77 грн, а саме незареєстрованному податковому кредиту в сумі 2 334701,77 грн (п. 5 угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог).

У п. 7 угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог обумовлено, що після підписання вказаної угоди сторона 1 є кредитором, а сторона 2 є боржником за правочинами, де сума грошового зобов`язання складає 296592,85 грн, зокрема за договором № 3-РМ від 04.01.2022 17 235 ,50 грн (пеня).

Ця угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п. 9 угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог).

5. Зміст спірних правовідносин, які склались між сторонами.

Визначаючи правову природу спірних правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, виходячи з аналізу положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані з укладенням Договору оренди рухомого майна№ 3-РМ від 04.01.2021, який за правовою природою є договором оренди.

6. Норми права та висновки суду.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини та матеріали справи, оцінивши у сукупності усі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, з огляду на таке.

Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК України).

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України).

У статті 174 ГК України також передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статі 202 ЦК України зазначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем у справі виникли правовідносини за Договором оренди рухомого майна №3-РМ від 04.01.2021.

6.1 Щодо заявленої до стягнення суми основного боргу.

Згідно частини 1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 ГК України).

Приписами частини 1 статті 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За змістом частини 1 статті 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно частини 1 статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (частина 1 статті 760 ЦК України).

У частині 1 статті 765 ЦК України вказано, що наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частина 1, частина 5 статті 762 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (частина 4 статті 286 ГК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

У пункті 3.4 Договору зазначено, що орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця, або на розрахунковий рахунок який вказаний в додатковій угоді, в розмірі 100% щомісяця не пізніше 20 числа, що передує розрахунковому, відповідно до наданих Орендодавцем рахунків.

Тобто, орендар вправі вносити орендні платежі включаючи 20 число місяця, що передує розрахунковому.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Спір у даній справі стосується тверджень позивача/орендодавця про невиконання відповідачем/орендарем обов`язку з оплати орендної плати.

Із позовної заяви слідує, що заборгованість ТзОВ «БМБУД» за Договором оренди рухомого майна № 3-РМ від 04.01.2021 станом на 08.08.2022 року склала 424 316,96 грн., яку в процесі розгляду справу позивачем уточнено (збільшено) до 630 623,30грн, проте в обгрунтування наведеної суми боргу, позивачем не надано жодного розрахунку такої заборгованості, лише вказано, що розрахунок заборгованості проведено з урахуванням пункту 2 статті 785 ЦК України.

Як вбачається із листів № 06-4/211 від 02.05.2022 та № 06-2/246 від 20.05.2022 та вимоги № 06-2/272 від 16.06.2022,надісланих позивачем на адресу відповідача, заборгованість з орендної плати за Договором оренди рухомого майна № 3-РМ від 04.01.2021 позивач зазначив 235 921,26грн та по пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання по договору 17 235,5грн, а у вимозі № 06-2/272 від 16.06.2022 зазначено розрахунок пені, 3% річних та інфляційних, за період з 04.01.2022 по 15.06.2022.

Із вимоги слідує, що загальна сума заборгованості за Договором оренди рухомого майна № 3-РМ від 04.01.2021, станом на 15.06.2022 становила 198 652,07грн, з яких: 171 192,19грн заборгованість за договором, 11729,19 грн пені, 14264,74 інфляційні втрати, 1 465,95грн 3% річних.

Інших розрахунків до матеріалів справи позивачем не додано.

В заперечення такої заборгованості за Договором оренди рухомого майна № 3-РМ від 04.01.2021, відповідач покликається на укладення 05.07.2022 між сторонами двосторонньої угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до умов якої у ТОВ БМБУД 05.07.2022 припинилось зобов`язання щодо оплати 223 556,69грн за Договором оренди рухомого майна № 3-РМ від 04.01.2021.

Крім цього із позовної заяви, та бухгалтерської довідки за червень 2022 позивачем 30.06.2022 зараховано гарантійний платіж по Договору № 3-РМ від 04.01.2021 в сумі 155 448,00грн, в рахунок погашення заборгованості з орендної плати за період: серпень 2021 29614,92грн; вересень 2021 34 384,39грн; жовтень 2021 34 384,39грн; листопад 2021 34 384,39грн; грудень 2021 22 679,91грн.

Тобто, позивачем здійснено зарахування гарантійного платежу в рахунок погашення боргу з оплати оренди за період з серпня по грудень 2021 в сумі 155 448,00грн.

Отже, заборгованість за грудень 11 704,48 грн та по 03.01.2022 (згідно п. 10.1 Договору оренди № 3-РМ від 04.01.2021 строк дії договору по 03.01.2022 року) 3 324,52грн. Всього 15 032,00грн.

У випадку нарахування позивачем орендної плату з 04.01.2021 по 05.07.2022 її розмір склав би 207 563,58грн, а саме: ( січень 2022 - 31 056,86, лютий 2022 - 34 384,39грн, березень 2022 34 384,39грн, квітень 2022 34 384,39грн, травень 2022 34 384,39грн, червень 2022 34 384,39грн, липень 2022 4 584,58грн).

Тобто, заборгованість відповідача за період січня липня 2022 року є меншою та охоплюється сумою, вказаною в угоді від 05.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Частинами 1, 3 статті 202 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини1, частини 4 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов`язань на певних підставах не допускається.

Нормами статті 599 ЦК України, статей 202, 203 ГК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 3 статті 203 ГК України вказано, що господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

У статті 601 ЦК України також зазначено, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Разом з цим статтею 602 ЦК України наведено перелік підстав, з яких не допускається зарахування зустрічних вимог, а саме про: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (стаття 601 ЦК України):

- бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

- строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме:відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема статті 203 ГК України та статті 601 ЦК України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 910/21652/17, від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17, від 11.10.2018 у справі № 910/23246/17, від 15.08.2019 у справі № 910/21683/17, від 11.09.2019 у справі № 910/21566/17, від 25.09.2019 у справі № 910/21645/17, від 01.10.2019 у справі № 910/12968/17, від 05.11.2019 у справі № 914/2326/18.

Поняття безспірності заборгованості та правила її визначення закріплені також у законодавстві про нотаріат та у законодавстві про банкрутство, але ці норми є спеціальними і за загальним правилом не підлягають застосуванню при визначенні заборгованості як безспірної при здійсненні правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.

В ході розгляду справи №921/574/20(921/365/22) представником позивача заперечено факт укладення його довірителем ДП Тернопільський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України Угоди від 05.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог, з підстав відсутності його відображення в бухгалтерському обліку, перевищення директором позивача службових повноважень при укладенні цієї угоди, порушенням визначеної Кодексом України з процедур банкрутства системи заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника (позивача), оскільки в провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа №921/574/20 про банкрутство ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".

У постановах від 28.02.2018 у справі № 910/4312/17, від 04.07.2018 у справі № 910/16430/16, від 05.07.2018 у справі № 914/3013/16, від 19.07.2018 у справі № 910/14503/16, від 26.09.2018 у справі № 910/20105/17, від 04.04.2019 у справі № 918/329/18 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначає, що відповідно до статті 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином. Зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявила одна із сторін у зобов`язанні, здійснюється в силу положень статті 601 ЦК України та не пов`язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною. Якщо інша сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.

Також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №920/18256/17 та від 02.04.2019 у справі 918/539/18 зазначено, що наявність заперечень однієї сторони не є перешкодою для проведення зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони. Однак апеляційний суд правильно зазначив, що припинення зобов`язання зарахуванням можливе не тільки за умов однорідності та зустрічності вимог сторін, строк виконання яких настав, але й за обов`язкової їх безспірності. Адже, за відсутності безспірності вимог спір по боргу за договором повинен бути вирішений в порядку позовного провадження, а до цього спірна сума не може бути прийнята судом як зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки вказане зарахування не підтверджується належними та допустимими доказами (постанова у справі № 920/18256/17) та "заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування, а якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до суду, що в подальшому буде підставою для перегляду рішення в даній справі за нововиявленими обставинами" (постанова у справі № 918/539/18).

Натомість у постановах від 22.08.2018 у справі № 910/21652/17, від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17, від 27.05.2019 у справі № 910/20107/17, від 24.06.2019 у справі № 910/12026/18, від 23.07.2019 у справі № 904/1299/18, від 15.08.2019 у справі № 910/21683/17, від 11.09.2019 у справі № 910/21566/17, від 25.09.2019 у справі № 910/21645/17, від 26.05.2020 у справі № 910/7807/19, від 11.06.2020 у справі № 910/7804/19, від 14.07.2020 у справі № 910/10471/19, від 19.08.2020 у справі № 911/2560/19, від 25.08.2020 у справі № б-23/75-02, від 23.09.2020 у справі № 904/2215/19, від 12.11.2020 у справі № 904/3173/19, від 25.11.2020 у справі № 904/1806/19 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов наступного висновку: "Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої із наведених умов виключає проведення зарахування у добровільному порядку".

З приводу цього, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 уточнено ці висновки наступним чином: Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.

За дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним.

Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.

Наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є не формою розрахунків, а однією з підстав припинення зобов`язань, врегульованих главою 50 ЦК "Припинення зобов`язань". Зарахування зустрічних однорідних вимог регулюється статтями 601-602 ЦК України, і ця підстава припинення зобов`язання відрізняється від виконання зобов`язання (стаття 599 ЦК України) або припинення зобов`язання за домовленістю сторін (стаття 603 ЦК України).

У частинах 3, 4 статті 13 ГПК України вказано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач у справі №921/574/22(921/365/220 не надав належного документального підтвердження своїх заперечень щодо факту укладення угоди від 05.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Позивачем також не надано суду доказів визнання даної угоди недійсною чи в межах кримінальної справи чи інших справ з рішенням суду.

Щодо укладення угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.07.2022 під час процедури банкрутства, то суд з приводу цього, зазначає наступне.

07.12.2021 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області подано до Господарського суду Тернопільської області клопотання (вх. № 9962 від 07.12.2021) про закриття провадження у справі №921/574/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що пунктом 2 розділу ІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації від 02.10.2019 №145-ІХ передбачено: Установити, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом. Таким чином, господарські суди, які здійснюють провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, повинні врахувати обов`язкову вимогу законодавця та застосувати імперативні вимоги частини 5 статті 12 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна (окремо або разом з нормою пункту 4-3 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону про банкрутство) щодо припинення (закриття) провадження у таких справах у разі прийняття компетентним органом рішення про приватизацію державного підприємства-боржника на будь-якій стадії провадження у справі незалежно від того, яка судова процедура банкрутства застосовується до боржника, на яких стадіях розгляду перебуває ця справа про банкрутство (розпорядження майном, санація, ліквідація). Перспективи переходу від процедури розпорядження майном до процедури санації чи ліквідації немає, а процедура розпорядження майном не може тривати необмежений термін часу, тому вважає, що за доцільне припинити справу про банкрутство №921/574/20, що пропонувалось 27.08.2021 представником Головного управління ДПС у Тернопільській області на засіданні комітету кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13.09.2022 року у справі №921/574/20 (залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023) закрито провадження у справі №921/574/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України. При цьому, ухвала суду мотивована тим, що засновник ДП Тернопільський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України є державним акціонерним товариством 100 відсотків акцій якого належать державі, то ДП Тернопільський облавтодор, як його дочірнє підприємство за своєю сутністю також є державним підприємством, адже діє на основі державної власності, переданої йому засновником у господарське відання. Відтак, ДП Тернопільський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України (боржник у справі) є державним підприємством. При цьому, суд не встановив обставин належності ДП Тернопільський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України до державних підприємств щодо яких пунктом 2 розділу III Прикінцеві та перехідні положення Закону від 02.10.2019 № 145-ХI встановлює винятки у застосуванні за суб`єктним складом. Суд звернув увагу, що за приписами КУзПБ судові процедури банкрутства, в тому числі і процедура розпорядження майном боржника, мають строковий характер. Водночас, факт перебування боржника - державного підприємства у справі про банкрутство в процедурі розпорядження майном, незалежно від того за правилами Закону про банкрутство або КУзПБ було застосовано цю процедуру; обставини неможливості завершення цієї справи про банкрутство на стадії розпорядження майном із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство (у разі їх встановлення); заборона на застосування судових процедур санації чи ліквідації; в сукупності вказують на існування передбаченої пунктом 2 розділу ІІІ ;Прикінцеві та Перехідні положення Закону від 02.10.2019 № 145-ІХ підстави для закриття провадження у цій справі про банкрутство - через законодавчі обмеження щодо застосування подальших після розпорядження майном (стаття 49 КУзПБ) процедур санації та ліквідації до державних підприємств (крім тих, для яких пунктом 2 розділу ІІІ ;Прикінцеві та Перехідні положення Закону від 02.10.2019 № 145-ІХ встановлені винятки у забороні щодо застосування цих процедур). Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання Головного управління ДПС у Тернопільській області та закриття провадження у справі про банкрутство боржника, з огляду на сплив строку процедури розпорядження майном та законодавче обмеження застосування щодо боржника подальших судових процедур санації чи ліквідації.

Згідно з частини 2 статті 47, частини 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства після розгляду грошових вимог конкурсних кредиторів ведення реєстру вимог кредиторів та внесення до нього змін покладається на розпорядника майном (керуючого санацією, ліквідатора). Ліквідатор веде реєстр вимог кредиторів, заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство.

Стаття 64 Кодексу України з процедур банкрутства визначає черговість та механізм задоволення вимог кредиторів, внесених до реєстру, з урахуванням фактичних даних щодо розміру сум кредиторських вимог, оскільки в ході виконання процедури банкрутства розмір вимог кредиторів змінюється в силу відповідних юридичних фактів (внаслідок погашення, відмови кредитора від вимог, зарахування зустрічних вимог, тощо).

Встановлення судом у справі №921/574/20 (921/365/22) факту припинення зобов`язань сторін, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, по своїй суті вказуватиме про об`єктивний та актуальний стан заборгованості лише на дату ухвалення відповідного рішення у справі №921/574/20 (921/365/22)

Тому, суд відхиляє твердження позивача про фальсифікацію угоди від 05.07.2022, з підстав недотримання при її оформленні визначеної Кодексом України з процедур банкрутства системи заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном позивача (боржника у справі про банкрутство №921/574/20).

Станом на 28.08.2023, у суду відсутні інші докази, які б вказували та факт підробки/фальсифікації угоди від 05.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог, зокрема висновку судової експертизи чи обвинувального вироку суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Як вже зазначалось, ухвалою від 11.07.2023 судом відмовлено у задоволенні клопотання ДП Тернопільський облавтодор про призначення судової експертизи.

Визнання недійсною угоди від 05.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог не було предметом розгляду у інших господарських справах, станом на 28.08.2023.

Не заявлялась така вимога Дочірнім підприємством Тернопільський облавтодор і в межах розгляду справи №921/574/20 (921/365/22).

Наявний у справі односторонній акт звірки від 23.08.2022, оформлений лише зі сторони позивача, не є доказом існування, станом на 23.08.2022, у ТОВ БМБУД непогашеної заборгованості в сумі 218 010,82 грн, а відтак і доказом неврахування угоди від 05.07.2022 позивачем, і відповідно не нівелює факту зарахування зустрічних однорідних вимог. При цьому, в тексті цього одностороннього акту існує примітка позивача (який і склав цей документ) про наявність у нього за власними даними боргу станом на 30.06.2022 (а не 23.08.2022) за договором №3-РМ від 04.01.2021 в сумі 218 010,82грн, що відповідає і розрахунку позовних вимог орендодавця за цей період та охоплюється сумою зарахування (припинення) заборгованості відповідача за договором №3-РМ від 04.01.2021 (223 556,69 грн), вказаною в акті звірки та угоді про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.07.2022.

Оригінал угоди від 05.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог та акта звірки взаєморозрахунків від 05.07.2022 оглянуто судом в підготовчому судовому засіданні 02.03.2023.

У частині 1 статті 204 ЦК України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Відповідно до змісту пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України, статті 13, частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наданими суду доказами позивачем в установленому законом порядку не доведено факту нікчемності угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.07.2022 (ст.ст. 202-204, 215 ЦК України).

Недійсність цього правочину, як оспорюваного не є предметом розгляду даної справи.

З урахуванням наведеного, суд у справі №921/574/20(921/365/22) приходить до висновку, що на підставі статті 601 ЦК України, згідно угоди від 05.07.2022 у ТОВ БМБУД припинило існувати зобов`язання по сплаті орендних платежів на суму 223 556,69 грн по договору №3-РМ від 04.01.2021.

Доказів на підтвердження протилежного позивачем протягом усього підготовчого провадження, а також після його закриття не подано.

З врахування наведеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог:

-в частині заборгованості за Договором оренди рухомого майна № 3-РМ від 04.01.2021, що нарахована по 04.07.2022, - оскільки таке зобов`язання є повністю виконане внаслідок укладення Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.07.2021,

-в частині заборгованості за Договором оренди рухомого майна № 3-РМ від 04.01.2021, що нарахована з 05.07.2022, - оскільки 05.07.2022 згідно Акту приймання-передачі (повернення) майна, передана в оренду рухоме майно Орендарем повернуто Орендодавцеві, відтак підстави дня нарахування орендної плати відсутні.

6.2. Щодо стягнення нарахованих сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

У зв`язку з порушенням виконання грошового зобов`язання, ДП Тернопільський облавтодор просить стягнути з ТОВ БМБУД передбачену п. 9.3 договору пеню в сумі 57 475,64 - грн. Також, в порядку статті 625 ЦК України, позивачем заявлено до стягнення 3 437,70грн - 3% річних та 14 677,72 грн - інфляційних нарахувань.

Згідно з частиною 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (стаття 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

В силу частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось, згідно п. 9.3 договору у разі затримки внесення орендної плати, плати за утримання та інших платежів, обумовлених в т.ч. і додатковими угодами, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день такої затримки (включаючи день оплати).

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Частиною 1 статті 230 ГК України вказано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Разом з цим, відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549).

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Статтею 1 даного Закону передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. А згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України вказано, що нарахування такої штрафної санкції, як пеня, за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно розрахунку суми заборгованості, позивачем проведено нарахування пені з 20.02.2022, 3% річних з 20.01.2022 та інфляційних з 20.01.2022. Кінцевою датою усіх нарахувань вказане 08.08.2022.

Однак, у вже згадуваному п.3.4 договору зазначено, що орендна плата, включаючи ПДВ, перераховується орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця, або на розрахунковий рахунок який вказаний в додатковій угоді в розмірі 100% щомісяця не пізніше 10 числа, місяця що передує розрахунковому, відповідно до наданих Орендодавцем рахунків.

Тобто, у випадку несплати орендних платежів, прострочення по них виникає 21 числа місяця, що передує розрахункову.

Беручи до уваги зарахування позивачем гарантійного платежу та зважаючи на встановлений судом факт укладення між сторонами угоди від 05.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог, період нарахування штрафних санкцій склав:

на суму боргу 11 704,48грн (за грудень 2021 року) за період 11.12.2021 04.07.2022;

на суму боргу 3 327,52грн (за січень 2022 року) за період 11.01.2022 04.07.2022;

Однак, позивачем у позовній заяві вказано наступні періоди:

Пеня з 20.02.2022 по 17.08.2022.

Інфляційні втрати з 20.01.2022 по 17.08.2022.

3% річних з 20.01.2022 по 17.08.2022.

Зважаючи на встановлений судом факт укладення між сторонами угоди від 05.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог, судом проведено перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних, інфляційних нарахувань, пені з врахування заявленого позивачем періоду, за допомогою інформаційно-правової системи "Ліга:Закон":

Згідно проведеного перерахунку, встановлено, що правомірними є нарахування 1507,32грн - пені, 205,09грн - 3% річних та 2390,66грн інфляційних втрат.

За таких обставин, позовні вимоги Дочірнього підприємства Тернопільський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України підлягають до часткового задоволення, шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю БМБУД 1507,32 грн - пені, 2390,66 грн - інфляційних втрат, 205,09 грн - 3% річних.

Позовні вимоги в частині стягнення 55 950,32 грн - пені та 3 232,61грн 3% річних та 12 287,06грн інфляційних втрат позовні вимоги до задоволення не підлягають, як необґрунтовані.

6.3.Щодо посилань на приписи статті 785 ЦК України.

Відповідно до статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Невиконання наймачем передбаченого частиною 1 статті 785 ЦК України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини 2 статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка за частиною 2 статті 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Неустойка, стягнення якої передбачено частини 2 статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 25.05.2022 у справі №904/4472/20, від 08.06.2021 у справі №916/1428/19.

З огляду на те, що Договір оренди рухомого майна № 5-РМ від 30.03.2021 укладено строком на 12 місяців - по 29.03.2022, а майно повернуто по Акту приймання передачі (повернення) лише 05.07.2022, то позивач вправі вимагати від відповідача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення повернення майна.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, зокрема листа № 02.05.2022 № 06-4/211, листа № 06-2/246 від 20.05.2022, вимоги № 06-2/727 від 16.06.2022, Акту звірки взаємних розрахунків від 05.07.2022, ДП «Тернопільський облавтодор» не нараховував ТОВ «»БМБУД» неустойку у розмірі подвійної плати.

При цьому, як за приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України визначено - штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина 1 статті 548 ЦК України).

Тобто неустойка згідно із частиною 2 статті 785 ЦК України розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди).

Водночас неустойка за частиною 2 статті 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії Договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, зокрема позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог,за їх змістом, позивач не просить суд стягнути неустойку, а просить стягнути заборгованість в сумі 630 623,30грн, на яку нарахував пеню в розмірі 57 475,64грн, інфляційні втрати 14 677,72грн та 3% річних 3 437,70грн.

Проте, одночасне стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна, за один і той же період користування наймачем орендованим майном (за період з дня припинення дії договору оренди до дня повернення орендованого майна за актом) є неможливим. оскільки є притягненням відповідача до подвійної відповідальності за одне і те ж саме правопорушення. що суперечить статті 61 Конституції України.

Такий підхід у регулюванні орендних правовідносин не узгоджується з такими загальними засадами цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (п. б ч. 1 статті 3 ЦК України).

Із змісту прохальної частини позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог, позивач не заявляє до стягнення неустойку у вигляді подвійної орендної плати, а просить суд стягнути основний борг.

Відтак, як вбачається з матеріалів справи , позивачем не здійснювалось нарахування саме неустойки в порядку частини 2 статті 785 ЦК України.

7. Судові витрати.

Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову сплачено Платіжним дорученням № 3984 від 08.08.2022 7240,09грн, при поданні заяви про збільшення позовних вимог сплачено квитанцією 0.0.2741590943.1 від 15.11.2022 3 094, 60грн, що в сумі складає 10 334,69грн.

Сума позовних вимог, заявлена позивачем складає 706 214,36грн.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки, при зверненні до господарського суду заявлено вимогу майнового характеру у розмірі 706 214,36грн то позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 10 593,22 грн. (706 214,36 грн. х 1,5%).

Водночас, при зверненні з позовом до суду та при поданні заяви про збільшення позовних вимог Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України' сплачений судовий збір лише в розмірі 10 334,69 грн., таким чином розмір недоплаченого судового збору складає 258,53 грн. та підлягає стягненню з позивача в доход Державного бюджету України.

З огляду на те, що позов задоволено часткового, а сума задоволених судових позовних вимог складає 4 103,07грн.

Отже, судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до статті 129 ГПК України, пропорційно задоволеним вимогам в сумі 61грн 55 коп.

При цьому, 10 531грн 67 коп. - судових витрат зі сплати судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись положеннями статей 2, 42, 86, 233, 236, 238, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БМБУД, 47734, Тернопільська обл., Тернопільський р-н., с. Настасів, вул. Плебанівка, буд. 712/9 (код ЄДРПОУ 41037833) на користь Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України', вул. О. Кульчицької, 8 м. Тернопіль, 46001(код ЄДРПОУ 31995099): 1 507,32 (одна тисяча п`ятсот сім гривень тридцять дві копійки) пені, 2 390,66 (дві тисячі триста дев`яносто гривень шістдесять шість копійок) грн інфляційних втрат, 205,09 (двісті п`ять гривень девять копійок) 3% річних.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Судові витрати у складі судового збору покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БМБУД, 47734, Тернопільська обл., Тернопільський р-н., с. Настасів, вул. Плебанівка, буд. 712/9 (код ЄДРПОУ 41037833) на користь Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України', вул. О. Кульчицької, 8 м.Тернопіль, 46001 (код ЄДРПОУ 31995099) 61 (шістдесят одну) грн 55 коп. судового збору.

6. Стягнути з Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України', вул. О. Кульчицької, 8 м. Тернопіль, 46001 (код ЄДРПОУ 31995099) в доход Державного бюджету України (Отримувач коштів: ГУК у Тернопільській області/тг м.Тернопіль/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37977599, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача: UA668999980313131206083019751, код класифікації доходів бюджету: 22030106, - 258,53 (двісті п`ятдесят вісім гривень п`ятдесят три копійки) грн. судового збору.

7. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Позивач: Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України', вул. О. Кульчицької, 8 м. Тернопіль, 46001

(код ЄДРПОУ 31995099);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю БМБУД, 47734, Тернопільська обл., Тернопільський р-н., с. Настасів, вул. Плебанівка, буд. 712/9 (код ЄДРПОУ 41037833).

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.241 ГПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, визначеному статтями з 253 по 259 ГПК України. Повний текст рішення надіслати учасникам справи рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення або вручити наручно особисто уповноваженим представникам.

Повний текст рішення складено 19.09.2023.

Суддя В.Л. Гевко