11/298
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
16.10.07 Справа№ 11/298
Суддя Сало І.А.
При секретарі судового засідання Боржієвській Л.А.
По справі:
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівський лікеро-горілчаний Торговий дім”, м.Львів
До відповідача: Приватного підприємства „Склоцех” Львівської фабрики мистецтв, м.Львів
Про стягнення 52110,95грн.
У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:
Від позивача: Мичка - предст. згідно доручення б/н від 12.10.2007року
Від відповідача: не з'явився
Стороні, які бере участь у справі, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме її процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.
Суть позову:
Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівський лікеро-горілчаний Торговий дім” про стягнення із Приватного підприємства „Склоцех” Львівської фабрики мистецтв 52110,95грн. боргу.
Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.
Відповідач в судове засідання не з»явився, хоча у встановленому ст.64 ГПК України порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне:
11 травня 2006року між сторонами було укладено договір безвідсоткової цільової позики в сумі 50000,00грн.
Відповідно до п. 1.1 договору відповідач зобов'язався використати безвідсоткову цільову позику за цільовим призначенням і повернути її у визначений договором строк.
Внаслідок того, що кошти вчасно не повернуті, позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення заборгованої суми.
Крім суми основної заборгованості позивач просить суд стягнути із боржника 2110,95грн. пені, нарахованої на підставі п.8.2 договору.
Розглянувши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає позовну вимогу такою, що підлягає до задоволення з огляду на наступне:
На підставі укладеного між сторонами договору безвідсоткової цільової позики № 01/05/06-П від 11 травня 2006року, позивач надав відповідачу безвідсоткову цільову позику на суму 50000,00грн., згідно платіжного доручення № 970 від 11 травня 2006року.
Пунктом 5.1 договору визначений строк надання позики позичальнику, який становить 365 календарних днів з моменту надходження коштів на рахунок позичальника.
По закінченні строку, вказаного в п.5.1 договору, позичальник зобов'язався протягом 1 банківського дня повернути суму позики.
З огляду на викладене, відповідач повинен був повернути суму позики в строк до 10.05.2007року.
Пунктом 8.2 договору зазначено, що у разі прострочення термінів, встановлених договором для повернення позики, позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період за який нараховується пеня, за кожен банківський день прострочки, від суми простроченого платежу.
Таким чином, позивач правомірно вимагає сплати суми основної заборгованості в розмірі 50000,00грн. та суми пені, що складає 2110,95грн.
П. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Ст. 509 ЦК України зазначає, що зобов»язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.
З огляду на вищенаведене, відповідач свої зобов»язання у встановлений договором строк належним чином не виконав тобто відповідачем були порушені вимоги статті 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо ішше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки встановлені договором, зокрема –сплата неустойки (пеня,штраф).
Відповідач при наданих йому правах та можливостях, позовні вимоги не заперечив, доказів оплати боргу не представив.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З врахуванням наведеного та відповідно до ст. 1, 22, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України суд –
В И Р І Ш И В:
1.Позоні вимоги задоволити повністю.
2.Стягнути із Приватного підприємства „Скло цех” Львівської фабрики мистецтв, м.Львів, вул. Мучна, 32 ( код ЄДРПОУ 33951886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівський лікеро-горілчаний Торговий дім”, м.Львів, вул. Кордуби, 2а (код ЄДРПОУ 32483182) 50000,00грн. основного боргу, 2110,95грн. пені, 521,00грн. держмита та 118,00грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України.
Суддя Сало І.А.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2007 |
Оприлюднено | 26.11.2007 |
Номер документу | 1136313 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні