Рішення

від 20.09.2010 по справі 8/88-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.09.10

          Справа № 8/88-10.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Італійське підприємство «Укр-Італ», м. Київ

до відповідача: Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1, м. Глухів

про стягнення: 8112 грн. 48 коп.

Суддя:  С.О. Миропольський

За участю секретаря судового засідання:  С.І. Григор’єва

За участю представників сторін:

Від позивача: Омельченко І.М. (Довіреність № 16/59)

Від відповідача: не з‘явився

       Суть спору: позивач просить суд розірвати договір № 6, укладений між ТОВ «Спільне Українське підприємство «Укр-Італ» та СПД Фізичною особою ОСОБА_1 від 19.02.2008 року; стягнути з відповідача 8112,48 грн., з яких: 7000,00 – сума основного боргу; 862,58 грн. – інфляційні збитки; 249,90 грн. – 3% річних, а також стягнути судові витрати, пов’язані з розглядом справи, а саме 187,00 грн. витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судове засідання, судові документи були надіслані на адресу відповідача згідно матеріалів справи.

       Оскільки представник відповідача в судове засідання не з’явився та не подав відзиву на позовну заяву, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

            Розглянувши матеріали справи господарський суд встановив:

           19.02.2008 року між сторонами у справі було укладено договір № 6 про надання послуг.

          Згідно п. 1.1 договору відповідач прийняв на себе надання наступних послуг з оформлення паспорту інформаційної вивіски в ГО «Київ реклама» та узгодження її з відповідними службами, за наступними об’єктами зовнішньої реклами: вивіска на фасаді будинку Бессарабська площа, 2 кафе «Леонардо».

          Відповідно до п. 3.1 до обов’язків відповідача входило: оформлення заяви, її реєстрація, консультації з питань розміщення реклами та встановлення рекламних носіїв, фото фіксація місць розташування об’єктів зовнішньої реклами, підготовка ескізних проектів, комп’ютерних макетів, креслення конструкцій з основними габаритними розмірами та вузлами кріплення, оформлення додатків дозволу на розміщення об’єктів зовнішньої реклами, узгодження їх з всіма передбаченими службами та отримання в ГО «Київ реклама», отримання дозволів на розміщення об’єктів зовнішньої реклами.

          За надання відповідачем послуг, визначених п. 1.1 договору, позивач вносить плату в порядку і на умовах, визначених п. 4 договору.

          На виконання п. 4.2 цього договору позивачем було здійснено попередню оплату на розрахунковий рахунок відповідача в розмірі 8 000,00 гривень. Але, в протиріч умовам договору № 6 від 19.02.2008 р. відповідачем не було виконано належним чином своїх зобов'язань, не оформлено додатки до дозволу на розміщення об’єктів зовнішньої реклами с узгодженням їх з всіма передбаченими службами, не отримано їх в ГО «Київ реклама», й не оформлено паспорту інформаційної вивіски в ГО «Київ реклама».

Протягом 2008 року позивач неодноразово звертався до відповідача з метою з'ясування питання щодо порядку та строків виконання п.1.1. договору, просив вжити заходів по виконанню умов договору та прискорити процес узгодження документації та оформлення паспорту інформаційної вивіски в ГО «Київ реклама» .

Згідно п.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У відповідності до ст.ст. 14, 509, 526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно   до   статті   525   ЦК  України   -   одностороння   відмова  від  зобов'язання   або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 ЦК України - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно до статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 статті 651 ЦК України - договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Позивач неодноразово звертався в адресу Відповідача, з відмовою від його послуг та з вимогою повернути раніш перераховані грошові кошти в розмірі 8000,00 грн.

Крім того, підпунктом 5 п. 3.1 ст. 3 договору передбачено, що в разі невиконання Відповідачем п.1.1. договору, останній зобов'язаний повернути сплачені кошти.

29.04.2009 року відповідачем було повернено позивачу, шляхом внесення в касу підприємства одну тисячу гривень (прибутковий касовий ордер № 810 від 29.04.2009 р).

Станом на дату подання позову за відповідач має заборгованість в розмірі 7000,00 гривень.

07.06.2010 року позивачем на адресу відповідача було направлено листа №16/55 про розірвання Договору № 6 від 19.02.2009 р. та з вимогою повернути грошові кошти в сумі 7 000, 00 гривень.

Відповідачем вказані вимоги залишені без відповіді та без задоволення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Сума індексу інфляції складає – 862,58 грн., трьох відсотків річних – 249,90 грн., що підтверджується розрахункоми суми боргу в матеріалах справи.   

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

 Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач доказів сплати боргу та додаткових письмових пояснень суду не подав, позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

 Керуючись ст. ст. 33, 44-49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Розірвати Договір № 6 від 19.02.2008 року укладений між ТОВ «Спільне Українське підприємство «Укр-Італ» (03058, м. Київ, вул. Борщагівська, 192, ід. код в ЄДРПОУ 14301981) та СПД Фізичною особою ОСОБА_1 (41400, АДРЕСА_1, ід. номер в ЄДРПОУ НОМЕР_1).

3.          Стягнути з СПД Фізичної особи ОСОБА_1 (41400, АДРЕСА_1, ід. номер в ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь ТОВ «Спільне Українське підприємство «Укр-Італ» (03058, м. Київ, вул. Борщагівська, 192, ід. код в ЄДРПОУ 14301981) 7000,00 грн. основного боргу; 862,58 грн. інфляційних збитків; 249,90 грн. – 3% річних; 187,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4.          Копію рішення надіслати відповідачу.

СУДДЯ                                                                                    С.О. Миропольський

    Суддя