Ухвала

від 07.11.2023 по справі 420/28869/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/28869/23

УХВАЛА

07 листопада 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про відвід судді Левчук О.А. у справі № 420/28869/23 за позовною заявою Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна 78Б" про зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради звернувся з адміністративним позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна 78Б", в якому просить зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна 78Б" передати Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради картотеки з питань реєстрації фізичних осіб за адресою: м.Одеса, вул.Скісна, буд.78Б.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, відмовлено в задоволенні клопотання представника Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 р. відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

01.11.2023 р. від представника відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна 78Б" надійшла заява про відвід судді Левчук О.А., яка мотивована тим, що суддя ухвалила судове рішення незважаючи на пропущення позивачем строку звернення до суду та відсутність клопотання про поважність причин його пропущення. Представник відповідача вважає, що суддя Левчук О.А. є упередженою на користь суб`єкта владних повноважень Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради. При цьому відповідач позбавлений права на витребування доказів, оскільки судом вирішено розглянути справу в письмовому провадженні без виклику сторін. Також представник ОСББ "СКІСНА-78 Б" вважає, що суддя Левчук О.А. свідомо порушує змагальність сторін судового процесу. Дії судді Левчук О.А. заявник вважає непрофесійними та упередженими, а також такими, що викликають у заявника стійку недовіру до судді та її об`єктивності при ухваленні судового рішення.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 р. передано адміністративну справу № 420/28869/23 до Відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду задля визначення судді для вирішення заяви про відвід в порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 р., розгляд заяви про відвід розподілено судді Бездрабку О.І.

За приписами ч.8 ст.40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.11 ст.40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Ознайомившись з заявою представника відповідача про відвід судді Левчук О.А, вивчивши матеріали справи в частині, що стосуються зазначеної заяви, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Згідно приписів ст.ст.126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч.1 ст.7 "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Частиною 1 статті 36 КАС України визначено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Судом встановлено, що матеріали адміністративної справи не містять доказів, що суддя Левчук О.А. брала участь у цій справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, надавала правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі, є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, або щодо порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст.31 КАС України.

Жодних належних, допустимих і достовірних доказів упередженості, необ`єктивності, особистої зацікавленості вказаного судді в результаті вирішення спору адміністративної матеріали справи не містять.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Piersack vs Belgium (заява №8692/79), Grieves vs UK (заява № 57067/00) зазначено, що в конкретній справі повинно існувати яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Le Compte, Van Leuven and De Meyere, заява № 7238/75, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Згідно з п.43 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96), та п.50 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02) особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Загальною декларацією з прав людини (ст.10), та Міжнародним пактом про громадянські і політичні права (ч.1 ст.14) гарантовано право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення, згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не лише у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ ІІ показник: Об`єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).

Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

У справі "Білуха проти України" (заява №33949/02, рішення від 09.11.2006 р.) Європейським судом з прав людини зазначено, що з урахуванням об`єктивного критерію слід визначитися чи існують переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні питання того чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя був небезсторонній вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Зі змісту заявленого відводу вбачається, що його підставою є незгода процесуальними рішеннями судді у цій справі, зокрема, з відкриттям провадження у справі та призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також відмовою у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови від 13.06.2007 р. № 8 "Про незалежність судової влади" процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Окрім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку із здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р., передбачено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Сам по собі факт незгоди з процесуальними рішеннями судді не є об`єктивною підставою для сумнівів в неупередженості судді.

Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. Відповідно, незгода сторони з вчиненням суддею процесуальних дій та винесеним судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін у справі, не може бути підставою для відводу судді, а може бути викладеною в апеляційній скарзі на судове рішення.

Отже, проаналізувавши доводи, наведені представником відповідача у заяві про відвід судді Левчук О.А., суд дійшов висновку про відсутність підстав для відводу судді, передбачених ст.36 КАС України, оскільки незгода з процесуальним рішенням у іншій справі, не може слугувати підставою для відводу судді.

Суд вважає безпідставними інші доводи, викладені в заяві про відвід судді Левчук О.А, оскільки останні жодним чином не свідчать про наявність упередженості або необ`єктивності судді при розгляді даної адміністративної справи. Викладені представником відповідача обставини в обґрунтування відводу є суб`єктивними та не свідчать про те, що суддя, яка розглядає дану справу, прямо чи опосередковано заінтересована в результаті її розгляду або її дії викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заяви представника ОСББ "СКІСНА-78 Б" про відвід судді Левчук О.А. у справі № 420/28869/23, у зв`язку з чим зазначена заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 90, 248 КАС України, суд -

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про відвід судді Левчук О.А. у справі № 420/28869/23 за позовною заявою Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна 78Б" про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення проти неї можуть бути приєднані до апеляційної чи касаційної скарги на остаточне рішення суду у справі.

Суддя О.І. Бездрабко