Постанова

від 30.10.2023 по справі 914/1550/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2023 р. Справа №914/1550/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяО.В. Зварич

суддіН.А. Галушко

В.М. Гриців,

секретар судового засідання Р.А. Пишна,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Кредобанк» за № 455/2023 від 09.08.2023 року (вх. № 01-05/2612/23 від 11.08.2023 року, вх. № 01-05/2637/23 від 14.08.2023 року)

на додаткове рішення господарського суду Львівської області від 12.07.2023 року (суддя О.З. Долінська; повний текст додаткового рішення складено 18.07.2023 року)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Спецодяг" про прийняття додаткового рішення (щодо розподілу судових витрат) вх. № 2476/23 від 26.06.2023 року

у справі № 914/1550/22

за позовом: Акціонерного товариства «Кредобанк» (надалі АТ «Кредобанк»)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Спецодяг» (надалі ТзОВ ТК Спецодяг)

до відповідача-2: ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 )

до відповідача-3: Приватного підприємства «Абразив» (надалі ПП «Абразив»)

про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 231069,27 грн.,

за участю:

від позивача (в режимі відеоконференції): Павленко С.В. адвокат (довіреність №12783 від 24.11.2022 року);

від відповідача-1: Квіткін Ю.М. адвокат (ордер серії ВС № 1216535 від 12.07.2023 року);

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції

13.07.2022 року АТ «Кредобанк» звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ ТК Спецодяг, ОСОБА_1 , ПП «Абразив» про солідарне стягнення заборгованості за договором про надання овердрафту № 320 від 06.04.2020 року в розмірі 231069,27 грн., з яких: 202643,90 грн. неповернута сума кредиту, 3728,67 грн. прострочені відсотки, 768,36 грн. нараховані відсотки станом на 13.01.2022 року, 23831,31 грн. пеня по простроченій основній сумі кредиту, 97,03 грн. пеня по прострочених відсотках.

В заяві (вх. № 10090/23 від 25.04.2023 року) позивач просив суд задовольнити позовні вимоги Банку із врахуванням того, що станом на 19.04.2023 року заборгованість за договором про надання овердрафту № 320 від 06.04.2020 року становить 107041,91 грн., з яких: 100723,90 грн. неповернута сума кредиту, 2390,81 грн. прострочені відсотки, 709,26 грн. нараховані відсотки станом на 19.04.2023 року, 23831,31 грн. пеня по простроченій основній сумі кредиту, 97,03 грн. пеня по прострочених відсотках.

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.06.2023 року у справі №914/1550/22 закрито провадження у справі стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача-1 ТзОВ ТК Спецодяг, відповідача-2 ОСОБА_1 , відповідача-3 ПП «Абразив» заборгованості в розмірі 81187,24 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відсутній предмет спору). Решта позовних вимог задоволено частково. Стягнуто солідарно з відповідача-1 ТзОВ ТК Спецодяг, відповідача-2 ОСОБА_1 , відповідача-3 ПП «Абразив» на користь позивача АТ «Кредобанк» 100723,90 грн неповернутої суми кредиту та 12139,73 грн пені за період з 13.07.2021 по 01.10.2021 по простроченій основній сумі кредиту за договором № 320 про надання овердрафту від 06.04.2020. Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог. Стягнуто з відповідача-1 ТзОВ ТК Спецодяг, відповідача-2 ОСОБА_1 , відповідача-3 ПП «Абразив» на користь позивача АТ «Кредобанк» по 564,32 грн понесених витрат на сплату судового збору.

26 червня 2023 року до господарського суду Львівської області від відповідача-1 надійшла заява (вх. № 2476/23) про прийняття додаткового рішення у справі №914/1550/22, в якій заявник просить стягнути з АТ «Кредобанк» на користь ТзОВ ТК Спецодяг витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 грн.

Позивач подав письмове клопотання (вх. № 17298/23 від 12.07.2023 року) про зменшення витрат на правову допомогу, заявлених відповідачем-1 до 0,00 грн.

Додатковим рішенням господарського суду Львівської області від 12.07.2023 року у справі № 914/1550/22 частково задоволено заяву представника ТзОВ ТК Спецодяг про прийняття додаткового рішення (щодо розподілу судових витрат) за вх. № 2476/23 від 26.06.2023 року. Стягнуто з позивача АТ "Кредобанк" на користь відповідача-1 ТзОВ ТК Спецодяг 7500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Відмовлено в задоволенні решти вимог заяви представника ТзОВ ТК Спецодяг.

Додаткове рішення суду мотивоване тим, що розмір заявлених до стягнення відповідачем-1 витрат на професійну правничу допомогу (25000,00 грн) не відповідає критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Крім того, при визначенні суми до відшкодування суд виходив з критерію розумності їх розміру, складності справи та фінансового стану сторін.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи осіб, які подали апеляційну скаргу

Позивач подав апеляційну скаргу на додаткове рішення господарського суду Львівської області від 12.07.2023 року у справі № 914/1550/22. Просить скасувати зазначене додаткове судове рішення та повністю відмовити в задоволенні заяви про розподіл судових витрат. Стверджує про наявність ряду обставин, які виключають можливість стягнення з Банку на користь відповідача-1 будь-яких витрат через наступне: несвоєчасне, без поважних причин подання доказів про правову допомогу; адвокат відповідача-1 ввів в оману суд щодо обсягу своїх повноважень; абсолютна неспівмірність заявлених витрат середньоринковим (середньозваженим) цінам на послуги адвоката; незазначення часу, який витратив адвокат на надання правової допомоги; виникнення даного спору внаслідок протиправної поведінки відповідача-1; сплата відповідачем-1 частини заборгованості після заявлення позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідачі не надавали письмових відзивів на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача-1 просив залишити без змін оскаржене додаткове рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідачі-2, 3 не делегували своїх представників в судове засідання. Про причини неявки не повідомили.

Згідно з повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень №№ 7901012126207, 7901012126215 відповідачам 25.09.2023 року вручено ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 року про відкладення розгляду справи №914/1550/22 на 30.10.2023 року об 11 год. 45 хв.

Суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання сторін у справі.

Отже, відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, справу може бути розглянуто при відсутності відповідачів-2, 3.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

У даній справі позивач заперечив проти заявленого відповідачем-1 до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу з підстав, наведених вище.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4)дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вище зазначено, що за результатами розгляду справи №914/1550/22 суд першої інстанції частково задовольнив позов АТ «Кредобанк».

На підтвердження понесення витрат на послуги адвоката в суді першої інстанції позивач подав копії наступних документів: ордеру серії ВС №1168356 від 01.11.2022 року на надання правничої (правової) допомоги ТзОВ "ТК Спецодяг" адвокатом Квіткін Ю.М. (АО «Гал-Юрзахист»), договору про надання правничої допомоги № 10 від 01.11.2022 року, додатку № 1/П від 01.11.2022 року до договору про надання правничої допомоги №10 від 01.11.2022 року, акта про надані послуги № 1/П від 14.06.2023 року на суму 25000,00 грн. (а.с.138, т.1; 60-62, т.3).

Згідно з пунктом 1 додатку № 1/П від 01.11.2022 року до договору про надання правничої допомоги № 10 від 01.11.2022 року, укладеного між АО «Гал-Юрзахист» та ТзОВ "ТК Спецодяг" (клієнт), загальна вартість правничої допомоги становить 25000,00 грн., встановлюється в цілому за правовий супровід справи в господарському суді Львівської області та не залежить від тривалості розгляду справи, кількості судових засідань, у яких взяв участь адвокат та кількості підготовлених адвокатом заяв по суті справи та з процесуальних питань, інших процесуальних документів.

Відповідно до акта про надані послуги № 1/П від 14.06.2023 року АО «Гал-Юрзахист» надало ТзОВ "ТК Спецодяг" правничу допомогу на загальну суму 25000,00 грн.

Зазначена сума винагороди охоплює наступний перелік юридичних послуг Адвокатського об`єднання: підготовка та подання в господарський суд Львівської області відзиву на позовну заяву від 02.11.2022, додаткових пояснень на позовну заяву від 21.12.2022, додаткових пояснень на позовну заяву від 14.03.2023, клопотання про долучення доказів від 15.01.2023, додаткових пояснень на позовну заяву від 17.05.2023; участь в судових засіданнях господарського суду Львівської області у справі, в т.ч. 14.06.2023 року.

Відповідач-1 просив суд стягнути з позивача 25000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, покликаючись на встановлений в договорі фіксований розмір гонорару.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 викладена правова позиція про те, що з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою і необхідною.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору або є неспівмірним зі складністю справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що стягнення витрат на правничу допомогу у заявленому відповідачем-1 розмірі (25000,00 грн) суперечить принципу розподілу таких витрат, розумності їх розміру.

Суд першої інстанції правомірно частково задовольнив заяву відповідача-1 та стягнув з позивача 7500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, беручи до уваги часткове задоволення позову та враховуючи, що розмір заявлених відповідачем-1 витрат на правничу допомогу є завищеним та неспівмірним із складністю цієї справи.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За доводами апеляційної скарги, заяву необхідно було залишити без задоволення у зв`язку з тим, що відповідач-1 заявив про понесені витрати на професійну правничу допомогу несвоєчасно.

Ці доводи є помилковими та не заслуговують на увагу, оскільки, як видно з матеріалів справи №914/1550/22, відповідач-1, з дотримання вимог ч.8 ст. 129 ГПК України, у відзиві на позовну заяву (вх. № 22850/22 від 02.11.2022 року) зазначив, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 грн.

Також апелянт вважає, що підставою для відмови в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу є те, що відповідач-1 не зазначив час, який витратив адвокат на надання правової допомоги.

Однак, саме лише незазначення учасником справи в описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

При цьому, частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України не визначає конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), обмежуючись лише посиланнями на те, що відповідний опис має бути детальний.

За приписами частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

У господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

З врахуванням вищеописаних правових норм та досліджених судом матеріалів даної справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції підставно та обґрунтовано частково задовольнив заяву відповідача-1 та стягнув з позивача на його користь 7500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених в додатковому рішенні господарського Львівської області від 12.07.2023 року у справі № 914/1550/22, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 86, 123, 126, 129, 197, 244, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Кредобанк» за № 455/2023 від 09.08.2023 року (вх. № 01-05/2612/23 від 11.08.2023 року, вх. № 01-05/2637/23 від 14.08.2023 року) залишити без задоволення, додаткове рішення господарського суду Львівської області від 12.07.2023 року у справі № 914/1550/22 без змін.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

СуддяН.А. Галушко

СуддяВ.М. Гриців