Постанова

від 24.03.2009 по справі 4-387/09

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 4-387/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Валігури Д.М.,

при секретарі Максименко М.Л,

за участю прокурора Рака П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.11.2006 року ст. ДІМ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві Шутого Д.А.,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною вище скаргою на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

В обґрунтування скарги зазначається, що Голосіївським РУ ГУ МВС України в м. Києві було винесено оскаржувану постанову без додаткового опитування ОСОБА_1, не було проведено необхідних оперативно-розшукових дій, що потягнуло за собою не проведення достатньої перевірки на предмет встановлення ознак злочинів, що передбачені ст. ст. 185, 356 КК України, а також порушення особою, яка проводила перевірку вимог кримінально-процесуального законодавства під час її здійснення, а саме: працівник міліції не навідався до ОСОБА_1 за місцем його проживання та реєстрації, не правдиво повідомив, що він був відсутній за місцем проживання, наявні порушення при складанні протоколу огляду місця події та ін. Крім того, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи не відповідає правилами діловодства.

В судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Дослідивши надані Голосіївським РУТУ МВС України в м. Києві матеріали, на підставі яких винесено оскаржувану постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, заслухавши пояснення скаржника, думку прокурора, який відносно задоволення скарги покладався на розсуд суд, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, що ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві з приводу виявлення ним 23.06.2004 року пошкодженого замка вхідних дверей підвального приміщення ПМП „Дивосвіт" директором якого він являється, а приміщення орендує, що завдало йому матеріального збитку на загальну вартість 1500-2000 гривень.

В ході додаткової перевірки було встановлено, що у вказаному приміщенні знаходиться управління подачі холодної та гарячої води на прилеглі будинки, а під час аварії підвальне приміщення було затоплене. Після усунення наслідків аварії ключ від даного приміщення зберігався в диспетчерській ЖЕО-103, щоб уникнути подальших аварій та за зверненням ОСОБА_1 було проведено ремонт підвалу. Як вказала майстер, яка обслуговує дану дільницю, що при проведенні ремонтних робіт в підвальному приміщенні нічого більше не було. Згідно рішення господарського суду м.. Києва від 28.07.2004 року було розірвано договір оренди, а вказане підвальне приміщення згідно розпорядження Голосіївської районної Ради в м. Києві від 20.09.2004 р. перейшло до ІШ „Медстом" власник якої вказав, що отримавши підвальне приміщення в оренду, при огляді воно було пусте, а з повідомленнями про те, що в приміщенні зберігаються речі старих орендарів ніхто не звертався.

За таких обставин дільничний інспектор прийшов до висновку, за необхідне відмовити в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КГЖ України.

Відповідно до ст. 99 КПК України, при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб.

Враховуючи дані, які містяться в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи та матеріалах перевірки, дільничним інспектором були встановлені причини знаходження працівників ЖЕО-103 в підвальному приміщенні ПМП „Дивосвіт", проведено їх опитування, з'ясовано хто саме є новим орендарем даного приміщення, проведені інші дії відносно перевірки протоколу заяви ОСОБА_1

Суд вважає, що скаржник не пропустив семиденний строк звернення до суду з даною скаргою, .оскільки як вбачається з матеріалів справи, копію постанови він отримав 19.02.2009 року, а скаргу направив до суду поштою 26.02.2009 року, інших даних про отриманні ним постави або повідомлення про її винесення не має.

Доводи скарги ОСОБА_1 про те, що дільничним інспектором не було проведено достатньої перевірки на предмет встановлення ознак злочинів за ст.ст. 185, 356 КК України, суттєві порушення при проведенні перевірки за його заявою та невідповідність оскаржуваної постанови вимогам діловодства, суд не приймає до уваги, оскільки вони не можуть бути достатніми підставами для скасування постанови та поверненню матеріалів для додаткової перевірки, крім того, вказані в скарзі доводи не підтверджуються зібраними по справі доказами.

Відповідно до ч.3 ст. 236-2 КПК України, розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги статті 99 цього Кодексу, приймає одне з таких рішень:

1) скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки;

2) залишає скаргу без задоволення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що скаргу ОСОБА_1 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.11.2006 року слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 236і, 2362 КПК України, суд -

постановив:

скаргу ОСОБА_1 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.11.2006 року ст. ДІМ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві Шутого Д.А. - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена протягом семи діб до Апеляційного суду м. Києва.