Ухвала

від 21.11.2023 по справі 2-477/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

21 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 2-477/11

провадження № 61-13929ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Горенко Ольга Ігорівна, на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 20 травня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 5 жовтня 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича, заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2023 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Горенко О. І., на ухвалу Московського районного суду м. Харкова

від 20 травня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 5 жовтня 2022 року, повний текст якої складено 10 жовтня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику п`ять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Роз`яснено, що після підтвердження повноважень адвоката Горенко О. І. підписувати касаційну скаргу та представляти у Верховному Суді інтереси ОСОБА_1 , касаційним судом перевірятиметься відповідність касаційної скарги вимогам законодавства в іншій частині.

Вказані в ухвалі недоліки у встановлений судом строк усунено.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Вказана касаційна скарга подана до Верховного Суду з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження і ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Горенко О. І., заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

В обґрунтування заявник вказує, що оскаржувану постанову від 5 жовтня 2022 року ним не отримано у зв`язку з руйнуванням його житла у місті Харкові. До березня 2023 року він проживав у місті Львові. Зауважує, що місто Харків є зоною бойових дій.

Крім того, зазначає, що 25 березня 2022 року справу з Харківського апеляційного суду направлено до Полтавського апеляційного суду у зв`язку зі зміною територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану, проте його не повідомлено про розгляд справи.

Про наявність постанови Полтавського апеляційного суду від 5 жовтня 2022 року дізнався у вересні 2023 року від представника - адвоката Горенко О. І.

Вважає, що зазначені причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень свідчать про пропуск процесуального строку з поважних причин.

Вивчивши зміст поданого заявником клопотання про поновлення строку, касаційний суд вважає, що вказані заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень не свідчать про пропуск процесуального строку з поважних причин.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).

Положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України передбачено, що одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи. Зазначене відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність «поважних причин» для поновлення пропущеного строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення.

Пунктом 6 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).

Учасник судового процесу зобов`язаний з розумним інтервалом часу самостійно цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).

Як встановлено зі змісту касаційної скарги та оскаржуваної постанови, до суду апеляційної інстанції зі скаргою звернувся саме ОСОБА_1 .

Тому касаційний суд доходить висновку про обізнаність заявника з розглядом справи апеляційним судом.

Доказів бездіяльності апеляційного суду, яка б могла полягати у ненаправленні копії постанови на адресу заявника чи її представника, заявником не надано.

Зокрема, заявником у касаційній скарзі зазначено, що до березня 2023 року він проживав у місті Львові, проте ним не надано доказів направлення на адресу Полтавського апеляційного суду заяви про зміну місця його проживання (перебування).

З огляду на викладене касаційним судом не встановлено бездіяльності апеляційного суду, яка б могла полягати у ненаправленні копії постанови на адресу заявника чи його представника.

Крім того, касаційний суд враховує, що оскаржувана постанова перебуває у вільному доступі у Єдиному державному реєстрі судових рішень і оприлюднена в ньому 17 жовтня 2022 року.

За таких обставин заявник та його представник не були позбавлені можливості ознайомитися зі змістом судового рішення.

Та обставина, що представник заявника - адвокат Горенко О. І. ознайомилася з постановою апеляційного суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень у вересні 2023 року не свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин.

За таких обставин касаційна скарга відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України залишається без руху з наданням заявнику права надати протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження. Якщо заявником у встановлений судом строк не буде подано заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.

Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Горенко Ольга Ігорівна, на ухвалу Московського районного суду м. Харкова

від 20 травня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 5 жовтня 2022 року залишити без руху.

Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

Якщо заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, не буде подано заявником у зазначений строк, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Карпенко