Ухвала

від 12.08.2010 по справі 10-252

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа - №10-252/2010 р. Головуючий у суді І інстанції Савельєва О.В.

Категорія - ст.289 ч.3 КК України Доповідач у апеляції Палічук А.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Драного О.П.,

суддів Палічука А.О., Нікітіна О.С.,

за участю прокурора Чорнобривця Д.В.,

захисника адвоката ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляцію захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 на постанову Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 липня 2010 року, якою щодо

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною світою, не одруженого, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 18.06.2009 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців

обрано міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту строком на два місяці.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.289 КК України .

У ході розслідування кримінальної справи встановлено, що ОСОБА_5 21.07.2010 року близько 00 год 00 хв за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_4, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом з якою-небудь метою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, небезпечним для життя або здоровя потерпілого та з погрозою застосування насильства, реалізовуючи його, проїжджаючи ділянку автодороги 15 км автошляху «Знамянка-Луганськ-Ізварино» Кіровоградської області, погрожуючи та застосовуючи насильство, незаконно заволоділи автомобілем «ВАЗ-2104» державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_7, та речами, які знаходились в автомобілі, а саме мобільним телефоном «Самсунг», грошима в сумі 270 гривень, техпаспортом на автомобіль та посвідченням водія на імя ОСОБА_8 після чого з місця скоєння злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_9 та ОСОБА_8 матеріальні збитки.

Обираючи міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_5 суд своє рішення мотивував тим, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання на строк до 12 років позбавлення волі, з метою попередження можливості продовження ним злочинної діяльності.

В апеляції адвокат ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 просить скасувати постанову суду першої інстанції, змінивши йому міру запобіжного заходу у виді взяття під варту на підписку про невиїзд, мотивуючи тим, що судом не наведено ніяких даних про те, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може ухилитися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по справі або продовжувати злочинну діяльність.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив постанову районного суду залишити без зміни, адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5, який підтримав апеляцію у повному обсязі і просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, за таких підстав.

Так, відповідно до вимог ст.148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до обвинувачених з метою запобігти спробам ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Відповідно до ст.155 КПК України взяття під варту є виключним і найбільш суворим запобіжним заходом, котрий застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші менш суворі, запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обовязків і належної поведінки. При цьому, згідно до ст.150 КПК України суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, повинен врахувати, зокрема тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, її вік, стан здоровя, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Так, суд першої інстанції під час розгляду подання всебічно і повно дослідив обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку та обґрунтовано дійшов висновку про те, що подання слідчого підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції при обранні міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обґрунтовано зазначив, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, та може ухилитися від органів слідства та суду, продовжити злочинну діяльність.

За викладених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 липня 2010 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 без зміни.

СУДДІ: