Ухвала

від 12.11.2010 по справі 10-252

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2010 року м. Київ.

Колегія суддів судової палати

з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Ігнатюка О.В.

суддів Матюшка М.П., Рудніченко О.М.

з участю: прокурора Тучика А.А.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Києво Святошинського районного суду Київської області від 03 листопада 2010 року, -

в с т а н о в и л а:

Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України. Відповідно до подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, 23 жовтня 2010 року близько 20 год. ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_3, з метою заволодіння чужим майном проникли на подвіря будинку, який розташований в АДРЕСА_1 в якому мешкає ОСОБА_4 Застосувавши до останнього насильство, яке є небезпечним для його життя та здоровя, заволоділи його майном, а саме велосипедом марки «Ардіс».

Кримінальна справа щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України порушена 25 жовтня 2010 року, а постановою від 01.11.2010 року його дії перекваліфіковані на ч.3 ст. 187 КК України.

27 жовтня 2010 року в порядку ст. 115 КПК України було затримано ОСОБА_2 Постановою Києво Святошинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2010 року строк затримання ОСОБА_2 продовжено до десяти діб.

Постановою Києво Святошинського районного суду Київської області від 03 листопада 2010 року в задоволенні подання старшого слідчого СВ Києво Святошинського РВ ГУМВС України Київської області про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Красноілля, Івано Франківської області, не працюючого, із середньою освітою, розлученого, раніше не судимого, який мешкає в АДРЕСА_2

відмовлено та обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Дане рішення суд першої інстанції мотивував тим, що подання старшого слідчого СВ Києво Святошинського РВ ГУМВС України Київської області недостатньо вмотивоване, в ньому не наведено обставини які свідчать про наявність достатніх підстав того, що ОСОБА_2 може ухилятися від слідства та суду. Також судом були взяті до уваги дані про особу обвинувачується, а саме те, що обвинувачений раніше не судимий, має місце проживання на території Києво Святошинського району.

В апеляції прокурора вказано на незаконність постанови суду та необхідність її скасування. В обґрунтування апеляції прокурор послався на те, що судом при вирішенні питання про запобіжний захід не враховано тяжкість злочину, а також того, що обвинувачений не має постійного місця роботи і в АДРЕСА_2 проживає тимчасово, а саме на момент виконання ним сезонних будівельних робіт, які на теперішній час завершені. Вважав, що обвинувачений перебуваючи на волі може ухилятися від слідства та суду. Просив постанову суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:

прокурора, який підтримав свою апеляцію і підтвердив її доводи, просив апеляцію задовольнити, постанову суду скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд;

захисника, який заперечував проти задоволення апеляції, її доводи вважав не обґрунтованими, вважав, що судом першої інстанції було прийняте законне рішення про відмову в обранні щодо його підзахисного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, просив апеляцію прокурора залишити без задоволення, а постанову суду без змін;

дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора не підлягає до задоволення.

За змістом ст.ст.148 і 155 КПК України запобіжний захід у виді взяття під варту застосовується в справах про злочини, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, з метою запобігти спробам ухилитись від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Згідно із вимогами ст. 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу підлягають врахуванню: тяжкість злочину, вік особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, її стан здоров"я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини.

Належним чином дослідивши надані матеріали, вивчивши дані про особу обвинуваченого та інші обставини, які враховуються при вирішенні питання про запобіжний захід, в тому числі відношення потерпілого до обвинуваченого та вчиненого ним злочину, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність даних, які б указували на те, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі, буде ухилятися від слідства та суду, перешкоджатиме встановленню істини у справі. Матеріали справи також не містять даних, які б указували на те, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі, продовжить злочинну діяльність. Із урахуванням наведеного суд першої інстанції прийняв рішення, яке ґрунтується на вимогах закону, про недоцільність обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, та відповідно до вимог закону та обрав щодо нього запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Апеляція прокурора не містить належних доводів які б указували на незаконність постанови суду першої інстанції. Сама по собі тяжкість злочину не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, будь-яких даних, які б указували на те, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі, буде ухилятися від слідства та суду, перешкоджатиме встановленню істини у справі матеріали справи не містять і таких даних не наведено у апеляції. Матеріали справи не містять даних, а апеляція прокурора - доводів щодо того, що тільки запобіжний захід у вигляді взяття під варту може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним обовязків, які випливають із змісту ч.2 ст. 148 КПК України.

Постанова суду першої інстанції про відмову в обранні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відповідає вимогам закону, підстав для її зміни або скасування колегія суддів не вбачає в зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляцію прокурора - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора залишити без задоволення.

Постанову Києво Святошинського районного суду Київської області від 03 листопада 2010 року про відмову в обранні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обрання запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд залишити без змін.

СУДДІ

Ігнатюк О.В. Матюшко М.П. Рудніченко О.М.

(підпис) (підпис) (підпис)

«З оригіналом згідно»

Суддя Ігнатюк О.В.