Ухвала

від 31.01.2024 по справі 526/804/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 січня 2024 року

м. Київ

справа № 526/804/18

провадження № 61-16913ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Осіяна Олексія Миколайовича у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, головного лікаря Гадяцької міської центральної лікарні Полтавської області Басараба О. І., бригади швидкої медичної допомоги: фельдшера Гадяцької підстанції екстреної медичної допомоги Полтавської області Волинця М. П., молодшої медичної сестри Гадяцької підстанції екстреної медичної допомоги Полтавської області Руденко Т. І. , лікаря анестезіолога Гадяцької Гадяцької міської центральної лікарні Полтавської області Шамрая В. А., працівників міліції: Ющенка О. М. , Мусіяненка Д. О. , Борща В. М. , Безрука О. М. про відшкодування моральної шкоди, визнання бездіяльності протиправною, визнання недійсним лікарського свідоцтва про смерть, треті особи: Гадяцька міська рада Полтавської області, Державна казначейська служба України за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 15 червня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 15 червня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 15 червня 2023 року визнано неподаною та повернено скаржнику.

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить зазначені судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 грудня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано надати виправлену касаційну скаргу з зазначенням передбачених пунктом 3 частини другої статті 392 ЦПК України відомостей про інших учасників цієї справи; надати копії касаційної скарги з доданими до неї документами відповідно до кількості всіх учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.

29 січня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про відвід судді Осіяна О. М. від участі у розгляді цієї справи.

Заява про відвід обґрунтована тим, що суддя упереджено ставиться до нього, оскільки вимагає конфіденційну інформацію про відповідачів у справі Ющенка О. М. та Борща В. М. , а саме ім`я та по-батькові, їх місце проживання чи перебування. На думку заявника суддя Осіян О. М. порушує статтю 19 Конституції України, примушуючи робити те, що не передбачено законодавством.

Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Осіяна О. М. визнано необґрунтованою та передано іншому судді.

30 січня 2024 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями згадана заява про відвід судді передана на розгляд судді Верховного Суду Фаловській І. М.

Заява ОСОБА_1 про відвід судді задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Головною метоювідводу є гарантування безсторонності суду щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Неупередженість судді, як правило, означає відсутність його упереджень та необ`єктивності, що може бути перевірено за допомогою двох тестів:

а) суб`єктивного, що враховує особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто визначає, чи мав суддя будь-які особисті упередження, або чи був він об`єктивним у справі;

б) об`єктивного, що вимагає встановлення того, чи забезпечив сам суд, а також конкретний склад суду у справі, незалежно від персональної поведінки будь-кого з його членів, достатні гарантії для виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

При цьому неупередженість має одночасно існувати як фактично (суб`єктивний тест), так і має бути забезпечена її розумна видимість (об`єктивний тест) (рішення ЄСПЛ у справі «Мікаллеф проти Мальти», № 17056/06 від 15 жовтня 2009 року, «Rustavi 2 Broadcasting Company Ltd та інші проти Грузії», № 16812/17 від 18 липня 2019 року).

Вивченням матеріалів касаційного провадження та змісту заяви про відвід встановлено, що заявник не вказав будь-яких об`єктивних і обґрунтованих підстав для відводу судді, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України.

Незгода з ухваленим судовим рішенням про залишення без руху касаційної скарги, яка не відповідала вимогам щодо форми і змісту, передбачених статтею 392 ЦПК України (ухвала Верховного Суду від 18 грудня 2023 року), в силу положень частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу судді.

ОСОБА_1 не зазначив, які конкретно дії судді призвели до перешкод у доступі до правосуддя, тому означені доводи заяви про відвід суд відхиляє як такі, що не грунтуються на фактичних обставинах та не можуть викликати сумнів в об`єктивності судді.

Отже, викладені заявником обставини про упередженість судді не підтверджені будь-якими доказами, не є об`єктивно обґрунтованими. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

Верховний Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, констатує відсутність будь-яких підстав стверджувати, що суддя Осіян О. М. виявляє особисту упередженість або демонструє заінтересованість у результаті розгляду справи. Безпідставні сумніви заявника у відсутності безсторонності судді не є вирішальними і не можуть бути підставою для відводу судді.

Враховуючи, що доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді не ґрунтуються на вимогах закону і не свідчать про упередженість та необ`єктивність судді, не доводять наявність у судді прямої чи побічної заінтересованості у результаті розгляду справи, тому підстави для його відводу відсутні.

Керуючись статтями 36, 37, 40 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Осіяна Олексія Миколайовича від участі у розгляді справи № 526/804/18, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 15 червня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Фаловська