УХВАЛА
30 січня 2024 року
м. Київ
справа № 526/804/18
провадження № 61-16913ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.
розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Осіяна О. М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, головного лікаря Гадяцької міської центральної лікарні Полтавської області Басараба О. І., бригади швидкої медичної допомоги: фельдшера Гадяцької підстанції екстреної медичної допомоги Полтавської області ОСОБА_7, молодшої медичної сестри Гадяцької підстанції екстреної медичної допомоги Полтавської області ОСОБА_2 , лікаря анестезіолога Гадяцької Гадяцької міської центральної лікарні Полтавської області ОСОБА_8, працівників міліції: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, визнання бездіяльності протиправною, визнання недійсним лікарського свідоцтва про смерть, треті особи: Гадяцька міська рада Полтавської області, Державна казначейська служба України за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 15 червня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить зазначені судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 грудня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано надати виправлену касаційну скаргу, з зазначенням, передбачених пунктом 3 частини другої статті 392 ЦПК України, відомостей про інших учасників цієї справи; надати копії касаційної скарги з доданими до неї документами відповідно до кількості всіх учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.
29 січня 2024 року ОСОБА_1 до Верховного Суду подано заяву про відвід судді Верховного Суду Осіяна О. М., в якій заявник просить продовжити строк на оскарження, мотивуючи тим, що, як на думку заявника, суддя упереджено ставиться до нього, оскільки суддя порушує правила і вимагає від нього конфіденційну інформацію про правоохоронців - відповідачів у справі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , тобто ім`я та по-батькові, їх місце проживання чи перебування. Суддя Осіян О. М. порушує статтю 19 Конституції України, як на думку заявника, примушує заявника робити те, що не передбачено законодавством, тобто, добувати конфіденційну інформацію незаконно, як вважає заявник, через хабар.
Розглянувши заяву, а також матеріали касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Доводи заяви про відвід судді Верховного Суду Осіяна О. М. по своїй суті зводяться до незгоди ОСОБА_1 з прийнятим суддею процесуальним рішенням, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу судді.
При цьому, доводи заяви не містять посилання на обставини, які б давали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість судді Верховного Суду Осіяна О. М.
Отже, колегія суддів, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, констатує відсутність підстав стверджувати, що суддя Верховного Суду Осіян О. М. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.
За об`єктивним критерієм слід встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним, при цьому, є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.
Водночас, Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Отже, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді Верховного Суду Осіяна О. М., тому відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Осіяна О. М. у справі № 526/804/18 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, головного лікаря Гадяцької міської центральної лікарні Полтавської області Басараба О. І., бригади швидкої медичної допомоги: фельдшера Гадяцької підстанції екстреної медичної допомоги Полтавської області ОСОБА_7, молодшої медичної сестри Гадяцької підстанції екстреної медичної допомоги Полтавської області ОСОБА_2 , лікаря анестезіолога Гадяцької Гадяцької міської центральної лікарні Полтавської області ОСОБА_8, працівників міліції: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, визнання бездіяльності протиправною, визнання недійсним лікарського свідоцтва про смерть, треті особи: Гадяцька міська рада Полтавської області, Державна казначейська служба України за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 15 червня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року визнати необґрунтованою.
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Осіяна О. М. передати для вирішення зазначеного питання, у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2024 |
Оприлюднено | 05.02.2024 |
Номер документу | 116731507 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Осіян Олексій Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні