Ухвала

від 06.02.2024 по справі 526/804/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 526/804/18

провадження № 61-16913ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 15 червня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, головного лікаря Гадяцької міської центральної лікарні Полтавської області Басараба О. І., бригади швидкої медичної допомоги: фельдшера Гадяцької підстанції екстреної медичної допомоги Полтавської області Волинця М. П., молодшої медичної сестри Гадяцької підстанції екстреної медичної допомоги Полтавської області ОСОБА_2 , лікаря анестезіолога Гадяцької Гадяцької міської центральної лікарні Полтавської області Шамрая В. А., працівників міліції: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, визнання бездіяльності протиправною, визнання недійсним лікарського свідоцтва про смерть, треті особи: Гадяцька міська рада Полтавської області, Державна казначейська служба України за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 15 червня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 15 червня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 15 червня 2023 року визнано неподаною та повернуто скаржнику.

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить зазначені судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 грудня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано надати виправлену касаційну скаргу з зазначенням, передбачених пунктом 3 частини другої статті 392 ЦПК України, відомостей про інших учасників цієї справи; надати копії касаційної скарги з доданими до неї документами відповідно до кількості всіх учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.

29 січня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про відвід судді Осіяна О. М. від участі у розгляді цієї справи.

Заява про відвід обґрунтована тим, що суддя упереджено ставиться до нього, оскільки вимагає конфіденційну інформацію про відповідачів у цій справі: ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , а саме ім`я та по-батькові, їх місце проживання чи перебування. На думку заявника, суддя Осіян О. М. порушує статтю 19 Конституції України, примушуючи робити те, що не передбачено законодавством.

Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Осіяна О. М. визнано необґрунтованою та, на виконання вимог частини третьої статті 40 ЦПК України, у передбаченому статтею 33 цього Кодексу порядку, заяву про відвід судді Верховного Суду Осіяна О. М. передано судді Верховного СудуФаловській І. М., яка не входить до складу суду, що розглядає справу № 526/804/18.

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Осіяна О. М. відмовлено.

Інших документів, на усунення недоліків касаційної скарги, що зазначені в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 грудня 2023 року, заявник до суду касаційної інстанції не направив.

Тобто заявником не виконано вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 грудня 2023 року.

Разом з цим, у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).

Отже вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 грудня 2023 року заявником не виконано, оскільки не надано виправлену касаційну скаргу з зазначенням, передбачених пунктом 3 частини другої статті 392 ЦПК України, відомостей про інших учасників цієї справи; не надано копії касаційної скарги з доданими до неї документами відповідно до кількості всіх учасників справи.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).

Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки (статті 43, 49 ЦПК України).

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Так, у кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Заявнику надавався достатній строк для усунення недоліків касаційної скарги, однак він не скористався своїми процесуальними правами, не проявив належної обачності у захисті своїх прав, хоча був обізнаний щодо результату розгляду своєї касаційної скарги.

Отже, оскільки у відведений судом строк, вимоги ухвали суду касаційної інстанції не виконано, що перешкоджає касаційній інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню заявнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 15 червня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року вважати неподаною та повернути заявникові.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріали надіслати скаржнику. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Осіян