Ухвала

від 11.09.2024 по справі 526/804/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

11 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 526/804/18

провадження № 61-9357ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 15 червня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Комунального некомерційного підприємства «Гадяцька міська центральна лікарня» Гадяцької міської ради, ОСОБА_2 - фельдшера бригади швидкої медичної допомоги Гадяцької підстанції екстреної медичної допомоги, ОСОБА_3 - молодшої медичної сестри бригади швидкої медичної допомоги Гадяцької підстанції екстреної медичної допомоги, ОСОБА_4 - лікаря анестезіолога Комунального некомерційного підприємства «Гадяцька міська центральна лікарня», працівників Гадяцького районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: Гадяцька міська рада Полтавської області, Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди, визнання бездіяльності протиправною, визнання недійсним лікарського свідоцтва про смерть та

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив відшкодувати моральну шкоду в розмірі 1 000 000,00 грн.

15 червня 2023 року рішенням Котелевського районного суду Полтавської області в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

24 жовтня 2023 року ухвалою Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 15 червня 2023 року визнано неподаною та повернуто скаржнику.

26 червня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 15 червня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року, в якій просить їх скасувати та прийняти правильне рішення.

24 липня 2024 року ухвалою Верховного Суду залишено касаційну скаргу без руху та надано строк для усунення недоліків.

Заявнику було запропоновано: звернутися до Верховного Суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести інші підстави для його поновлення та надати докази на їх підтвердження; уточнити касаційну скаргу в частині зазначення повних відомостей стосовно відповідачів;

подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) із зазначенням клопотання за наслідками розгляду його касаційної скарги в порядку статті 409 ЦПК України; надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.

Заявнику роз`яснено, що якщо заяву про поновлення строку на касаційне оскарження не буде подано ним в зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, в відкритті касаційного провадження в справі буде відмовлено на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України. У разі невиконання інших вимог касаційної скарги - її буде визнано неподаною та повернуто.

Залишаючи касаційну скаргу без руху в частині пропуску строку на касаційне оскарження, касаційний суд, зокрема, виснував, що ухвалою Верховного Суду

від 06 лютого 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто заявнику з підстав того, що недоліки касаційної скарги належним чином не усунуто.

Отже, повернення вперше поданої ОСОБА_1 касаційної скарги, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, не свідчить про наявність підстав для поновлення пропущеного строку.

Повернення касаційної скарги відбулося із причин, які повністю залежали від

ОСОБА_1 , що позбавляє суд можливості оцінювати такі причини пропуску строку відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду

від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23).

Водночас з інформації з автоматизованої системи документообігу Верховного Суду встановлено, що ухвалу Верховного Суду від 06 лютого 2024 року заявник отримав 01 березня 2024 року, про що свідчить його власноруч проставлений підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення за номером 0600249520044.

З 01 березня до 26 червня 2024 року заявником не вжито заходів пришвидшення звернення з касаційною скаргою вдруге.

Наведені ОСОБА_1 причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень не дали достатніх підстав для визнання їх поважними.

Отже, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не містилодоказів наявності об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду касаційної інстанції, й не могли бути усунуті заявником, а тому Верховний Суд визнав вказані доводи неповажними і запропонував подати заявником клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази.

На виконання вимог вказаної ухвали ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав заяву про усунення недоліків касаційної скарги,в якій, зокрема, зазначив, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню, оскільки (мову оригіналу збережено): «висновок експерта № 339/20 я отримав від поліції в останній момент. Окрім того в цій справі рано ставити крапку так як, кримінальне провадження № 12017170130000155 довгий період часу розслідується і кінця не видно. З експертизи стало відомо, що виявлено недолік при наданні медичної допомоги ОСОБА_8 …..Тяганина з 2010 року».

У зв`язку з чим він вважає, що пропустив строк на звернення з касаційною скаргою з поважних причин.

На підтвердження вказаного надав копію діагност-профілактичного висновку Науково-дослідного центру м. Києва «Мед Фарм» без зазначення дати його видачі про обстеження ОСОБА_9 1983 року народження; копію листа Гадяцької центральної районної лікарні від 07 липня 2010 року № 1887; копію листа Офісу генерального прокурора від 27 червня 2024 року № 09/1/2-р-24; копії листів Державної спеціалізованої установи «головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров`я України» від 01 листопада 2021 року № 1872/3 та від 11 січня 2024 року № 58/3; копії витягів висновків експертів

№ 92 та № 339 (сторінки 10 та 16 відповідно).

Наведені заявником причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень та надані копії листів, копії медичних висноків не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, оскільки заявником надано докази, з яких не вбачається підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Доказів пришвидшення звернення з касаційною скаргою вдруге з 01 березня до 26 червня 2024 року заявником не надано. Причин пропуску строку для звернення з касаційною скаргою в цей проміжок часу - не наведено.

Вказані копії наданих документів стосуються вирішення спору по суті та не можуть бути прийнятий до уваги як поважна та об`єктивна обставина пропуску строку на касаційне оскарження та не дає підстав для його поновлення.

Тому необхідно визнати такі докази неналежними.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально в кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і таких, що не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність «поважних причин» для поновлення пропущеного строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення.

Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини зазначив (далі - ЄСПЛ), що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року в справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).

ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 квітня 2021 року в справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21), який є обов`язковим для застосування судами, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

Водночас неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:

- повернення судом апеляційної інстанції скарги - в разі неусунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС України (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України), при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;

- відмова судом апеляційної інстанції в відкритті апеляційного провадження - в разі неусунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).

На переконання Великої Палати Верховного Суду, до поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, окрім цього, має інші недоліки і такі недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунено, зокрема, не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для поновлення строку, слід застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

Такий висновок застосовний і при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження.

15 грудня 2017 року набули чинності КАС України, ЦПК України та Господарський процесуальний кодекс України, які в основному є уніфікованими.

Так, підстави повернення апеляційної скарги в КАС Українита ЦПК України є аналогічними, а підстави повернення касаційної скарги такі ж, як підстави повернення апеляційної скарги.

Так само є уніфікованими і підстави відмови в відкритті апеляційного провадження у КАС України та ЦПК України.

Тому при вирішенні питання про долю касаційної скарги, яка подана з порушенням строку на касаційне оскарження, необхідно враховувати, що абзац 2 частини третьої статті 393 ЦПК України у контексті пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України передбачає необхідність відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки виключає можливість відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для поновлення строку подання касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє в відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

За таких обставин касаційний суд зобов`язаний відмовити в відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 15 червня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Комунального некомерційного підприємства «Гадяцька міська центральна лікарня» Гадяцької міської ради, ОСОБА_2 - фельдшера бригади швидкої медичної допомоги Гадяцької підстанції екстреної медичної допомоги, ОСОБА_3 - молодшої медичної сестри бригади швидкої медичної допомоги Гадяцької підстанції екстреної медичної допомоги, ОСОБА_4 - лікаря анестезіолога Комунального некомерційного підприємства «Гадяцька міська центральна лікарня», працівників Гадяцького районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: Гадяцька міська рада Полтавської області, Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди, визнання бездіяльності протиправною, визнання недійсним лікарського свідоцтва про смерть відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

Є. В. Петров

В. В. Пророк