УХВАЛА
24 липня 2024 року
м. Київ
справа № 526/804/18
провадження № 61-9357ск24
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 15 червня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Комунального некомерційного підприємства «Гадяцька міська центральна лікарня» Гадяцької міської ради, ОСОБА_2 - фельдшера бригади швидкої медичної допомоги Гадяцької підстанції екстреної медичної допомоги, ОСОБА_3 - молодшої медичної сестри бригади швидкої медичної допомоги Гадяцької підстанції екстреної медичної допомоги, ОСОБА_4 - лікаря анестезіолога Комунального некомерційного підприємства «Гадяцька міська центральна лікарня», працівників Гадяцького районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: Гадяцька міська рада Полтавської області, Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди, визнання бездіяльності протиправною, визнання недійсним лікарського свідоцтва про смерть та
ВСТАНОВИВ:
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив відшкодувати моральну шкоду в розмірі 1 000 000,00 грн.
15 червня 2023 року рішенням Котелевського районного суду Полтавської області в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
24 жовтня 2023 року ухвалою Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області
від 15 червня 2023 року визнано неподаною та повернуто скаржнику.
26 червня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 15 червня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року, в якій просить їх скасувати та прийняти правильне рішення.
Касаційна скарга містить клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І та ІІ груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
До касаційної скарги заявником додано копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 має ІІ групу інвалідності з дитинства.
Отже, відсутня процесуальна необхідність у вирішенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору, оскільки заявник звільнений від сплати судового збору в силу закону.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
З інформації Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що в листопаді 2023 року ОСОБА_1 вперше звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 15 червня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду
від 24 жовтня 2023 року.
06 лютого 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто, оскільки заявником на виконання вимог ухвали Верховного Суду
від 18 грудня 2023 року про залишення його касаційної скарги без руху не надано виправлену касаційну скаргу з зазначенням передбачених пунктом 3 частини другої статті 392 ЦПК України відомостей про інших учасників цієї справи; не надано копії касаційної скарги з доданими до неї документами відповідно до кількості всіх учасників справи.
Посилання на повторність звернення з касаційною скаргою після усунення обставин, що стали підставою для повернення поданої касаційної скарги, є необґрунтованими, з огляду на таке.
У висновку Верховного Суду в постанові від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23) зазначено, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження, у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 жовтня 2020 року в справі
№ 9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року в справі № 560/14349/23 зазначено, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
З матеріалів касаційного оскарження встановлено, що ухвалою Верховного Суду
від 06 лютого 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто заявнику з підстав того, що недоліки касаційної скарги належним чином не усунуто.
Отже, повернення вперше поданої ОСОБА_1 касаційної скарги, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, не свідчить про наявність підстав для поновлення пропущеного строку.
Повернення касаційної скарги відбулося із причин, які повністю залежали від
ОСОБА_1 , що позбавляє суд можливості оцінювати такі причини пропуску строку відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду
від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23).
Водночас з інформації з автоматизованої системи документообігу Верховного Суду встановлено, що ухвалу Верховного Суду від 06 лютого 2024 року заявник отримав 01 березня 2024 року, про що свідчить його власноруч проставлений підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення за номером 0600249520044.
З 01 березня до 26 червня 2024 року заявником не вжито заходів пришвидшення звернення з касаційною скаргою вдруге.
Суд не може стимулювати неправомірну поведінку і зловживання процесуальними правами заявника.
З огляду на наведене, в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.
У зв`язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази.
Вимоги щодо форми, змісту касаційної скарги та додатків до неї передбачено у статті 392 ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Заявником не зазначено передбачені пунктом 3 частини другої статті 392 ЦПК України відомості про інших учасників цієї справи, а саме місце проживання чи перебування відповідачів у цій справі: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_6 . Заявником зазначено адресу Відділення поліції № 1 Миргородського районного відділу поліції (м. Гадяч) Головного управління національної поліції в Полтавській області: 37300, Полтавська обл, Миргородський район, м. Гадяч, вул. Гетьманська, 10 щодо кожного з зазначених відповідачів.
Окрім цього, заявником зазначено відповідачами осіб, які не є учасниками справи.
У зв`язку з наведеним, заявнику необхідно надати виправлену касаційну скаргу, з зазначенням передбачених пунктом 3 частини другої статті 392 ЦПК України відомостей про інших учасників цієї справи; надати копії касаційної скарги з доданими до неї документами відповідно до кількості всіх учасників справи.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.
Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, в порушення пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, не зазначила їх клопотання (прохальну частину касаційної скарги) з урахуванням положень статті 409 ЦПК України.
За приписами статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність судових рішень у межах доводів та вимог касаційної скарги.
У прохальній частині касаційної скарги заявник, зокрема, просить скасувати рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 15 червня
2023 року.
Однак справа не переглядалася по суті в апеляційному порядку, оскільки ухвалою Полтавського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року апеляційну скаргу заявника визнано неподаною та повернуто, що виключає можливість перегляду судом касаційної інстанції рішення суду першої інстанції, ухваленого по суті заявлених позовних вимог.
Крім іншого, заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та «прийняти правильне рішення, т. як справа єдина унікальна» (мову оригіналу збережено).
Заявнику необхідно уточнити вимоги касаційної скарги, зокрема її прохальну частину (з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 409 ЦПК України) та надіслати належним чином оформлену уточнену касаційну скаргу на адресу Верховного Суду.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно: 1) звернутися до Верховного Суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести інші підстави для його поновлення та надати докази на їх підтвердження; 2) уточнити касаційну скаргу в частині зазначення повних відомостей стосовно відповідачів;
3) подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України із зазначенням клопотання за наслідками розгляду його касаційної скарги в порядку статті 409 ЦПК України;
4) надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.
Касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
Суд роз`яснює, якщо в зазначений строк заявник не звернеться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням підстав для його поновлення та наданням доказів на їх підтвердження, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 15 червня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Ситнік
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2024 |
Оприлюднено | 29.07.2024 |
Номер документу | 120626212 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Ситнік Олена Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні