Ухвала

від 09.02.2024 по справі 755/5133/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/433/2024

У Х В А Л А

09 лютого 2024 року місто Київ

справа № 755/5133/20

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Левенця Б.Б.,Ратнікової В.М.

розглянув заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Борисової О.В., суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б. у справі за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 24 червня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Яровенко Н.О. у справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Обухівської районної державної адміністрації Київської області про визначення місця проживання дитини, відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів у вихованні, спілкуванні з дитиною та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної державної адміністрації в місті Києві про визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 24 червня 2022 року первісний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення, зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено.

Не погоджуючись з казаним рішенням суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 24 червня 2022 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 жовтня 2023 року визначено колегію суддів для розгляду вказаної справи у складі: головуючий суддя: Борисова О.В., судді: Ратнікова В.М., Левенець Б.Б.

Розгляд справи призначено на 05 березня 2024 року о 16.30 год.

29 січня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Борисової О.В., суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б. від розгляду вказаної справи.

Заяву обґрунтовувала тим, що 25 січня 2024 року об 16:30 год. відбулось судове засідання у даній справі, за результатами проведення якого сторона апелянта, вбачає упередженість та необ`єктивність колегії суддів, тяжіння до сторони відповідача, у зв`язку з чим сторона апелянта не довіряє складу суду, а тому виникла необхідність звернення з даною заявою про відвід.

На думку, представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 розгляд даної справи приречений на винесення незаконного рішення, що вже видно на даному етапі.

Вказувала, що попередньо стороною відповідача було подано до Київського апеляційного суду клопотання про долучення доказів, в межах якого заявлено вимогу про допит ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в якості свідків.

Заявник вважає, що згідно вимог ч.ч.1, 2 ст.91 ЦПК України це повинна була бути окрема заява, в якій зазначаються ім`я свідка, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Під час судового засідання 25 січня 2024 року колегією суддів розглядалось клопотання про допит дітей в якості свідків, з`ясовувалась думка сторін.

Зазначала, що заслухавши аргументи сторони відповідача та заперечення представника апелянта колегія суддів ухвалила клопотання задовольнити частково: відмовити у допиті дітей в якості свідків, але вислухати думку дітей.

Посилалася на те, що колегія суддів, вирішивши заслухати думку дітей, не з`ясувала думку сторін з приводу того, чи взагалі вони хочуть, щоб суд саме заслухав думку дітей. Адже, сторона відповідача саме просила про допит дітей в якості свідків, а не про заслуховування думки дітей.

Вказувала на те, що колегія суддів, діючи в інтересах відповідача, навмисно відмовила у витребуванні доказів, які матимуть компрометуючі ознаки для відповідача.

Зазначала, що суддя-доповідач, всупереч тому, що суд не має права надавати юридичних консультацій, порад, тощо, під час судового засідання надавала консультацію представникам відповідача, що пояснюється наступним. Стороною відповідача було подано до Київського апеляційного суду клопотання про долучення доказів, до якого не долучено належні докази надсилання копії клопотання з додатками учасникам справи, тобто з порушенням вимог ч.9 ст.83 ЦПК України. Заслухавши аргументи сторони відповідача та заперечення представника апелянта, колегія суддів відмовила у прийняті клопотання до розгляду та повернула таке представникам відповідача. Проте, повертаючи клопотання представникам відповідача, суддя-доповідач Борисова О.В., виправдовуючись за прийняте колегією рішення, почала надавати представникам відповідача консультацію, що вони мають право повторно заявити таке клопотання, чим так само порушено принцип змагальності сторін, адже представники відповідача є адвокатами і роз`яснення прав очевидно не повинні потребувати.

Посилалася на те, що на початку озвучення пояснень представник апелянта запитала у колегія, чи є обмеження по часу. У відповідь колегія суддів відповіла, що тільки під час судових дебатів час на виступ обмежений. Проте, під час виступу представника апелянта члени колегії зупиняли, перебивали представника апелянта, пояснюючи це повторенням. Однак, під час виступу представників відповідача, незважаючи на те, що другий представник повторювала зазначене першим представником, колегія суддів уважно слухала представника відповідача і не робила зауваження. Також, під час виступу представника апелянта, представники відповідача неодноразово спілкувались між собою, що заважало висловлюватись, проте головуюча суддя не робила представникам відповідача зауваження і зробила це лише тоді, коли про це сказала представник апелянта.

Вказувала, що всупереч ст.9 ЦПК України колегія суддів заслуховувала пояснення відповідача, який надавав суду пояснення не державною мовою. Хоча, як передбачено ч.4 ст.9 ЦПК України відповідач, недостатньо володіючи державною мовою, для того, щоб надавати суду пояснення, повинен був надавати суду пояснення, користуючись послугами перекладача.

Заявник вважає, що вищенаведені дії колегії вже призвели до порушення норм права гарантованих апелянту Конституцією України, Декларацією про захист прав людини, Цивільним процесуальним кодексом України.

Просила при розгляді даної заяви про відвід брати не лише як докази недовіри до суду наведені вище аргументи. А в цілому керуватися рішенням Європейського Суду з прав людини, яке каже, що навіть конкретних аргументів не потрібно, у разі, якщо у сторони з`явилася стійка недовіра до колегії суддів.

Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Таким чином, заява про відвід колегії суддів розглядається без повідомлення учасників справи за правилами ч.8 ст.40 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та заяву про відвід, колегія суддів приходить до висновку про його необґрунтованість з огляду на наступне.

Статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає.

Так, згідно з ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно ч.3 ст.39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (Білуха проти України, №33949/02, 49 - 52, від 09 листопада 2006 року).

Як зазначив Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, рішення від 24 травня 1989 року, заява №11/1987/134/188, §48).

Зміст заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід колегії суддів не свідчить про наявність підстав, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України для відводу колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Борисової О.В., суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.

Аналіз заяви про відвід колегії суддів свідчить, що представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не погоджується з процесуальними діями та рішеннями колегії суддів, а доводи представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 обґрунтовані виключно припущеннями та не підтверджені будь-якими доказами і не свідчать про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Борисової О.В., суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.

А відтак, колегія суддів вважає заявлений відвід необґрунтованим.

Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Таким чином, питання про відвід колегії суддів відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.36, 40 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Справу передати для автоматизованого розподілу відповідно до ч.1 ст.33 ЦПК України з метою визначення судді для розгляду заяви про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Борисової О.В., суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: