Ухвала

від 05.03.2024 по справі 755/5133/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/433/2024

У Х В А Л А

05 березня 2024 року місто Київ

справа № 755/5133/20

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.

за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 та представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Власюк Катерини Петрівни про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Борисової О.В., суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б. у справі за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 24 червня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Яровенко Н.О. у справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Обухівської районної державної адміністрації Київської області про визначення місця проживання дитини, відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів у вихованні, спілкуванні з дитиною та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної державної адміністрації в місті Києві про визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Київського апеляційного суду перебуває цивільна справа за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 24 червня 2022 року у справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Обухівської районної державної адміністрації Київської області про визначення місця проживання дитини, відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів у вихованні, спілкуванні з дитиною та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної державної адміністрації в місті Києві про визначення місця проживання дитини

У судовому засіданні 05 березня 2024 року позивач ОСОБА_1 висловила недовіру складу суду та для обгрунтування підстав відводу передала слово своєму адвокату ОСОБА_2 .

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заяву про відвід обґрунтовувала тим, що враховуючи, які процесуальні рішення суд вкотре приймає, порушуючи статтю 62 ЦПК України, довигадуючи те, чого не написано в документах, вона та її довірителька вважають, що суд продовжує порушувати права ОСОБА_1 .

Вказувала, що згідно рішення Європейського Суду з прав людини від 10 листопада 2006 року «Білуха проти України» та від 28 жовтня 1998 року «Ветштайн проти Швейцарії» довіра є важливим питанням, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.

Зазначала, що колегія суддів діяла на стороні відповідача домислюючи і уявляючи хто здійснив помилку у договорі про надання правової допомоги.

Посилалася на те, що, на її думку, колегія суддів діє упереджено, оскільки у минулому судовому засіданні ряд матеріалів, які надавала сторона відповідача про долучення доказів не були долучені до справи. Однак, ознайомившись з матеріалами справи т.14 а.с.216-346, т.15 а.с.145-181 виявила, що матеріали, які були повернуті відповідачу досі пришиті до справи, що означає, що вони долучені поза судовим засіданням.

Вказувала, що вищевказані дії свідчать про заангажованість суду та те, що суд діє на стороні відповідача, а тому будь-яке рішення, що прийме суд, не буде мати юридичного змісту.

Згідно з ч.2 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи те, що про відвід колегії суддів було заявлено в судовому засіданні 05 березня 2024 року, питання про відвід колегії суддів вирішується судом, що розглядає справу.

Заслухавши думку осіб, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та заяву про відвід, колегія суддів дійшла висновку, що заява про відвід не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає.

Так, згідно з ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно ч.3 ст.39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.

Згідно з ч.4 статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (Білуха проти України, №33949/02, 49 - 52, від 09 листопада 2006 року).

Як зазначив Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, рішення від 24 травня 1989 року, заява №11/1987/134/188, §48).

Як зазначено в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення. Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є не об`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Щодо суб`єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що судді Київського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Борисової О.В., суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б. виявляють особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. Таких доказів заявником не надано.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Доводи представника позивача обґрунтовані виключно припущеннями і не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів.

В цілому доводи сторони позивача свідчать про незгоду з процесуальними діями колегії суддів у даній справі, що відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.

Слід зазначити, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Тому доводи розглядуваної заяви не можуть слугувати підставою для відводу суддів, оскільки не підтверджують наявність об`єктивних сумнівів у їх неупередженості та об`єктивності.

Зміст заяви позивача та її представника про відвід колегії суддів не свідчить про наявність підстав, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України для відводу колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Борисової О.В., суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.

Оскільки судом не встановлені підстави, передбачені ст.36 ЦПК України для відводу колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Борисової О.В., суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М., а тому у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 про відвід суддів необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.36, 40 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 та представника позивача ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Борисової О.В., суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б. відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 11 березня 2024 року.

Головуючий:

Судді: