Ухвала

від 10.04.2024 по справі 752/5791/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

за участю:

представника власника майна - ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 вересня 2023 року, -

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення 02.08.2023 обшуку у квартирі АДРЕСА_1 , за місцем проживання медичного представника ТОВ «Форс-Фарма Дистрибюшн» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: документи на 43 арк., чеки в кількості 14 шт, блокноти в кількості 3 шт, зошит з чорновими записами, які поміщено до спеціального пакету SUD3089412, ноутбук сірого кольору «Apple" з написом зі зворотнього боку - IS 13252 (Part 1)/ZEC 60950-1,R-4164510/, який поміщено до спеціального пакету SUD3089411, мобільний телефон Iphone ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 , в якому знаходиться сім-карта з номером НОМЕР_3 , який поміщено до спеціального пакету SUD3089411.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник власника майна подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 вересня 2023 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою, яка постановлена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а відтак підлягає скасуванню.

Вказує, що речі, вилучені у ОСОБА_6 не є знаряддям або засобами вчинення кримінального правопорушення та не містять на собі його слідів, тобто не відповідають критеріям викладеним у ст. 98 КПК України.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Разом з тим, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 19.07.2023 дозвіл на вилучення ноутбуку, мобільного телефону безпосередньо не надавався.

Враховуючи, що розгляд клопотання проводився за відсутності володільця майна, а копія оскаржуваної ухвали отримана лише 04.10.2023, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апелянтом не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 вересня 2023 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих матеріалів справи, СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023102010000026, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 321-1, ч. 2 ст. 321-1, ч. 1 ст. 111-1, ч. 3 ст. 209 КК України.

Постановою прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 від 02.08.2023 вказане в клопотанні майно визнано в кримінальному провадженні № 42023102010000026 від 02.03.2023 речовим доказом.

08.08.2023 прокурор Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 звернулась до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна, вилученого під час проведення 02.08.2023 обшуку у квартирі АДРЕСА_1 , за місцем проживання медичного представника ТОВ «Форс-Фарма Дистрибюшн» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: документи на 43 арк., чеки в кількості 14 шт, блокноти в кількості 3 шт, зошит з чорновими записами, які поміщено до спеціального пакету SUD3089412, ноутбук сірого кольору «Apple" з написом зі зворотнього боку - IS 13252 (Part 1)/ZEC 60950-1,R-4164510/, який поміщено до спеціального пакету SUD3089411, мобільний телефон Iphone ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 , в якому знаходиться сім-карта з номером НОМЕР_3 , який поміщено до спеціального пакету SUD3089411, посилаючись на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 вересня 2023 року клопотання прокурора задоволено частково.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.

Так, задовольняючи дане клопотання, внесене в межах даного кримінального провадження слідчий суддя дійшов висновку, що у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, вказане в клопотанні майно підлягає арешту, оскільки воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами у межах кримінального провадження № 42023102010000026 від 02.03.2023 та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України. При цьому перевірено наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України.

Також, слідчий суддя обґрунтовано встановив, що накладення арешту на згадане майно є необхідним, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши наявні матеріали провадження, у тому числі постанову прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 від 02.08.2023 про визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні № 42023102010000026 від 02.03.2023.

На переконання колегії суддів клопотання сторони обвинувачення про арешт майна цілком відповідає вимогам ст. 171 КПК України, зокрема, містить підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення як арешт майна, апелянтами не надано та колегією суддів не встановлено, відповідно, доводи про те, що арешт на вищевказане майно накладено безпідставно, без наявності правових підстав, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт слідчим суддею накладено правомірно, відповідно до вимог ст.ст. 170-173 КПК України.

Суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні сторони обвинувачення, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.

Доводи, що викладені в апеляційній скарзі висновків слідчого судді не спростовують і не дають підстав вважати, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно, слідчим суддею були порушені вимоги закону, які б давали підстави для скасування судового рішення.

При апеляційному розгляді не встановлено істотних порушень норм КПК України, які є підставою для скасування ухвали слідчого судді, і не вбачаються такі підстави і зі змісту апеляційної скарги.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, а тому апеляційна скарга з викладеними в них доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 вересня 2023 року, якою частково задоволено клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення 02.08.2023 обшуку у квартирі АДРЕСА_1 , за місцем проживання медичного представника ТОВ «Форс-Фарма Дистрибюшн» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: документи на 43 арк., чеки в кількості 14 шт, блокноти в кількості 3 шт, зошит з чорновими записами, які поміщено до спеціального пакету SUD3089412, ноутбук сірого кольору «Apple" з написом зі зворотнього боку - IS 13252 (Part 1)/ZEC 60950-1,R-4164510/, який поміщено до спеціального пакету SUD3089411, мобільний телефон Iphone ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 , в якому знаходиться сім-карта з номером НОМЕР_3 , який поміщено до спеціального пакету SUD3089411, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/661/2024 Категорія ст. 170 КПК України

Унікальний № 752/5791/23

Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_9

Доповідач: ОСОБА_1