Рішення

від 03.12.2007 по справі 2/326

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/326

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "03" грудня 2007 р.Справа №  2/326

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді ДеревінськоїЛ.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 2/326

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю лісогосподарське підприємство "Витязь", м. Канів Черкаської області  

до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Світловодський маслосиркомбінат", м. Світловодськ Кіровоградської області   

про стягнення 364389,55 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Васянович В.В , довіреність № б/н  від 01.08.07 ;  

від відповідача - участі не брав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;

Товариством з обмеженою відповідальністю лісогосподарське підприємство "Витязь" подано позов до відкритого акціонерного товариства "Світловодський маслосиркомбінат" про стягнення 364389,55 грн., з яких 308783,20 грн. основного боргу, пені в сумі 3113,21 грн., збитки від інфляції та 17% річних в сумі 52493,14 грн.

Відповідач позов не заперечив, витребувані документи не подав.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

                                                       ВСТАНОВИВ:

Між відкритим акціонерним товариством "Світловодський маслосиркомбінат" та товариством з обмеженою відповідальністю лісогосподарським підприємством "Витязь" укладено договір комісії № 07-401 від 10.07.2007р.  

Згідно п.1.1 договору комісіонер (ТОВ ЛГП “Витязь”) за винагороду, зобов'язується від свого імені і за кошти комітента виконати юридичні дії обумовлені в договорі, за які комітент (ВАТ "Світловодський маслосиркомбінат") зобов'язується виплатити комісіонеру винагороду, пов'язану з виконанням умов договору та кошти необхідні для придбання сировини, проводити розрахунок через розрахунковий рахунок комісіонера за купівлю сировини у товаровиробника.

Відповідно п. 5.1-5.2 договору винагорода комісіонера складає 0,48 грн., за кожний базисний кілограм отриманої комітентом сировини, яка з ростом інфляції пропорційно збільшується. Перерахунок проводиться щомісячно. Ціна міняється по фактичним затратам комісіонера. Винагорода комісіонера по заготівлі сировини здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок комісіонера протягом 3 робочих днів з дати отримання комітентом сировини. Об'єм та факт отримання комітентом сировини визначаються на підставі накладних.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору, згідно звіту комісіонера від 31.08.07р. придбано майна на загальну суму 2190797,73 грн., винагорода комісіонера становить 608783,20 грн.  (а.с. 17-24)  

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, сплатив позивачу винагороду за виконані юридичні дії в розмірі 300000 грн., решта суми винагороди обумовленої в договорі в розмірі 308783,20 грн. сплачена не була, що і стало підставою звернення з позовом до суду.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв  ділового обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України  за   договором   комісії   одна    сторона    (комісіонер) зобов'язується  за  дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Доказів сплати винагороди в сумі 308783,20 грн., згідно умов договору від 10.07.07р., відповідачем суду не подано.

Отже, позовні вимоги про стягнення 308783,20 грн. боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 17 % річних в сумі 52493,14 грн. за період з 04.09.07 р. по 26.09.2007 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги в частині стягнення 17 % річних в сумі 3307,78 грн. за період з 04.09.07р. по 26.09.2007р.  підлягають задоволенню.

В частині стягнення 49185,36 грн. 17% річних необхідно відмовити у зв'язку з необґрунтованістю їх заявлення.

Сторони в п. 6.4. договору погодили у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання за прострочення сплати комісіонеру відшкодування йому витрат згідно п.4.4 договору, комісіонер має право вимагати, а комітент зобов'язаний негайно сплатити на вимогу комісіонеру пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, за кожен день прострочення, а також сплатити всю суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 17% річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Позивач просить стягнути 3113,21 грн. пені за період з 04.09.07р. по 26.09.07р.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розрахунок позивача про стягнення 3113,21 грн. пені за період з 04.09.07р. по 26.09.07р. обґрунтований та позовні вимоги підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, так як є необґрунтованим, оскільки явка представника відповідача не визнана судом обов'язковою, а надати документи, в тому числі і відзив на позовну заяву, на вимогу суду міг керівник відповідача чи повноважний представник ще у перше судове засідання 20.11.07р.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625, 1011  Цивільного кодексу України,  ст.ст. 49, 82, 84, 85, 116, 117  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-                                                  

                                                      ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Світловодський маслосиркомбінат", вул. Макаренка, 2,  м. Світловодськ Кіровоградської області (р/р 26004010385980 в ПРРУ “Фінанси і кредит” в м. Комсомольськ, МФО 331564, код 00446061) на користь товариства з обмеженою відповідальністю лісогосподарське підприємство "Витязь", вул. Скляренка, 6, м. Канів Черкаської області (р/р 2600712447 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Черкаси, МФО 354411, код 21381762) боргу в розмірі 308783,20 грн., 17% річних в розмірі 3307,78 грн. та 3113,21 грн. пені, а також судові витрати на державне мито в сумі 3152,04 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 101,90 грн.

Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позову про стягнення 49185,36 грн. 17% річних відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленого законом порядку.

 Суддя                                       Л.В. Деревінська