Ухвала

від 07.09.2010 по справі 11-529

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

У Х В А Л А

Іменем України

„ 7 ” вересня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області

в складі:

головуючого судді Романова О.В.

суддів: Слісарчука Я.А., Ткача С.О.

за участю : прокурора Філя С.В.

представників потерпі

лого ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 8 червня 2010 року,

яким

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. АДРЕСА_1 раніше не судимого,

засуджено за ст. 286 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням впродов ж 2 років.

Згідно ст. 76 КК України на засудженого покладені обовязки :

-повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання;

-не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в особі його законного представника ОСОБА_2 50 000 грн. моральної шкоди.

Справа №11-529 Головуючий у 1 інстанції : Мосійчук В.І.

Категорія справ: ст. 286 ч.2 КК України Суддя-доповідач: Слісарчук Я.А.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь експертного центру 300,48 грн. і 300,48 грн. судових витрат за проведення по проведення по справі судової автотехнічної експертизи і додаткової судової автотехнічної експертизи.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишено попередній підписку про невиїзд.

Як визнав суд, 10 липня 2009 року близько 18 год. ОСОБА_4, керуючи автомобілем „Чері” реєстраційний № НОМЕР_1 та рухаючись по відрізку польової дороги в с. Камяний Брід Коростишівського району зі сторони вул. Київська в напрямку території колишньої тваринницької ферми КСП „Камянобрідське” зі швидкістю 20 км/год., при появі на дорозі малолітнього велосипедиста ОСОБА_1, який рухався по переду в попутному напрямку по правому краю дороги на дитячому велосипеді, в порушення вимог п.п. 1.7, 2.3 б), 12.3 Правил дорожнього руху України, не проявив до вказаного учасника дорожнього руху особливої уваги у звязку з непередбачуваністю його дій в силу малолітнього віку, і в момент коли ОСОБА_1, при раптовому виконані маневру лівого повороту не впорався з керуванням велосипеда і упав на проїжджу частину дороги, відповідно не прореагував як водій автомобіля на зміну дорожньої обстановки і своєчасно не вжив заходів по запобіганню дорожньо-транспортної пригоди шляхом термінового гальмування, внаслідок чого скоїв наїзд на лежачого на землі ОСОБА_1, травмувавши його нижньою частиною транспортного засобу.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди малолітньому ОСОБА_1 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя у вигляді забійних ран в тімяній області голови з правої сторони та вдавленого перелому правої тімяної кістки.

Крім цього, внаслідок ДТП ОСОБА_7, були спричинені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоровя, у вигляді : забійних ран у лівій височно-скуловій області та на передній поверхні лівої вушної раковини, саден в області лівого надпліччя, осаднення шкіряних покривів на задній поверхні правого плеча і задньо-бокової поверхні грудної клітини справа.

Після скоєння ДТП ОСОБА_4 доставив на своєму автомобілі потерпілого ОСОБА_1 до його батьків, які в той час перебували в с. АДРЕСА_1 але разом з тим він в порушенні вимог п.п. 2.10 а), б), в), г), г-1) д), е), є) Правил дорожнього руху України на місці пригоди не залишився, не увімкнув аварійну сигналізацію, не встановив знак аварійної зупинки, не викликав до потерпілого карету швидкої допомоги, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду працівників міліції та не прийняв мір щодо збереження слідів пригоди.

В даній дорожній обстановці ОСОБА_4 необхідно було діяти відповідно до вимог п.п. 1.7, 2.3 б), 12.3, 2.10 а), б), в),г), г-1) д), е), є) Правил дорожнього руху України, згідно яких:

п. 1.7 Водії, пішоходи та пасажири зобовязані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності;

п.2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п.12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди;

п.2.10. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди, водій зобовязаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишитися на місці пригоди;

б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету медичної допомоги, а якщо це не можливо звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;

г-1) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті „г” пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також транспортного засобу після зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з предявленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду в орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції;

є) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати обїзд місця пригоди;

е) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Не виконання ОСОБА_4 п.п. 1.7, 2.3 б), 12.3 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному звязку із створенням аварійної обстановки, виникненням ДТП та її наслідків.

Засуджений ОСОБА_4 вирок просить скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування. Вказує на те, що його вина не підтверджена зібраними по справі доказами, а суд допустив істотні порушення кримінально-процесуального кодексу.

Заслухавши доповідача, представників потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3 і прокурора, які вважали вирок суду законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Висновок суду про винність ОСОБА_4 вчиненні злочину за який він засуджений, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку.

Зокрема, з показань потерпілого ОСОБА_1 видно, що на велосипеді він рухався по польовій дорозі.З-заді нього на автомобілі їхав ОСОБА_4Під час руху він впав з велосипеда на дорогу.Після чого відчув, що на нього наїхав автомобіль, його голову притиснуло до землі і протягнуло тіло вперед по дорозі.Від наїзду транспортного засобу він отримав тілесні ушкодження.

Пояснення засудженого ОСОБА_4 і свідка ОСОБА_6 свідчать про те, що ОСОБА_4, рухався по польовій дорозі на автомобілі.Спереді нього їхав на велосипеді ОСОБА_1Потерпілий зробив різкий маневр вліво і впав під легковий автомобіль.

За висновком комісійної судово-медичної експертизи в результаті ДТП малолітньому ОСОБА_1 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді забійно-рваних ран в тімяній області голови справа та вдавленого перелому правої тімяної кістки, які могли утворитися від дії виступаючого твердого предмета розташованого нижче бампера автомобіля, що рухався.

Згідно висновків судової автотехнічної експертизи і додаткової судової автотехнічної експертизи не виконання ОСОБА_4 п.п. 1.7, 2.3 б), 12.3 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному звязку із створенням аварійної обстановки, виникненням ДТП та її наслідків.

Винність ОСОБА_4 стверджується і іншими зібраними по справі доказами, які зазначені у вироку суду.

Дії ОСОБА_4 за ст. 286 ч.2 КК України кваліфіковано правильно, а покарання йому призначене відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Суд обгрунтовано прийняв до уваги висновок судової автотехнічної експертизи та додаткової судової автотехнічної експертизи згідно якого, ОСОБА_4 мав технічну можливість шляхом застосування своєчасного термінового гальмування запобігти наїзд на потерпілого, оскільки такий висновок узгоджується з іншими зібраними по справі доказами, які викривають ОСОБА_4 у вчиненні злочину.

Перевіркою матеріалів кримінальної справи не встановлено, що суд допустив істотні порушення кримінально-процесуального кодексу про, що зазначає в апеляції засуджений.

Вирок суду є законний і обгрунтований, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляції засудженого, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 8 червня 2010 року щодо нього - без зміни.

Судді: