Ухвала

від 15.07.2010 по справі 11-418

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-418/2010 р. Головуючий у І інстанції Стеблина А.В.

Категорія ч. 2 ст. 307 КК України. Доповідач Баглай І.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого судді Козака В.І.

суддів Баглая І.П., Салая Г.А.

з участю прокурора Шваб Л.В.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора м. Чернігова на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 квітня 2010 року.

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, який перебуває у фактичних шлюбних відносинах, не працюючий, з професійно-технічною освітою, не судимий в силу ст. 89 КК України, засуджений:

- за ч. 1 ст. 309 КК України - до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 307 КК України - до 5 років позбавлення волі.

Згідно ст. 70 КК України, остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_3 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки та, відповідно до ст. 76 КК України, покладено обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично зявлятись до нього для реєстрації.

До набрання виром законної сили запобіжний захід ОСОБА_3, взяття під варту, змінено на підписку про невиїзд.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати в сумі 2 474 грн. 86 коп.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Пскова, Росія, громадянин України, з професійно-технічною освітою, не одружений, не працюючий, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, не судимий в силу ст. 89 КК України, засуджений

за ч. 2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_4 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки та, відповідно до ст. 76 КК України, покладено обовязки: періодично зявлятись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

До набрання виром законної сили запобіжний захід ОСОБА_4, взяття під варту, змінено на підписку про невиїзд.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати в сумі 1249 грн. 26 коп.

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.

Судом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було засуджено за скоєння злочинів при наступних обставинах.

Влітку 2009 року, в денний час, ОСОБА_3, на автомобільному ринку м. Чернігова знайшов та незаконно привласнив згорток з речовиною білого кольору, яка містить в собі психотропну речовину - метамфетамін, який незаконно зберігаючи при собі, як для власного вживання, так і з метою збуту, перевіз до місця свого постійного проживання за адресою: м, Чернігів, АДРЕСА_1, де продовжував незаконно зберігати.

22 січня 2010 року, у вечірній час, ОСОБА_5 домовився з ОСОБА_3 про збут психотропної речовини - метамфетаміну ОСОБА_6 Після цього ОСОБА_4, разом зі ОСОБА_6, прибули до будинку АДРЕСА_1. Знаходячись біля вказаного будинку, ОСОБА_6 передав ОСОБА_4 гроші в сумі 300 грн. для придбання психотропної речовини - метамфетаміну, а ОСОБА_4 попрямував до ОСОБА_3 до дому де передав останньому гроші в сумі 300 грн., а ОСОБА_3, в свою чергу, незаконно, з метою збуту, передав ОСОБА_4 0,058 грам метамфетаміну. Після чого ОСОБА_4 вийшов на вулицю та біля будинку АДРЕСА_1 у м. Чернігові незаконно збув ОСОБА_6 зазначені 0,058 грам метамфетаміну.

22 січня 2010 року, в вечірній час, біля супермаркету „Вена", розташованого по вул. 1 Травня у м. Чернігові, ОСОБА_6 був затриманий працівниками міліції, які виявили та вилучили у нього 0,058 грам метамфетаміну, який, згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 13 від 05.03.2010 року є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 29 січня 2010 року, у вечірній час, ОСОБА_4 домовився з ОСОБА_3 про збут психотропної речовини - метамфетаміну ОСОБА_6 Після цього, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 прибули до будинку АДРЕСА_1 у м. Чернігові. Знаходячись біля вказаного будинку, ОСОБА_6 передав ОСОБА_4 гроші в сумі 900 грн. для придбання психотропної речовини метамфетаміну. Отримавши від ОСОБА_6 гроші для придбання психотропної речовини - метамфетаміну, ОСОБА_4 попрямував до квартири ОСОБА_3 де передав останньому гроші в сумі 900 грн., а ОСОБА_3, в свою чергу, незаконно, з метою збуту, передав ОСОБА_4 0,179 грам метамфетаміну. Після цього ОСОБА_4 вийшов на вулицю та біля будинку АДРЕСА_1 м. Чернігова незаконно збув ОСОБА_6 0,179 грам метамфетаміну.

29 січня 2010 року, у вечірній час, біля супермаркету „Вена”, розташованого по вул. 1 Травня у м. Чернігові, ОСОБА_6 був затриманий працівниками міліції, які виявили та вилучили у нього 0,179 грам метамфетаміну.

30 січня 2010 року, в ранковий час, співробітники міліції за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: м. АДРЕСА_1, в ході санкціонованого обшуку виявили та вилучили 0,304 г метамфетаміну, який ОСОБА_3 незаконно зберігав без мети збуту.

Не погодившись з вироком місцевого суду, старший помічник прокурора м. Чернігова подав апеляцію в якій, не заперечуючи фактичних обставин справи та доведеність вини засуджених, просить його скасувати та постановити новий, яким:

- визнати ОСОБА_3 винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 309 ч. 1, 307 ч. 2 КК України та призначити покарання за ч. 2 ст. 307 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч. 1 ст. 309 КК України - у вигляді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України остаточно призначити 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- визнати ОСОБА_4 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Вважає, що суд, вирішуючи питання про вид та міру покарання засудженим, не врахував вимоги п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання” щодо дотримання принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Зазначає, що судом необґрунтовано призначено покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із застосуванням ст. 75 КК України оскільки, відповідно до ч.2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Ці вимоги не було дотримано судом при призначенні покарання, оскільки не було враховано, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили два епізоди збуту психотропної речовини, раніше притягувались до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, однак на шлях виправлення не стали.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка просила задовольнити апеляцію старшого помічника прокурора м. Чернігова, засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і їхніх адвокатів, які заперечували про апеляції прокурора, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.

Висновок суду про доведеність вини засуджених у скоєнні інкримінованих злочинів, при обставинах встановлених судом першої інстанції, підтверджується зібраними у справі доказами є обґрунтованим та ніким не оспорюється.

При обранні виду та міри покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, правильно врахував характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, дані про особи засуджених і обґрунтовано звільнив їх від відбування покарання з випробуванням з покладенням відповідних обовязків. Правильно місцевий суд врахував і невелику кількість психотропної речовини яка була предметом зберігання і збуту, та той факт, що повторний збут по суті був ініційований працівниками міліції, які зразу не припинили злочинні дії засуджених, а штучно створили другий епізод збуту

Посилання в апеляції на попередні судимості засуджених безпідставне, бо вони погашені в установленому законом порядку.

На думку колегії суддів, призначене покарання є достатнім і необхідним для виправлення засуджених та попередження скоєння ними нових злочинів.

Порушень законодавства, які б потягли за собою скасування чи зміну вироку суду першої інстанції, по справі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляцію старшого помічника прокурора м. Чернігова залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 квітня 2010 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без змін.

Судді:

Баглай І.П. Козак В.І. Салай Г.А.