Вирок

від 17.03.2009 по справі 1-103/09

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-103/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2009 Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Лисенка Владислава Вікторовича

при секретарі: Ярмольській І.В.

за участі прокурора: Будніка І.А.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, укаїнця, громадянина України, що має середню освіту, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч 1 ст. 122 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 16.08.2008 року біля 23 години 30 хвилин, перебуваючи на території подвіря по АДРЕСА_2 на грунті тривалих неприязнених стосунків, діючи умисно, переджбачаючи настання негативних наслідків у вигляді тілесних ушкоджень, та бажаюючи їх настання, наніс ОСОБА_1 два удари деревяною палицею з-під мітли, що знаходилась поруч, по лівій руці та по спині ОСОБА_1, відповідно, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді: перелому дистального метаепіфіза лівої променевої кістки, синця із саднами на його фоні спини, синця грудної клітини, осаднення лівого суглобу, котрі згідно висновку судово-медичної експертизи № 537/Д від 06.12.2008 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки для загоєння перелому променевої кістки необхідний термін не менше 21 дня.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч 1 ст. 122 КК України визнав повністю та суду пояснив, що приблизно в середині серпня 2008 року він посварився зі своєю дівчиною ОСОБА_3 та прийшов ввечері до неї додому, щоб помиритися. Він зайшов до неї на подвіря та зателефонував їй на мобільний телефон і попросив, щоб осання вийшла з будинку до нього. Коли ОСОБА_3 вийшла, то вони пішли до лавочки, що знаходиться під навісом будинку, де вона проживає, та почали спілкуватися. Під час розмови ОСОБА_3, будучи у схвильованому стані, почала кричати на нього, а він її заспокоював. Тоді на крики ОСОБА_3 з будинку вийшов її батько ОСОБА_1 та запитав у неї, чому вона кричить, після чого ОСОБА_1 побачив ОСОБА_2 та сказав йому, щоб він йшов з його подвіря. В цей же момент ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2 та схопив лівою рукою його за шию, а він, у відповідь, взяв правою рукою палицю від мітли, що лежала біля нього, та наніс близько 2-3 ударів палицею навідмах в район лівої руки ОСОБА_1, якою той його тримав за шию. В яку саме частину тіла він попав палицею, не знає, так як у тому місці було темно. Після цього ОСОБА_1 його відпустив, він викинув палицю у город, що знаходиться поряд та пішов додому. Наступного дня він від ОСОБА_3 дізнався, що зламав ОСОБА_1 кістку лівої руки. У вчиненому розкаявся. Просив суворо не карати та не позбавляти волі.

Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_2, його вина у вчиненні інкримінованих йому дій, підтверджується:

- показами потерпілого ОСОБА_1, який суду пояснив, що 16.08.2008 року біля 23-30 години він знаходився у себе вдома та дивився телевізор. В цей час він почув, що з двору лунали крики його доньки ОСОБА_3. На це він вибіг з будинку, щоб подивитися, що сталось. Коли він вийшов з будинку, то побачив, що праворуч від вхідних дверей на лавочці у дворі сиділа його донька ОСОБА_3, а позаду неї за перегородкою накриття стояв її хлопець ОСОБА_2, з яким його дочка тоді зустрічалась. Він підійшов до них запитав, що трапилось та сказав ОСОБА_2, що він вже попереджав останнього, щоб той у його двір більше не заходив, в звязку з неприязненими стосунками які у них склались. На ці слова ОСОБА_2 схопив рукою дежак від мітли, який знаходився біля нього, та підбіг до ОСОБА_1, і вдарив його даною палицею двічі, а саме: перший удар потрапив йому у ліву руку, якою він захищав лівий бік живота, а другий удар потрапив в спину, в район правої лопатки. Після цього ОСОБА_2 викинув палицю до альтанки та вибіг з двору. Дані удари ОСОБА_2 наносив у його подвірї під накриттям, що знаходиться праворуч від вхідних дверей будинку. Цивільий позов по справі не заявляв. Просить підсудного покарати суворо;

- показами на досудовому слідстві свідка ОСОБА_3, яка відмовилась давати покази суду відповідно до ст. 63 Конституції України і її покази були оголошені в судовому засіданні, яка пояснювала, що на на протязі останніх 9 років вона зустрічається з ОСОБА_2 15.08.2008 року вона посварилась з ОСОБА_2 і з ним не розмовляла. Коли 16.08.2008 року біля 23-30 години вона знаходилась у себе вдома по місцю свого проживання і їй на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_2, який повідомив, що знаходиться у її дворі та попросив, щоб вона вийшла поговорити з ним. На це вона вийшла з будинку та пішла під накриття, яке знаходиться у дворі праворуч від вхідних дверей будинку. Там вона почала розмовляти з ОСОБА_2 і у звязку з тим, що була на той момент у стані сильного емоційного збудження, вона почала кричати на ОСОБА_2 і на цей крик з будинку вийшов її батько ОСОБА_1. який запитав у неї, чого вона кричить. Побачивши ОСОБА_2, з яким у нього неприязні стосунки, той почав на нього кричати, щоб він пішов з його двору. На це ОСОБА_4 повідомив її батьку, що він прийшов не до нього, а бажає розмовляти з його донькою, однак, на ці слова батько підбіг до ОСОБА_2 та схопив руками за тіло (за що саме вона не бачила, оскільки в тому місці було темно). Тоді ОСОБА_2 почав кричати, щоб той не чіпав його, і взяв в руки деревяний держак мітли, що знаходилась поруч з ним та наніс удар даною деревяною палицею по лівій руці батька, в результаті чого батько відпустив ОСОБА_2, який викинув з рук мітлу та, обійшовши їхній будинок, вийшов з подвіря. Після цього вона завела батька до будинку. В будинку батько сказав, щоб її дід викликав карету швидкої медичної допомоги, так як у нього болить ліва рука. По приїзду карети швидкої медичної допомоги, її батька доставили до приймального відділення ЦРЛ Києво-Святошинського району, де того оглянули лікарі, які поставили діагноз: перелом кістки лівої руки та наклали на руку гіпс і відпустили додому. Наступного дня 17.08.2008 року її батько ОСОБА_1 звернувся до міліції та написав з приводу нанесення йому тілесних ушкоджень заяву;

- показами свідка ОСОБА_5, який суду пояснив, що 16.08.2008 року біля 23-30 години він знаходився у себе вдома по місцю проживання та займався своїми справами. В цей час почув крики, які лунали зі сторони його подвіря. На це він вийшов, щоб подивитися, що там трапилось. Коли він вийшов, то на подвірї поруч з будинком побачив свого сина ОСОБА_1, котрий тримався за ліву руку та казав, щоб він негайно викликав карету швидкої медичної допомоги, а також поряд з ним стояла його онука ОСОБА_3. Він викликав карету швидкої медичної допомоги, по приїзду якої його сина доставили до приймального відділення ЦРЛ Києво-Святошинського району. Після того, як його син повернувся додому з лікарні, то побачив, що у того на лівій руці був накладений гіпс, а від сина він дізнався, що йому хлопець його онуки ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на їхньому подвірї зламав ліву руку, а саме зробив це той ударами палиці з-під мітли по руці.

Крім того, вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч 1 ст. 122 КК України підтверджується доказами, які є в матеріалах спарви і які були досліджені в ході судового слідства, а саме:

- постановою про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи від 05.11.2008 року відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч 1 ст. 122 КК України (а.с. 1); заявою потерпілого ОСОБА_1, в якій він просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_2, який 17.08.2008 року о 1 годині побив його палицею (а.с. 6); протоколом огляду місця події, обєктом якого являється подвіря будинку № АДРЕСА_2 В ході огляду були виявлені та вилучені частини мітли -держак та нижня частина. (а.с. 7-9); довідкою ЦРЛ Києво-Святошинського району від 17.08.2008 року, згідно якої ОСОБА_1 встановлено діагноз (а.с. 13); актом судово-медичного освідування № 330 від 18.10.2008 року, згідно якого при освідуванні 19.08.2008 року у ОСОБА_1 виявлено: гіпс лівої верхньої кінцівки, кровопідтік саднами на його фоні спини, кровопідтік грудної клітини, осаднення лівого ліктьового суглоба. Згідно заключения консультанта-рентгенолога КОБ СМЕ у ОСОБА_1 мався перелом дистального метаепіфаза лівої променевої кістки. Виявлені ушкодження спричинені тупими предметами, по давності можуть відповідати вказаному строку. Перелом променевої кістки відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, оскільки для його загоєння необхідний строк не менше 21 дня (а.с. 18); заключениям експерта № 537/Д від 06.12.2008 року, згідно якого при освідуванні 19.08.2008 року ОСОБА_1 виявлено: гіпс лівої верхньої кінцівки, кровопідтік саднами на його фоні спини, кровопідтік грудної клітини, осаднення лівого ліктьового суглоба. Згідно заключения консультанта-рентгенолога КОБ СМЕ у ОСОБА_1 мався перелом дистального метаепіфаза лівої променевої кістки. Враховуючи форму кровопідтіків, вони могли виникнути від дії подовженого предмета, яким міг бути держак мітли. Осаднення в області лівого ліктьового суглоба виникли в результаті сковзнувшого впливу тупого предмета. Перелом променевої кістки міг виникнути від удару тупим предметом, не виключено від удара держаком мітли. Виявлені ушкодження по давності можуть відповідати вказаному строку. Перелом променевої кістки відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, оскільки для їх загоєння необхідний строк не менше 21 дня (а.с. 22); постановою про приєднання до справи речових доказів - деревяного держака мітли (а.с. 61) та іншими матеріалами справи.

Суд визнає, що потерпілий ОСОБА_1 свідок та ОСОБА_5 давали правдиві покази суду, які підтверджуються іншими доказами, дослідженими в ході судового слідства.

Суд визнає, що підсудний ОСОБА_2, свідок ОСОБА_3 давали також в основному правдиві покази суду. Покази підсудного про те, що потерпілий перед нанесченяям ударів схопив його за шию спростовуються показами ОСОБА_1, який категорично заперечує даний факт, а також свідка ОСОБА_3 на досудовому слідстві, яка вказала, що потерпілий вхопив підсудного рукою за тіло, а не за шию. За таких обставин суд також визнає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи покази свідка ОСОБА_3 в чатині, того, що потерпілий перед нанесенням ударів вхопив підсудного за тіло (за що саме вона не бачила, оскільки в тому місці було темно), які спростовуються показами потерпілого ОСОБА_1 При оцінці показав свідка ОСОБА_3 суд враховує, що остання тривалий час, в тому числі і на час розслідування цієї справи та її розгляді судом перебуває з підсудним в близьких стосунках.

Тому, оцінивши зібрані по справі та досліджені в ході судового слідства докази, суд приходить до переконання, що вина підсудного ОСОБА_2 повністю доведена у у мисному нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому, і його дії суд кваліфікує за ч 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоровя.

Обставиною, що помякшує покарання підсудного ОСОБА_2, суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2 суд, крім обставини, що помякшує його покарання, враховує ступінь тяжкості, обставини вчиненого злочину та особу підсудного ОСОБА_2, який, - вчинив злочин середньої тяжкості, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, тому з урахуванням обставин справи та даних про особу підсудного, суд приходить до переконання про необхідність призначити йому покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції ч 1 ст. 122 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати по справі відсутні. Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту прибуття до кримінально виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд з потійного місця проживання.

Речовий доказ: деревяний держак мітли, що зберігається в камері схову речових доказів Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, - знищити.

Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області прокурором, потерпілим, а засудженим - в той же термін з дня отримання копії вироку.