Вирок

від 01.06.2009 по справі 1-103/09

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 1-103/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2009 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі: судді Жук М. І., за участю секретаря судового Чаус І.О., Курило О.Б., прокурорів Домашенко О.В., Бондаренко П.В., потерпілої ОСОБА_3, захисника - адвоката ОСОБА_4, підсудного ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Чернігів, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, не одруженого, інваліда 2 групи, не працює, раніше не судимого, зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Близько 15 години 01 жовтня 2007 року ОСОБА_5 керував технічно справним автомобілем марки « ВАЗ-21043 » державний реєстраційний номер НОМЕР_3, рухаючись по вул. Кільцева (головна дорога) в напрямку проспекту Миру в м. Чернігів.

При наближенні до перехрестя з вул. 1 Травня ОСОБА_5 виявив на перехресті перешкоду для руху - автомобіль ГАЗ-53А держномер НОМЕР_1, який на гнучкому зчепленні буксирував автомобіль ЗІ Л держномер НОМЕР_2 і які рухались по вул. 1 Травня в напрямку вул. Белова.

В порушення вимог п. п. 1.3, 1.4, 1.5, 10.1, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, ОСОБА_5 проявив неуважність, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості керованого ним автомобіля аж до повної його зупинки та скоїв зіткнення із задньою частиною автомобіля ГАЗ-53А держномер під керуванням ОСОБА_6 та з буксировичним тросом, за допомогою якого буксирувався автомобіль ЗІЛ держномер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7.

В результаті зіткнення транспортних засобів потерпілій ОСОБА_8, яка знаходилась в автомобілі ВАЗ - 21043 держномер НОМЕР_3 в якості пасажира) були заподіяні середнього ступеню тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки, закритих переломів 4, 5, 6 ребер справа, рваної рани правого плеча, обширної гематоми мяких тканин правої половини грудної клітки.

Підсудний ОСОБА_5 вину у предявленому обвинуваченні не визнав та в судовому засіданні пояснив, що 01.10.2007 року він рухався на автомобілі ВАЗ-21043 по вул. Кільцева (головна дорога) в напрямку проспекту Миру в м. Чернігів.

На перехресті з вул. 1 Травня він виявив перешкоду для руху - автомобіль ГАЗ-53А держномер НОМЕР_1 та автомобіль ЗІЛ держномер НОМЕР_2, які рухаючись по вул. 1 Травня в напрямку вул. Белова, зупинились на перехресті. Він вирішив між ними проїхати, бусировочний трос між ними він не помітив. Коли його автомобіль наблизився до транспортних засобів на відстань близько 10 метрів - ті продовжили рух і його автомобіль зіткнувся із задньою частиною автомобіля ГАЗ-53А держномер НОМЕР_1 та з тросом, за допомогою якого буксирувався автомобіль ЗІЛ держномер НОМЕР_2. Внаслідок зіткнення транспортних засобів його мати - ОСОБА_8 отримала середнього ступеню тілесні пошкодження.

Вина підсудного ОСОБА_5 у вчиненні вказаного злочину підтверджується дослідженими судом доказами.

Потерпіла ОСОБА_8 в суді показала, що близько 15 години 01.10.2007 року вона була травмована в результаті дорожньо-транспортної пригоди за обставин викладених в мотивувальній частині вироку. їй були заподіяні середнього ступеню тілесні ушкодження, претензій до підсудного вона не має.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 (кожен окремо) в суді пояснили, що підсудний близько 15 години 01.10.2007 року на перехресті вул. Кільцева та вул. 1 Травня в м. Чернігів, керуючи автомобілем ВАЗ-21043 - допустив зіткнення з автомобілем ГАЗ - 53А та тросом, за обставин викладених в мотивувальній частині вироку. Керований підсудним автомобіль не знизив швидкості руху безпосередньо перед зіткненням транспортних засобів.

Свідок ОСОБА_9 в суді дав показання про те, що він був залучений в якості понятого при складанні протоколу огляду місця дорожно-транспортної пригоди 01.10.2007 року за участю підсудного, схеми до нього, огляду і перевірки технічного стану транспортних засобів. Невідкладні слідчі дії також проводились за участю водіїв причетних до ДТП, а складені відповідні документи відповідають фактичним обставинам справи.

З висновку судово - медичної експертизи № 306 від 13.02.2008 року вбачається, що потерпілій ОСОБА_8 були заподіяні середнього ступеню тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки, закритих переломів 4, 5, 6 ребер справа, рваної рани правого плеча, обширної гематоми мяких тканин правої половини грудної клітки, які утворилися 01.10.2007 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно висновку судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 192 від 10.04.2008 року, стан обладнання (механізмів) рульового керування, робочої гальмівної системи (на момент проведення дослідження) автомобіля ВАЗ-21043 держномер НОМЕР_3 знаходились в працездатному стані і могли, відповідно, виконувати функції по зміні напрямку і темпу руху зазначеного автомобіля.

З протоколу відтворення обстановки і обставин події від 03.04.2008 року за участю ОСОБА_5 вбачається, що підсудний в ході зазначеної слідчої дії виявив

перешкоду для руху: автомобіль ГАЗ- 53А держномер НОМЕР_1, який на гнучкому зчепленні буксирував автомобіль ЗІ Л держномер НОМЕР_2 і які рухались по вул. 1 Травня в напрямку вул. Белова та знаходились від нього на відстані 300 метрів ; з відстані 82 метри він побачив буксировочний трос, який знаходився між автомобілями на землі і за 51 метр він виявив буксировочний трос, який був між вказаними автомобілями в натягнутому стані.

Згідно висновку експертизи по дослідженню обставин та механізму ДТП № 215 від 14.04.2008 року, водій автомобіля ВАЗ-21043 мав технічну можливість уникнути контакту з автомобілем ГАЗ-53А та в наступному з буксировочним тросом шляхом екстренного гальмування, з зупинкою автомобіля ВАЗ-21043, з моменту виникнення небезпеки, тобто водій ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху (зменшити швидкість ТЗ, аж до повної його зупинки чи здійснити безпечний обїзд перешкоди).

На підставі висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 645 від 29.12.2008 року у підсудного ОСОБА_5 мали та мають місце клінічні ознаки шизоафективного розладу, змішаний тип, стан ремісії і на момент ДТП він був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними, а тому суд, на підставі інших даних про його особу - визнає його осудним.

Як вбачається з довідки Чернігівської міської лікарні № 2 від 27.05.2008 року № 400, на лікування потерпілої ОСОБА_8 в зазначеному лікувальному закладі протягом 01 жовтня - 02 листопада 2007 року було затрачено 2937 грн 28 коп.

В поданій підсудним до суду письмовій заяві від 21.05.2009 року ОСОБА_5 просить застосувати відносно нього акт амністії.

Сукупність досліджених доказів по справі дають суду можливість прийти до висновку, що дії ОСОБА_5 підлягають кваліфікації за ст. 286 ч. 1 КК України - порушення правил дорожнього руху, що спричинило потерпілій ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Невизнання підсудним вини у вчиненні злочину суд розцінює як спосіб захисту власних інтересів, такі доводи ОСОБА_5 спростовуються дослідженими доказами по справі (показаннями свідків, потерпілої, висновками судових експертиз), а тому суд їх відхиляє.

ОСОБА_5 раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно.

Суд визнає обставинами, які помякшують покарання підсудного -наявність у нього інвалідності 2 групи, його складне матеріальне становище з огляду на незначний розмір отримуваної ним пенсії.

Обставин, які обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, які помякшують покарання і вважає за можливе призначити йому покарання у вигляді штрафу та звільнити його від покарання згідно акту амністії, так як він вчинив необережний злочин і на день набрання чинності Законом України « Про амністію « від 12.12.2008 року № 660 в установленому порядку визнаний інвалідом 2 групи.

Суд, виходячи із наявності у підсудного другої групи інвалідності -не позбавляє його права керувати транспортними засобами.

Позов прокурора про стягнення з ОСОБА_5 на користь держави 2937 грн 28 коп в порядку відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого обгрунтований доказами по справі та, на підставі ст. 1166 ЦК України, піддягає задоволенню у повному розмірі.

Судові витрати по справі в розмірі 1237 грн 94 коп прийняти на рахунок держави у звязку з неспроможністю їх стягнення з підсудного по причині його тяжкого матеріального становища..

Керуючись ст. ст. 323, 324, 328, 330, 331, 93, 343 КПК України, ст. 85 КК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Згідно ст. 1 п. « Г » Закону України « Про амністію « від 12.12.2008 року звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді підписки про невиїзд з місця проживання - після набрання вироком законної сили скасувати.

Цивільний позов прокурора задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь держави 2937 грн 28 коп в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої.

Судові витрати по справі в розмірі 1237 грн 94 коп прийняти на рахунок держави у звязку з неспроможністю їх стягнення з підсудного по причині його тяжкого матеріального становища.

Речові докази по справі: автомобіль марки « ГАЗ-53А «, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, автомобіль ЗІ Л держномер НОМЕР_2, автомобіль ВАЗ-21043 держномер НОМЕР_3, що перебувають на відповідальному зберіганні у ВДАІ м. Чернігова - після набрання вироком законної сили повернути їх законним власникам (а. с. 48, 50, 52).

Речовий доказ по справі: гнучку зцепку (трос), що перебуває на відповідальному зберіганні у Чернігівському MB УМВС України в Чернігівській області - після набрання вироком законної сили повернути власнику (а. с. 118).

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернігівської області протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.