Рішення

від 27.09.2010 по справі 22/320

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/320

27.09.10

За позовом  фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до                  Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

третя особа  Підприємство з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн»

про                визнання договору недійсним

                                                                                                    суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:       не з’явились;

від відповідача:  Литвин П.В. (довіреність № 40/10 від 17.03.2010р.);

від третьої особи: Деледивка С.Г. (довіреність від 30.07.2010р.);

                              Богатиренко О.В. (довіреність від 30.07.2010р.);

24.09.2010р. в судовому засіданні, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1., позивач) звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору про надання гарантії платежу № 019/02-01/09/239 від 21.12.2005р. укладеного з Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»в особі Київської регіональної дирекції (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що через відсутність у директора Київської регіональної дирекції ОСОБА_2 повноважень від юридичної особи (банку) на прийняття рішення про надання гарантії та підписання гарантії платежу, останній не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності на вчинення даного роду дій та підписання відповідного правочину.

Наводячи в позовній заяві перелік статтей ЦК України, позивач вважає наявними підстави для звернення до суду з вимогами про визнання недійсним укладеного договору.

В судове засідання призначене на 27.09.2010р. представник позивача не з’явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, під розписку в судовому засіданні яке відбулось 06.09.2010р.. Наявні  в матеріалах справи докази є достатніми для прийняття рішення у справі.

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово у відзиві на позов, до суду представлено довіреність на представників якими підписано оспорюваний правочин та в подальшому - укладені до нього додаткові угоди, в судовому засіданні представник зазначив про безпідставність заявленого позову.

          Враховуючи, що оспорюваний договір укладений для забезпечення виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. (принципал) зобов’язань, передбачених гарантією, за дистриб’юторською угодою № 3Д/556 від 01.11.2005р. та дистриб’юторською угодою № 3Д/556 від 18.12.2004р., до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору, ухвалою суду від 30.07.2010р. залучено Підприємство з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн».

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          21 грудня 2005р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. укладено договір про надання гарантії платежу № 019/02-01/09/239, який за твердженням позивача підписаний з боку відповідача (ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») не уповноваженою особою.           

          Оспорюваний договір укладений для забезпечення виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. (принципал) зобов’язань, передбачених гарантією, за дистриб’юторською угодою № 3Д/556 від 01.11.2005р. та дистриб’юторською угодою № 3Д/556 від 18.12.2004р. та за яким сторони погодились, що гарантом (відповідач у справі) на умовах договору та Генеральної кредитної угоди № 156 від 22.12.2004р. надається по розпорядженню принципала гарантія платежу (зазначені кредитна угода та договори залучені до матеріалів справи).

Згідно ст. 202, ч. 2 ст. 203, 205, 207, 237  ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків; правочин може вчинятися  усно або в письмовій формі; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується  особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов‘язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

До матеріалів справи на вимоги суду відповідачем представлено довіреність № 57 від 24.03.2005р. видану ОСОБА_2. яким підписано спірний договір про надання гарантії платежу № 019/02-01/09/239; та довіреності: № 382 від 27.03.2006р., від 07.11.2006р. видані ОСОБА_2.; № 373 від 29.12.2005р., № 1 від 16.01.2007р. видані ОСОБА_3., № 64 від 15.03.2007р. видану ОСОБА_4., № 80 від 15.03.2007р. видану ОСОБА_5., № 67 від 11.07.2008р. видану ОСОБА_6., що є особами якими підписувались від імені банку додаткові угоди до договору.

Довіреність № 57 від 24.03.2005р. видана без права передоручення терміном на 1 рік та діяла до 24.03.2006р.. Довіреності від 07.11.2006р., № 1 від 16.01.2007р., № 64 від 15.03.2007р., № 80 від 15.03.2007р., № 67 від 11.07.2008р. є нотаріально посвідченими та містять визначений обсяг повноважень, в тому числі зазначеним особам надано від імені банку укладати та підписувати договори за гарантіями та поруками.

          При посвідченні довіреностей нотаріусом перевірено правоздатність та дієздатність ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»(головної юридичної особи) та його представників, встановлено осіб якими підписувались довіреності, перевірено їх дієздатність.

Наведене спростовує доводи позивача, що ОСОБА_2. не було надано право на прийняття рішення про надання гарантії і підписання гарантії платежу від імені головної юридичної особи –ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», оскільки згідно з п. 7.6 Положення про Київську регіональну дирекцію (філію) АППБ «Аваль», директор дирекції видає та підписує, в межах своєї компетенції, накази і розпорядження, протоколи засідань Правління та кредитного комітету Дирекції, а також договори, угоди контракти згідно наданих довіреністю повноважень Голови Правління Банку у межах, встановлених банком для дирекції.

Відповідно до умов договору гарантії, банк надав згідно розпорядження ОСОБА_1 платіжну гарантію № ГР260КЦФ239/05 від 22.12.2005р. в розмірі 1 100 000 грн. на користь підприємства з іноземною інвестицією «Реемтсма-Україна», а ОСОБА_1. зобов'язався здійснити відшкодування виплачених банком сум за гарантією відповідно до умов договору гарантії.

04.08.10р. за отриманою від Підприємства з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн»(підприємство з іі «Реемтсма-Україна»змінило назву на П з іі «Імперіал Тобако Юкрейн»), вимогою про оплату за гарантією № ГР209КЦФ200/07 банком 04.08.2010р. було перераховано грошові кошти в сумі 10 000 000,00 грн. (підтверджується меморіальним ордером № 1 від 04.08.2010р.).

Статтею 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов‘язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов‘язки з моменту вчинення цього правочину.

Наведене підтверджує виконання банком своїх зобов’язань за укладеним договором належним чином та у відповідності з його умовами, свідчить про визнання та схвалення банком укладеного договору про надання гарантії платежу № 019/02-01/09/239 від 21.12.2005р.. Жодних заперечень з боку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 при укладенні та виконанні договору протягом тривалого періоду, не було, і про недійсність вказаного договору не заявлялось. До договору між сторонами були підписані додаткові угоди № 019/02-01/04/342 від 26.12.2006р., № 019/14/04/411 від 20.12.2007р., № 019/14/04/069 від 13.02.2008р., № 019/14/04/146 від 10.04.2008р., № 019/02-01/09/239/14 від 10.10.2008р., № 019/02-01/09/239/139 від 21.11.2008р., підписанням яких банк визнавав дію договору про надання гарантії платежу № 019/02-01/09/239, а довіреності осіб якими останні були підписані з боку банку залучені до матеріалів справи.

          Згідно з п. 3.4. договору гарантії, передбачено, що у разі списання коштів з кореспондентського рахунку банка по гарантії, ОСОБА_1. зобов'язаний перерахувати банку основну суму заборгованості протягом 2 банківських днів з дня такого списання, за умови попереднього надання банком платіжних документів, підтверджуючих списання коштів банка по гарантії.

          В даному випадку, підставою звернення до суду з даним позовом для позивача стали положення самого договору та необхідність його виконання, а не те що наводиться в позовній заяві. Господарський та Цивільний кодекс України, норми закону не пов’язують факт неможливості виконання певних зобов’язань з правом звернення до суду щодо недійсності договору, а наполягання позивача на недійсності договору свідчить лише про ухилення від його виконання  тощо.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. У відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Позивач у своїй позовній заяві не вказує та не конкретизує у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, пов’язане із підписанням договору про надання гарантії платежу № 019/02-01/09/239 від імені ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»не уповноваженою особою. Жодних належних доказів, що ОСОБА_2 діяв від свого імені або ж з якимось іншим умислом порушити права фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, позивачем не надано.

В даному випадку метою звернення позивача з позовом до суду є не захист порушених прав, а необхідність вирішення певних питань (в тому числі і можливість уникнення виконання договору, затягування вирішення відповідних питань тощо) шляхом створення судового процесу, що не узгоджується з нормами чинного законодавства.

Заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі,  оскільки, відсутні визначені законом підстави для визнання його недійсним з тих підстав про які зазначає позивач, договір підписаний уповноваженими особами.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 28.09.2010