Ухвала

від 19.08.2010 по справі 10-259/2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

25006, м. Кіровоград, ДСП-5, вул. В.Пермська 2, тел. 24-56-63

Справа № 10 259/2010 року Головуючий у суді І-ї інстанції Квітка О.М.

Категорія ст.115 ч.1 КК України Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Кадегроб А.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого судді: Деревінського С.М.,

суддів: Кадегроб А.І., Бабича О.П.,

за участю прокурора: Голини Є.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію обвинуваченої ОСОБА_3 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 липня 2010 року, якою щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Углегорськ, Сахалінської області, Російської Федерації, українки, громадянки України, розлучена, освіта професійно-технічна, не працюючої, що проживала за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимої,

обрано міру запобіжного заходу у виді взяття під варту строком на два місяці.

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.115 ч.1 КК України, а саме 09.07.2010 року в період часу з 22.00 год. до 23.00 год., ОСОБА_3 перебуваючи вдома за адресою: АДРЕСА_1, під час сварки із своїм співмешканцем ОСОБА_4, маючи умисел на позбавлення життя, нанесла останньому два удари ножем в область грудної клітини спереду зліва та ззаду справа від яких він помер на місці.

Обираючи запобіжний захід у виді взяття під варту суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, не має постійного місця проживання, а тому суд вважає, що обвинувачена може ухилитись від слідства та суду і продовжити злочинну діяльність.

В апеляції обвинувачена ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду першої інстанції та обрати щодо неї запобіжний захід підписку про невиїзд. Свої вимоги обґрунтовує тим, що потерпілий ОСОБА_4 перебуваючи у стані алкогольного спяніння наносив їй тілесні ушкодження, а тому вона вимушена була захищатись, що свідчить про перевищення меж необхідної оборони, а не вбивство. Застосування до неї насилля з боку потерпілого можуть підтвердити свідки. Вона працювала, має постійне місце проживання та неповнолітнього сина, який знаходиться на її утриманні. Вказані обставини судом залишено поза увагою.

Заслухавши доповідача, у дебатах прокурора, який висловився про залишення постанови без зміни, перевіривши матеріали, зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без зміни, виходячи з таких підстав.

Відповідно ст.155 КПК України запобіжний захід у вигляді взяття під варту застосовується у випадку, коли нормою кримінального закону, який інкримінується особі, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком більше трьох років, а ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до пятнадцяти років.

ОСОБА_3 того, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції враховано, на підставі ст.150 КПК України, що ОСОБА_3 вчинила особливо тяжкий злочин, що має тяжкі наслідки смерть людини, а тому обґрунтовано зроблено висновок, що перебуваючи на волі обвинувачена може ухилитись від органів досудового слідства та суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що належну поведінку обвинуваченої, під час досудового слідства, не можливо забезпечити іншими запобіжними заходами, крім взяття під варту.

Доводи апеляції щодо обставин вчинення злочину та правильності кваліфікації дій обвинуваченої не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки дані питання зясовуються судом під час розгляду справи по суті.

Щодо аргументів апеляції про наявність місця роботи та проживання, а також перебування на утриманні неповнолітнього сина, то вони не можуть бути достатніми підставами для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки вказані обставини враховано в достатній мірі зважаючи на обставини справи.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст.148,150 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченої під час досудового слідства, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано обрав ОСОБА_3 запобіжний захід у виді взяття під варту строком на два місяці, оскільки по кримінальній справі необхідно провести слідчі дії по закінченню досудового слідства, а остання може ухилитись від органів досудового слідства та суду, виконання процесуальних рішень, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі.

Підстав для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст.362, 366, 382 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію обвинуваченої ОСОБА_3 з алиш ити без задоволення, а постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 липня 2010 року щодо останньої без зміни.

Судді:

Деревінський С.М. Кадегроб А.І. Бабич О.П.