Вирок

від 16.04.2010 по справі 1-223

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-223/2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2010 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бурбели Ю.С.,

за участю секретаря Євтушок Ю.О.,

прокурора Онищенка Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Жовтневе Лугинського району Житомирської області, який має середню освіту, непрацюючого, неодруженого, раніше засудженого 12.09.1991 року Олевським р/с Житомирської області за ч. 3 ст. 81 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією майна; 23.03.1994 року Олевським р/с Житомирської області за ч. 2 ст. 141, ч. 4 ст. 81, ч.1 ст. 222, ст. 42, ст. 43 КК України до позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна; 23.02.2000 року Корольовським р/с м. Житомира за ч. 1 ст. 194, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 215-3, ч. 1 ст. 145, ст. 42, ст. 43 КК України до позбавлення волі на строк 5 років суворого режиму з конфіскацією майна; звільненого 27.08.2004 року умовно-достроково на підставі ст. 81 КК України, невідбутий строк 17 днів; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності та маючи непогашену судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і повторно скоїв умисний корисливий злочин при наступних обставинах.

11.01.2010 року, близько 15-ї години, ОСОБА_1, з метою таємного викрадення чужого майна, прийшов на територію по АДРЕСА_3, яка не огорожена та не охороняється, де розташоване ТОВ «Парадіз», після чого, скориставшись відсутністю власника та осіб, які працюють у вказаному товаристві, за допомогою своїх знайомих, які працювали у СПД ОСОБА_2 та раніше незнайомого йому водія автокрана ОСОБА_3, яких ввів в оману, повідомивши, що у його власності знаходяться автомобільні мости до автомобілів марки «КРАЗ», погрузив 3 автомобільні мости до автомобіля марки «КРАЗ», що належали ТОВ «Парадіз», на кузов автомобіля марки «ГАЗ 3302», реєстраційний номер НОМЕР_1, після чого, з викраденими мостами залишив місце скоєння злочину та здав їх на пункт прийому брухту чорних металів, розташованого по вул. Київській, 15 в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, спричинивши ТОВ «Парадіз» матеріальної шкоди на загальну суму 8208 гривень.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, та показав, що деякий час він проживав у вагончику, який належить ТОВ «Парадіз» та розташований на території цього товариства, де також зберігаються транспортні засоби ТОВ «Парадіз» - автомобілі марки «Краз» та «Камаз». Ця територія не охороняється та не огороджена. 11.01.2010 року, близько 15-ї години, він побачив там старі мости заднього приводу до автомобілей в кількості 3-х штук та вирішив їх викрасти, оскільки у нього не було грошей. Він пішов до кузні, яка розташована навпроти ТОВ «Парадіз, де працює його знайомий ОСОБА_2. Пояснив тому, що має намір здати на базу металобрухту мости заднього приводу, які належать йому, але знаходилися на території ТОВ «Парадіз», та попросив того допомогти доставити мости на базу прийому металу. ОСОБА_2 погодився і пішов до водія автокрану, який працював поруч, якого попросив підняти краном мости та завантажити на автомобіль. Той погодився і погрузив мости на автомобіль, який підігнав його інший знайомий ОСОБА_4 Далі він, з ОСОБА_2 та працівником кузні ОСОБА_5 поїхали на базу металобрухту, що розташована неподалік, де здали мости, та отримали за них гроші в сумі 2100 грн. 00 коп. Він передав по 400 грн. ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, пояснивши, що дякує за допомогу. Інші гроші витратив на власні потреби. У вчиненому щиро кається. Заявлений до нього позов ТОВ «Парадіз» визнає частково, на суму вартості викрадених 3-х автомобільних мостів, які підприємству повернуті у пошкодженому виді.

Винність підсудного у вчиненні злочину підтверджується показаннями свідків, допитаних в судовому засіданні.

Так, свідок ОСОБА_2, показав суду, що зареєстрований приватним підприємцем та винаймає приміщення кузні, розташоване поблизу ТОВ «Парадіз». З ним працюють наймані працівники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 11.01.2010 року, близько 14-ї години, до кузні зайшов підсудний ОСОБА_1, з яким він наглядно знайомий, тому що той раніше проживав у вагончику ТОВ «Парадіз». ОСОБА_1 попросив його допомогти завантажити на автомобіль належні йому три старі автомобільні мости і здати їх на металобрухт, на що він із своїми працівниками погодилися. Після цього, він підійшов до водія автокрану ОСОБА_3, який працював поруч із місцем де лежали мости і попросив, щоб той підняв їх краном та завантажив на автомобіль. ОСОБА_3 погодився та завантажив на автомобіль мости. Потім вони поїхали до пункту прийому металобрухту, який розташований неподалік від території ТОВ «Парадіз», де здали мости. Про те, що мости були викрадені він дізнався через деякий час від працівників міліції.

Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 дали суду показання, які за змістом аналогічні свідченням свідка ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_6, показав суду, що 11.01.2010 року на територію пункту прийому металобрухту, де він працює зважувальником металу, дійсно заїхав автомобіль марки «Газель» який привіз 3 мости від автомобіля марки «Краз», після чого, він їх зважив. Звідки взяли мости йому не розповідали. Через деякий час ці мости забрали, пояснивши що вони були викрадені, але мости вже були пошкоджені, оскільки їх вже почали розрізати.

Винність підсудного у вчиненні злочину також підтверджується іншими доказами дослідженими в процесі судового слідства:

- даними із заяви заступника директора ТОВ «Парадіз» ОСОБА_7 від 12.01.2010 року, у якій він просить вжити заходів до розшуку викраденого майна підприємства, у тому числі 3-х автомобільних мостів, яке знаходилися за адресою: АДРЕСА_3 ( а.с. 5);

- даними з протоколу огляду місця події від 12.01.2010 року, згідно якого оглянуто територію ТОВ «Парадіз» в АДРЕСА_3 (а.с. 14-15);

- даними з протоколів огляду речових доказів - автомобіля НОМЕР_2 та автомобільних мостів в кількості 3-х штук від 30.01.2010 року з фототаблицями (а.с.22-24, 27-30);

- даними з протоколу відтворення обстановки та обставин події від 25.01.2010 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_1 розповів про всі обставини вчинення злочину та показав де і як його було скоєно ( а.с. 65-66).

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд визнає, що показання, які підсудний та свідки давали суду, підтверджуються іншими дослідженими доказами по справі та свідчать про скоєння ОСОБА_1 таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно, оскільки він, будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності та маючи непогашену судимість, 11.01.2010 року, близько 15-ї години, перебуваючи на території ТОВ «Парадіз» по вул. Київській 15 в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, діючи з корисливих мотивів, скориставшись допомогою своїх знайомих, яких ввів в оману щодо належності йому 3-х автомобільних мостів вказаного підприємства, викрав їх та здав на пункт прийому брухту чорних металів, спричинивши своїми злочинними діями ТОВ «Парадіз» матеріальної шкоди на загальну суму 8208 гривень.

Суд вважає, що дії підсудного органом досудового слідства вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що помякшують і обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставиною, що помякшує покарання підсудному, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному, суд визнає рецидив злочинів.

Враховуючи, що згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, є злочином середньої тяжкості, враховуючи особу підсудного, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у нарколога і психіатра не перебуває, який будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності та маючи непогашену судимість, на шлях виправлення не став і знову вчинив корисливий злочин, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1, покарання у виді позбавлення волі у межах санкції статті.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, дані, що характеризують особу підсудного та інші обставини справи, суд дійшов до висновку, про можливість виправлення підсудного без ізоляції від суспільства і вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши йому максимальний строк іспитового строку перебачений законодавством України.

Визначаючи розмір відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, дослідивши матеріальний стан підсудного, суд прийшов до наступного висновку.

Цивільний позов ТОВ «Парадіз» про відшкодування шкоди завданої злочином в сумі 34 тис. грн., у відповідності до ст. 28 КПК України, підлягає до задоволення частково в сумі 8208 гривень 00 коп., зважаючи на спричинення матеріальної шкоди внаслідок злочинних дій підсудного та визнання ним позову в цій частині. В іншій частині позов підлягає залишенню без розгляду, оскільки цивільним позивачем не надані суду відомості про частину майна, зазначеного в позові як викрадене, не надано у відомостей про кількість і вартість викраденого майна, яке було повернуто цивільному позивачу в ході досудового слідства, не наведено відповідних розрахунків.

Судові витрати по справі відсутні.

Доля речових доказів по справі вирішується у відповідності до ст. 81 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за цим законом у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обовязки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично зявлятись до кримінально-виконавчої інспекції на реєстрацію.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Цивільний позов ТОВ «Парадіз» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Парадіз» р/р 26007301255493 в Ф\Я «Московське від. «Промінвестбанку» в м. Києві МФО 322175 код 19134499; 8208 ( вісім тисяч двісті вісім) гривень, в іншій частині позов залишити без розгляду.

Речові докази по справі автомобіль НОМЕР_3 переданий під розписку ОСОБА_2 ( а.с.26), та 3 мости заднього приводу до автомобілів марки «КРАЗ» в кількості 3-х штук, які передано під розписку представнику ТОВ «Парадіз» ( а.с. 32), залишити у користуванні власників.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом пятнадцяти діб з дня його проголошення.

Суддя Ю.С. Бурбела