ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 30/260
11.11.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгазінвест»
До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Про стягнення 18 887,51 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача Іванова А.О. –представник за довіреністю № 14/08/10 від 04.08.10.;
Славогородська О.В. –представник за довіреністю № 13/08/10
від 04.08.10.
Від відповідача не з’явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгазінвест»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 01/10-09 оренди нежитлового приміщення від 01.10.09. в сумі 18887,51 грн. (18266,86 грн. –основний борг, 175,62 грн. –3% річних, 445,03 грн. –збитки від інфляції).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання перед позивачем по сплаті орендної плати за користування приміщенням та відшкодуванню вартості комунальних послуг, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Промгазінвест»
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.10. порушено провадження у справі № 30/260; розгляд справи було призначено на 21.09.10. о 15-10.
В судовому засіданні 21.09.10. представником позивача на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Промгазінвест»просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 01/10-09 оренди нежитлового приміщення від 01.10.09. в сумі 17 590,05 грн. (17 249,58 грн. –основний борг, 340,47 грн. –3% річних).
В судовому засіданні 21.09.10. представником відповідача заявлено усне клопотання про зобов’язання сторін провести звірку взаєморозрахунків. Клопотання судом задоволено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/260 відкладено на 14.10.10. о 10-00.
В судовому засіданні 14.10.10. представником відповідача було подано письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 просить суд частково відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в відзиві на позов.
В судовому засіданні 14.10.10. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 02.11.10. о 12-20.
В судовому засіданні 02.11.10. представником позивача на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про продовження строку розгляду спору у справі № 30/260.
Представник відповідача в судове засідання 02.11.10. не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.10. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 30/260, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 11.11.10. о 15-00.
В судовому засіданні 11.11.10. представником позивача на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 02.11.10. було подано уточнений розрахунок 3% річних, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Промгазінвест»просить суд стягнути з відповідача на свою користь 191,33 грн. – 3% річних.
Представником позивача в судовому засіданні 11.11.10. було підтримано свої уточнені позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання 11.11.10. не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/260.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
01.10.09. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промгазінвест»(далі –Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі –Орендар) було укладено Договір № 01/10-09 оренди нежитлового приміщення від 01.10.09. (далі –Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов’язується передати, а Орендар зобов’язується прийняти у строкове платне користування приміщення (далі –Приміщення, або Об’єкт оренди), та своєчасно сплачувати Орендодавцю встановлену цим Договором орендну плату.
Відповідно до п. 1.4 Договору, приміщення належать Орендодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київенергобуд»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промгазінвест», зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 07.03.08. за № 2745699 та обліковуються на його балансі.
Згідно п. 2.1 Договору, Об’єктом оренди за цим Договором є нежитлове приміщення та відкритий майданчик належні Орендодавцеві на праві приватної власності, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4:
- офісні приміщення, загальною площею 10 кв. м, згідно викопіювання плану за поверхами;
- відкритий майданчик, загальною площею 50 кв. м.
Пунктом 3.1 Договору встановлено, що Об’єкт оренди повинен бути переданий Орендодавцем та прийнятий Орендарем впродовж 5 (п’яти) робочих днів з моменту підписання Договору, що оформлюється відповідним актом приймання-передавання. З моменту підписання акта починається обчислення строку оренди за цим Договором, якщо інше не визначено Договором.
Як визначено п. 8.1.1 Договору, Орендодавець зобов’язаний передати Орендарю Об’єкт оренди за актом приймання-передавання.
Відповідно до матеріалів справи, 01.10.09. між сторонами було підписано та скріплено печатками акт приймання-передавання орендованого майна, відповідно до якого приміщення площею 10 кв. м на другому поверсі будинку № 4 по вул. Промисловій у м. Києві: кімната 201 та відкритий майданчик загальною площею 50 кв. м передаються Орендарю в орендне користування.
Пунктом 5.1. Договору сторонами погоджено, що за користування Об'єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, розмір якої становить 833,33 грн., крім того, ПДВ - 166,67 грн., усього - 1000,00 грн. згідно з розрахунком, який є невід'ємною частиною цього Договору. Орендна плата нараховується і сплачується Орендарем з дати підписання сторонами акта приймання-передавання, у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця.
Згідно розрахунку орендної плати офісного приміщення, вартість місячної орендної плати з врахуванням ПДВ становить 1000,00 грн.
Відповідно до п. 5.2 Договору, розмір орендної плати за перший та останній календарний місяць користування Приміщеннями Орендар сплачує Орендодавцю в перший місяць оренди не пізніше 25 числа місяця.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати, зазначеної в пункті 5.1 цього Договору з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Розрахунок орендної плати здійснюється наростаючим підсумком. Плата за кожний наступний місяць визначається множенням орендної плати за попередній місяць (узяту з урахуванням індексації) на черговий індекс інфляції. Оплата здійснюється до 10 числа місяця, за який виставляється рахунок (п. 5.3 Договору).
Пунктом 5.4 Договору визначено, що Орендар відшкодовує Орендодавцю вартість комунальних послуг за фактичний строк користування Приміщеннями (теплова та електрична енергія, водопостачання та каналізація, вивезення сміття), виходячи з фактичних показників споживання Орендарем комунальних послуг у відповідному календарному місяці на підставі показників лічильників, розміру площі Приміщень, які надані Орендареві у користування.
Як встановлено п. 5.5 Договору, відшкодування вартості комунальних послуг за відповідний місяць здійснюється Орендарем щомісячно до 10 (десятого) числа, наступного за звітним, у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця.
Пунктом 5.6 Договору сторонами погоджено, що підставою для припинення нарахування орендної плати за цим Договором є повернення Приміщень Орендодавцю та підписання сторонами акту приймання-передачі.
Відповідно до п. 6.1.2 Договору, Орендар зобов’язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати Орендодавцю орендну плату за комунальні послуги та орендну плату за оренду приміщень передбачену цим Договором.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем не сплачено заборгованість по орендній платі та заборгованість по відшкодуванню вартості комунальних послуг, внаслідок чого у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Промгазінвест»в розмірі 17249,58 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
01.12.09. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 1 до Договору № 01/10-09 оренди нежитлового приміщення від 01.10.09., відповідно до умов якої (п. 1) Об’єктом оренди є нежитлове приміщення належні Орендодавцеві на праві приватної власності, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4:
- офісні приміщення, загальною площею 15,40 кв. м, згідно викопіювань з плану за поверхами.
Згідно п. 2 Додаткової угоди № 1, за користування Об'єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, розмір якої становить 962,5 грн., крім того, ПДВ – 192,5 грн., усього – 1155,00 грн. згідно з розрахунком, який є невід'ємною частиною цієї Додаткової угоди № 1.
Відповідно до розрахунку орендної плати офісного приміщення, вартість місячної орендної плати з врахуванням ПДВ становить 1155,00 грн.
Пунктом 15.1 Договору сторонами погоджено, що Договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін (01.10.09.) і діє до 01.10.10.
Відповідно до п. 11.5 Договору, закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виставлялись відповідачу, та були підписані Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) по орендній платі:
- за жовтень 2009 року - ОУ-0000539 від 31.10.09. на суму 1000,00 грн.;
- за листопад 2009 року - ОУ-0000614 від 30.11.09. на суму 1009,00 грн.;
- за грудень 2009 року - ОУ-0000657 від 31.12.09. на суму 962,5 грн.;
- за січень 2010 року - ОУ-0000038 від 31.01.10. на суму 971,16 грн.;
- за лютий 2010 року - ОУ-0000105 від 28.02.10. на суму 988,64 грн.;
- за березень 2010 року - ОУ-0000171 від 31.03.10. на суму 1007,42 грн.;
- за квітень 2010 року - ОУ-0000265 від 30.04.10. на суму 1016,5 грн.;
По комунальним послугам:
- за жовтень 2009 року: - ОУ-0000538 від 31.10.09. на суму 175,38 грн.; - ОУ-0000540 від 31.10.09. на суму 60,06 грн.; - ОУ-0000537 від 31.10.09. на суму 350,76 грн.;
- за листопад 2009 року: - ОУ-0000613 від 30.11.09. на суму 1753,80 грн.; - ОУ-0000615 від 30.11.09. на суму 120,48 грн.; - ОУ-0000616 від 30.11.09. на суму 352,44 грн.; - ОУ-0000617 від 30.11.09. на суму 831,67 грн.;
- за грудень 2009 року: - ОУ-0000656 від 31.12.09. на суму 145,63 грн.; - ОУ-0000658 від 31.12.09. на суму 3416,65 грн.; - ОУ-0000659 від 31.12.09. на суму 160,00 грн.; - ОУ-0000689 від 31.12.09. на суму 60,24 грн.;
- за січень 2010 року: - ОУ-0000037 від 31.01.10. на суму 294,24 грн.; - ОУ-0000040 від 31.01.10. на суму 160,00 грн.; - ОУ-0000041 від 31.01.10. на суму 831,67 грн.; - ОУ-0000078 від 31.01.10. на суму 60,24 грн.;
- за лютий 2010 року: - ОУ-0000113 від 28.02.10. на суму 54,22 грн.; - ОУ-0000118 від 28.02.10. на суму 1559,36 грн.; - ОУ-0000125 від 28.02.10. на суму 147,12 грн.; - ОУ-0000128 від 28.02.10. на суму 419,32 грн.; - ОУ-0000129 від 28.02.10. на суму 101,42 грн.; - ОУ-0000150 від 28.02.10. на суму 160,00 грн.;
- за березень 2010 року: - ОУ-0000176 від 31.03.10. на суму 54,22 грн.; - ОУ-0000177 від 31.03.10. на суму 862,20 грн.; - ОУ-0000178 від 31.03.10. на суму 115,7 грн.; - ОУ-0000224 від 31.03.10. на суму 160,00 грн.;
- за квітень 2010 року: - ОУ-0000241 від 30.04.10. на суму 1157,04 грн.; - ОУ-0000246 від 30.04.10. на суму 138,84 грн.; - ОУ-0000276 від 30.04.10. на суму 54,22 грн.; - ОУ-0000292 від 30.04.10. на суму 160,00 грн.
Згідно банківських виписок (належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи), відповідачем було сплачено наступні суми: 120,48 грн., 145,63 грн., 175,38 грн. 831,67 грн., 1008,40 грн., 1753,80 грн., 3416,65 грн., 60,06 грн., 350,76 грн., 352,44 грн., 1000,00 грн., всього на суму 9215,27 грн.
Відповідно до матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Промгазінвест»було направлено на адресу Орендаря претензію № 1 від 15.07.10. (№ 63/07/10 від 17.07.10.), з проханням сплатити заборгованість в розмірі 11 656,27 грн. за листопад-квітень 2010 року.
За твердженням позивача та згідно з матеріалами справи, відповіді на зазначену претензію Товариство з обмеженою відповідальністю «Промгазінвест»не отримало.
В своєму письмовому відзиві, поданому в судовому засіданні 14.10.10., відповідач визнає свою заборгованість перед позивачем в розмірі 11 656,27 грн. за листопад 2009 року –квітень 2010 року.
Крім того, незважаючи на підписані акти та визнання за собою зазначеної заборгованості, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 просить суд на власний розсуд зменшити розмір орендної плати та комунальних платежів за цей період, посилаючись на те, що в березні та квітні 2010 року відкритий майданчик був залитий водою, що за твердженням відповідача, унеможливлювало його використання.
На підтвердження вищезазначеного відповідачем було подано дві ксерокопії малюнків з територією, залитою водою.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами:
- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;
- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Особа, яка обґрунтовує письмовим чи речовим доказом свої вимоги чи заперечення, повинна вказати, які обставини підтверджуються цим доказом, за якою адресою він знаходиться, із зазначенням особи, що володіє цим доказом.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Слід зазначити, що правило належності доказів обов'язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб'єктами доказування (сторони, треті особи) і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом.
Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.
Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання.
Виходячи зі змісту ст. 32 ГПК, належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.
Водночас суд не повинен приймати доказів, що не стосуються встановлення обставин у справі.
З наданих відповідачем ксерокопій малюнків не вбачається та не може бути встановлено судом, зображення якої саме території, якого об’єкту і в який період на них відображено.
Таким чином, вказані докази не є належними, допустимими і такими, що підтверджують факти, що мають значення для справи.
Крім того, суд відзначає, що акти здачі-прийняття робіт за березень-квітень 2010 року визнані та підписані Орендодавцем без зауважень і заперечень.
Додатково, суд відзначає, що відповідно до п. 6.1.9 Договору, Орендар зобов’язаний у разі виникнення аварій та інших непередбачуваних обставин, негайно повідомляти Орендодавця та вживати усіх необхідних заходів, спрямованих на недопущення або зменшення збитків.
Також, як вбачається з матеріалів справи, Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 виставлялися наступні акти здачі-прийняття робіт, які відповідачем підписані не були:
- по орендній платі: за травень 2010 року - ОУ-0000326 від 31.05.10. на суму 1016,50 грн.; за червень ОУ-0000379 від 31.06.10. на суму 1016,5 грн.
- по комунальним послугам: - ОУ-0000039 від 31.01.10. на суму 3366,4 грн.; - ОУ-0000304 від 31.05.10. на суму 77,14 грн.; - ОУ-0000338 від 31.05.10. на суму 36,14 грн.; - ОУ-0000355 від 31.05.10. на суму 80,00 грн.
Всього на суму 5 592,68 грн.
Згідно з матеріалами справи, позивачем на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було направлено вимогу № 1 від 15.07.10. (№ 64/07/10 від 17.07.10.) з проханням погасити заборгованість в розмірі 11 656,27 грн., та зверненням підписати не підписані відповідачем акти із зазначенням того, що у випадку неповернення підписаних Орендарем виставлених та непідписаних актів, вони будуть вважатися такими, проти яких відповідач не заперечує і не має претензій щодо наданих послуг.
Як вбачається з матеріалів справи та за твердженням позивача, відповіді на зазначену вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю «Промгазінвест» не отримало, підписані зазначені акти здачі-прийняття робіт відповідач не повернув, жодних заперечень чи претензій Орендодавцю не пред’явив.
В своєму письмовому відзиві на позов, відповідач заперечує проти непідписаних ним актів здачі-прийняття робіт, як таких, що є надуманими, неправомірними та обґрунтованими, з огляду на те, що визначені в непідписаних актах послуги фактично не надавались, і позивач здійснював перешкоди Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 у користуванні Об’єктом оренди.
В обґрунтування своїх заперечень, відповідачем було надано лист від 13.07.10., в якому Орендар просить позивача повернути належне йому і стороннім особам майно.
Будь-яких інших доказів, на підтвердження зазначених обставин Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 не надано.
Також, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
13.09.10. на адресу відповідача позивачем було направлено лист вих. № 82/09/10 від 13.09.10. з повідомленням про те, що в зв’язку з невиконанням Орендарем своїх зобов’язань перед позивачем по сплаті орендної плати за користування приміщенням та відшкодуванню вартості комунальних послуг, Товариство з обмеженою відповідальністю «Промгазінвест»вважає за доцільне розірвати укладений між сторонами Договір, та зазначає, що Договір буде вважатися розірваним в односторонньому порядку з моменту отримання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 зазначеного листа.
Але суд відзначає, що в своєму листі позивач, повідомляючи відповідача про розірвання договору, зазначає Договір № 13/11-09 від 13.11.09., в той час, як між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промгазінвест»та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено Договір № 01/10-09 оренди нежитлового приміщення від 01.10.09.
Відповідно до п. 4.1 Договору, повернення Об’єкта оренди здійснюється в день закінчення строку дії Договору, що оформлюється відповідним актом приймання-передачі, який складається Орендодавцем.
Згідно п. 4.8. Договору, Об'єкт оренди вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання Об'єкта оренди.
Пунктом 4.4 Договору сторонами погоджено, що з моменту підписання акта приймання-передавання орендне користування за цим Договором припиняється.
Як встановлено п. 4.5 Договору, у разі наявності заборгованості Орендаря, зокрема з орендної плати, компенсації комунальних послуг тощо, Орендар зобов'язаний сплатити суму боргу до підписання сторонами акта приймання-передавання Об'єкта оренди з урахуванням усіх поточних нарахувань.
Згідно з матеріалами справи, акту приймання-передавання (повернення) Об’єкту оренди між сторонами станом на день розгляду справи підписано не було.
13.09.10. позивачем на адресу відповідача було надіслано акт звірки взаєморозрахунків станом на з 01.10.09. по 30.09.10., який відповідачем підписаний та повернутий не був, жодних зауважень щодо зазначеного акту Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 висловлено не було.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.10. у справі № 30/260 сторін було зобов’язано провести взаємозвірку розрахунків за спірний період.
На виконання вимог ухвали позивачем було надіслано відповідачу лист вих. № 86/09/10 від 22.09.10. з пропозицією повести зустріч для складання та підписання акту звірки взаєморозрахунків.
Оскільки акт звірки розрахунків згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не є первинним документом, суд додатково відзначає, що сторонами зазначена взаємозвірка так проведена і не була, акт звірки взаєморозрахунків станом на з 01.10.09. по 30.09.10., який відповідачем підписаний та повернутий не був, жодних зауважено щодо зазначеного акту Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 висловлено не було.
Відповідачем пояснень і спростувань щодо зазначених обставин суду не надано.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
У відповідності з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір оренди є одним з видів зобов‘язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.
Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов’язку по сплаті орендної плати за орендоване приміщення та за комунальні послуги в повному обсязі не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Промгазінвест»за Договором № 01/10-09 оренди нежитлового приміщення від 01.10.09. становить 17 249,55 грн. (20872,14 грн. (сума заборгованості по виставленим позивачем та підписаним відповідачем актам) –9215,27 грн. (сума заборгованості сплачена відповідачем) + 5592,68 грн. (сума заборгованості по виставленим позивачем та не підписаним відповідачем актам) = 17249,55 грн.).
Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь 340,47 грн. –3 % річних.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Пунктом 5.3 Договору сторонами погоджено, що оплата орендної плати здійснюється до 10 числа місяця, за який виставляється рахунок.
В свою чергу, відшкодування вартості комунальних послуг за відповідний місяць здійснюється Орендарем щомісячно до 10 (десятого) числа, наступного за звітним (п. 5.5 Договору).
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем завищено розмір 3% річних, внаслідок чого, з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгазінвест»підлягає стягненню 67,60 грн. –3% річних, що відповідає обґрунтованому розрахунку суду.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгазінвест»задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгазінвест»(01013, м. Київ, вул. Промислова, б. 4, код ЄДРПОУ 34491983) 17249 (сімнадцять тисяч двісті сорок дев’ять) грн. 55 коп. –основного боргу, 67 (шістдесят сім) грн. 60 коп. –3% річних, 173 (сто сімдесят три) грн. 17 коп. - державного мита, та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 32 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 0 (нуль) грн. 03 коп. –основного боргу та 123 (сто двадцять три) грн. 73 коп. - 3% річних –в позові відмовити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.М. Ващенко
Повне рішення складено 15.11.10.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2010 |
Оприлюднено | 18.11.2010 |
Номер документу | 12269886 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ващенко Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні