Ухвала

від 08.11.2024 по справі 181/1777/24

МЕЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 181/1777/24

Провадження № 2/181/513/24

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"08" листопада 2024 р. с-ще. Межова

Суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області Літвінова Л.Ф., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Межівської селищної об`єднаної територіальної громади, третя особа: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

До Межівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Межівської селищної об`єднаної територіальної громади, третя особа: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Разом з тим, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен перевірити належність справ до його юрисдикції та підсудності.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.

Територіальна юрисдикція (підсудність) визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноваження суду першої інстанції.

Позивач, звертаючись до Межівського районного суду Дніпропетровської області підсудність даної справи обгрунтовує ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Пунктом 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" визначено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Такі ж висновки містяться в постанові Верховного Суду від 13.04.2022 у справі № 373/118/20 (провадження № 61-20156св21), в постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 185/8191/16-ц (провадження № 61-15124св20).

Як вбачається із позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач звертається до суду з вимогами про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на квартири, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з одної кімнати, загальною площею 27,7 кв.м, житловою площею 16,7 кв.м, квартири, розташовної за адресою: АДРЕСА_2 , яка складається з 3-х кімнат, загальною площею 65,1 кв.м, житлової площі 43,7 кв.м., земельну ділянку з кадастровим номером 1222685200:01:001:0123, площею 6,87 га, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Межівський район, Новогригорівська сільська рада.

Оскільки предметом заявленого позивачем позову, є визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, то суд дійшов висновку, що цивільно-правовий спір між сторонами виник з приводу нерухомого майна, а тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України має розглядатися за правилами виключної підсудності місцевим судом, юрисдикція якого поширюється на територію, на якій розташоване вказане нерухоме майно.

Виключна підсудність - це особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, договірної, альтернативної або підсудності пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Так як, спадщина відкрилась щодо майна, яке розташоване у різних місцях, необхідно застосовувати правило ч.1 ст.30 ЦПК України за яким якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Позивач в позові вказує, що на момент пред`явлення позову встановити точну ціну майна неможливо, оскільки нерухоме майно перебуває на тимчасово окупованій території України. У зв`язку з чим, при поданні цього позову позивачем, беручи до уваги вищевикладені обставини, а також об`єктивну неможливість визначити характер та стан спірного майна, самостійно визначено ціну позову, що складає вартість квартир, вказану у Інформації з державного реєстру речових прав 12917 грн.- вартість квартири за адресою АДРЕСА_1 ; 52605 грн. - вартість квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Вартість земельної ділянки згідно довідки про оціночну вартість об єкта нерухомості складає 154 337,40 грн. Отже, найвища вартість об`єкта спадкового майна у даному випадку є вартість земельної ділянки (154 337,40 грн.), яка розташована за адресою:Дніпропетровська область, Межівський район, с. Новогригорівка. А отже на думку позивача справа підсудна Межівському районному суду Дніпропетровської області.

Водночас, в якості доказу вартості майна, суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна або цінова довідка.

З позовної заяви та додатків до неї не вбачається даних щодо актуальної вартості майна чи проведення будь-якої оцінки цього майна, що унеможливлює правильне встановлення підсудності судом.

Вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.

У відповідності до п. п. 1 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки майна для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358, оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.

Також, згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки майна для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358, оцінка об`єкта для цілей оподаткування здійснюється суб`єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні, у складі яких працює хоча б один оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні хоча б за однією із спеціалізацій у межах напряму 1 Оцінка об`єктів у матеріальній формі і напряму 2 Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт (акт про оцінку майна).

Згідностатті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведенасуб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

У пунктах 15, 16 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» передбачено, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

Відповідно до пункту 52 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Пунктами 50-55 Національного стандарту № 1 визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем при подачі позову, не надано документи, що містять висновки про вартість майна.

Суд наголошує, що вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд сторони, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази у відповідності до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, крім того така вартість має бути визначена саме на момент звернення до суду із зазначеним позовом.

Як слідує з матеріалів позовної заяви спадщина була відкрита одночасно з приводу декількох об`єктів нерухомого майна, що знаходяться в різних місцях, тому для визначення підсудності даної справи, позивачу слід надати докази на підтвердження вартості об`єктів нерухомого майна, з приводу яких позивач звернувся з даним позовом.

За відсутності указаних доказів суд не може вирішувати питання про відкриття провадження у справі та визначити підсудність справи.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

В порушення вимог п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України до позовної заяви не додано доказів на підтвердження зазначеної ціни позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповіднопостанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).

Розміри ставок судового збору визначений ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Позивачем сплачено 2198,60 гривень судового збору за вимогу про визнання права власності на нерухоме майно, з огляду на вартість майна визначену самостійно.

Враховуючи, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували дійсну вартість спірного майна, визначену на момент звернення до суду із зазначеним позом, суд позбавлений можливості також перевірити чи вірно визначена позивачем ціна позову та відповідно і сплачено судовий збір.

Відтак, з урахуванням викладеного позивачу слід надати докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна (висновок (звіт) про оцінку майна), та в разі необхідності, з урахуванням вже сплаченого ним суми судового збору, доплатити судовий збір відповідно до вимог п.п. 1 п. 1 ч. 4 Закону України "Про судовий збір".

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Однак, за змістом позовної заяви позивач зазначає, що першочергово спадкову справу після смерті його матері ОСОБА_2 було відкрито державним нотаріусом Краснолиманської державної нотаріальної контори Семеновою Іриною Миколаївною, у той час як з долученого Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №78609306 вбачається, що Шостою дніпровською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу на заміну спадкової справи №240/2020, заведеної приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Семеновою І.М.

Отже враховуючи зазначене, позивачу необхідно усунути або ж уточнити зазначені розбіжності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позову, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

У разі не усунення недоліків позову у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Межівської селищної об`єднаної територіальної громади, третя особа: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, повинна бути залишена без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали судді.

На підставі викладеного та керуючись ст. 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Межівської селищної об`єднаної територіальної громади, третя особа: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - залишити без руху.

Копію ухвали направити позивачу для відома та надати йому строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:Л. Ф. Літвінова