Ухвала

від 25.11.2024 по справі 902/1052/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 902/1052/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.

перевіривши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2024

у справі № 902/1052/23

за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі: 1) Вінницької обласної військової адміністрації; 2) Міністерства оборони України

до 1) Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України; 2) Приватного підприємства "Особняк Центр"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця

про визнання недійсним договору

В С Т А Н О В И В:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 06.11.2024 надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 (повний текст складено 15.10.2024) у справі № 902/1052/23, сформована в системі "Електронний суд" 05.11.2024.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) від 06.11.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст. ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень у цій справі рішенням Господарського суду Вінницької області від 03.05.2024 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 рішення Господарського суду Вінницької області від 03.05.2024 у справі №902/1052/23 змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції вказаної постанови.

У поданій касаційній скарзі Міністерство оборони України просить прийнти касаційну скаргу до розгляду, відкрити касаційне провадження, а ухвалену у цій справі постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 скасувати.

Повноваження касаційного суду викладено в статті 308 ГПК України, в якій, зокрема, зазначено, що саме суд касаційної інстанції має право зробити за результатами розгляду касаційної скарги.

Суд не має можливості самостійно визначати вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається на її заявника.

Тому з урахуванням викладеного Суд зазначає, що скаржнику необхідно уточнити/конкретизувати вимоги поданої ним касаційної скарги, з урахуванням норм ст. 308 ГПК України.

Способом усунення вказаного недоліку є надання касаційної скарги в новій редакції з уточненням/конкретизацією її вимог.

При цьому касаційну скаргу з уточненими/конкретизованими вимогами необхідно також надіслати всім іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Приписами абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 у розмірі 2 684 грн.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Також правова позиція щодо необхідності застосування ч. 3 ст. 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті в електронній формі, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду 16.11.2022 у справі № 916/228/22.

З оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій (тексти розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень), вбачається, що предметом позову у даній справі є визнання недійсним з моменту укладення договору № 16/19 від 02.10.2019 про будівництво багатоповерхових житлових будинків по вул. Чехова, 8 у м. Вінниця, укладений між Подільським управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України та Приватним підприємством "Особняк Центр".

У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанцій, а отже, з урахуванням коефіцієнт 0,8 за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 4 294,40 грн (2684 х 200 % х 0,8).

Проте до матеріалів касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Натомість в касаційній скарзі заявник просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до прийняття рішення по справі.

Відповідно до ст. 8 Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із системного аналізу змісту норм цієї статті вбачається, що положення п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Так, положення вказаної норми містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору, в свою чергу, склад сторін у справі та предмет позову не свідчить про можливість їх поширення на дані правовідносини.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Суд вказує на те, що скаржнику необхідно сплатити судовий збір та надати суду документ, що підтверджує сплату 4 294,40 грн за наведеними нижче реквізитами.

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.

Крім того, статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Так, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 08.10.2024 (повний текст складено 15.10.2024), а тому строк на її оскарження закінчився 04.11.2024, тоді як касаційну скаргу подано скаржником до Верховного Суду 05.11.2024, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду.

В тексті касаційної скарги міститься посилання на те, що повний текст оскаржуваної постанови надійшов на електронну адресу Міністерства оборони України 16.10.2024.

При цьому Міністерство оборони України в касаційній скарзі не порушує питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Водночас нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання та обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку і надати відповідні докази на підтвердження цих причин.

Відповідно до ч. 3 ст. 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, касаційна скарга Міністерства оборони України підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно 1) уточнити/конкретизувати вимоги касаційної скарги у відповідності до статті 308 ГПК України; 2)надати Суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 4 294,40 грн.; 3) заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням підстав пропуску цього строку та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 174, 234, 287-292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №902/1052/23.

2. Касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 у справі № 902/1052/23 залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Могил С.К.