Ухвала

від 12.10.2010 по справі 11-590/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2010 року м.Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Вотьканича Ф.А.,

суддів Машкаринця М.М., Симаченко Л.І.,

за участю прокурора Сирохман Л.І.,

захисника ОСОБА_1,

підсудного ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 9 липня 2010 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцяАДРЕСА_1громадянина України, раніше неодноразово судимого:

10 квітня 1990 року Мукачівським міським судом за ч.2 ст.140 КК України до позбавлення волі на 2 роки. На підставі ст.45 КК України постановлено вирок у цій частині до виконання не приводити, якщо ОСОБА_2 протягом 2 років не вчинить новий злочин;

4 жовтня 1991 року військовим трибуналом в/ч 23515 за ч.3 ст.142, ч.3 ст.141, ч.3 ст.140, 42, 43 КК України до позбавлення волі на 4 роки;

3 листопада 1992 року Личаківським окружним судом м. Львова за ст.94 КК України до позбавлення волі на 8 років;

13 вересня 2001 року Мукачівським міським судом за ст.395 КК України до арешту на 1 місяць;

26 січня 2009 року апеляційним судом м. Києва за ч.1 ст.259 КК України до обмеження волі на 3 роки;

18 травня 2009 року постановою Долинського районного суду невідбуту частину покарання у виді обмеження волі щодо ОСОБА_2 замінено на 150 годин громадських робіт,

засуджено за ч.1 ст.190 КК України до обмеження волі на 1 рік, за ст.353 КК України до обмеження волі на 2 роки.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно щодо ОСОБА_2 призначено 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України постановлено звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік

На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_2 зобовязано періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчою системи про зміну місця проживання або роботи.

Запобіжній захід щодо ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд.

Вирішено судом і питання щодо речових доказів у справі.

ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 27 березня 2010 року близько 6-ої години 30 хвилин, перебуваючи в приміщені готелю “Альфа” на вул.Д.Галицького, 78 в м.Мукачево, умисно, з корисливих спонукань, шляхом обману, зателефонував в чергову частину Ужгородського МУ ГУМВС України в Закарпатській області, під час чого, представившись заступником начальника ГУМВС України в Закарпатській області полковником міліції ОСОБА_4під приводом необхідності забезпечення в м.Мукачево для участі на зборах делегації працівників державних органів влади, особи представника від ромської народності, ввівши в оману старшого дільничного інспектора Ужгородського МУ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_5, наказав останньому забезпечити явку в м.Мукачево вказаної особи ромської народності.

Будучи впевненим, що розмовляє із заступником начальника ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_5 використавши власний транспортний засіб та кошти, привіз у м.Мукачево до готелю “Альфа”ОСОБА_3., де за наказом ОСОБА_2 залишив останнього біля входу до готелю, внаслідок чого заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 300 грн., які він витратив на пальне та продукти харчування, а потерпілому ОСОБА_4 моральну шкоду.

У цей же день, близько 11-ої години ОСОБА_2, перебуваючи в приміщені готелю “Альфа” на вул.Д.Галицького, 78 в м.Мукачево представився ОСОБА_3, який прибув до готелю за наведених вище обставин, міністром внутрішніх справ України, наказав останньому забезпечувати його охорону на час перебування в Закарпатській області та пообіцяв працевлаштувати його в органи внутрішніх справ, при цьому схилив ОСОБА_3 до передачі йому 2000 грн. за влаштування на зазначену роботу. Тим самим ОСОБА_2 шляхом обману заволодів чужими коштами в сумі 2000 грн., заподіявши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

У апеляції прокурор порушує питання про скасування вказаного вироку та направлення справи на навий судовий розгляд, посилаючись на те, що призначене судом першої інстанції покарання щодо ОСОБА_2 не відповідає тяжкості вчиненого злочину, особі засудженого, при розгляді справи допущені істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення захисника ОСОБА_1, підсудного ОСОБА_2 про залишення вироку без змін, а апеляції без задоволення, дослідивши матеріали кримінальної справи, доводи, викладені у апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.257 КПК України суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи.

З матеріалів кримінальної справи убачається, що ОСОБА_2, як під час провадження у справі досудового слідства, так і в судовому засіданні суду першої інстанції свої показання постійно змінював, давав суперечливі показання щодо обставин вчинення інкримінованих йому злочинів.

Саме з урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв рішення, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження, про необхідність обовязкового допиту в судовому засіданні окрім підсудного і потерпілих, і свідків (а.с. 27, т.2).

Всупереч вимогам ст.257 КПК України суд свого ж рішення не виконав : в судовому засіданні не допитано ні потерпілих, ні свідків.

Відповідно до вимог ст.ст. 368, 370 КПК України істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, є такі порушення вимог КПК, які перешкоджали суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

З матеріалів кримінальної справи, зокрема, явки з повинною (а.с., а.с. 7-12, т.1), пояснення (а.с., а.с. 57-60, т.1), протоколу допиту підозрюваного (а.с., а.с. 199-201, т.1) убачається, що ОСОБА_2 скоєно і ряд інших злочинів, а саме : у березні місяці 2010 року він шляхом обману заволодів 30000 доларів США у заступника начальника УМВС України в Кіровоградській області, обіцяючи вирішити питання про призначення останнього на відповідну посаду; в цей же час шляхом обману намагався заволодіти грошима заступника міського голови м. Павлоград Дніпропетровської області, голови Косівської РДА ІВано-Франківської області ОСОБА_6, начальника УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_7 та інші.

У деяких суспільно небезпечних діяннях приймав участь і знайомий підсудного ОСОБА_2 ОСОБА_8

Виділяння матеріалів справи щодо наведених обставин органом досудового слідства проведено з порушенням вимог ст.26 КПК України (а.с., а.с. 229-231, т.1). постанова про відмову у порушенні кримінальної справи від 25 травня 2010 року (а.с., а.с. 234-236) винесена органом досудового слідства без належної перевірки фактичних обставин справи.

Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції не звернув уваги на допущені порушення кримінально-процесуального закону органом досудового слідства.

З показань підсудного ОСОБА_2 також убачається, що 2002-2007 роках він працював у Верховній Раді України, в Кабінеті Міністрів України, помічником голови Верховної ради АР Крим, у Раді Міністрів АР Крим, тощо.

При призначенні його на посади у вищі органи державної влади він предявляв підроблений ним диплом про вищу освіту, якої він не має.

Ця обставина взагалі не була предметом дослідження ні органу досудового слідства, ні суду.

Відповідно до вимог ст.374 КПК України, апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, якщо при розгляді справи в суді першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку.

З урахуванням наведеного, вирок підлягає до скасування, а справа направленню на новий судовий розгляд при цьому суду необхідно усунути наведені недоліки, всебічно, повно й обєктивно дослідити обставини справи, дати належну оцінку зібраним і дослідженим доказам у їх сукупності та ухвалити належне рішення.

Якщо при новому розгляді кримінальної справи буде встановлено, що ОСОБА_2 винний у вчиненні злочинів за якими йому предявлено обвинувачення, призначене щодо нього покарання слід визнати занадто мяким.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд,

Ухвалив :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.

Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 9 липня 2010 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі зі стадії судового розгляду.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишити попередній підписку про невиїзд.

Судді :