Рішення

від 27.11.2007 по справі 12/388

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/388

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  12/388

27.11.07

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю

«РЕСТ- ОХОРОНА»

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Київ»

Про                              стягнення 1055,99 грн.

Суддя          Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                         Приймак О.В. - предст. (дов. б/н від 01.11.07 р.)

Від відповідача                         не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до  Товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Київ” про стягнення 1055,99 грн. (643,49 грн. –пеня, 412,50 грн. –інфляційне збільшення заборгованості) заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору № 4/ОХР про організацію охорони та перепускного режиму від 01.04.06 р.

Ухвалою суду від 02.11.07 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/388 та призначено розгляд справи на 27.11.07 р.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалі від 02.11.07р. не виконав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 27.11.07р. оголошено повний текст рішення.

 Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.06 р. між сторонами укладено договір № 4/ОХР (далі - Договір) про організацію охорони та перепускного режиму.

Відповідно до п. 2.1 договору позивач зобов'язувався надавати відповідачу послуги щодо забезпечення охорони Об'єкта розташованого за адресою: м. Київ, вул.Червонопрапорна, 94, а відповідач відповідно до п. 4.3.4 договору зобов'язувався здійснювати оплату послуг на умовах даного договору.

Згідно п. п. 5.1, 5.2 Договору конкретні обсяги та вартість наданих відповідачеві послуг визначаються на підставі щомісячних актів приймання–передачі наданих послуг, в яких вказується загальна вартість послуг, наданих позивачем за місяць в гривнях.

Згідно п. 5.2 Договору відповідач зобов'язаний здійснювати оплату вартості послуг, яка вказується в актах приймання-передачі наданих послуг, до 10 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 6.2.1 Договору відповідач у разі затримки оплати вартості послуг зобов'язаний сплатити позивачеві пеню у розмірі 0.5% від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше 5% у місяць.

Позивач згідно вимог договору надав відповідачеві послуги в повному обсязі за січень –лютий 2007р., що підтверджується актами здачі –приймання робіт (послуг) за №№RO-00024 від 31.01.2007р. і RO-0000108 від 28.02.2007р., які підписані відповідачем та скріплені його печаткою.

Наявність заборгованості визнається відповідачем, що підтверджується актом звірки заборгованості від 14.03.2007р.

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва про стягнення з відповідача суми основного боргу та 3% річних від простроченої суми основного боргу. Позовні вимоги позивача Рішенням господарського суду м. Києва від 25.09.07р. по справі №12/321 задоволено частково. В стягненні суми основного боргу –припинено провадження, оскільки при розгляді справи в судовому засіданні 25.09.07р. відповідачем було надано оригінал платіжного доручення від 03.09.07р. №2408 про сплату позивачеві основного боргу за Договором № 4/ОХР від 01.04.06р., в частині стягнення 3% річних від простроченої суми основного боргу –задоволено повністю.

Отже, судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язання.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, між сторонами  виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частиною 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно листів НБУ від 10.06.2006р. №14-011/1373-60393 та від 17.05.2007р. №14-011/1150-5118 розмір облікової ставки НБУ з 06.06.2006р. по 01.06.07р. –8.5%,  з 01.06.07р. –8%.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в стягненні з відповідача суми пені в розмірі 643,49 грн. та інфляційного збільшення заборгованості у розмірі 412,50 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. .ст. 526, 625, 527, 610, 611, 11, 612 ЦК України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. ст. 173, 193, 232 ГК України, ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Київ»(01133, м.Київ, бул. Лесі Українки, 7-Б, кв. 47 ідентифікаційний код 32982190, р/р №26008000112466 в ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670) а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТ-ОХОРОНА»(03048, м.Київ вул.П.Радченка, 27, ідентифікаційний код 31202153, р/р № 26005500029901 в Солом'янській АКБ «Київ»м.Києва, МФО 300681 ) 643,49 грн. –суму пені, 412,50 грн. –інфляційне збільшення заборгованості, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

              Суддя                                                                                          Л.В. Прокопенко