Вирок

від 15.11.2007 по справі 1-55/2007

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                               Копія. Справа № 1-55/07р.

В И Р О

К

І М Е Н

Е М   У К Р А Ї Н И

15 листопада 2007 року                Великобагачанський районний суд

Полтавської області

в складі головуючого-судді             Дем'янченка С.М.

при секретарі                                     Костенко

Н.І.

з участю прокурора                          Хижняк І.В.

адвоката                                            ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в с-щі Велика Багачка кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2,

                                                         ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки

м. Горохів Волинської області, українки,

громадянки України,        

не   заміжньої,

                                                          з

базовою загальною середньою освітою,

не працюючої,     здійснює      догляд  

за

матір'ю  інвалідом І - групи,   проживає

АДРЕСА_1,  раніше не судима,                                                           

за ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А

Н О В И В:

         28 грудня  2005 року близько 14 години  ОСОБА_2, керуючи по  довіреності 

автомобілем марки ВАЗ 21061 д.н.з. НОМЕР_1, який належить  ОСОБА_3 

рухаючись  по автодорозі «Миргород

- Велика Багачка»  в напрямку м.

Миргород,  на 6 км. плюс 600 м. вище

вказаної автодороги,  змінила напрямок

руху, не переконавшись що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим

учасникам руху, виїхала на смугу зустрічного руху, створюючи  перешкоду іншим учасникам   руху, 

виконуючи об'їзд перешкоди, 

нехтуючи вимогам, що водій зустрічного напрямку  має перевагу, 

заважаючи зустрічному руху  і не

надаючи дороги  зустрічному автомобілю,

де зобов'язана була  не перешкоджати

йому, а дати дорогу, так як сама рухалась на спуск,  допустила зіткнення  із 

зустрічним автомобілем ВАЗ 2106  

д.н.з.НОМЕР_2, під керуванням 

водія ОСОБА_4, чим порушила п.п. 10.1, 11.3, 13.4 Правил дорожнього руху

України. В результаті дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля ВАЗ 2106

д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи № 71 від

21.02.2006 року були завдані  тілесні

ушкодження середнього ступеня  тяжкості,

які спричинили  довгостроковий розлад

здоров'я, пасажиру ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно висновку судово-медичної

експертизи № 562 від 23.03.2006 року  в

результаті дорожньо-транспортної пригоди були завдані  тілесні ушкодження середнього ступеня  тяжкості, за ознакою тривалого  розладу здоров'я, пасажиру  ОСОБА_6, згідно висновку судово-медичної

експертизи № 73 від 21.02.2006 року  в

результаті дорожньо-транспортної пригоди були завдані тяжкі тілесні ушкодження,

які небезпечні для життя в момент заподіяння.

         В судовому засіданні підсудна  ОСОБА_2  

винною себе у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди не визнала, і суду

показала , що 28.12.2005 року вона автомобілем марки ВАЗ 21061 д.н.з.

НОМЕР_1  їхала  до своєї рідної сестри в м. Миргород. По

автодорозі Велика Багачка - Миргород їхала перший раз.  Недоїжджаючи  до 

м. Миргород і рухаючись з швидкістю 80-90 км/год.  помітила ремонтні роботи та знак, який стояв

біля фішок яким на дорозі було обгороджено кран, який проводив монтаж

павільйона,  зменшивши швидкість включила

поворот і  почала об'їжджати

перешкоду,  проїхавши ще деякий час не

знає скільки, відбулося зіткнення  з

автомобілем ВАЗ 2106 д.н.з.НОМЕР_2. Коли об'їжджала перешкоду зустрічного

автомобіля не бачила. Вважає, що в ДТП винна дорожня організація, яка проводила

ремонтні роботи і не виставила попереджувальних знаків. Що стосується цивільних

позовів потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7,  прокурора р-ну, то вона  їх  не

визнає.

         Незважаючи на те, що  підсудна ОСОБА_2 не визнала себе  винною у вчиненні злочину  при вищезазначених обставинах її вина

доведена  зібраними по справі доказами,

які  досліджені в судовому засіданні:

- показаннями потерпілого і цивільного позивача ОСОБА_4 який суду

показав, що 28.12.2006 року  близько 14

години він на автомобілі ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_2 яким керують по довіреності

спільно з  дружиною  ОСОБА_6, яка сиділа на передньому сидінні

автомобіля та дочкою ОСОБА_5, яка сиділа 

у матері на колінах, повертались з м. Миргород  Полтавської області  в селище Велика Багачка Полтавської області.

Рухаючись з швидкістю 50-60 км/год, з включеним освітленням ближніх фар та

знаючи, що  на ділянці автодороги

проводяться ремонтні роботи, проїхавши знак об'їзд  перешкоди, 

він продовжив  рухатись по своїй

смузі руху та минув дорожній автомобіль і кран, що стояли  біля зупинки, зменшивши швидкість раптово на

відстані 15-20 метрів помітив, що по його смузі руху рухається автомобіль  ВАЗ 2106 синього кольору. Прийнявши в право

до обочини дороги  по ходу руху почав

гальмувати, але автомобіль який їхав на зустріч, прийняв у його бік, після чого

між його автомобілем та автомобілем який їхав йому на зустріч виникло

зіткнення. Під час дорожньо транспортної пригоди він, його дружина ОСОБА_6

та  дочка ОСОБА_5 отримали тілесні

ушкодження та були доставлені в Великобагачанську ЦРЛ Полтавської області. Свій

цивільний позов підтримує в повному обсязі так як йому підсудна відшкодувала

лише    2500 гривень матеріальної шкоди,

але  внаслідок ДТП  він отримав тілесні ушкодження середнього

ступеня тяжкості,  був на лікарняному

втратив свій бізнес з іноземними партнерами, крім фізичного болю він до цього

часу переживає про подальше здоров'я дружини та дитини.  Просив суд стягнути на його користь з

підсудної ОСОБА_2  50 000 гривень

моральної шкоди та 36949 грн. 77 копійок матеріальної шкоди та 400 гривень

понесених ним витрат за надання юридичної допомоги адвоката;

-  показаннями потерпілої і

цивільного позивача ОСОБА_6, яка суду показала, що вона 28.12.2005 року  в другій половині дня  разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 та дочкою

ОСОБА_5, повертались з м. Миргород. Автомобілем керував її чоловік ОСОБА_4,

вона сиділа не передньому сидінні 

пристебнута пасом безпеки, а на колінах в неї сиділа шистирічна дочка

ОСОБА_5, яка під час руху автомобіля заснула першою, а після неї і вона сама.

Як сталась дорожньо-транспортна пригода вона не пам'ятає, бо до свідомості вона

прийшла в Великобагачанській ЦРЛ 31.12.2005 року після чого їй пояснили, що

вона і її сім'я потрапила в дорожньо-транспортну пригоду. В результаті

зіткнення автомобілів вона отримала тяжкі тілесні ушкодження і на даний час

потребує постійного лікування так як 

втратила здоров'я, другий раз поламала ногу, до цього часу змушена

ходити з палицею, через отриману травму не один місяць була прикута до ліжка.

Збільшений цивільний позов підтримує в повному обсязі,  просить суд стягнути на її користь з

підсудної ОСОБА_2  80 000 гривень

моральної шкоди та  20242 грн. 33 копійки

матеріальної шкоди та 500 гривень понесених нею витрат за надання юридичної

допомоги адвоката. Крім цього як представник потерпілої неповнолітньої ОСОБА_5

просить стягнути на її користь  20000

гривень моральної шкоди завданої злочином. Обґрунтовуючи  моральну шкоду заподіяну її дочці посилається

на те, що ОСОБА_5 було нанесено тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості

за ознакою тривалого розладу здоров'я, перенесла не одну операцію, дитина

всього стала боятись,  вона змушена

постійно ходити до неї в школу, після дорожньо-транспортної пригоди втратила

здоров'я, яке  необхідно відновлювать;

-  показаннями потерпілої і

цивільного позивача ОСОБА_7, яка в судовому засіданні суду показала, що вона є

рідною сестрою ОСОБА_6,  28.12.2005 року

їй зателефонували і сказали, що сім'я ОСОБА_4 потрапила в дорожньо-транспортну

пригоду. Обставин пригоди вона не знає так, як на місці ДТП не була. Вказувала

на те, що  не один місяць змушена була

доглядати свою племінницю потерпілу 

ОСОБА_5, яка перенесла ряд операцій і потребувала сторонньої допомоги,

тому, що батьки ОСОБА_4 були прикуті до ліжка. Дивлячись на страждання

малолітньої племінниці ОСОБА_5 вона також пережила душевні хвилювання. Просила

стягнути з підсудної ОСОБА_2 на її користь 

2000 гривень моральної шкоди та 398 гривень 20 копійок матеріальної

шкоди, в зв'язку з невиходом на роботу, по причині  догляду малолітньої потерпілої ОСОБА_5;          

 - показаннями свідка  ОСОБА_8, який в судовому засіданні суду

показав,  28.12.2005 року він    зустрівся з ОСОБА_2 в Полтавській

області,  ОСОБА_2 знає добре, в неї 18

років стаж водіння автомобіля. Вище вказаного числа на власному автомобілі ВАЗ

21015  д.н.з. НОМЕР_3 їхав в напрямку м.

Миргород,  по переду їхала на своєму

автомобілі ВАЗ 21061 дн.з.НОМЕР_1 ОСОБА_2 Недоїзджаючи  м. Миргород автомобіль ОСОБА_2 потрапив в

ДТП,  він бачив, як автомобіль ОСОБА_2

перед місцем ремонту дороги  загальмував,

та включив лівий поворот для об'їзду перешкоди, на зустрічній смузі дороги він

не бачив автомобілів. Під'їжджаючи до місця ремонту дороги, він став

гальмувати, та побачив виникнувше ДТП з участю автомобіля ОСОБА_2 та автомобіля

ВАЗ 2106. Після чого зупинився та почав надавати допомогу потерпілим в ДТП.

Наголошував на тому, що ОСОБА_2  на його

думку рухалась зі швидкістю 60 км/год;                   

- показаннями свідка ОСОБА_9 який в судовому засіданні суду показав, що

в кінці 2005 року в другій половині дня він їхав з сином в м. Миргород,  по автодорозі Велика Багачка -Миргород,

недоїзджаючи  м. Миргород він побачив ДТП

з участю  автомобіля свого сусіда ОСОБА_4

та якогось синього автомобіля ВАЗ.  

Зупинившись почав надавати посильну допомогу,   після чого 

був запрошений працівниками міліції бути понятим при складанні протоколу

огляду місця пригоди та схеми. Крім цього пояснив, що зіткнення автомобілів

відбулося на смузі руху автомобіля ОСОБА_4, протокол та схему він підписував

особисто, вважає, що всі заміри були зроблені правильно;

 - показаннями свідка ОСОБА_10, який в судовому

засіданні суду показав, що він був на місці ДТП під час його вчинення, але

самого зіткнення автомобілів він не бачив, тільки чув удар зіткнення, після

чого надавав допомогу потерпілим, і був запрошений працівниками міліції  бути присутнім в якості понятого при огляді

місця події. Вважає, що всі заміри були зроблені правильно, місце  автодороги де проводились ремонтні дороги

було огороджено фішками та стояли попереджувальні знаки як безпосередньо так і

заздалегідь місця проведення робіт з обох боків.  Крім цього пояснив, що зіткнення

автомобілів  сталося на смузі руху

ОСОБА_4, його автомобіль стояв майже на обочині;

 - показаннями свідка ОСОБА_11 який в судовому

засіданні суду показав, що  перед новим

роком до нього зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що він з сім'єю потрапив в

ДТП, просив приїхати і надати допомогу. Приїхавши на місце пригоди почав  витягувати ОСОБА_6 з автомобіля, йому

допомагав якийсь невідомий чоловік не української національності. Саме ДТП

сталось на смузі руху ОСОБА_4 в напрямку руху в бік сел. Велику Багачку з м.

Миргород, а також суду повідомив, що він неодноразово возив сім'ю ОСОБА_4після

ДТП  в лікувальні заклади м. Полтави

та  Великобагачанську ЦРЛ. Кошти на

пальне постійно давав ОСОБА_4;

 - показаннями свідка ОСОБА_12, який в судовому

засіданні суду показав, що він 25 років працює директором

Великобагачанської  фіілії  «РАЙАВТОДОР», 28.12.2005 року він був

відповідальним, старшим працівником, при проведенні монтажних робіт на

автодорозі Велика Багачка-Миргород. При проведенні монтажних робіт автомобіль

кран, який проводив монтаж павільйона та перебував на проїжджій частині  був огорожений фішками, які  стояли на дорозі як безпосередньо так і

заздалегідь попереджувальних знаків. Вважає, що Великобагачанська філія

РАЙАВТОДОР не причетна до ДТП яке сталось, зі сторони філії були прийняті всі

міри, щоб забезпечити безпеку дорожнього руху;

 - показаннями 

свідка ОСОБА_13, який в судовому засіданні суду показав, що він працює

головним інженером  

Великобагачанської  філії  «РАЙАВТОДОР», 

в той день намісці проведення ремонтних робіт він не був, а лише іншого

дня був на місці скоєння ДТП разом з інспектором  ВДАІ Зінченком В.П. обстежували ділянку

дороги де було скоєно ДТП та склали відповідний акт. На місці скоєння ДТП

ділянка відповідає всім вимогам  чинного

законодавства і не є небезпечним відрізком дороги;

- показаннями свідка ОСОБА_14 який

суду показав, що він в 2005 році працював начальником ВДАІ Великобагачанського

РВ УМВС  і виїжджав на місце  ДТП за участю 

ОСОБА_4 та ОСОБА_2, він складав особисто схеми до протоколу огляду місця

події,  разом з понятими робили заміри.

На його думку в скоєнні  ДТП винна

ОСОБА_2 так, як вона скоїла зіткнення на зустрічній смузі руху.

Великобагачанською фіілією 

«РАЙАВТОДОР»  при проведенні

монтажних робіт було прийнято всіх мір для забезпечення безпеки дорожнього

руху, були виставлені попереджувальні знаки як заздалегідь так і прямо на місці

проведення робіт, місце роботи було огороджено попереджувальними фішками;

- показаннями свідка ОСОБА_15, який

в судовому засіданні суду показав, що в 2005 році він працював слідчим

Великобагачанського РВ УМВС і виїжджав разом з інспектором ДАІ ОСОБА_14 на

місце скоєння ДТП  яке сталось  28.12.2005 року за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_4

При прибутті на місце він при участі понятих склав протокол огляду місця ДТП

який був зачитаний понятим  та ними

підписаний. Саме  зіткнення сталося на

смузі руху ОСОБА_4,  подальші слідчі дії

він не проводив, так як звільнився з Органів Внутрішніх Справ України;

- 

показаннями свідка ОСОБА_16, який в судовому засіданні суду пояснив, що

він працюючи слідчим Великобагачанського РВ УМВС,  проводив розслідування факту ДТП, яке мало

місце 28.12.2005 року за участю ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Вважає, що досудове слідство

проведене належним чином з достатньою повнотою, проведено необхідні експертизи

та слідчі дії. Чому не проводилось відтворення, пояснив, що такої необхідності

не було, так як була проведена авто- технічна експертиза, всі вихідні  дані для проведення експертизи були в

наявності ;

-  протоколом огляду місця ДТП,

схемами та фото таблицями  до нього, де

зафіксована інформація про положення транспортних засобів після ДТП та

встановлене місце зіткнення транспортних засобів (а.с.2-7 т.1);

-   рапортом начальника ВДАІ

Великобагачанського РВ УМВС 

ОСОБА_14  від 04.01.2006 року,  про неможливість опитати  ОСОБА_2 

так, як вона відмовилась давати пояснення мотивуючи це тим, що , погано

себе почуває після  ДТП (а.с.8 т.1)

-  ксерокопіями документів  ОСОБА_2 на право керування  автомобіля ВАЗ 21061 д.н.з. НОМЕР_1 (а.с18,85,т.1)

-  висновком судово -

медичної  експертизи  від 21.02.2006 року № 75, про заподіяння

ОСОБА_2 в результаті ДТП середньої ступені тяжкості тілесних ушкоджень, які

спричинили довгостроковий розлад здоров'я (а.с.39 т.1);

-    висновком судово -

медичної  експертизи  від 21.02.2006 року № 74, про заподіяння

ОСОБА_4 в результаті ДТП середньої ступені тяжкості тілесних ушкоджень, які

спричинили довгостроковий розлад здоров'я (а.с.42 т.1);

-    висновком судово -

медичної  експертизи  від 21.02.2006 року № 73, про заподіяння

ОСОБА_6 в результаті ДТП  тяжких тілесних

ушкоджень, як  небезпечних для життя в

момент спричинення  (а.с.54 т.1);

-    висновком судово -

медичної  експертизи  від 20.02.2006 року № 562, про заподіяння

ОСОБА_5 в результаті ДТП  середньої

ступені тяжкості тілесних ушкоджень, які   

спричинили довгостроковий розлад здоров'я (а.с.61 т.1);

-      документами щодо лікування

потерпілої ОСОБА_5,  та його вартості

(а.с.68,195, т.1, а.с.132-133 т.2);

-      документами щодо лікування

потерпілого ОСОБА_4, та його вартості (а.с.191-192, т.1, ас.5,10,14-19 т.2)

-       документами щодо лікування

потерпілої ОСОБА_6 та його вартості (а.с.193-194 т.1, а.с.71, 74, 76-82, т.2,

232-240 т.2);

-       висновком авто технічної

експертизи  від 22.02.2007 року № 61, з

якого вбачається що в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля ВАЗ

21061 НОМЕР_1 ОСОБА_2, вбачаються  невідповідності з вимогам  п.п.10.1,11.3,13.4 Правил дорожнього руху,

які з технічної точки зору  знаходяться в

причинному  зв'язку з  виникненням даної пригоди. Водій ОСОБА_2  мала технічну можливість уникнути

зіткнення  з автомобілем ВАЗ 2106

д.н.з.  НОМЕР_2. У даній дорожній

обстановці в діях водія автомобіля ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_4,

будь-яких  невідповідностей з вимогами

п.12.3 Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору знаходились в

причинному зв'язку з виникненням даної пригоди, не вбачається (а.с.176-178,т.1

);

-    розпискою ОСОБА_2 від

14.03.2007 року, про часткове відшкодування заподіяних збитків ОСОБА_4 (а.с.

198 т.1);

-        висновком

спеціаліста  експертного

автотоварознавчого дослідження  №11-03  від 30.03.2007 року  та фото таблицями до нього автомобіля ВАЗ

2106 д.н.з НОМЕР_2(а.с.42-64, т.2 );  

-          актом обстеження

місця  ДТП від 2812.2005 року з якого

вбачається  що участок дороги  Миргород- Велика Багачка забезпечує безпеку

дорожнього руху (а.с.20 т.3).

Дослідивши  та проаналізувавши

докази по даній справі,  суд приходить до

висновку,  що ОСОБА_2  своїми необережними діями,  які виразилися в порушенні правил безпеки

дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним

засобом, що спричинило  потерпілим

ОСОБА_4, ОСОБА_5,  середньої ступені

тяжкості тілесні ушкодження, які спричинили довгостроковий розлад здоров'я, а

потерпілій ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними в момент

заподіяння,  скоїла злочин, і її дії необхідно

кваліфікувати за ч.2 ст. 286 КК України.

         Суд не приймає до уваги покази

підсудної ОСОБА_2  стосовно того, що в

скоєнні ДТП  вбачається вина

Великобагачанської філії «РАЙАВТОДОР», так як вони при проведенні ремонтних

робіт не забезпечили належну безпеку дорожнього руху,(заздалегідь не виставили

попереджувальних знаків) і в зв'язку з цим сталось ДТП, так як вони не знайшли

свого підтвердження в ході судового слідства, спростовуються показами  свідків ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_10,

ОСОБА_15 допитаних в судовому засіданні. 

Невизнання вини та  

свідчення  дані   в судовому засіданні  підсудною 

ОСОБА_2 суд розцінює  як захист,

та спробу уникнути відповідальності.

           Згідно ст. 66 КК України суд визнає

обставиною, що пом”якшує покарання підсудної ОСОБА_2 -  часткове відшкодування матеріальної шкоди.

           Згідно ст. 67 КК України обставиною,

що обтяжує покарання підсудній, суд вважає 

вчинення злочину щодо малолітнього.

          Така обтяжуюча обставина, як  тяжкі наслідки завдані злочином ,підлягає

виключенню оскільки вона є кваліфікуючою ознакою злочину передбаченого ч.2

ст.286 КК України

          При призначенні виду та  міри покарання суд враховує тяжкість        вчиненого   злочину,

відповідно до  ст. 12 КК України  цей злочин відноситься до тяжких

злочинів,   наслідки,  що настали,  

наявність пом'якшуючих та обтяжуючих 

покарання обставин часткове відшкодування матеріальної шкоди

потерпілим,  стан  здоров'я, підсудної, наявність хронічного

захворювання (аутоімунну офтальмопатію ІІ - ступеня),    особу винної, яка позитивно

характеризується за  місцем проживання,

ніде не працює, здійснює      догляд   за 

матір'ю ОСОБА_17  інвалідом І -

групи, раніше не судима, до адміністративної відповідальності не притягувалась,

в результаті ДТП отримала середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, які

спричинили довгостроковий розлад здоров'я 

і вважає,  що її виправлення

можливе без ізоляції від суспільства    з

застосуванням  ст.75 КК України.

          При визначенні розміру  заподіяної 

моральної шкоди ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7   суд враховує 

глибину душевних страждань потерпілих, 

для потерпілих ОСОБА_4 фізичну біль і страждання, які  вони 

зазнали  в зв'язку з

ушкодженням  здоров'я, наслідки  заподіяних 

тілесних  ушкоджень  і  часткової втрати працездатності з

врахуванням   наданих суду доказів,

що  підтверджують позовні вимоги ОСОБА_4

та ОСОБА_6,    те, що ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_1, є малолітньою,   вся сім'я

потребувала стороннього догляду, моральна шкода підсудною ОСОБА_2 не відшкодована

і вважає, що моральна шкода  для 

всіх потерпілих цивільних позивачів підлягає  частковому задоволенню. Підсудній ОСОБА_2   належить 

відшкодувати ОСОБА_4 - 20000 грн. ОСОБА_6- 30000 грн. ОСОБА_5-10000,

ОСОБА_7- 400 грн.

        При 

визначенні  розміру  заподіяної 

шкоди  всім потерпілим і  цивільним 

позивачам  суд  враховує  

відповідно до вимог  ст. 23  ЦК 

України   поряд  з глибиною 

фізичних і душевних  страждань  і 

урахуванням  інших  обставин  

також   вимоги   розумності  

і справедливості.

        При визначенні розміру заподіяної

матеріальної шкоди заподіяної ОСОБА_4, ОСОБА_6, 

ОСОБА_7   суд враховує  письмові докази  подані на її підтвердження і вважає, що

матеріальна шкода ОСОБА_7 підлягає до повного задоволення в сумі 398 грн.20 коп.,

а потерпілим ОСОБА_4, ОСОБА_18 підлягає до часткового задоволення, тобто

підсудній ОСОБА_2 необхідно відшкодувати матеріальної шкоди ОСОБА_4 - 29957 гривень 72 копійки та 400 гривень понесених витрат за надання правової

допомоги адвоката,  ОСОБА_6- 8875 гривень 43 копійки, та 500 гривень понесених витрат за надання правової

допомоги адвоката. Що стосується відшкодування матеріальної шкоди на

транспортні витрати,  додаткове харчування і лікування, проведення  в подальшому пластичної операції   не підлягають до задоволення, так            як не підтверджені письмовими

доказами по справі.

        Цивільні позови прокурора  стосовно стаціонарного лікування потерпілих

ОСОБА_4та ОСОБА_6 в Великобагачанській ЦРЛ Полтавської області  на суму 1055 гривень 22 копійки  підлягає 

до  задоволення,  а також 

цивільний позов стосовно стаціонарного лікування потерпілих ОСОБА_4,  ОСОБА_6 в 1-й

міській клінічній лікарні м. Полтави на суму 1218 гривень  38 копійок підлягає до задоволення.

         Речові   докази 

по справі  відсутні

                       На підставі викладеного

та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У

Д И В:

          ОСОБА_2  визнати винною у вчиненні злочину,

передбаченого  ч. 2 ст. 286 КК України, і

призначити покарання у вигляді  

п'яти   років позбавлення волі, з

позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

         Згідно ст. 75 КК України

звільнити ОСОБА_2 від  покарання  з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки.

       На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 періодично

з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи,  повідомляти про зміну місця проживання.

       До вступу вироку в законну силу

запобіжний захід ОСОБА_2  залишити  попередній підписку про невиїзд.

         Стягнути   з 

ОСОБА_2,  1963 року народження,

ідентифікаційний номер невідомий,  за

заподіяну злочином  моральну шкоду  на 

користьОСОБА_4  -  20000 (двадцять тисяч) грн.  моральної шкоди, та 29975( двадцять дев'ять

тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 72 коп. матеріальної шкоди, 400

(чотириста) грн. понесених витрат за надання юридичної допомоги адвоката,    на користь ОСОБА_6 підлягають відшкодуванню

30000 (тридцять тисяч) моральної шкоди, та 8875 (вісім тисяч вісімсот сімдесят

п'ять) грн. 43 копійки матеріальної шкоди та 500(п'ятсот) гривень понесених

витрат  за надання юридичної допомоги

адвоката, на користь ОСОБА_5 підлягають відшкодуванню 10000 ( десять тисяч)

моральної шкоди,  на користь ОСОБА_7

підлягають відшкодуванню -   398 (триста

дев'яносто вісім)  грн.20 коп.

матеріальної шкоди та 400 (чотириста) гривень моральної шкоди,

         Стягнути з ОСОБА_2  1963 року народження, ідентифікаційний номер

суду невідомий, на користь  фінансового

управління Великобагачанської районної державної адміністрації, селище Велика

Багачка вулиця Шевченка 73, Полтавської області, р/р 31422000500013 ВДК у

Великобагачанському районі, банк одержувач УДК у Полтавській       області, МФО 831019 код ЄДРПОУ

02315378  - 1055  (одна тисяча п'ятдесят п'ять) гривень 22  коп. для зарахування до відповідного бюджету.

         Стягнути з ОСОБА_2  1963 року народження, ідентифікаційний номер

суду невідомий, на користь  міського

бюджетно-фінансового управління, виконавчого комітету Полтавської міської

ради  р/р 31410544700002, банк одержувач

УДК у Полтавській області, МФО 831019 код призначення платежу 24060300  - 1218 (одна тисяча вісімнадцять) гривень

38  коп. для зарахування до відповідного

бюджету.

      Апеляція на вирок суду може бути подана

до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його

проголошення.

                                   Головуючий

-підпис

                Копія вірна:

Голова суду -

Секретар -