21/269
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
15.01.08 Справа № 21/269
За позовом: ТзОВ “Італкосметик”, м.Одеса
до відповідача: ТзОВ “Світ Дистрибуції”, м.Львів
про стягнення 10478,37 грн.
Суддя Масловська Л.З.
Представники:
від позивачів – Нецкар Ю.І. - представник
від відповідача – Тореєва - представник
Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору:
Позов заявлено ТзОВ “Італкосметик”, м.Одеса до ТзОВ “Світ Дистрибуції”, м.Львів про стягнення 10478,37 грн.
Ухвалою господарського суду від 18.09.2007 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 16.10.2007 року.
Для об'єктивного, всестороннього та повного вирішення спору по суті, розгляд справи відкладався ухвалами суду.
Представник позивача в судове засідання з'явився, подав заяву про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 7154,79 грн. основного боргу та 1126,87 грн. пені.
Відповідач в судове засідання з'явився, подав клопотання №1 від 14.01.2008 року, просить залишити позов без розгляду у зв'язку із з тим, що позивач не надіслав на адресу відповідача копію позовної заяви з додатками.
Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, суд встановив.
11 січня 2007 р. між ТзОВ „Італкосметик” та ТзОВ „Світ Дистрибуції” було укладено договір дистрибуції № 701/11.
Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).
На виконання умов цього договору ТзОВ „Італкосметик” згідно замовлень ТзОВ „Світ Дистрибуції” були здійснені наступні поставки за накладною № І-00000033 від 13.02.2007 р. на суму 7569,91 грн., за накладною № І-00000049 від 12.03.2007 р. на суму 7109,43 грн.
Товар був належним чином переданий позивачем та в повному обсязі прийнятий відповідачем, про що, згідно з п.4.1.3 договору, що підтверджено накладними № І-00000033 від 13.02.2007 р та № І-00000049 від 12.03.2007 р.
Згідно п.4.3 договором визначено, що відповідач проводить оплату за отриманий товар не пізніше 30 календарних днів після фактичної передачі товару.
Відповідачем було частково сплачено заборгованість за отриманий товар згідно платіжного доручення від 03.04.07 р. у сумі 1072,31 грн., що підтверджується банківською випискою за поточним рахунком позивача від 03 квітня 2007р., згідно платіжного доручення від 11.05.2007 р. у сумі 3781,79 грн, що підтверджується банківською випискою за поточним рахунком позивача від 11.05.2007р., згідно платіжного доручення від 26.06.2007 р. у сумі 1000 грн., що підтверджується банківською випискою за поточним рахунком позивача від 26.06.2007р.
Відповідачем було здійснено повернення товару згідно накладних №О-00000047 та № О-00000048 від 18.05 2007 року на загальну суму 170,45 грн.
Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 7154,79 грн.
Згідно п.6.3. договору за порушення термінів оплати відповідач повинен сплатити за кожен прострочений день штраф в розмірі 0,1 % від суми не сплаченої за товар. Позивач нарахував пеню за один рік в сумі 1126,87 грн.
Відповідно до ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У зв'язку з цим, суд зменшує розмір пені, тому стягненню підлягає пеня в сумі 563,43 грн.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку позовні вимоги задоволити частково.
Судові витрати покласти на відповідача, пропорційно до задоволених вимог у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.
Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 625, 627, 638, 639 ЦК України, ст. 33, 49, 82-84, 116 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з ТзОВ «Світ Дистрибуції», м.Львів, вул.Городоцька,355 (ЄДРПОУ 22377352) на користь ТзОВ «Італкосметік», м.Одеса, пр-кт.Ак.Вільямса, 74/14 (р/р 26007301506421 в АКБ «Національний кредит», МФО 388755, ЄДРПОУ 34506177) –7154,79 грн. основного боргу, 563,43 грн. пені, 95,06 грн. державного мита та 109,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України.
3. В решті частині позовних вимог –відмовити.
Суддя Масловська Л.З.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2008 |
Оприлюднено | 31.01.2008 |
Номер документу | 1308484 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні