Рішення

від 17.01.2008 по справі 17/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

                                                                                17.01.08                                                                                                         Справа № 17/239

    За позовною заявою: позовом ВАТ “Львівобленерго”, м. Львів

До відповідача: ТзОВ “ЛВ-ПІРС”, м. Львів

Про  стягнення 14 094,55 грн.

                                                                                                       Суддя  У.І.Ділай

Представники :

Від позивача:   Луцик В.В. –представник  (Довіреність № 502-3738 від 22.12.2006р.)

Від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору: Ухвалою суду від 17.08.2007р. порушено провадження у справі за позовом ВАТ “Львівобленерго”, м. Львів до ТзОВ “ЛВ-ПІРС”, м. Львів про стягнення             14 094,55 грн.та призначено до розгляду на 09.10.2007р.

З підстав, викладених в Ухвалах суду від 09.10.2007р, 02.11.2007р., 29.11.2007р., 24.12.2007р. та 10.01.2007р. розгляд матеріалів справи відкладався.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні 24.12.2007р. надали Відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає безпідставним зарахування у суму боргу коштів за період з січня 2007р. по серпень 2007р., оскільки Договір № 68477 припинив свою дію 31.12.2006р..

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

05.12.2005р. між сторонами у справі укладено Договір про постачання електричної енергії № 68477.

Відповідно до умов Договору позивач зобов'язувався постачати електроенергію відповідачу, а відповідач зобов'язувався оплачувати спожиту ним електричну енергію у встановлені Договором терміни.

Як зазначається у позовній заяві, відповідач своїх зобов'язань належним чином не виконував, в зв'язку з чим станом на 01.08.2007р. у нього перед позивачем  виникла заборгованість у розмірі 12 671,95 грн.

У поданому Відзиві на позовну заяву відповідач суму позовних вимог заперечує. Як зазначається у Відзиві, 05.12.2007р. між сторонами у справі укладено Договір № 68477 на постачання електроенергії (для вуличного освітлення селища Брюховичі) терміном до 31.12.2005р. Відповідно до п.9.4 Договору його дію було автоматично продовжено терміном на один рік, тобто до 31.12.2006р.

На підставі укладення Договору № 62631 між ВАТ “Львівобленерго” та виконавчим комітетом Брюховецької селищної ради про постачання електроенергії шафам вуличного освітлення в смт. Брюховичі, інспектором, Камуть Андрієм Васильовичем, на кожен об'єкт по Договору № 68477, складено акти від 09.02.2007р. на розірвання договірних відносин з ТОВ “ЛВ-ПІРС” за Договором № 68477.

Враховуючи наведене, відповідач вважає безпідставним зарахування у суму боргу коштів за період з січня 2007р. по серпень 2007р., адже Договір № 68477 було продовжено лише до 31.12.2006р., а в подальшому споживачем електроенергії по об'єктах за вищезгаданим Договором, стала Брюховецька селищна рада, на підставі Договору № 62631, укладеного з ВАТ “Львівобленерго”.

В судовому засіданні 10.01.2008р. позивач надав суду Додаткові пояснення по справі  № 502-5310/2 від 26.12.2007р., у яких зазначається, що періодом виникнення та нарахування заборгованості є вересень 2006 року –06.01.2007р., а не січень - серпень 2007 року, як безпідставно стверджує відповідач.

Відповідно до п. 6.18. абз. 1 Правил користування електроенергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.96р., у редакції постанови НКРЕ від 22.11.2006р. №1497 (в подальшому ПКЕЕ), у разі звільнення займаного приміщення та остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення.

Відповідно до п. 6.18. абз. З ПКЕЕ у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії про звільнення приміщення споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.

Відповідно до п.1 Додатку №9 до Договору №68477 покази засобів обліку Споживача фіксуються 14 числа кожного місяця о 24 годині та оформляються Актом про обсяги переданої споживачу електричної енергії, відповідно до п. 5 Додатку №2 до Договору №68477 споживач самостійно проводить зняття показів розрахункових засобів обліку оформляє “Акт про обсяги спожитої електроенергії” і не пізніше наступного дня передає його наручно енергопостачальнику. Однак відповідачем останні покази розрахункових засобів обліку були подані 26.09.2006р., в зв'язку з чим протягом наступних місяців покази знімались представниками ВАТ “Львівобленерго” самостійно.

23.07.2007р. на адресу ВАТ “Львівобленерго” надійшов Лист Брюховецької селищної ради № 61 від 22.01.2007р., в якому було зафіксовано останні показники електролічильників, по яких розраховувалося ТзОВ “ЛВ-ПІРС” станом на 06.01.2007р. На підставі вказаних показників позивачем було здійснено останнє нарахування відповідачу по активній електроенергії.

Вивчивши та оцінивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши представників сторін в судовому засіданні суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. № 543/96-ВР, ст.549 ЦК України (від 16.01.2003р.) та п. 4.2.1. Договору відповідачу нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що становить 835,83 грн.

Згідно із п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За розрахунком позивача сума інфляційних витрат становить 435,53 грн., сума 3 % річних становить 151,24 грн.

Таким чином, загальна сума боргу із врахуванням пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних становить 14 094,55 грн.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 599, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 202, 216 ГК України, ст.ст.4-3, 33, 43 , 49, 75, 80, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.          Позов задоволити.

2.          Стягути з ТзОВ “ЛВ-ПІРС” (79066, м. Львів, вул. Драгана, 1/68. Р/р 2600601049396 у ПФ ЛФ ВАТ “Кредобанк”, МФО 325265, код у ЄДРПОУ 19326098) на користь ВАТ “Львівобленерго”, (79026 м.Львів, вул. Козельницька, 3. П/р із спеціальним використанням № 26036302500 ОПЕР у Філії ЛОУ ВАТ “Державний ощадбанк України”, МФО 325796, код у ЄДРПОУ 00131587)                 12 671,95 грн. боргу за спожиту електричну енергію.

3.          Стягути з ТзОВ “ЛВ-ПІРС” (79066, м. Львів, вул. Драгана, 1/68. Р/р 2600601049396 у ПФ ЛФ ВАТ “Кредобанк”, МФО 325265, код у ЄДРПОУ 19326098) на користь ВАТ “Львівобленерго”, (79026 м.Львів, вул. Козельницька, 3. П/р ЛМЕМ № 260081000069 у ЛФ ВАТ Банк “БІГ-Енергія”, МФО 325008, код у ЄДРПОУ 00131587) 835,83 грн. пені, 435,53 грн. інфляційних нарахувань та 151,24 грн. 3 % річних.

4.          Стягути з ТзОВ “ЛВ-ПІРС” (79066, м. Львів, вул. Драгана, 1/68. Р/р 2600601049396 у ПФ ЛФ ВАТ “Кредобанк”, МФО 325265, код у ЄДРПОУ 19326098) на користь ВАТ “Львівобленерго”, (79026 м.Львів, вул. Козельницька, 3. П/р 26006002000004 у ЛФ ВАТ Банк “БІГ-Енергія”, МФО 325008, код у ЄДРПОУ 00131587), 140,95 грн. державного мита; 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       5. Накази видати  згідно ст.116 ГПК України.

Суддя