Ухвала

від 10.06.2010 по справі 11-305

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року червня 10 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого Безверхого О.М.

суддів Ященка В.А. Олійника В.Б.

з участю прокурора Лаврусь В.О.

захисників ОСОБА_1 ОСОБА_2

засудженого ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_3 на вирок Конотопського міськрайонного суду від 18 лютого 2010 року, яким,

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимий,

засуджений за ст.368 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі, з позбавленням права займати керівні посади в органах судово-медичної експертизи строком на 2 роки та з конфіскацією Ѕ частини особисто належного йому майна, крім житла.

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

раніше не судимий,

засуджений за ст.ст.27 ч.5 та 368 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України звільнений від відбування покарання, з іспитовим строком на 3 роки без конфіскації майна, з застосуванням ст.69 КК України без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.

На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_4 покладені обовязки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично зявлятись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Судом прийнято рішення про стягнення в доход держави безпідставного збагачення з ОСОБА_3 2100 грн., а з ОСОБА_4 1100 грн.

Як зазначено у вироку, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнані винними і засуджені за вчинення злочину при слідуючих обставинах:

ОСОБА_3 обіймаючи посаду завідуючого Конотопським відділенням судово-медичної експертизи, Сумського обласного бюро СМЕ мав 11 ранг, який віднесений до 5-ї категорії державних службовців і відповідно до наданих йому прав та повноважень, являвся службовою особою, яка займає відповідальне становище. До посадових обовязків ОСОБА_3 входило забезпечення своєчасного виконання судово-медичних експертиз і досліджень Конотопським відділенням СМЕ, в тому числі проведення розтинів трупів та видача лікарських свідоцтв про смерть. Відповідно до законодавства проведення розтинів трупів та видача лікарських свідоцтв про смерть проводяться безкоштовно. Під безпосереднім керівництвом ОСОБА_3 на посаді санітара працював ОСОБА_4, в обовязки якого входило, прийом та видача трупів і ведення документації по трупах. ОСОБА_3 при пособництві ОСОБА_4 отримував хабарі від родичів померлих за видачу свідоцтв про смерть. При цьому ОСОБА_4 розмовами, порадами та умовляннями ставив родичів померлих перед необхідністю дачі хабара ОСОБА_3, називаючи при цьому певні суми, а після отримання грошей від родичів померлих передавав їх ОСОБА_3, який більшу частину залишав собі, а решту передавав ОСОБА_4.

Так, 24 січня 2009 року ОСОБА_5 будучи зацікавленим у найшвидшому проведенню розтину трупу співмешканки Сібель та отриманні лікарського свідоцтва про смерть у вихідний день, від санітара ОСОБА_4 дізнався, що це можливо зробити за умови, передачі ОСОБА_3 1200 грн. Вказана сума була заздалегідь погоджена між ОСОБА_3 та ОСОБА_4. ОСОБА_5 погодився і передав ОСОБА_4 1200 грн. для передачі ОСОБА_3. ОСОБА_4 отримавши вказану суму хабара, передав її ОСОБА_3, який собі залишив 800 грн., а 400 грн. віддав ОСОБА_4.

7 березня 2009 року ОСОБА_6 будучи зацікавленою у найшвидшому проведенню розтину трупу її чоловіка ОСОБА_6 та отриманні лікарського свідоцтва про смерть у вихідний день, від санітара ОСОБА_4 дізналась, що це можливо зробити за умови передачі ОСОБА_3 1500 грн. Вказана сума була заздалегідь погоджена між ОСОБА_3 та ОСОБА_4. ОСОБА_6 погодилась і передала ОСОБА_4 1500 грн. для передачі ОСОБА_3. ОСОБА_4 отримавши вказану суму хабара, передав її ОСОБА_3, який собі залишив 1000 грн., а 500 грн. віддав ОСОБА_4.

20 березня 2009 року ОСОБА_7 будучи зацікавленою у найшвидшому розтину трупу її сестри Груша та отриманні лікарського свідоцтва про смерть, з таким проханням звернулась до завідуючого Конотопським СМЕ ОСОБА_3, який погодився це зробити, але направив ОСОБА_7 до санітара ОСОБА_4 для вирішення інших питань. ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7, що вона повинна передати ОСОБА_3 500 грн., яка була раніше обумовлена ОСОБА_3. ОСОБА_7 передала в якості хабара вказану суму грошей. ОСОБА_3 300 грн. залишив собі, а 200 грн. передав ОСОБА_4.

2 травня 2009 року, близько 15 години до Конотопського відділення СМЕ був доставлений труп ОСОБА_8, а вранці 3 травня 2009 року ОСОБА_4 повідомив родичу померлого Сахну, що за проведення розтину трупу та видачу лікарського свідоцтва про смерть необхідно заплатити 700 грн.. Сахно розуміючи, що передає гроші в якості хабара ОСОБА_3, передав ОСОБА_4 700 грн., які ОСОБА_4 передав ОСОБА_3, з яких ОСОБА_3 400 грн. залишив собі, а 300 грн. віддав ОСОБА_4. Після цього, співробітниками СБУ в Сумській області у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були знайдені та вилучені передані Сахно гроші.

Захисник ОСОБА_1 у своїй апеляції вказує, що суд прийняв неправильне рішення, щодо засудження ОСОБА_3, адже на думку захисника ОСОБА_3 проводячи розтини трупів діяв не як службова особа, а як судово-медичний експерт і видача лікарського свідоцтва про смерть є невідємною частиною судово-медичного дослідження трупу і здійснюється саме судово-медичним експертом. Вилучені у ОСОБА_3 400 грн. в дійсності йому передав ОСОБА_4, але як борг і ці обставини не спростовані. Окрім цього, захисник посилається на те, що особи які начеб то передавали гроші ОСОБА_4 на досудовому слідстві не говорили, що вони передавали хабара для ОСОБА_3. Зважаючи на це, захисник зазначає, що доказів про отримання хабарів ОСОБА_3 немає, а тому він просить вирок суду скасувати, а подальше провадження по справі закрити, за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину.

Засуджений ОСОБА_3 у свій апеляції та доповненні до неї вказує, що суд вирок побудував на суперечливих доказах, що він роблячи розтини трупів виступав як судово-медичний експерт, а не як службова особа, що 400 грн. вилучені у нього, це був борг повернутий йому санітаром ОСОБА_4, що суд розглядав справу з обвинувальним ухилом, що суд не звернув уваги на те, що він нікому не пропонував сплатити гроші за розтин трупу, а тому він просить вирок суду скасувати і провадження по справі закрити.

Вислухавши доповідь судді, думку засудженого та його захисників, які просили задовольнити подані апеляції та скасувати вирок суду і провадження по справі закрити, прокурора, про залишення вироку суду без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені у апеляціях, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.

Висновки суд про доведеність вини засудженого ОСОБА_3 у вчиненні злочину при обставинах викладених у вироку підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, які були детально проаналізовані судом та наведені у вироку.

Незважаючи на те, що ОСОБА_3 винним себе у вчиненні злочину не визнав, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність його вини у вчиненні злочину передбаченого ст.368 ч.2 КК України.

Таке рішення суду ґрунтується на поясненнях ОСОБА_4, який теж засуджений по цій же справі і який підтвердив, що отримував в якості хабарів від громадян гроші за проведення розтину трупів та видачу свідоцтв про смерть. При цьому ОСОБА_4 засвідчив, що сума яку повинні сплатити громадяни заздалегідь обумовлювалась ОСОБА_3. Отримавши від громадян гроші він їх передавав ОСОБА_3, який завжди більшу частину залишав собі, а меншу передавав йому. ОСОБА_4 підтвердив факт отримання ним грошей від ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та Сахно і передачу їх ОСОБА_3.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і Сахно підтвердили, що передавали гроші ОСОБА_4 за те, щоб було проведено розтин трупів і їм були видані свідоцтва про смерть.

Відповідно до протоколу огляду місця події у верхньому одязі ОСОБА_4, а у ОСОБА_3 були знайдені та влучені раніше помічені гроші працівниками СБУ і які були перед цим передані в якості хабара ОСОБА_3 і ОСОБА_4.

Вказані обставини повністю спростовують доводи апеляцій засудженого та захисника стосовно того, що ОСОБА_3 взагалі не отримував хабарів і засуджений незаконно.

Колегія суддів вважає, що вказані вище обставини вказують на те, що ОСОБА_3 дійсно отримував хабарі від громадян за проведення розтинів трупів та видачу свідоцтв про смерть і суд вірно кваліфікував його дії за ст.368 ч.2 КК України.

Доводи апеляцій стосовно того, що ОСОБА_3 проводячи розтин трупів та видаючи свідоцтва про смерть не був службовою особою є необґрунтованими, адже свідоцтво про смерть є правовстановлюючим документом, який тягне за собою цілу низку правових наслідків, а тому лише цей факт, окрім обовязків які визначені для ОСОБА_3, як завідуючого відділенням СМЕ і судово-медичного експерта, вказує на те, що ОСОБА_3 діяв як службова особа.

Необґрунтованим є доводи апеляції і в тій частині, що гроші вилучені у ОСОБА_3 це була частина боргу повернута йому ОСОБА_4, адже ці обставини були детально досліджені, як під час досудового так і судового слідства і не знайшли свого підтвердження.

Міра покарання засудженому призначена у відповідності з вимогами ст.65 КК України, при цьому судом враховані всі наявні помякшуючі покарання засудженого ОСОБА_3 обставини і з урахуванням цього йому і призначено судом мінімальне покарання, яке передбачене санкцією ст.368 ч.2 КК України.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду є законний та обґрунтований, а покарання яке призначено ОСОБА_3 є справедливим, а тому передбачених законом підстав для задоволення апеляцій та зміни чи то скасування вироку, немає.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.362,365,366,377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок конотопського міськрайонного суду від 18 лютого 2010 року відносно ОСОБА_3 за лишити без змін, а апеляції захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_3 без задоволення.

СУДДІ:

Безверхий О.М. Ященко В.А. Олійник В.Б.