Рішення

від 21.12.2010 по справі 43/221

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/221

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

21.12.10 р.                                                                                    Справа № 43/221                               

Господарський суд Донецької області у складі судді  І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання О.О. Перекрестній          

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНБАС-СКАН-СЕРВІС”,               м. Макіївка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім РДС”,   м. Єнакієве

про стягнення заборгованості у сумі 2000грн., індексу інфляції за весь прострочення у сумі 345,51грн., 3% річних у сумі 108,46грн.

В судовому засіданні брали участь:

від позивача: Сенів А.М. за довіреністю №1-239 від 30.11.2010р.

від відповідача: представник не з'явився

Суд перебував у нарадчій кімнаті 21.12.2010р. з 11:30год. до 11:40год.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Донбас-Скан-Сервіс”, м. Макіївка, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім РДС”, м. Єнакієве про стягнення заборгованості у сумі 2000грн., індексу інфляції за весь прострочення у сумі 345,51грн., 3% річних у сумі 108,46грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №31.12.118.06 від 31.12.2006р., акт виконаних робіт №87182 від 13.12.2008р. у сумі 7664,18грн., рахунок №ДН86615 від 13.12.2008р. у сумі 7664,18грн., довіреність на ім'я      Єфременка А.А., вимоги №135 від 25.11.2009р., №90 від 13.08.2010р., фіскальні чеки, повідомлення про вручення поштових відправлень, та на невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати виконаних робіт.

Ухвалою суду від 15.10.2010р. прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі №43/221.

Ухвалою суду від 29.11.2010р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 27.12.2010р.

Відповідач право на подання відзиву не використав і його представники в судове засідання не з'явилися, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах від 15.10.2010р., 10.11.2010р., 29.11.2010р. та повідомлення про вручення поштових відправлень №№ 00013343, 00013807, 00016385.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №14/4-20/5812 від 24.11.2010р. відповідач – юридична особа ТОВ „Торгівельний дім РДС”, ідентифікаційний код 22037363, зареєстрований за адресою: 86414, Донецька область, м. Єнакієве, пр. Берегового, 38А, на яку направлялись ухвали суду.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідно роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

В ході судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.  

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ „ДОНБАС-СКАН-СЕРВІС” (виконавець) та ТОВ „Торгівельний дім РДС” (замовник) був укладений договір №31.12.118.06 від 31.12.2006р., згідно якого в порядку та на умовах, визначених цим договором замовник дає завдання, а виконавець приймає на себе обов'язки у відповідності із завданням замовника надавати останньому за плату наступні послуги: технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу (вузла), постачання запасних частин на автотранспорт замовника (пункт 1.1. договору).

Пунктом 1.2. договору передбачено, що послуги надаються відповідно до Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів (згідно наказу Міністерства транспорту України №792 від 11.11.2002р. зі змінами та доповненнями).

Згідно пункту 2.2.3. договору виконавець зобов'язаний в п'ятиденний строк з моменту завершення виконання роботи подати замовникові на підписання акт здавання–приймання виконаної роботи.

Відповідно до пункту 3.1. договору здавання–приймання виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами (уповноваженими особами) акту здавання–приймання та підпису замовником (уповноваженою особою) отриманого рахунку.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що оплата виконаних робіт здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 7 банківських днів з моменту підписання акту приймання–передачі виконаних робіт та отримання рахунку.

Згідно пункту 7.2 договору строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.9.1. цього договору та закінчується 31.12.2008р. Якщо за 10 днів до закінчення строку дії цього договору від жодної сторони не подано заяви про припинення дії договору строк договору може бути продовжений на 1 рік. У такому випадку строк є погодженим між сторонами.

Таким чином, між відповідачем та позивачем укладений договір, який включає елементи поставки та підряду.

Зокрема, приписами ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплати виконану роботу.

Відповідно до ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Як встановлено судом, позивачем виконано роботи з технічного обслуговування та ремонту транспортного засобу, вартістю 7664,18грн., що підтверджується актом виконаних робіт №87182 від 13.12.2008р., підписаним відповідачем з прикладанням його печатки без зауважень.

Оскільки, позивачем не надано доказів вручення відповідачу рахунку №ДН86615 від 13.12.2008р. у сумі 7664,18грн. та доказів часткової оплати відповідачем виконаних робіт, то за висновком суду право вимагати виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт виникло у позивача в порядку ч.2 ст.530 ЦК України через сім днів з моменту виставлення відповідачу письмової вимоги №135 від 25.11.2009р.

Доказом отримання відповідачем вищевказаної вимоги є повідомлення про вручення поштового відправлення №182922 від 28.11.2009р.

Як стверджує позивач, відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних робіт належним чином не здійснив, у повному обсязі за виконані роботи не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 2000грн. Доказів оплати виконаних робіт відповідач не надав, у зв'язку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст.525, 526 ЦК України. Враховуючи наведене, суд вважає доведеним борг відповідача перед позивачем у сумі 2000грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Частина 2 ст.625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань, позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховано та пред'явлено до стягнення 3% річних у сумі 108,46грн., де період нарахування з 13.12.2008р. по 28.09.2010р. та інфляційні втрати у сумі 345,51грн., за періоди з 13.12.2008р. по 30.06.2009р., з 01.09.2009р. по 31.03.2010р., з 01.08.2010р. по 31.08.2010р.

Судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, оскільки за висновком суду граничний термін виконаних робіт – 03.12.2009р. За таких обставин розмір 3% річних за період з 04.12.2009р. по 28.09.2010р. складає 49,15грн., як сплата за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання та розмір інфляційних втрат за періоди з грудня 2009р. по березень 2010р., за серпень 2010р. складає 136грн., як збільшення суми основного боргу в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України в період прострочки виконання відповідачем грошового зобов'язання. Таким чином, 3% річних та інфляційні втрати підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно до приписів ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 530, 625, 837, 882 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                                 ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНБАС-СКАН-СЕРВІС”, м. Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім РДС”, м. Єнакієве про стягнення заборгованості у сумі 2000грн., індексу інфляції за весь прострочення у сумі 345,51грн., 3% річних у сумі 108,46грн., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім РДС” (86414, Донецька обл., м. Єнакієве, пр. Берегового, 38А; ідентифікаційний код 22037363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбас-Скан-Сервис” (86123, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Териконна, 2; ідентифікаційний код 34516735) заборгованість у сумі 2000грн., 3% річних у сумі 49,15грн., інфляційні втрати у сумі 136грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 90,78грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 210,04грн.

Відмовити в позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбас-Скан-Сервис”, м. Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім РДС”, м. Єнакієве про стягнення 3% річних у сумі 59,31грн., інфляційних втрат у сумі 209,51грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 21.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                                                               Зубченко І.В.                               

Повний текст рішення за правилами

ст.84 ГПК України підписано 24.12.2010р.