Постанова

від 09.06.2009 по справі 43/221

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

43/221

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 09.06.2009                                                                                           № 43/221

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Дзюбка П.О.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від заявника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Капітал – Інвест Групп”: не з'явився;

 від боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “СП – Проект ВВ”: не з'явився;

від скаржника:          Собко О.В. (дов. № 2-103д від 19.03.2009 р.)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

 на ухвалу Господарського суду м.Києва від 09.04.2009

 у справі № 43/221 (суддя  

 за заявою                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал-Інвест Групп"

 до                                                   ТОВ "СП-Проект ВВ"

 про                                                   визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

 Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.04.2009 р. у справі № 43/221 відмовлено у задоволенні заяви прокурора Шевченківського району м. Києва про перегляд Постанови Господарського суду м. Києва від 06.03.2009 р. у справі № 43/221 за нововиявленими обставинами. Постанову Господарського суду м. Києва про визнання боржника банкрутом від 06.03.2009 р. у справі № 43/221 залишено без змін.

Не погоджуючись із згаданою ухвалою Дочірня компанія “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі – ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України”) звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.03.2009 р. у справі № 43/221 скасувати, прийняти нове рішення, яким скасувати постанову Господарського суду м. Києва про визнання боржника банкрутом від 06.03.2009 р. у справі № 43/221. Вважає, що дана ухвала була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2009 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” та призначено розгляд справи № 43/221на 09.06.2009 р.

В судове засідання представники ТОВ “СП – Проект ВВ” та ТОВ “Капітал – Інвест Групп” не з'явилися, причини своєї неявки апеляційному суду не повідомили.

Від ТОВ “СП – Проект ВВ” та ТОВ “Капітал – Інвест Групп” відзивів на апеляційну скаргу не надходило.

Заслухавши пояснення представника скаржника, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Постановою Господарського суду м. Києва від 06.03.2008 р. у справі № 43/221 визнано ТОВ “СП – Проект ВВ” банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута ініціюючого кредитора – ТОВ “Капітал – Інвест Групп”. Зобов'язано ліквідатора письмово повідомити про визнання ТОВ “СП – Проект ВВ” банкрутом всіх відомих йому кредиторів. Підприємницька діяльність банкрута завершена.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.03.2008 р. у справі № 43/221 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс станом на 21.05.2008 р. Ліквідовано банкрута – ТОВ “СП – Проект ВВ”, провадження у справі припинено.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Звертаючись з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 52 Закону, кредитор посилався на те, що керівні органи боржника відсутні за його юридичною адресою.

Обов'язок доведення вказаних умов покладається на ініціюючого кредитора, який на момент порушення справи зобов'язаний довести обставини, які передбачаються ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до ч.5 ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ст.39 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи внести до Єдиного державного реєстру запис про таке рішення суду та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису.

Частина 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У зв'язку з чим, при встановлені факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням як ініціюючий кредитор, так і суд мають керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців та іншими допустимими доказами.

Відповідно до ст. 52 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань у разі, якщо громадянин-підприємець – боржник або керівні органи боржника – юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Як зазначається у Рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. N 04-5/1193 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі статтею 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених частиною першою статті 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.

Такими ознаками можуть бути документ органу зв'язку про неможливість вручення боржнику кореспонденції, довідка податкової інспекції про не подання звітної документації податковим органам, докази відсутності майна боржника, відсутності руху коштів на поточних рахунках боржника тощо.

В матеріалах справи наявний акт про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 30.11.2007 р. (а.с. 10). Даний акт складений та підписаний директором ТОВ “Капітал – Інвест Групп”, яке являється ініціюючим кредитором. В зв'язку з тим, що акт складений зацікавленою стороною, то він, як доказ відсутності юридичної особи, судом до уваги не приймається.

Довідка Голови правління ВАТ “Київський завод реле та автоматики” (а. с. 77) не завірена печаткою ВАТ “Київський завод реле та автоматики”, а також була надана 25.03.2008 р., тобто після винесення постанови Господарського суду м. Києва від 06.03.2008 р. у справі № 43/221 про визнання боржника банкрутом.

Інших доказів відсутності юридичної особи за місцезнаходженням в матеріалах справи не знаходиться.

Таким чином відсутні докази, що боржник відсутній за місцезнаходженням.

Також, в матеріалах справи наявний оригінал акту звірки взаєморозрахунків від 10.11.2007р. Підписаний та скріплений печатками ТОВ “Капітал – Інвест Групп” та ТОВ “СП – Проект ВВ” (а. с. 20). Та оригінал листа директора ТОВ “СП – Проект ВВ” до ТОВ “Капітал – Інвест Групп” від 24.11.2007 р. про визнання претензії останнього (а. с. 22), що свідчить про наявність боржника за місцезнаходженням

Між ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” та ТОВ “СП – Проект ВВ” було укладено договір поставки № УГВ 7447/18-07 від 14.12.2007 р. Відповідно до якого Продавець передає, а Покупець приймає і оплачує продукцію відповідно до Специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною.

Тобто, після того як директором ТОВ “Капітал – Інвест Групп” 30.11.2007 р. був складений та підписаний акт про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням директором ТОВ “СП – Проект ВВ” був заключний договір поставки (а. с. 123), додаткова угода №1 від 14.12.2007 р. до договору № УГВ 7447/18-07 (а. с. 128), специфікація №1 від 14.12.2007 р. до договору № УГВ 7447/18-07 (а. с. 131) та специфікація №2 від 14.12.2007 р. до договору № УГВ 7447/18-07 (а. с. 132). Всі зазначені документи містять підпис директора та скріплені печаткою ТОВ “СП – Проект ВВ”.

Постанова Господарського суду м. Києва від 06.03.2008 р. у справі № 43/221 була винесена на підставі ст. 52 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, тобто суд, надавши правову оцінку наявним в справі документам, встановив відсутність підприємницької діяльності боржника та відсутність його за місцезнаходженням.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії витягу із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №21-10/7099 (а. с. 115) ТОВ “СП – Проект ВВ” станом на 15 листопада 2008 р. занесене до ЄДРПОУ під ідентифікаційним кодом 35334725, тобто на час розгляду справи про банкрутство ТОВ “СП – Проект ВВ” в ЄДРПОУ були наявні дані про місцезнаходження банкрута.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Згідно ч.1 ст. 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Витяг з ЄДРПОУ №21-10/7099 на запит ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України”, який став підставою для перегляду постанови від 06.03.2008 р. №43/221, був отриманий 09.12.2008 р.

Крім того в матеріалах справи наявні копії акту №12 прийому-передачі продукції від 12.03.2008 р. відповідно до договору № УГВ 7447/18-07 (а. с. 133) та акту №33 прийому-передачі продукції від 15.04.2008 р. відповідно до договору № УГВ 7447/18-07 (а. с. 134). Дані акти підписані та скріплені печаткою ТОВ “СП – Проект ВВ”. Даний факт свідчить про підприємницьку діяльність боржника, що також суперечить ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ще раз підтверджує фактичну наявність боржника за місцезнаходженням та здійснення ним господарської діяльності.

На підставі статті 112 ГПК судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.

Апеляційний суд вважає, що прокурором Шевченківського району м. Києва було надано достатньо доказів, які мають істотне значення для розгляду справи про банкрутство, для перегляду постанови Господарського суду м. Києва від 06.03.2008 р. у справі № 43/221 про визнання боржника банкрутом. Зокрема, копія витягу Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві №21-10/7099 від 09.12.2008 р., копія договору поставки № УГВ 7447/18-07 від 14.12.2007р., копія специфікації №1 від 14.12.2007 р. та специфікації №2 від 14.12.2007 р., копії акту №12 прийому-передачі продукції від 12.03.2008 р. та акту №33 прийому-передачі продукції від 15.04.2008 р., копія виписки філії АКБ “Золоті ворота” у м. Києві від 24.12.2007 р. на суму 14 830 000,00 грн. (а. с. 197) та копія виписки філії АКБ “Золоті ворота” у м. Києві від 24.12.2007 р. на суму 39 927 000,00 грн.

Місцевий господарський суд при прийнятті оскарженої ухвали наведеного не врахував, не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, помилково визнав їх не достатніми для перегляду постанови Господарського суду м. Києва від 06.03.2008 р. у справі № 43/221 за нововиявленими обставинами

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала на підставі пункту 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню, постанова Господарського суду м. Києва від 06.03.2008 р. у справі № 43/221 на підставі пункту 2 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню, ухвала Господарського суду м. Києва від 21.05.2008 р. у справі № 43/221 на підставі пункту 2 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню, а провадження по справі припиненню на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 80, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтобаз України” задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду м. Києва від 09.04.2009 р. у справі № 43/221 скасувати.

Ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.05.2008 р. у справі № 43/221 скасувати.

Постанову Господарського суду м. Києва від 06.03.2008 р. у справі № 43/221 скасувати.

Провадження по справі припинити.

Матеріали справи № 43/221 повернути Господарському суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 12.06.09 (відправлено)